Внутрішньо фірмове фінансове планування на підприємстві

Міністерство освіти і науки України 

Східноукраїнський національний університет

імені Володимира Даля

 

 

Фінансовий факультет

 

 

Кафедра Фінанси

 

 

 

Курсова робота

 

з дисципліни  
"Фінансовий менеджмент"

тема:

«Особливості визнання та оцінки нематеріальних активів»

 

 

 

 

 

 

Виконав:                                                            студентка гр.

                                                                                                            

   Перевірив:                                                       проф. Костирко Л. А.

              

 

 

 

 

 

 

 

 

Луганськ 20___р.

 

Зміст

 

 

ВСТУП

 

 Актуальність теми  дослідження. Процес утворення  ринкового середовища в Україні  диктує нові умови до формування  активів підприємства. У господарський  оборот включено відносно новий  їх вид – нематеріальні активи, використання яких сприяє підвищенню конкурентоспроможності продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках, і, як наслідок, розширенню виробництва продукції, робіт, послуг, створенню робочих місць. Разом з тим, багато керівників ще не до кінця розуміють значення того внеску, який дають нематеріальні активи у процесі їх використання. Правова база щодо прав інтелектуальної власності, користування майном та іншими правами знаходиться у стадії становлення. Нове облікове законодавство звужує склад нематеріальних активів, зараховуючи витрати зі створення багатьох об'єктів на витрати звітного періоду. Унікальні об'єкти нематеріальних активів часто не враховуються і у балансі, або їхня облікова вартість набагато нижче ринкової вартості, що приводить до заниження майнового стану підприємств. Причиною такої ситуації є, насамперед, відсутність стандартів оцінки вартості нематеріальних активів. Досить слабке висвітлення знаходять ці питання і в літературі.

Дослідження теоретичних  положень і діючої практики аналізу  тнематеріальних активів дозволило визначити ще низку невирішених проблем. Серед них: недостатнє дослідження економічної сутності нематеріальних активів, розбіжність категоріально-понятійного апарату, недостатня розробленість наукової класифікації, відсутність методики обліку окремих операцій з нематеріальними активами, невирішеність питань організації носіїв інформації, забалансового обліку, амортизаційної політики. Практично відсутні методики аналізу нематеріальних активів. Не знайшли свого належного висвітлення питання надання аудиторських послуг з оцінки вартості та аналізу нематеріальних активів.

Певний внесок у рішення  і розробку теоретичних і практичних положень бухгалтерського обліку, аналізу  та аудиту нематеріальних активів внесли відомі вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти: Ф.Ф. Бутинець,  С.Ф. Голов,  В.П. Завгородній, С. Я. Зубілевич,  В.В.Сопко, Н.М. Ткаченко,   Н.В. Чебанова, А.Д. Шеремет,   Нідзл Б.,  Хендриксен Э.С., Ван Бреда М.Ф.,   Мус Герольд   та інші.

Актуальність та значимість питань обліку, аналізу  і аудиту нематеріальних активів на сучасному етапі розвитку підприємств України, дискусійність багатьох теоретичних положень, необхідність практичного вирішення комплексу теоретичних і методичних проблем зумовили вибір теми та основні напрямки   дослідження.

Метою  курсової роботи  є  вивчення теоретичних та практичних аспектів визнання та оцінки нематеріальних активів. 

Досягнення  поставленої  мети зумовлене  вирішенням  наступних  завдань:

• розглянути   поняття  „нематеріальні активи”   та  основні тенденції розвитку  на  сучасному етапі;
• дослідити  літературні  джерела  та  нормативну  базу  з  оцінки  нематеріальних активів;
• проаналізувати  господарську  діяльність   та стан НМА на  підприємстві;
• визначити напрями удосконалення  використання нематеріальних активів.

Вирішення поставлених  завдань досягнуто на основі застосування загальнонаукових методів (історико-логічного, системного аналізу, спостереження, узагальнення, синтезу, конкретизації); специфічних  прийомів наукового дослідження (класифікації, групування, порівняння, середніх величин, узагальнюючих економічних показників, економіко-статистичних; експертних оцінок).

Об’єкт   дослідження -  господарська  діяльність ТОВ ПКФ «ЛІА-ЛТД».

