Внутрішньо фірмове фінансове планування на підприємстві

РЕФЕРАТ

 

Науково-дослідна робота: 55 с., 4 рис., 11 табл., 4 додатка, 34 джерела.

Предметом курсової роботи є теоретичні, методичні й практичні засади формування власного капіталу підприємств галузі машинобудування в Україні. Об’єктом дослідження є власний капітал підприємств машинобудування, процеси формування власного капіталу.

Мета роботи – аналіз і керування  формуванням капіталу підприємств  машинобудівної галузі, як у теоретичному аспекті, так і на прикладі ВАТ «ХК «Луганськтепловоз».

Визначена економічна сутність поняття власного капіталу; виявлені проблеми і фактори щодо ефективності формування власного капіталу підприємств машинобудування; визначена політика стосовно керування ефективним формуванням власного капіталу; розроблені пропозиції щодо вдосконалення формування власного капіталу на підприємствах машинобудування.

ПОНЯТТЯ КАПІТАЛУ, ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ, ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ, АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ ФОРМУВАННЯ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМТСВ ГАЛУЗІ МАШИНОБУДУВАННЯ, ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ  ФОРМУВАННЯ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ.

 

Зміст:

Вступ          4

1. Дослідження тенденцій формування й використання капіталу підприємств машинобудівної галузі                                                                                                       6
1. Необхідність дослідження проблеми                                                                 6
2. Виділення факторів, що впливають на формування й використання власного капіталу підприємств машинобудування.                                                                 17
3. Тенденції і складові власного капіталу підприємств машинобудування в Україні                                                                                                                            25

2.   Аналіз власного капіталу ВАТ «ХК «Луганськтепловоз»                                  33

2.1.  Фінансово-економічна характеристика діяльності ВАТ «ХК «Луганськтепловоз»                                                                                                                                 33

2.2   Загальні показники, які характеризують тенденції діяльності ВАТ «ХК «Луганськтепловоз»                                                                                                            35

2.3.  Аналіз динаміки й структури власного капіталу ВАТ «Луганськтепловоз»  38

3.  Оптимізація формування  власного капіталу ВАТ «ХК  «Луганськтепловоз»   46

Закінчення                                                                                                                     49

Список джерел                                                                                                              51

Положення

 

 

 

Вступ

 

Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що розвиток ринкової економіки й прагнення підприємств до зростання добробуту в умовах повної господарської самостійності сприяє все більшій концентрації уваги на управлінні формування й джерелами фінансування комерційної діяльності, у тому числі такої їх важливої складової як власний капітал.

Власний капітал дозволяє сформувати активи, вільні від домагань осіб, що не є власниками організації, і в цьому зв'язку є основою фінансової стабільності й стабільного успішного функціонування будь-якого комерційного підприємства. Динаміка величини власного капіталу і його окремих складових, так само як і ефективність його використання, є предметом пильної уваги зовнішніх контрагентів компанії, серед яких окремо виділяються господарюючі контрагенти (постачальники, підрядники, покупці, замовники), кредитори й потенційні інвестори. Інформація про власний капітал може мати визначальне значення при прийнятті зовнішніми контрагентами рішень про початок або продовження співробітництва з розглянутою компанією. При цьому однією з найбільш зацікавлених груп осіб є потенційні інвестори, які розглядають компанію як можливий об'єкт вкладення коштів, що забезпечує віддачу, аналогічну поточної рентабельності власного капіталу компанії-об'єкта інвестицій. Таким чином, необхідність керування ефективним формуванням власного капіталу продиктована не тільки внутрішніми передумовами (прагненням до поліпшення фінансових результатів діяльності компанії з метою росту добробуту її власників), але й залежністю фірми від зовнішнього економічного оточення, що оцінює її діяльність з боку й утворюючу систему господарських взаємозв'язків з нею.

Таким чином, у контексті  сьогоднішньої економічної ситуації є актуальною тема передумов формування власного капіталу підприємств різних секторів економіки. Особливу актуальність проблеми маневрування капіталом підприємства мають у тій області, де працює ВАТ «ХК «Луганськтепловоз».

Різним аспектам керування  формуванням власного капіталу й  ефективністю його використання приділено  чимало уваги в роботах вітчизняних  і закордонних економістів.

