Внутрішньо фірмове фінансове планування на підприємстві

Загальний обсяг грошових надходжень від операційної діяльності (ГН_од) становить:

ГН_0Д = ГН_рп + ГН_і.                                                       (1.3)

Прогнозування вихідних потоків базується  на інформації про собівартість окремих  видів продукції, кошториси витрат на адміністративно-управлінські цілі, збут продукції, розрахунки амортизаційних відрахувань, змін кредиторської заборгованості тощо.

Грошові виплати постачальникам (ГВ_П) визначаються за формулою:

ГВ_П = С_рп - А ± ΔСЗ ± ВА ± КЗ,                                       (1.4)

де С_рп — собівартість реалізованої продукції, робіт, послуг;

А — амортизація основних засобів і нематеріальних активів у складі собівартості реалізованої продукції;

ΔСЗ — зміна залишків складських запасів (збільшення додається, зменшення віднімається);

ВА — зміна виданих авансів (збільшення додається, зменшення віднімається);

КЗ — зміна залишків кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги (збільшення віднімається, зменшення додається).

Підприємства здійснюють виплати за іншою операційною діяльністю, тому їх теж необхідно враховувати у складі вихідного грошового потоку. Грошові виплати за іншими операційними витратами визначаються за формулою

ГВ_і = ОВ-А± ВМП ± ДЗ₀ ± ЗНВП ± К3₀,                       (1.5)

де ГВ_і— оплачені інші операційні витрати;

ОВ — операційні витрати (адміністративні, на збут, інші);

А — амортизація у складі операційних витрат;

ВМП — зміна у складі витрат майбутніх періодів (збільшення додається, зменшення віднімається);

ЗНВП — зміна у складі забезпечень наступних виплат і платежів (збільшення віднімається, зменшення додається);

ДЗ₀ — зміна у складі операційної дебіторської заборгованості, крім заборгованості за товари, роботи, послуги (збільшення додається, зменшення віднімається);

К3₀ — зміна у складі операційної кредиторської заборгованості (збільшення віднімається, зменшення додається).

До складу вихідних грошових потоків відносять суми сплачених  відсотків, податків з обороту і  податку на прибуток. Прогнозні значення цих показників визначаються, виходячи із запланованих обсягів продажу, умов погашення заборгованості, передбачених кредитними угодами тощо.

Фактична сума сплачених  відсотків розраховується на базі фінансової звітності, а саме: форми № 1 "Баланс" та форми № 2 "Звіт про фінансові результати" за формулою:

СВ = ФВ±ЗВ,                                                               (1.6)

де СВ — сплачені відсотки;

ФВ — фінансові витрати (ряд. 140 ф. № 2);

ЗВ — зміна заборгованості за відсотками, що підлягають сплаті, інформація про які міститься у складі статті "інші поточні зобов’язання" ряд. 610 ф. № 1 (зменшення додається, збільшення віднімається).

Для визначення сум платежів за ПДВ, акцизного збору враховується зміна заборгованості за розрахунками з бюджетом за цими податками, тобто нараховані суми податків корегуються за формулою

ПДВ_С = ПДВ_н ±ЗЗ± ДЗП,                                                 (1.7.)

де ПДВ_С — сума сплаченого ПДВ;

ПДВ_И — сума нарахованого ПДВ;

ЗЗ — зміна зобов'язань за ПДВ (збільшення віднімається, зменшення додається);

ДЗП — зміна дебіторської заборгованості за ПДВ (збільшення додається, зменшення віднімається).

 

1.2. Операційний менеджмент як система управління операційною діяльністю підприємства

 

Операційний менеджмент являє собою  сферу діяльності, у якій наука управління людьми поєднується з різними способами використання новітніх технологій. Основна його ціль полягає в розробці й застосуванні максимально ефективних методів й інструментів створення благ для забезпечення споживачів якісною продукцією й послугами.

