Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Апреля 2013 в 13:38, курсовая работа
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних підходів та практичних рекомендацій щодо вдосконалення національної моделі корпоративного управління в контексті світових тенденцій побудови нових організаційно-управлінських форм. Комплексний підхід до реалізації поставленої мети окреслив коло завдань, які слід вирішити:
- узагальнити світову практику та моделі корпоративного управління для проведення класифікації основних економічних умов і виокремлення найбільш істотних чинників, що впливають на ефективність сучасного корпоративного управління;
- визначити світові тенденції в системі корпоративного управління в рамках розвитку інформаційного суспільства для дослідження впливу мережевої економіки та простору віртуалізації на сучасні ієрархізовані моделі корпоративного управління;
- проаналізувати еволюцію національної моделі корпоративного управління і виокремити характерні для неї риси, що дасть змогу з’ясувати місце української моделі корпоративного управління серед світових з урахуванням сучасних тенденцій;
- дослідити позитивні та негативні фактори в системі корпоративного управління в Україні, що впливають на становлення національної моделі корпоративного управління, для визначення основних напрямів удосконалення корпоративного управління та методів реалізації цих напрямів;
- визначити напрями оптимізації національного регулювання у формуванні ефективної системи корпоративного управління в контексті проаналізованого світового досвіду та досвіду країн ЄС, що дасть змогу українським акціонерним товариствам увійти в світовий економічний простір;
- розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення механізмів державного регулювання в системі корпоративного управління з урахуванням євроінтеграційних процесів в Україні.
Вступ…………………………………………………………………………….2
1.Сутність та проблеми корпоративного управління в Україні………………6
1.1. Сутність корпоративного управління……………………………………..6
1.2. Формування системи ефективного управління в Україні………………12
1.3. Проблеми корпоративного управління в Україні…………………….….20
2. Загальна характеристика та аналіз фінансово-економічної діяльності ХК „Луганськтепловоз”………….….35
2.1. Характеристика ХК „Луганськтепловоз”…………………………….…..35
2.2. Аналіз динаміки складу та структури майна ХК „Луганськтепловоз” ...40
2.3. Аналіз ділової активності та фінансової стійкості………………………45
3. Стан та перспективи розвитку корпоративного управління в Україні…..49
3.1. Особливості сучасного етапу розвитку корпоративного управління в Україні……………………………………….49
3.2. Удосконалення корпоративного управління як засіб залучення інвестицій за допомогою механізмів фондового ринку………53
3.3. Підвищення ефективності корпоративного управління …………….…63
Висновок………………………………………………………………………..72
Список літератури……………………………………………………………74
Додатки
Зміст
Вступ 3
І. Теоретичні основи управління операційною діяльністю підприємства
1.1. Операційна діяльність підприємства 5
1.2. Операційний менеджмент як система управління операційною діяльністю підприємства 12
1.3. Оцінка ефективності управління операційною діяльністю 17
ІІ. Оцінка ефективності управління операційною діяльністю підприємства ДП «Луганськвантажтранс»
2.1. Фінансово-економічна характеристика ДП «Луганськвантажтранс» та його діяльності 26
2.2. Операційний аналіз діяльності ДП «Луганськвантажтранс» 34
2.3. Оцінка операційного прибутку та витрат 39
ІІІ. Заходи підвищення ефективності операційної діяльності.
3.2. Підвищення ефективності операційної діяльності за допомогою бюджетування. 43
Висновок 60
Список використаної літератури
Вступ
Підвищення ефективності виробництва продукції (послуг) — одна із головних задач розвитку економіки України. Необхідною умовою їх вирішення є удосконалення прийняття управлінських рішень, в першу чергу економічно їх обґрунтовуючи. Операційні (виробничі) системи мають більш ширше призначення, вони включають в себе не тільки виробництво продукції, а і надають послуги клієнтам.
Уявлення операційної системи підприємства як складної управлінської системи, в якій техніко-економічні процеси відображаються в виді руху і перетворення інформації є найбільш перспективними для отримання ефективних результатів в рамках підходу до економічного обґрунтувань управлінських рішень, пов’язаних з менеджментом операційної системи підприємства.
Менеджмент операційної
Метою курсової роботи є розробка теоретичних положень і методичних рекомендацій щодо вдосконалення управління операційною діяльністю підприємств з урахуванням особливостей сучасного середовища бізнесу і провідного досвіду розвинених країн, а також висвітлення заходів, що підвищують ефективність управління операційною діяльністю на підприємстві.
