Внутрішньо фірмове фінансове планування на підприємстві

Додаткове зовнішнє фінансування може бути також розраховано за допомогою наступної формули:

EF = (A/S) x DS - (L/S) x DS - (PM) x (PS) x (1-d), де             (2.11)

EF - додаткові джерела зовнішнього фінансування;

A/S- активи, що зростають  разом з планованим зростанням  об'єму реалізації;

L/S - зобов'язання, що збільшуються  разом з планованим зростанням  об'єму реалізації;

DS - планований приріст об'єму реалізації;

PM - рентабельність реалізації;

PS - планований об'єм реалізації;

d - частка виплачених дивідендів.

Суть балансового методу: шляхом побудови балансу досягається ув'язка наявних фінансових ресурсів і фактичної потреби в них. Балансова ув'язка по фінансових ресурсах має вигляд:

ВІН + П = Р + ОК, де (2.12)

ВІН - залишок засобів  фонду на початок планованого  періоду;

П - надходження засобів  до фонду;

Р - витрачання засобів фонду;

ОК - залишок засобів фонду  на кінець планованого періоду.

Суть методу оптимізації планових рішень полягає в розробці декількох варіантів планових розрахунків, з метою вибору найбільш оптимального. При цьому можуть застосовуватися різні критерії вибору оптимального рішення: мінімум витрат; максимум прибутку; мінімум вкладення капіталу при найбільшій ефективності результату; мінімум часу на оборот капіталу; максимум доходу на рубель вкладеного капіталу та інші.

Методи економіко - математичного моделювання дозволяють знайти кількісний вираз взаємозв'язків між фінансовими показниками і чинниками, що їх визначають; побудувати економіко-математичну модель. Модель може будуватися по функціональному і кореляційному зв'язку. Процес розробки планових показників із застосуванням економіко-математичних моделей фінансових показників складається з наступних основних етапів: аналіз і оцінка звітних даних за передплановий період, вивчення динаміки фінансових показників за певний відрізок часу і виявлення чинників, що впливають на напрям цієї динаміки; побудова економіко-математичної моделі планових показників; прогнозування показників на основі економіко-математичної моделі і розробка різних варіантів планованого показника; аналіз і експертна оцінка перспектив зміни планованих показників; ухвалення планового рішення.

Самі по собі фінансові документи  не дають ясного уявлення про фінансове  положення фірми. Для його визначення необхідні додаткова робота, аналіз фінансових показників діяльності організації.

Аналіз фінансових показників дозволяє виявити критичні крапки в  діяльності фірми, визначити причини  проблем і запланувати дії, направлені на їх рішення.

Фінансовий аналіз складається  з чотирьох основних кроків:

• вибір показників, відповідних для аналізу;
• розрахунок цих показників;
• порівняння отриманих величин з аналогічними показниками даної фірми за попередні роки;
• використання показників при складанні фінансових планів для визначення способів вирішення проблем і майбутніх можливостей фірми [32, с. 115].

Серед безлічі фінансових показників є такі, які мають особливо велике значення для визначення позиції  фірми і можуть використовуватися  для аналізу різних проблем. Можна  виділити п'ять типів найбільш значущих фінансових показників. Це показники:

• ліквідності (короткостроковій платоспроможності);
• діловій активності (оборотності);
• рентабельності;
• ринковій активності;

 платоспроможності (структури  капіталу).

Ліквідність - це здатність організації відповісти по своїм коротко-строковим зобов'язаннях. Якщо ліквідність фірми низька, то це говорить про її украй слабке фінансове здоров'я і неможливість вирішувати більшість питань своєї діяльності, зокрема таких, як залучення нових позик, оскільки довіра кредиторів буде підірвана[31, с. 101].

Виділяють три основні  види показників ліквідності:

• коефіцієнт загальної (поточною) ліквідності;
• коефіцієнт абсолютної ліквідності;
• чистий оборотний капітал [30, с. 133].

