Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Апреля 2013 в 13:38, курсовая работа
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних підходів та практичних рекомендацій щодо вдосконалення національної моделі корпоративного управління в контексті світових тенденцій побудови нових організаційно-управлінських форм. Комплексний підхід до реалізації поставленої мети окреслив коло завдань, які слід вирішити:
- узагальнити світову практику та моделі корпоративного управління для проведення класифікації основних економічних умов і виокремлення найбільш істотних чинників, що впливають на ефективність сучасного корпоративного управління;
- визначити світові тенденції в системі корпоративного управління в рамках розвитку інформаційного суспільства для дослідження впливу мережевої економіки та простору віртуалізації на сучасні ієрархізовані моделі корпоративного управління;
- проаналізувати еволюцію національної моделі корпоративного управління і виокремити характерні для неї риси, що дасть змогу з’ясувати місце української моделі корпоративного управління серед світових з урахуванням сучасних тенденцій;
- дослідити позитивні та негативні фактори в системі корпоративного управління в Україні, що впливають на становлення національної моделі корпоративного управління, для визначення основних напрямів удосконалення корпоративного управління та методів реалізації цих напрямів;
- визначити напрями оптимізації національного регулювання у формуванні ефективної системи корпоративного управління в контексті проаналізованого світового досвіду та досвіду країн ЄС, що дасть змогу українським акціонерним товариствам увійти в світовий економічний простір;
- розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення механізмів державного регулювання в системі корпоративного управління з урахуванням євроінтеграційних процесів в Україні.
Вступ…………………………………………………………………………….2
1.Сутність та проблеми корпоративного управління в Україні………………6
1.1. Сутність корпоративного управління……………………………………..6
1.2. Формування системи ефективного управління в Україні………………12
1.3. Проблеми корпоративного управління в Україні…………………….….20
2. Загальна характеристика та аналіз фінансово-економічної діяльності ХК „Луганськтепловоз”………….….35
2.1. Характеристика ХК „Луганськтепловоз”…………………………….…..35
2.2. Аналіз динаміки складу та структури майна ХК „Луганськтепловоз” ...40
2.3. Аналіз ділової активності та фінансової стійкості………………………45
3. Стан та перспективи розвитку корпоративного управління в Україні…..49
3.1. Особливості сучасного етапу розвитку корпоративного управління в Україні……………………………………….49
3.2. Удосконалення корпоративного управління як засіб залучення інвестицій за допомогою механізмів фондового ринку………53
3.3. Підвищення ефективності корпоративного управління …………….…63
Висновок………………………………………………………………………..72
Список літератури……………………………………………………………74
Додатки
Структура портфеля підприємства визначатиме основні підходи до побудови системи управлінського обліку. На практиці використовуються чотири основних підходів:
Відповідно до першого підходу Портер виділив 9 основних категорій цінних видів діяльності. Серед них можна виділити первинні (тобто мають відношення до фізичного створення продукту, його маркетингу і доставки споживачам, а також підтримки і сервісу після продажу) і вторинні або підтримуючі, види діяльності забезпечують чинники виробництва і інфраструктуру, завдяки яким і стає можливим виконання первинної діяльності. На малюнку 3.1. представлений ланцюжок цінностей, запропонований Портером.
При побудові управлінського обліку при даному підході створюються центри відповідальності і ведеться сегментарний облік на базі цінних видів діяльності.
Другий підхід припускає,
що портфель підприємства є дискретним
набором бізнесів. Даний підхід був
застосований вперше на практиці в 1970
р. президентом американської
Мал. 3.1. Ланцюжок цінностей [22, с.87].
СБЕ в системі управлінського обліку формується на базі центрів інвестицій (або прибули). Реалізація концепції можлива на основі побудови системи сегментарного обліку і звітності. Всередині виділених сегментів можлива організація обліку в розрізі видів діяльності з метою більш глибокої економічної і стратегічної оцінки.
Відповідно до третього підходу, портфель підприємства розглядається як набір дискретних видів бізнесу і інвестицій в дочірні підприємства.
Відповідно до четвертого підходу, запропонованого Б. Райаном портфель розглядається як портфель продуктів. Продукт реалізується в рамках стратегічного обліку. Управлінський облік, що є складовою його частиною, передбачає здійснення калькуляції переважно на основі руху продукту (PFC). Даний метод калькуляції дозволяє визначати цільові області для підвищення ефективності діяльності підприємства. Проте, організація обліку з використанням цього підходу є вельми трудомістким і складним процесом.
При організації управлінського обліку бізнес необхідно розкласти на види діяльності, а їх у свою чергу на бізнес-процеси, а потім на визначальні їх операції. Така деталізація облікових даних дозволить прослідити ланцюжок створення вартості підприємства і провести портфельний аналіз, уточнити реалізовувані стратегії. Кожне підприємство може розглядатися як портфель бізнесів і активів, які можуть бути розділені на частини і продані за ціною, що перевершує її ринкову вартість.
В сучасному світі жорсткої конкуренції зберегти підприємство і забезпечить її зростання і стабільність в довгостроковому періоді можливо на основі стратегічного обліку власності.
На підприємстві стратегічний облік необхідно організувати так, щоб можна було прослідити ланцюжок створення вартості. Ланки оцінки процесу створення вартості в рамках стратегічного обліку:
Оцінка процесу створення
вартості на базі управлінського обліку
ефективна тільки тоді, коли вона функціонує
за принципом зворотного зв'язку: оцінка
вартості через мотивацію
Слід звернути увагу на те, що традиційні підходи до побудови управлінського обліку, пов'язані з розподілом організації на центри відповідальності є умовою для організації обліку, націленого на аналіз процесу створення і збереження вартості підприємства і управління власністю на основі стратегічного обліку. Однією з необхідних умов для реалізації даного підходу є побудова на підприємстві сегментарного обліку. На підприємстві можуть бути виділені господарські і географічні сегменти [4, с.121].
Управлінський облік припускаючи облік ланцюжка цінностей відрізняється від управлінського обліку, орієнтованого на використовування показника доданої вартості.
Класична схема, характеризуючи послідовність розрахунку показника економічної доданої вартості приводиться на мал. 3.2.
Дана методика заснована на обліку, головним чином, внутрішніх чинників мікросередовища підприємства. бізнес-одиниці несуть відповідальність за становлячі ЕДВ – чистий прибуток і платню за операційний капітал. На базі економічної доданої вартості можливо здійснювати управління власністю. Наприклад, на основі даних управлінського обліку по сегментах про величину ЕДВ, вона може бути збільшена за рахунок позбавлення від зайвих активів, продажу нерентабельних бізнес-одиниць.
де, ЧОДПП – чистий операційний дохід після сплати податків, який проводиться операційним капіталом бізнес-одиниці. ПзК – платня за операційний капітал, що використовується підрозділом, що відображає ціну придбання капіталу у власників і кредиторів. ЕП – економічний прибуток (чистий операційний дохід після сплати податків за вирахуванням платні за вкладений капітал). ЕДВ – економічна додана вартість.
Мал. 2.2. Послідовність розрахунку показника економічної
доданої вартості
Використовування концепції ланцюжка цінностей припускає чотири напрями, сприяючі збільшенню вартості підприємства в цілому:
Таким чином, дана концепція
вимагає включення в
Информация о работе Внутрішньо фірмове фінансове планування на підприємстві