Внутрішньо фірмове фінансове планування на підприємстві

Прогнозний звіт про прибуток – форма фінансової звітності, складена на початок звітного періоду, яка відображає фінансовий результат запланованої діяльності. Цей звіт складають для того, щоб урахувати виплату податків на прибуток при відпливі коштів у бюджеті коштів. Прогнозний звіт про прибутки зводить воєдино планові перспективні оцінки різних позицій доходів і витрат на бюджетний період. Це перший з документів зведеного бюджету, котрий показує, який дохід планує отримати підприємство і які затрати при тому воно матиме.

Прогнозний баланс є  формою фінансової звітності, що містить  інформацію про майбутній стан підприємства, який очікується унаслідок запланованих операцій. Складання прогнозного балансу потрібне підприємству з різних причин:

- може висвітити окремі несприятливі фінансові проблеми, розв'язувати які керівництво не планувало;

- служити високоточним інструментом контролю решти бюджетів на майбутній період діяльності підприємства;

- допомагає керівництву робити розрахунки різних коефіцієнтів і показників;

- допомагає визначити перспективні джерела фінансування і врахувати важливі обставини, що мажуть вплинути на функціонування підприємства у прогнозному періоді.

Прогнозний баланс опрацьовують, коригуючи баланс за попередній рік  з урахуванням усіх тих видів діяльності, що їх прогнозують використовувати протягом бюджетного періоду.

Прогнозний баланс складають  на підставі балансу на початок бюджетного року, бюджетів операційних затрат і бюджету грошових коштів. Схема  складання зведеного (основного) бюджету  підприємства починається з нижнього рівня управління.

Це означає, що спочатку керівники різних підрозділів складають  бюджети, які стосуються їх видів  діяльності. Далі ці бюджети послідовно узагальнюють на середньому рівні керівництва і координують на вищому рівні керівництва. Підготовка зведеного бюджету потребує зусиль і участі представників різноманітних підрозділів підприємства, складення великої кількості розрахунків і обґрунтування узагальнення та узгодження усіляких показників.

При такій співпраці  рівень прогнозування найбільш реалістичний. Спільна робота також згуртовує та поліпшує внутрішній настрій команди. Коли працівник причетний до розроблення бюджету, то відповідно він відчуватиме і відповідальність за цю роботу. Необхідно врахувати, що бюджет, нав'язаний насильно „згори", викликатиме певний опір у підрозділах підприємства. Складання ефективного бюджету і контроль за його виконанням можливі лише при співпраці всіх підрозділів підприємства.

Управління бюджетним  процесом здійснює бюджетний комітет  – орган, що постійно діє і займається детальною перевіркою стратегічних виробничих та фінансових планів, дає рекомендації, розв'язує протиріччя і оперативно вносить корективи в діяльність компанії. У нього, як звичайно, входять керівники верхньої ланки, які утворюють консультативну групу, до діяльності якої також можуть бути залучені і зовнішні консультанти., які можуть бути залучені до такої діяльності.

Бюджетний комітет як головний орган виконує такі функції:

1) вибір бюджетної  політики;

2) вивчення бюджетних показників, підготовлених керівниками підрозділів;

3) перегляд бюджетних  показників (якщо необхідно) та  їх затвердження;

4) аналіз запропонованих  бюджетів і підготування рекомендацій.

Управління бюджетом починається як правило з призначення  директора з питань бюджету. Він відповідає за підготовчий процес, стандартизацію проектних форм, збирання і зіставлення даних, перевірку інформації, подання звітів. Директором з питань бюджету, як звичайно, призначають фінансового директора (віце-президент із питань фінансів). Він є штатним експертом і координує дії підрозділів.

Бюджети можуть бути статичними і гнучкими. Статичні бюджети складають  для одного рівня виробництва (обсягу виробництва або реалізації).

Гнучкі бюджети складають  для декількох рівнів виробництва (декількох рівнів виробництва і реалізації) у межах релевантного діапазону.

Наприкінці звітного періоду неодмінно складають  звіти про виконання бюджетів (у структурних підрозділах і  на підприємстві загалом), які є основою  для здійснення бюджетного контролю. У звітах порівнюють фактичні показники із запланованими, розраховують відхилення від бюджету і дають пояснення до них. [10, c.403]

Складений бюджет відображає показники, що їх має досягти підприємство. Але в процесі господарської  діяльності можуть бути відхилення, тобто різниця між бюджетними та фактичними показниками. Для своєчасного виявлення відхилень і відповідного реагування на них, здійснює бюджетний контроль.

Бюджетний контроль полягає  у співвідношенні фактичних результатів  бюджетом, аналізі причин відхилень і внесені відповідних корективів.

Звіт про виконання  бюджету містить порівняння запланованих і фактичних показників та розрахункових  відхилень із вказанням їх причин.

Існують деякі причини, з яких можуть виникнути відхилення, їх поділяють на зовнішні, незалежні від діяльності підприємства, та внутрішні, залежні від діяльності підприємства:

Зовнішні причини:

- економічні, соціальні, юридичні і політичні зміни;

- зміни в конкуренції;

- зміна умов поставок.