Коефіцієнт загальної  ліквідності (Кзл) виражає співвідношення між поточними (оборотними) активами фірми і її поточними (короткостроковими) зобов'язаннями.

Кзл = Поточні активи / Поточні  пасиви                            (2.13)

 

Мінімально необхідна  величина Кіл повинна бути не менше 1 - інакше фірма буде визнана неплатоспроможною. Оптимальний показник Кзл по оцінках  експертів коливається в діапазоні  від 2 до 2,5 [19, с. 93].

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал) показує співвідношення між найбільш ліквідною частиною поточних активів і поточними пасивами. Найбільш ліквідна частина поточних активів, або активи, що «швидко обертаються», це грошові кошти підприємства.

Кал = Грошові кошти / Поточні пасиви                      (2.14)

 

По оцінках експертів  теоретично прийнятною величиною вважається коефіцієнт, рівний 0,2 - 0,25. Показник Кал  менш консервативний, чим коефіцієнт загальної ліквідності, він визначає здібності найбільш ліквідних поточних активів - грошей в касі, на банківському рахунку, цінних паперів - сплатити борги  підприємства.

Чистий оборотний капітал (ЧОК). Розраховується як різниця між поточними активами підприємства і його поточними пасивами.

ЧОК = Поточні активи –  Поточні пасиви (2.15)

 

Показники ділової активності (оборотності) визначає, наскільки добре фірма використовує свої ресурси. Зазвичай показники оборотності виражають співвідношення між величиною продажів і різними елементами активів, тобто з'ясовують кількість продажів, створена однією гривнею інвестицій в активи. Одними з найчастіше використовуваних показників ділової активності є:

• оборотність активів;
• оборотність дебіторської заборгованості;
• оборотність кредиторської заборгованості;
• оборотність матеріально-виробничих запасів;
• оборотність основних засобів (фондовіддача) [35, с. 145].

Коефіцієнти рентабельності показують, наскільки прибуткова діяльність компанії.

Найбільш часто використовуваними  показниками є:

• коефіцієнти рентабельності всіх активів підприємства (рентабельність активів);
• рентабельності реалізації;
• рентабельності власного капіталу [23, с. 188].

Коефіцієнт захищеності  кредиторів (КЗК) показує ступінь захищеності кредиторів від невиплати відсотків за наданий кредит.

Крім п'яти названих типів  фінансових показників в сучасному  фінансовому плануванні широко використовується аналіз ще двох категорій:

• показників використання фінансового важеля;
• комплексних (композитних) показників.

Показники використання фінансового  важеля. Фінансовий важіль - це спосіб збільшення прибутковості (рентабельності) власного капіталу за рахунок використання кредиту [22, с. 174].

Чим більше величина позикових  засобів, тим довше важіль, тим  вище рентабельність власного капіталу. Одночасно чим довше важіль, тим  вище ризик діяльності фірми, пов'язаний з оплатою своїх зобов'язань.

Таким чином, фінансові показники  самі по собі не є причиною невдач фірми. Вони всього лише індикатори неблагополуччя, глибинні причини якого криються в безпосередній господарській  діяльності, а також в стратегії  дій, яку вибрало керівництво  фірми.

2.3. Існуюча система довгострокового фінансового планування ТОВ «Монтажстрой»

 

На основі проведеного аналізу  і даних планово-економічного і  фінансового відділів підприємства були визначені наступні обмеження  на залучення позикового капіталу для  ТОВ «Монтажстрой» (таблиця 10).

Таблиця 9

Обмеження на залучення позикового капіталу

Системи планування ТОВ «Монтажстрой»

Галузеві

1.Підтримка загальної  заборгованості інвестором на  рівні, що не перевищує 60 % об'єму  всіх її джерел засобів 2.Обмеження з боку вливання  іноземного капіталу - не більше 5 % вартості звичайних акцій 3.Інвестиційні проекти  повинні бути не більше 15 % від  розміру компанії, щоб не робити  істотного впливу на структуру  і вартість капіталу компанії 4.Проекти повинні бути  звичайними для даної компанії, тобто відноситися до її традиційної  сфери діяльності 5.Власні засоби повинні  складати не більше 20 % 6.Окупність проектів - не  більше 3 років.