У закордонній літературі найбільш повне висвітлення, окремі сторони досліджуваної проблеми, одержали в роботах Х. Андерсона, Л.А. Бернстайна, Р. Брейли, Ю. Бригхема, М.Ф. Ван Марення, Л. Гапенски, Д. Гарнера, А. Дамодарана, Б. Коласа, Д. Колдуелла, Р. Конвейя, Ченг Ф. Чи, С. Майерса, М. Міллера, Ф. Модильяні, Б. Нідлза, Р. Оуена, Ж. Рішара, К. Уолша, Д.И. Фіннерті, Э. Хелферта, Э.С. Хендріксена, Дж. Р. Хікса.

Найбільший інтерес  серед робіт російських авторів  представляють праці В.С. Бєлова, Н.И. Бєрзона, И.А. Бланка, В.В. Бочарова, О.В. Єфімовій, А.П. Ковальова, В.В. Ковальова, М.Н. Крейниної, В.Е. Леонтева, Я. Міркіна, В.Д. Новодворського, В.В. Палія, В.Ф. Палія, М.Л. Пятова, Г.В. Савицькій, Р.С. Сайфуліна, Н.Н. Селезньової, А.Д. Шеремета, Е.И. Шохіна.

Великий внесок у вивчення й розвитку методології аналізу господарської й фінансової діяльності внесли такі вчені - економісти, як М.И. Баканів, С.Б Барнгольц, В.Ф. Палій, Л.И. Кравченко, В.В. Ковальов і інші.

Слід зазначити, що в  цей час досліджень, присвячених  системному розгляду проблеми керування власним капіталом, усе ще недостатньо.

Мета курсової роботи є аналіз і керування формуванням  капіталу підприємств машинобудівної галузі, як у теоретичному аспекті, так і на прикладі ВАТ «ХК «Луганськтепловоз».

У рамках цієї мети були поставлені наступні завдання:

1. вивчити сутність формування власного капіталу на підприємствах;
2. вивчити фактори, що впливають на формування власного капіталу машинобудівних підприємств;
3. сформувати методику ефективного формування власного капіталу і використати її на прикладі ВАТ «ХК «Луганськтепловоз»;
4. розробити рекомендації з підвищення ефективності формування власного капіталу на прикладі підприємства ВАТ “Луганськтепловоз”.

 

1.Дослідження  тенденцій формування й використання  капіталу підприємств машинобудівної галузі

1.1. Необхідність  дослідження проблеми

 

Машинобудівний  комплекс є основною фондостворювальною ланкою економіки України й від його функціонування прямо залежить стан виробничого апарата країни, його якісний рівень. В останні десятиліття машинобудівний комплекс формувався відповідно до поточних потреб економіки й оборони країни. У результаті були створені спеціалізовані підприємства з дуже твердими технологічними зв'язками, низькою гнучкістю й мобільністю виробництва.

До початку 90-х рр. машинобудування виявилося в кризовій ситуації.

Виходячи з  вищевикладеного, представляється  немаловажним вивчення передумов і ефективності формування й використання власного капіталу підприємств машинобудування України, а також корисним оцінка тенденцій розвитку підприємств машинобудування. Один з дуже перспективних напрямків розвитку є - ефективна програма формування власного капіталу підприємств галузі машинобудування.

Питання про природу  капіталу завжди ставилося до числа  найбільш гострих і складних. Більшість представників економічної думки прагнули знайти закони походження й розподілу суспільного багатства. А сама проблема капіталу займає центральне місце в економічній науці, і має довгу й неоднорідну історію.

І в сучасній економічній  науці немає однозначного тлумачення поняття «капітал». Ще в XIX столітті професор Оксфордського університету Н.Сен’єр указував, що: «капітал одержав настільки різноманітні визначення, що можна запитати себе: чи має це слово значення, що було прийнято всіма?» [18, с.253]

Для того, щоб з'ясувати  економічне втримування категорії  «власний капітал» необхідно насамперед з'ясувати економічне втримування  загального поняття «капітал», тому що воно є родовим, а категорія «власний капітал» видовим. Для визначення втримування категорії «капітал» варто звернутися, насамперед до поглядів основоположників теорії трудової вартості.