Предметом  дослідження  є   сукупність   теоретичних, методичних  та  практичних  аспектів   визнання,  оцінки   та  обліку  нематеріальних активів

Теоретичні і методологічні  аспекти дослідження грунтуються  на наукових розробках вітчизняних  і зарубіжних економістів, положеннях і стандартах діючого облікового, патентно-правового, податкового й іншого законодавства, які регламентують порядок оцінки, обліку, амортизації, аудиту нематеріальних активів.

Інформаційну базу дослідження  становлять  монографії вітчизняних  та зарубіжних вчених, статті зі збірок періодичних видань. Основні    показники та  дані бухгалтерського  обліку, які в    дипломній  роботі   використовуються   для  аналітичних   розрахунків    були   взяті  з   річної    фінансової  звітності,   первинних   документів    та  інших   облікових   регістрів    ТОВ ПКФ «ЛІА-ЛТД».

 

 

 

 

 

1. Теоретичні аспекти визнання та оцінки Нематеріальних  активів

1.1.  Визначення та економічна  суть нематеріальних активів

 

Ведення господарської  діяльності передбачає наявність у  суб'єкта господарювання активів, у  тому числі довгострокових.

У складі довгострокових активів, якими підприємство володіє  відносно довго з метою ведення  господарської діяльності, а не для  подальшого продажу, знаходяться і  нематеріальні активи.

Поява в Україні такого об'єкта бухгалтерського обліку, як "нематеріальні активи", є свідченням реформування економіки нашої держави. Становлення нематеріальних активів як самостійного об'єкта обліку та економічного  аналізу відобразилося,  передусім,  у неоднозначності трактування самого терміна "нематеріальні активи".

Відповідно до п. 4 П(С)БО 8 нематеріальним активом є немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується  підприємством з метою використання протягом періоду понад одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. Багато об’єктів, що відображаються на балансі підприємства, за своєю природою нематеріальні, але не всі вони відносяться до нематеріальних активів (наприклад, дебіторська заборгованість чи витрати майбутніх періодів). Тому для наочності представимо визначення нематеріального активу таким чином:

1. Нематеріальні активи - це будь-які активи, що не мають  матеріальної форми, за винятком:

- грошових коштів (готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання);

 

- їхніх еквівалентів (короткострокових високоліквідних  фінансових інвестицій, які вільно  конвертуються в певні суми  грошових коштів і які характеризуються  незначним ризиком зміни вартості);

- дебіторської заборгованості  у фіксованій (або визначеній) сумі  грошів (сума заборгованості дебіторів  підприємству на певну дату).

2. Нематеріальними активами  вважаються тільки ті з них,  які можна ідентифікувати. Ідентифікованими  вважаються придбані активи, які на дату придбання відповідають критеріям визнання статей балансу, встановлених Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" (п. 1 П(С)БО 19). Простіше кажучи, ідентифікованими нематеріальними активами називають такі нематеріальні активи, що можуть бути придбані чи продані окремо від інших активів підприємства. До ідентифікованих нематеріальних активів відносяться патенти, торгові марки, авторські права й ін. До неідентифікованих нематеріальних активів відноситься гудвіл, і саме тому П(С)БО 8 не поширюється на гудвіл та операції з нематеріальними активами, особливості обліку яких визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

3. Нематеріальні активи  утримуються підприємством з  метою використання протягом періоду понад одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік)1.

Нематеріальні активи являють  собою особливий вид капітальних  вкладень. Їхня цінність полягає в  тому, що вони слугують довгостроково  та приносять доход користувачу. Ці засоби не мають фізичної форми, проте їх вартісна оцінка досить матеріальна. Їх цінність полягає у довгострокових правах чи перевагах, яких вони надають своєму власникові.

Нематеріальні активи - це умовна вартість об'єктів промислової  та інтелектуальної власності, довгострокові вкладення у придбання об'єктів промислової та інтелектуальної власності, права на здійснення окремих видів діяльності, права оренди будівель, споруд, приміщень, права власності на квартири, а також інші аналогічні майнові права, що визнаються об'єктом права власності конкретного підприємства і приносять йому доход або створюють умови для його одержання.