1.Обмеження на додаткові  короткострокові пасиви для підтримки  значення коефіцієнта поточної  ліквідності на рівні 2,0 % 2.Згідно чинному законодавству  процентні платежі по облігаціях  виплачуються з чистого прибутку  будівельної компанії. Це робить  облігаційні позики дуже «дорогими»

 

Таким чином, обмеження на залучення  позикового капіталу в ООО «Монтажстрой»» є як галузевими, так і власне обмеженнями системи планування даного підприємства. Розрахуємо дані обмеження і можливості (Табл. 10).

Таблиця 10

Розрахунок показників

Обмеження	Розрахунок	Значення
Підтримка загальної заборгованості на рівні, що не перевищує 60 % об'єму  всіх її джерел засобів	56956 (тис. грн.) / 300766 (тис. грн.) * 100%	18,94 %
Обмеження з боку вливання іноземного капіталу - не більше 5 %	4361 (тис. грн.)/ 243810 (тис. грн.) * 100%	1,79 %

 

Як показують дані таблиці, на підприємстві дотримуються обмеження  на величину заборгованості (18,94 %, тоді як гранична – 60 %) і на обмеження  з боку вливання іноземного капіталу (1,79 % замість встановлених 5%).Зараз підприємством використовуються наступні види планування. Процес фінансового прогнозування в ООО «Монтажстрой» складається з наступних етапів:

1.Фінансове прогнозування

1.1.Всесторонній збір інформації (внутрішньою і зовнішньою)

1.2.Складання прогнозних  документів

1.3.Перевірка коректності  отриманих даних

2.Коректування

2.1.Перевірка прогнозованих  результатів на відповідність  певним критеріям

2.2.Вироблення цільових  вказівок по коректуванню окремих  прогнозних показників.

2.3.Коректування окремих  прогнозних показників

2.4.Формування остаточного  варіанту прогнозних документів

2.5.Затвердження планів

Збір інформації є початковим етапом фінансового прогнозування  в організації. На цьому етапі  планово-економічний відділ ООО  «Монтажстрой» проводить роботу по збору інформації, її попередній обробці, систематизує відповідно з  іншими показниками. Тут відбувається збір інформації про об'єми проведеної продукції, витрати, виконання кошторису  витрат, залишків, структурі витрат і так далі

На етапі складання  документів планово-економічний відділ проводить необхідні розрахунки, керівником затверджуються планові  документи. Потім складається виробничий, а потім фінансовий план, що включає  прогнозний Звіт про прибутки і збитки і баланс.

Перевірка коректності отриманих  даних здійснюється при складанні  прогнозного балансу. Якщо дані некоректні, то ведеться пошук помилок.

Потім проводиться коректування планів. Це робиться на основі попередніх планових даних про наявність  фінансових ресурсів в плановому  періоді. Джерелом цієї інформації служить  прибуткова частина плану руху грошових коштів. Процес коректування полягає  в послідовному доопрацюванні складених  документів Фінансового плану і  інших документів так, щоб заплановане  погашення зобов'язань відповідало  наявним платіжним засобам.

В результаті виходить Фінансовий план, що задовольняє вимогам, що пред'являються (з урахуванням специфіки підприємства і існуючих обмежень). Скоректований  Фінансовий план затверджується керівником.

По глибині горизонту  планування в ООО «Монтажстрой»  підрозділяється на поточне і довгострокове. Поточне здійснюється на 1 місяць вперед. Здійснюється з 25 по 30 число місяця, передування планованому. Довгострокове – це планування на період не більше року. Здійснюється щорічно в період з вересня по листопад.