Так, А.Сміт під капіталом  розуміє деякі матеріальні блага, майновий комплекс. На його думку, джерелом виникнення капіталу є матеріальні блага, якими володіє людина і які він не бажає вживати на власні потреби безпосередньо. У своїх працях А.Сміт показує, що кожна людина володіє запасами, які направляються на підтримку його життєдіяльності. При цьому конкретна особа володіє запасами, «достатніми для втримування його протягом декількох чи місяців ні, воно, природно, намагається витягати дохід з більшої частини цих запасів, залишаючи для безпосереднього свого споживання лише стільки, скільки необхідно для прожиття доти, поки почне надходити цей дохід. Тому його запаси підрозділяються на дві частини. Та частина, від якої особа очікує одержати дохід, називається його капіталом»[27, с. 308].

А.Сміт доводить, що залежно  від способу вживання з метою  одержання прибутку капітал ділиться на оборотний і основний. Зокрема він відзначає, що капітал «постійно йде від власника в одній формі й вертається до нього в інший, і тільки шляхом такого обігу або послідовних обмінів він може приносити йому яку де б не був прибуток, то такого роду капітали можна цілком правильно назвати оборотними капіталами». Капітал, що може бути вжитий «на поліпшення землі, на покупку корисних машин і інструментів або інших подібних предметів, які приносять дохід або прибуток без переходу від одного власника до іншому або без подальшого обігу, можна з повним правом назвати основними капіталами» [27, с. 309]

«Капітал» К.Маркса з'явився переломним моментом у розвитку економічної  думки. Він розглянув капітал  як суспільні відносини, що самозростають  вартість, кошти експлуатації найманої праці. «Капітал, - підкреслював К.Маркс, - це не річ, а певне, суспільне, приналежне певній історичної формації суспільства виробниче відношення, що представлене в речі й надає цій речі специфічний суспільний характер». К.Маркс затверджував, що капітал «при своїй першій появі на сцені, тобто на товарному ринку, ринку праці або грошовому ринку незмінно є у вигляді грошей, - грошей, які шляхом певних процесів повинні перетворитися в капітал». Але не всякі гроші К.Маркс називає капіталом. Розходження просто грошей і грошей капіталу простежується в наступних його міркуваннях. «Гроші як гроші й гроші як капітал спочатку відрізняються друг від друга лише неоднаковою формою звертання. Безпосередня форма товарного обігу є Т - Г - Т, перетворення товару в гроші й зворотне перетворення грошей у товар, продаж заради купівлі. Але поряд із цією формою ми знаходимо іншу, специфічно відмінну від її, форму Г - Т - Г, перетворення грошей у товар і зворотне перетворення товару в гроші, куплю заради продажу. Гроші, що описують у своєму русі цей останній цикл, перетворюються в капітал, стають капіталом і вже по своєму призначенню являють собою капітал».

К.Маркс бачив причину  нерозуміння сутності капіталу й  ряду інших економічних категорій представниками класичної буржуазної політичної економії в тім, що їм не вдалося з аналізу товару й, зокрема, товарній вартості вивести формулу вартості, що і робить її міновою вартістю. В особі своїх кращих представників А.Сміта й Д.Рікардо класична буржуазна політекономія розглядає форму вартості як щось зовсім байдужне й навіть зовнішнє стосовно природи товару.

У ході своїх міркувань  К. Маркс приводить визначення капіталу, дані деякими представниками економічної думки: «гроші, що вертаються, ужиті із продуктивною метою, суть капітал».

У своїх працях, які  торкаються природи капіталу, Дж.М.Кейнс показує, що капітал «приносить протягом свого життя дохід своєї первісної цінності». У роботі «Загальна теорія зайнятості, відсотка й грошей» він показує, що існує омана, «начебто власникові багатства потрібно капітальне майно як таке, тоді як у дійсності його цікавить очікуваний дохід від цього майна» [14, с. 301].

Узагальнюючи поняття  «капітал» на основі теорії трудової вартості, можна дати наступне визначення: “Капітал є майновий комплекс, за допомогою якого його власник припускає одержувати дохід у майбутньому. Якщо майновий комплекс здатний забезпечити одержання власником доходу в майбутньому, то він повинен мати властивість рідкості”.