Внутрішньо фірмове фінансове планування на підприємстві

- Економічність – показує в  якій мірі система економічна; визначається відношенням обсягів  ресурсів, які можна використати для досягнення результату, до фактичного об’єму ресурсів, які використані [14,c.265].

- Фінансовий стан системи, її  прибутковість.

- Роль прибутку у підвищенні  ефективності виробництва, є дуже  вагомою.  

- Рентабельність – це відносний показник ефективності роботи   підприємства, який у загальній формі обчислюється як відношення операційного прибутку до операційних витрат (ресурсів). Рентабельність безпосередньо пов’язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку. 

Система показників ефективності операційної діяльності має:

• відображати витрати всіх видів ресурсів, що споживаються на підприємстві;
• створювати передумови для виявлення резервів підвищення ефективності виробництва;
• стимулювати використання всіх резервів, наявних на підприємстві;
• забезпечувати інформацією стосовно ефективності виробництва всі ланки управлінської ієрархії;
• виконувати критеріальну функцію. Тобто для кожного з показників мають бути визначені правила інтерпретації їх значень.

Загальна методологія  визначення ефективності управління операційної діяльності може бути формалізована таким співвідношенням:

F = E / P,  (1.8)

де F – ефективність; Е – ефект (результати); Р – витрати (ресурси).

У системі показників ефективності управління операційною діяльністю можна виділити такі групи показників: ефективності використання основних засобів; ефективності використання оборотних засобів; ефективності використання праці (трудових ресурсів); ефективності окремих видів діяльності; узагальнюючі показники ефективності діяльності.

Показники ефективності використання основних засобів:

– фондовіддача, яка визначається як відношення вартості виготовленої продукції за рік (ВП) до середньорічної вартості основних засобів (ОВЗ)

ФВ  = ВП  /  ОВЗ  (1.9)

де ФВ – фондовіддача; ВП – вартість виготовленої продукції (за гуртовими цінами) за рік, ОВЗ –  середньорічної вартості основних засобів.

– фондомісткість, показник обернений  до фондовіддачі

Фм = ОВЗ / ВП       (1.10)

– рентабельність основних засобів визначається як відношення прибутку (П), одержаного за певний період, до середньої вартості основних засобів за той самий період (ОВФ)

РФ = П / ОВЗ      (1.11) 

де РЗ – рентабельність  основних засобів; П – прибуток; ОВЗ – середня вартість основних засобів.

Узагальнюючі показники ефективності діяльності підприємства:

– норма прибутковості – відношення прибутку (П), одержаного за певний період, до суми середньої вартості основних засобів за той самий період (ОВФ) та середніх залишків оборотних  засобів (ОЗ)

Нпр = П / (OВЗ + ОЗ)      (1.12)

де Нпр – норма прибутковості; П – норма прибутковості; OВЗ – середня вартість основних засобів; ОЗ – середній залишок оборотних засобів.

– рентабельність продукції –  відношення прибутку (П), одержаного за певний період від реалізації продукції, до собівартості цієї продукції (С)

Рпрод = П / С      (1.13)

де Рпрод –  рентабельність продукції; П – прибуток; С – собівартість  цієї продукції.

– коефіцієнт ефективності застосовуваних ресурсів – відношення чистої продукції в порівнянних цінах за рік (ЧП) до витрат ресурсів, що відображені чисельністю працівників (Чпр) середньою вартістю основних засобів (ОВФ) та середніми залишками оборотних засобів (ОЗ) за рік, скоригованими на коефіцієнт повних витрат праці (Кпвп)

Kер =ЧП / [Чпр + (ОВФ + ОЗ ) х Кпвп]    (1.14)

де Kер – коефіцієнт ефективності застосовуваних ресурсів; ЧП – чиста продукція в порівнянних цінах за рік; Чпр – чисельність працівників ; Кпвп- коефіцієнт повних витрат праці.

– коефіцієнт економічної ефективності розраховується за формулою

Ер = ∆П / КВ      (1.15)

У практиці оцінки та аналізу  операційної діяльності використовуються дві форми «Звіту» - традиційна і  маржинальна.