Внутрішні причини:

- зміна методів управління;

- неефективне використання ресурсів;

- неякісне складання бюджету.

Підприємство повинно  відреагувати на відхилення, якщо вони негативні. Якщо вони сприятливі, то, можливо, проаналізувати причини їх виникнення і постаратися підтримати цей  рівень або навіть збільшити міру їх впливу.

Отже, розроблення бюджетів забезпечує періодичне планування операцій підприємства, дає можливість передбачити  майбутні проблеми і визначити найкращий  шлях досягнення стратегічної мети.

Бюджетування дає можливість уникнути анархії, узгоджувати дії та інтереси різноманітних підрозділів підприємства, кількісно обґрунтувати їх плани й оцінити витрати, пов'язані з виконанням цих планів.

Поза як бюджети відображають операції підприємства в майбутньому, то вони є підґрунтям для оцінки діяльності менеджменту в міру виконання поставлених цілей. Порівняння фактичних і планових результатів дає можливість оцінити ефективність і результативність діяльності підприємства.

Бюджети є інструментом ефективного оперативного управління підприємством, а також засобом прогнозування на підставі розроблення різних сценаріїв розвитку підприємства з урахуванням змін та впливу як внутрішніх, так і зовнішніх факторів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Успішне функціонування підприємства в сучасних умовах господарювання залежить від управління операційною діяльністю підприємства, у процесі якого приймаються рішення, спрямовані на підвищення ефективності його виробничо-господарської діяльності, конкурентоспроможності й прибутковості.

Операційна діяльність підприємства — це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Керівництво підприємства увесь час знаходиться перед  необхідністю вибору оптимальних рішень, що стосуються ціни реалізацій продукції,  її номенклатури, асортименту та об’єму випуску, що має прямий вплив на конкурентоспроможність продукції та загалом на підприємство на ринку. Саме тому потрібна постійна оцінка ефективності управління операційною діяльністю підприємства. Недостатньо, щоб окремі рішення були ефективними. Необхідно прагнути, щоб уся діяльність підприємства у комплексі стала рентабельною і забезпечувала грошові надходження у об’ємі, що задовольняв би зацікавлених осіб. Ефективність управління операційною діяльністю є одним з вирішальних факторів успішності функціонування підприємств в умовах ринкової економіки.

Аналіз розвитку методів  управління операційною діяльністю підприємств підтверджує: для забезпечення економних витрат ресурсів, зростання ефективності виробництва і збільшення прибутку потрібні удосконалені методики обґрунтування управлінських рішень на основі аналізу витрат, широке застосування нових методичних підходів до обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, розробка механізму бюджетного планування і контролю виробничих витрат.

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Закон України «Про підприємства в Україні від 27.03. 1991р.
2. Господарський Кодекс України від 16.01. 2003 р.
3. Бланк И.А.Инвестиционный менеджмент. - К.: МП "Итем" ЛТД, 1993. - 530с.
4. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента: научное издание, том 1 и том 2, 2-е издание, переработанное и дополненное, Киев: Эльга, Ника-Центр, 2004г.
5. Бланк И. А. Финансовый менеджмент: Учебный курс.- К.: «Ника-Центр», Эльга - 2001. – 528 с.
6. І.М. Бойчик «Економіка підприємства» - К.: Атіка, 2002. – 532 с.
7. Економіка підприємства: Підручник – в 2 т. Т 1. За ред. . С.Ф. Покропивного. – К.: «Хвиля-Прес», 1995 – 400 с.
8. Костирко Л.А. Стратегія фінансово-економічної діяльності господарюючого суб’єкта: :методологія і організація. Монографія. - Луганськ:вид-во СНУ ім. В. Даля, 2002.-560 с.
9. Л.А. Костырко Финансовый анализ. — Луганск: изд-во Восточноукр. госуд. ун-та, 2000.–186 с.
10. Л.В. Кузьменко, В.В. Кузьмін, В.М. Шаповалова, Фінансовий менеджмент, Навчальний посібник, Херсон - 2003. – 324 с.
11. Партин Г.О. Формування стратегічної моделі управління витратами підприємства // Фінанси підприємств. – 2004. – №11. – С. 124.
12. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навчальний посібник – К.: Знання, 2004. – 654 с.
13. Семенов Г.А., Панкова М.О. «Економіка підприємства». Навчальний посібник: Київ 2005 – 238 с.
14. Семернікова І.О., Мєшкова-Кравченко Н.В. «Економіка підприємства» Навчальний посібник – Херсон: ОЛДІ-плюс, 2003 – 312 с.
15. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства – К.: Алеута 2003 – 485 с.
16. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. – К. Алерта, 2006. – 1080 с.
17. Тренев Н.Н. Управление  финансами: Учебное пособие.–М.: Финансы и статистика, 1999.–496 с.: ил.
18. Фінансовий менеджмент: Навч.-метод. посібнік для самост. вивч. дисц./ А.М. Поддєрьогін , Л.Д. Буряк, Н.Ю. Калач   та ін. –К.: КНЕУ, 2001. – 294 с.
<li class=