Завданнями роботи є: узагальнення теоретичних положень про поняття операційної діяльності; розрахунок показників, які відображають ефективність управління операційною діяльністю; розгляд концептуальні основи управління операційною діяльністю підприємства; вивчення основних прийомів і методів управління операційною діяльністю підприємства.
Об’єктом дослідження є процеси, які відображають операційну діяльність підприємства, а також заходи, методи та принципи управління операційною діяльністю підприємства.
Предметом дослідження виступають процеси управління операційною діяльністю підприємства та його оцінки.
І. Теоретичні основи управління операційною діяльністю підприємства
1.1. Операційна діяльність підприємства
Операційна діяльність підприємства - основна діяльність, спрямована на отримання доходу і здійснюється у відповідності з предметом і цілями діяльності організації, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.
Операційна діяльність - діяльність організації, яка має отримання прибутку як основну мету або не має отримання прибутку як такої мети у відповідності з предметом і цілями діяльності, тобто виробництвом промислової продукції, виконанням будівельних робіт, сільським господарством, продажем товарів, наданням послуг громадського харчування, заготівлею сільськогосподарської продукції, здачею майна в оренду та ін.
Для забезпечення ефективної операційної діяльності підприємства необхідно, щоб між структурними підрозділами було чітко розподілені обов’язки та відповідальність за вирішення питань і формування показників, від яких залежать результати діяльності підприємства. Забезпечення ефективної діяльності підприємства можливе при чіткому розподілі обов’язків і відповідальності між структурними підрозділами підприємства та використанні системи показників для оцінки результативності їх роботи. [20, c. 206]
Для узгодженої діяльності всіх відділів та служб підприємства необхідне застосування принципу комплексного управління діяльністю, створення відповідної організаційної структури, яка об’єднає існуючі відділи підприємства у функціональні підрозділи з окремих питань, керівники яких будуть підпорядковані безпосередньо директору підприємства. Поділ всіх підрозділів підприємства за ознакою участі в управлінні витратами підприємства та в управлінні забезпеченням результатів діяльності підприємства.
Одна із необхідних систем функціонування операційного менеджменту є система управління матеріально-технічним забезпеченням. Вона значною мірою відображає початкову стадію технологічного процесу — це виробництво та постачання необхідних матеріалів, запасів сировини та напівфабрикатів — вхідні інформаційного процесу.
До обов’язків матеріально-технічного забезпечення входить своєчасна доставка в операційну систему підприємства усіх видів ресурсів (сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, технологічного обладнання, інструментів, транспортних засобів, палива, тепло-електроенергії, води, тощо) в обсягах необхідних для нормального функціонування операційного процесу по виробництву необхідної продукції.
На вибір форми постачання операційної системи можуть впливати різноманітні фактори. Залежно від цих факторів, операційна система забезпечує себе ресурсами через товарносировинні біржі, аукціони, різні посередницькі підприємства і власним виробництвом комплектуючих виробів та інше.[4, c. 56]
На великих підприємствах
Поняття управління операційною діяльністю є досить широким і може включати в себе наступні складові: розробка методів планування і контролю; розробка організації процесів; постановка процесів за функціональними напрямками; управління інвестиційним будівництвом; управління ремонтами і технічним обслуговуванням; управління технологічними комплексами; керування майновим комплексом; управління проектними і розвідувальними роботами; постановка системи управління збутом і ланцюжком поставок: розробка системи показників і розрахунок нормативів для управління попитом і запасами; розробка методів управління попитом і асортиментом; розробка методів управління цінами; розрахунок структури мережі постачання або розподілу; постановка комплексної системи планування попиту, виробництва і розподілу; проектування складів; розробка технологічної організації складів; рішення спеціальних завдань; розробка методів і алгоритмів оптимального завантаження виробництва; моделювання виробничих процесів.[13, c. 137]
Управління грошовими потоками від операційної діяльності є одним із найважливіших елементів у системі управління операційною діяльністю. Величина потоків грошових коштів від операційної діяльності показує вірогідність наявності грошових коштів для погашення кредитів, збереження операційних можливостей, можливість виплати дивідендів, здійснення нових інвестиційних вкладень без звернення до зовнішніх джерел фінансування.