Традиційна форма Звіту:

- дохід від реалізації, Др

- собівартість реалізованої продукції, Sр

- валовий дохід, Дв

- витрати періоду (загальні та адміністративні витрати, витрати по реалізації, витрати по відсотках)

- прибуток від основної діяльності, До

- дохід (збитки) від неосновної діяльності

- доходи від звичайної діяльності до оподаткування

- прибутковий податок

- дохід від звичайної діяльності після оподаткування

- дохід (збитки) від надзвичайних ситуацій

- чистий дохід, Дч

Дохід від операційної  діяльності до виплати відсотків  і податків, так званий Нетто-результат експлуатації інвестицій (НРЕІ) є основним абсолютним показником ефективності операційної діяльності, тому що не схильний до спотворення внаслідок особливостей структури капіталу та оподаткування. [17, c. 34]

НРЕІ = До + I  (1.16)

Де: I-відсотки, д.ед.

Таким чином, основні рішення з операційної діяльності приймаються з управління доходом від реалізації (далі Др) і управління витратами (S).

Фактори які впливають на дохід від реалізації Др =  (1.17)

- потенціал ринку 

- умови ціноутворення

- конкуренти

- ціна, Цi

- обсяг продажів, Ni

- номенклатура, m

Витрати = витрати на продукт + витрати періоду - умови постачальників

- Ринок праці 

- Особливості технології та  організації виробництва 

- Структура витрат 

- Завантаження виробничої потужності.

Важливим елементом успішного управління операційною діяльністю підприємства є ефективне використання ресурсів. При аналізі ефективності використання ресурсів крім звіту використовується бухгалтерський баланс, який на певну дату описує види і розміри активів, що використовуються бізнесом, і компенсуючих їх зобов'язань по відношенню до власників і кредиторам.

Основними категоріями активів  є:

1) Довгострокові активи;

2) Поточні активи, що перетворяться  в гроші протягом року або  виробничого циклу. 

Основними джерелами основних і оборотних коштів, представлених в активах, є:

1) Власний капітал, вкладений  у бізнес різними власниками, і накопичений нерозподілений  прибуток;

2) Довгострокові зобов'язання, що  представляють собою боргові  інструменти з терміном оплати  більше 1 року:

3) Поточні зобов'язання.

Баланс є статичним, відображає умови на дату складання, має кумулятивний ефект, тому що має наслідки всіх рішень та угод, які мали місце і були враховані до дати складання балансу. Як наслідок, баланс відображає активи і зобов'язання, які були придбані в різний час. А оскільки поточна ринкова вартість активів може змінюватися, то зазначені в балансі цифри можуть не відображати реальної ринкової вартості.

Про тенденції та ефективність використання ресурсів можна зробити загальні висновки за допомогою двох груп показників, що характеризують:

1) Оборотність активів

2) Прибутковість активів

До першої групи належать:

Коефіцієнт оборотності  активів (А): К = К =  (1.18)

Коефіцієнт оборотності чистих активів (ЧА) К =  (1.19)

Де: ЧА-чисті активи, що представляють собою частину  активів, забезпечену власним капіталом (СК) і довгостроковими зобов'язаннями (ДО): ЧА = СК + ДО = СК + ЗК  (1.20)

Виключення з розрахунку поточних зобов'язань пояснюється  тим, що вони значною мірою пов'язані  з поточною операційною діяльністю і доступні для підприємства як щось само собою зрозуміле.

Про ефективність, з якою менеджери використовують активи підприємства, або чисті активи, судять за співвідношенням чистого доходу і використовуваних для його отримання активів. Застосування в розрахунках середньої за період величини активів дозволяє краще врахувати ті зміни, які сталися внаслідок зростання, згортання або інших серйозних змін у діяльності фірми.

Як було сказано раніше, більш обґрунтований результат  операційної діяльності, що усуває вплив, як відсотків, так і податків на величину доходу є НРЕІ. Тому часто  зустрічається і достовірно відображає ефективність використання ресурсів показник:

Економічна рентабельність ЕР =  (1.21)

Можна сконструювати  і ряд інших показників. Щоб  зробити результат оцінки прибутковості  більш коректним, чисті активи необхідно  перерахувати за поточною вартістю.[17, c.74]

Розглянуті вище коефіцієнти  мають багато спільних елементів, тому що всі вони є похідними фінансової звітності. Їх можна представити  як систему, динамічний ряд, що висвітлює  найбільш важливі фактори, важелі управління, які використовуються менеджерами для впливу на ефективність діяльності компанії.