У наш час операційний менеджмент глибоко проникнув в усі аспекти  бізнесу, а також інтегрований з  високими технологіями й наданням високоякісних послуг. [7, c.260]

Операційна система, повинна мати на виході якийсь специфічний товар (або послугу), що задовольняє споживача. Однак, ця не єдина вимога. Споживач повинен бути задоволений також і ціною товару й часом його надання. Ці три аспекти: специфіковані товари, що відповідають всім вимогам до якості, їхні ціни й час їхнього надання є основними джерелами задоволення споживчого попиту й, одночасно, — визначення конкурентного статусу виробляючої їхньої бізнесу-організації. Тому їхній розгляд не можна відривати від аналізу проблем управління виробництвом.

Звичайно організація не ставить  перед собою завдання домогтися максимального результату по всім трьох напрямках. Це завдання практично нездійсненне, хоча її виконання й можна вважати ідеалом, до якого варто постійно прагнути. Зусилля зосереджують на якому-небудь одному напрямку більшою мірою, ніж на два інших. І це відрізняє дану бізнес-організацію від інших, працюючих у тім же сегменті ринку. З іншої сторони це визначає й специфіку виробничого/операційного менеджменту в цій організації.

Операції — це процес, метод  або ряд дій, головним чином практичного характеру. Виходячи із цього визначення операції є невід’ємний атрибут будь-якого виду людської діяльності, якому властива організованість і продуктивність. Звідси можна укласти, що всі організаційні функції є операції й що всяка управлінська діяльність містить у собі операційний менеджмент.

Виділяють шість окремих видів  діяльності в операційному менеджменті, які можна описати як операції. По цих шести категоріях рішень операційні менеджери спеціалізуються в  організаціях (табл. 1.1).

 

 

Таблиця 1.1 Види операційної діяльності

Рішення	Сфера політики	Стратегічний  вибір
Якість	Підхід  Навчання  Постачальники	Запобігання або нагляд Технічне або управлінське навчання Вибір за якістю або вартістю
Продукт	Розробка Вид власності	Самостійно розробляти чи закупити креслення Купити патент чи розро6иіи  свій
Процес	Запуск процесу  Автоматизація Тип виробництва	Виготовити чи купувати Ручна робота чи автоматична  Одиничне, серійне, масове
Потужність	Розмір підприємства Розташування Інвестиції	Одне велике чи кілька малих Свій ринок чи закордонний  Постійні чи тимчасові
Матеріально-технічне забезпечення	Кількість Дистрибуція Система контролю	Високий чи низький рівень запасів  Централізоване чи децентралізоване постачання Детальний або вибірковий контроль
Робоча сила	Спеціалізація Система зарплати	Висока чи низька Типи заохочувальних виплат Висока чи низька зарплата

 

Матеріально-технічне забезпечення як одна з галузей сфери товарного  обігу, що виконує функції обігу  засобів виробництва, виконує велику роль у підвищенні ефективності виробництва. Воно виступає в якості опосередкованого зв’язку між виробництвом та виробничим споживанням продукції виробничо-технічного призначення та його діяльність з розширенням масштабів виробництва безперервно зростає.

Забезпечуючи міжгалузеві зв’язки  по поставках продукції, структури  матеріально-технічного забезпечення сприяють скороченню часу виробництва, підвищенню його ефективності та якості продукції за рахунок ритмічного, своєчасного забезпечення підприємств, економічними партіями різних видів сировини, матеріалів та обладнання.

На основі вивчення потреби в  продукції виробничо-технічного призначення та умов її раціонального використання структури матеріально-технічного забезпечення безпосередньо впливає на промисловість та будівництво з метою поліпшення використання матеріальних ресурсів, впровадження у виробництво прогресивних матеріалів та ефективних технологічних рішень. Вплив структур матеріально-технічного забезпечення на режим використання ресурсів в народному господарстві проявляється практично через усі сторони їх діяльності: розподіл продукції, координацію процесів виробництва та споживання, оптимальне розміщення замовлень у промисловості, організацію збуту продукції виробничо-технічного призначення та її рух від виробника до споживача. [13, c.116]

Отже економічне значення матеріально-технічного забезпечення підприємства полягає в тому, щоб забезпечити:

- безперебійне забезпечення підприємства необхідними засобами виробництва;

- оптимізацію господарських зв’язків між підприємством та постачальником;

- створення економічно обґрунтованих матеріальних запасів та маневрування матеріальними ресурсами;

- застосовування прогресивних шляхів та засобів транспортування вантажів з метою прискорення та здешевлення процесу обміну;

- раціональне і економічне використання засобів виробництва у виробництві;

- зменшення витрат щодо матеріально-технічного забезпечення підприємства.