Потоки грошових коштів від операційної діяльності є, як правило, результатом господарських операцій, що впливають на визначення чистого прибутку (збитку) організації. Однією з умов, що дозволяють віднести ті чи інші операції по руху грошових коштів до операційної діяльності, є неможливість їх включення в інвестиційну чи фінансову діяльність.
Значення розділу звіту, в якому відображаються грошові потоки від операційної діяльності, визначається тим, що в ньому розкривається інформація про основні надходження та платежі організації. Тому при використанні інформації звіту про рух грошових коштів ключовим показником є чистий грошовий потік (нетто-результат надходжень і платежів) від операційної діяльності. На підставі даних про величину і динаміку цього показника в їх поєднанні з іншою інформацією можуть бути зроблені висновки щодо спроможності організації створювати грошові кошти в результаті своєї основної діяльності в розмірі і строки, необхідні для розрахунку за зобов'язаннями та здійснення інвестиційної діяльності.
Саме тому в звіті важливо відокремити грошові кошти, що створюються в результаті операційної діяльності, від грошових коштів, що залучаються з боку у вигляді кредитів, додаткових внесків власників і т.п.
Загальна зміна грошових коштів за період може бути позитивним, підприємство може мати задовільні значення коефіцієнтів ліквідності, в той же час величина чистого грошового потоку від операційної діяльності буде негативною. Це означає, що результатом основної діяльності підприємства є відтік грошових коштів, а їх приріст за період забезпечено за рахунок фінансової або рідше інвестиційної діяльності. Якщо подібна ситуація для даного підприємства повторюється, потрібно розуміти, що настане момент, коли воно буде не в змозі погасити свої фінансові зобов'язання, оскільки основним стабільним джерелом погашення зовнішніх зобов'язань є приплив грошових коштів від операційної діяльності.[8, c.94]
Управління грошовими потоками від операційної діяльності включає:
- прогнозування вхідних грошових надходжень від реалізації продукції (послуг, робіт);
- прогнозування інших вхідних грошових надходжень від операційної діяльності;
- оцінювання впливу змін дебіторської заборгованості, доходів майбутніх періодів на обсяги вхідних грошових потоків від операційної діяльності;
- прогнозування вихідних грошових потоків, які включають платежі постачальникам, погашення кредиторської заборгованості, виплати відсотків, виплати заробітної плати, інші операційні виплати, розрахунки з бюджетом за податками з обороту та з прибутку;
- визначення чистого грошового потоку від операційної діяльності.
Наведені етапи розрахунків
використовуються як при плануванні,
так і при визначенні фактичних
обсягів чистого грошового
Найвагомішою частиною грошових надходжень підприємства є виручка від реалізації продукції, послуг, робіт, тобто від операційної діяльності. Реалізація продукції — це господарська операція, яка передбачає передачу права власності на продукцію іншому суб'єктові в обмін на еквівалентну суму грошей або боргових зобов'язань.
Прогноз грошових надходжень від реалізації продукції охоплює такі етапи:
- вивчення попиту та визначення можливих обсягів продажу за номенклатурою та асортиментом продукції;
- обґрунтування рівня цін, який би забезпечував реалізацію та рентабельність продукції;
- обґрунтування плану виробництва продукції необхідними виробничими потужностями, трудовими та матеріальними ресурсами;
- розрахунки надходжень грошових коштів від реалізації
продукції.
Для визначення суми коштів,
що надійшли від покупців, необхідно
скоригувати виручку від
ГНрп = РП±ДЗ± ОА, (1.1)
де ГНрп — грошові надходження від реалізації продукції;
ДЗ — зміна дебіторської заборгованості (збільшення віднімається, а зменшення додається);
ОА — зміна одержаних авансів (збільшення додається, а зменшення віднімається).
Підприємство може отримати інші грошові надходження від операційної діяльності, а саме, дохід від операційної оренди активів, дохід від операційних курсових різниць, відшкодування раніше списаних активів, дохід від реалізації обігових активів (крім фінансових інвестицій) та інші. Сума інших надходжень від операційної діяльності визначається за формулою
ГНі=ОДї±ДЗі±ДМП,
де ГНі — інші грошові надходження від операційної діяльності;
ОДі - інші операційні доходи;
Д3і — зміна дебіторської заборгованості, пов'язаної з іншим операційним доходом (збільшення віднімається, а зменшення додається);
ДМП — зміна доходів майбутніх періодів (збільшення додається, а зменшення віднімається).
Информация о работе Внутрішньо фірмове фінансове планування на підприємстві