Фірма «Дюпон» вперше побудувала модель своєї комерційної  діяльності, розклавши на складові елементи коефіцієнт рентабельності активів, помноживши попередньо чисельник і  знаменник дробу на Др:

Рентабельність активів = = =  (1.18)

Де: - рентабельність продажів;

  - коефіцієнт оборотності  активів 

Можна отриману модель розкладати і далі, замінюючи подані в ній елементи.

У практичних цілях досить часто використовується модель економічної  рентабельності:

ЕР =  (1.19)

Регулювати рентабельність активів можна, використовуючи як рентабельність продажів, так і оборотність активів. Так, при низькій швидкості обороту активів, збільшити їх рентабельність можна за рахунок зростання цін або зниження собівартості продукції. При низькій рентабельності реалізації варто збільшувати швидкість обороту капіталу підприємства.

Головне, в чому зацікавлені  власники підприємства це: прибутковість (рівень рентабельності власного капіталу), якої домоглися менеджери фірми, використовуючи власниками інвестований капітал; розміщення їхніх доходів - дивіденди або реінвестування нерозподіленого доходу; вплив, який чинять на ринкову вартість їхніх інвестицій результати діяльності фірми.

Аналітики та фінансові  менеджери стежать за динамікою  декількох ключових показників діяльності фірми, що відображають прибутковість діяльності фірми по відношенню до вкладених в неї власниками засобів. Два з них (РСК і РАК) характеризують прибутковість всіх інвестицій власників, а третій - чистий дохід на одну звичайну акцію:

Рентабельність власного капіталу (РСК) =  (1.20)

Рентабельність акціонерного капіталу (РАК) =  (1.21)

Чистий дохід на звичайну акцію = , (1.22)

Де: ДЧ, ак - чистий дохід на акціонерний капітал, що дорівнює чистого доходу підприємства, зменшеному на дивіденди за привілейованими акціями та інші загальноприйняті виплати (до статутного фонду дочірніх підприємств та ін); АК - акціонерний капітал, що дорівнює СК, зменшеному на оголошену вартість привілейованих акцій і виплат до статутного фонду дочірніх підприємств, тобто сумарна вартість простих акцій; n - середня кількість простих акцій в обігу

Дані про РСК і  чистому доході на одну акцію часто  публікуються в країнах розвиненої економіки для широкої громадськості, вони перебувають під постійною увагою з боку ринку цінних паперів, спеціальні агентства використовують їх для визначення рейтингу компанії в діловому світі, ці показники є критеріями прийняття рішень про структуру капіталу та ін.

У той час, як менеджери  та власники зацікавлені в основному в ефективності діяльності підприємства, кредитори повинні враховувати два аспекти: надати кредит фірмі, яка успішно веде бізнес; врахувати можливість негативних наслідків ліквідації та банкрутства фірми. [10, c. 49]

Не маючи особливих вигод від комерційного успіху компанії, не рахуючи отримання регулярних відсотків і суми боргу, кредитор повинен ретельно оцінити ризик втрати початкової суми кредиту який видається, особливо довгострокового. Одним з етапів цієї оцінки має стати визначення тієї суми, на яку можуть претендувати кредитори в разі серйозних ускладнень у позичальника.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Оцінка ефективності управління операційною діяльністю підприємства ДП «Луганськвантажтранс»

 

2.1. Фінансово-економічна характеристика ДП «Луганськвантажтранс» та його діяльності

 

ДП "Луганськвантажтранс" зареєстровано 27.12.2006р. виконавчим комітетом  міської ради Луганської області. Свідоцтво  про державну реєстрацію від 27.12.2006р. № 017251, код форми власності - державна власність (код 31), підпорядкований Міністерству вугільної промисловості України. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ - 34792034. Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до установчих документів -91493, м. Луганськ, сел. Ювілейне, вул.Алчевське шосе, буд.6.

ДП «Луганськвантажтранс»  є юридичною особою, яке створено і діє у відповідності з  чинним законодавством України, в тому числі законами України «Про господарські товариства», Господарським і Цивільним  кодексом, а також у відповідності  зі Статутом.