У даний час чинні  в Україні нормативні акти містять  різні визначення нематеріальних активів  як з економічної, так і з правової точки зору. Якщо давати визначення цього специфічного виду активів згідно Чинного Законодавства України, то найбільш повно поняття нематеріальних активів розкрито у пункті 49 "Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні" №250 від 03.04.93 р. зі змінами та доповненнями (надалі у тексті - Положення).

Згідно  цього  Положення,  у  складі  нематеріальних  активів  відображаються  придбані  підприємством  чи установою  права користування землею, водою, іншими природними ресурсами, промисловими зразками, товарними знаками, об'єктами промислової та інтелектуальної власності та інші аналогічні майнові права.

Нематеріальні активи відображаються у балансі у сумі видатків на придбання  і доведення їх до стану, в якому  вони придатні для використання згідно запланованої мети.

Для цілей фінансового  обліку "Вказівками щодо організації  бухгалтерського   обліку   в   Україні",   затвердженими   наказом Міністерства фінансів України  від 07.05.93 р. №25 зі змінами і доповненнями (надалі у тексті - Вказівки), під нематеріальними активами визначаються довгострокові вкладення у придбання об'єктів промислової та інтелектуальної власності, права на здійснення окремих видів діяльності, права оренди будівель чи користування ними, а також інші аналогічні майнові права, які є об'єктом права власності конкретного підприємства і приносять доход. До таких інших майнових прав відносять придбані права на місце на товарній, фондовій біржі, до вартості яких входять всі витрати, що пов'язані з практичним використанням переваг цього  місця для  самого підприємства.

Не зараховуються до складу нематеріальних активів вкладення  в придбання об'єктів промислової  та інтелектуальної власності, майнових прав, програмних продуктів з метою  подальшого їх продажу.

Таким чином, після вивчення вищенаведених документів, можна виділити такі ознаки, характерні для нематеріальних активів:

1) відсутність матеріально-речової  (фізичної) структури, тобто фізично  вони невідчутні;

2) можливість отримання  доходу у теперішньому та майбутньому  періодах внаслідок володіння нематеріальними активами;

3) довгостроковість функціонування  активів;

4) вони служать цілям  виробництва продукції (виконання  робіт, надання послуг) чи управління  самою фірмою чи підприємством;

5) за нормальних умов  у користувача не виникає необхідності їх перепродавати.

Іноді виділяють ще одну ознаку - високу ступінь невизначенності  розмірів можливого в майбутньому  прибутку від їх використання.

Нематеріальні активи є  довгостроковими та нематеріальними  тільки у фізичному розумінні. Вони обліковуються за вартістю придбання, тобто, за сумою, що була фактично сплачена за них. Деякі види нематеріальних активів такі, як "ціна фірми", торгові марки та ін. можуть надходити на підприємство за дуже низькою ціною або ж взагалі безкоштовно. Надалі, не дивлячись на їх зростаючу вартість, вартість їх у балансі не змінюється. Якщо ж нематеріальні активи було куплено в іншої сторони за ціною, що встановлена на ринку, то вони відображаються у балансі за ціною придбання.

1.2. Класифікація НМА

Існує багато різних типів і класів нематеріальних активів, але найчастіше в світовій практиці їх класифікують за шістьма основними категоріями:

1. Нематеріальні активи, пов’язані з ринком. Активи, що  найбільше використовуються в  маркетингу, при просуванні товарів  і послуг. Наприклад, торгові марки, фірмові імена, газетні заголовки, доменні імена.

2. Нематеріальні активи, пов’язані з замовником. Утворюються  в результаті взаємодії з партнерами. Наприклад, список замовників (клієнтів), невиконаних замовлень.

3. Нематеріальні активи, пов’язані з мистецтвом. Авторські права на літературні, музичні твори, картини, фотографії, відео та аудіовізуальні матеріали.

4. Нематеріальні активи, пов’язані з договором (контрактом). Репрезентують вартість прав, що  випливають з договору (контракту). Наприклад, франшиза (спеціальний вид ліцензування, коли компанія - власник відомої торгової марки надає іншій компанії право розміщувати цю торгову марку на своїй продукції, але при цьому одержує право контролю за якістю та іншими характеристиками продукції компанії-франчайзера), ліцензії, дозвіл на будівництво, право на радіомовлення.