Ефективне використання моделей залежного  матеріально-технічного забезпечення вимагає від операційного менеджера знання:

- виробничого графіка (що повинно бути зроблено і коли);

- специфікації чи відомості використовуваних матеріалів (компонентів, з яких виробляють продукт);

- наявність матеріалів на складі (що на складі є);

- матеріали в заявках (що замовлено);

- час виготовлення (скільки його потрібно для виготовлення компонентів і виробу в цілому).

Управління матеріально-технічним  забезпеченням операційної системи  здійснюється в необхідності використання різного матеріально-технічного обладнання, без якого неможливо здійснювати операційний процес по виробництву продукції. В управлінні матеріально-технічним господарством тісно переплітаються технічні і економічні елементи, елементи стратегічного прогнозування у визначенні потреб стандартних універсально-нормативних інструментів, виготовлених на спеціалізованих підприємствах і призначених для виготовлення того чи іншого виробу. Менеджер управління матеріально-технічним господарством розробляє стратегічну систему прогнозного забезпечення необхідними матеріально-технічним оснащенням та інструментами, які необхідні для нормального функціонування операційної системи підприємства.

Управління енергетичним забезпеченням  операційної системи підприємства базується на використанні усіх видів енергоресурсів, які є носіями різних видів енергії (електричної енергії, твердого, рідинного та газоподібного палива і іншої), які забезпечують різні можливості функціонування операційної системи підприємства. Управлінська структура енергетичного забезпечення операційної системи підприємства може мати п’ять складових частин: енергосилову службу (підстанції, електростанції і інше); теплову службу (тепломережі, котельні і інше ); газопостачальну службу (станції постачання киснем, газом і інше); службу зв’язку (пожарна сигналізація, АТС і інше); енергоремонтні служби, що виконують різні ремонти електро-енергетичного обладнання.

Управління транспортним забезпеченням  операційної системи підприємства поєднує усі матеріальні потоки операційної системи і без транспортного забезпечення операційна система працювати не може. Управління транспортним обслуговуванням здійснює служба транспортного забезпечення підприємства, яка здійснює внутрішній і зовнішній вантажооборот. Менеджер транспортного забезпечення розробляє стратегічний прогноз вантажопотоку і стратегічний план удосконалення управління транспортним забезпеченням і підвищення ефективності роботи транспортного господарства підприємства.

Основні завдання управління складським господарством в менеджменті  операційної системи базуються  на виконанні функції ефективного зберігання основних та допоміжних матеріалів. За ступенем користування склади поділяються на індивідуального (зберігають продукцію одного підприємства) і колективного користування (оренда фізичних та юридичних осіб). За розміром склади бувають від невеликих приміщень (декілька сотень квадратних метрів) до складів-гігантів (сотні тисяч квадратних метрів). Менеджер складського господарства операційної системи здійснює стратегічне прогнозування діяльності складським господарством і удосконалення ефективної його діяльності.

1.3. Оцінка ефективності управління операційною діяльністю

 

Ефективність суспільного виробництва  визначають і оцінюють за спільним для всіх ланок народного господарства принципом і єдиним критерієм - співставлення результатів виробництва і затрат.

Ефективність управління операційної діяльності - це складна економічна категорія для кількісної оцінки якої потрібна ціла система показників. Для розробки такої системи необхідно визначити критерії ефективності. В сучасних умовах ефективність включає такі критерії:

- Дійовість або результативність - він показує в якій мірі  певна економічна система досягає  поставленої мети.