Дослідження специфіки прояву здібностей особистості

4) Формулювання гіпотези:

H0: Група студентів не перевершує групу учнів за інтелектуальним рівнем розвитку.

H1: Група студентів перевершує групу учні за інтелектуальним рівнем розвитку.

5) Визначаємо значення U за формулою:

6) Визначаємо критичне значення за таблицею (Додаток 4):

7) Будуємо вісь значимості:

8) Відповідь:  Uемп.< Uкр.

H0 не приймається. Приймається гіпотеза H1: Група студентів перевершує групу учні за інтелектуальним рівнем розвитку.

                                              ВИСНОВКИ

     В даній роботі була використана певна література згідно з темою роботи

«Дослідження специфіки прояву здібностей особистості».

     Здібності – це такі психологічні особливості людини, від яких залежить успішність придбання знань, умінь, навичок, але які самі до наявності цих знань, умінь і навичок не зводяться. Здібності людей поділяють на види передусім за змістом і характером діяльності, в якій вони виявляються. Розрізняють загальні й спеціальні здібності.

     Обдарованість – це система здібностей людини, яка дозволяє їй досягнути значних успіхів в одній або кількох видах діяльності. Обдарованість людина одержує як щось спадкове.  

    Талант — це такий рівень розвитку здібностей, який дає людині можливості творчо працювати й досягнути надзвичайно важливих, значущих успіхів у діяльності.

    Геніальність – найвищий рівень творчих проявів особистості, який втілюється у творчості, що має історичне значення для життя суспільства.

     Інтелект – стійка структура розумових здібностей індивіда, рівень її пізнавальних можливостей, механізм психічної адаптації індивіда до життєвими ситуацій, розуміння істотних взаємозв’язків дійсності, включеність індивіда в соціокультурний досвід соціуму. Інтелект як розумовий потенціал індивіда може бути об’єктом психологічної діагностики.

     Було проведено дослідження за методикою «Прогресивні матриці Равена», в якому взяли участь 26 осіб різного віку: 14 учнів віком з 15 до 17 років та 12 студентів віком з 18 до 21 року. Тестування проводилися за чіткими інструкціями і були зібрані бланки з результатами (вони дані в роботі). За таблицями ми можемо спостерігати дуже різні результати та показники, але здібності кожного індивідуальні, і зовсім не достатньо одного тесту, щоб визначити всі особливості здібностей.    

     За показником рівня розвитку інтелекту результати такі: високий інтелект має 1 особа (3,87%), хороший інтелект – 1 особа (3,87%), вище середнього інтелект – 5 осіб (19,35%), середній інтелект – 10 осіб (38,7%), нижче середнього інтелект –  7 осіб (27,09%),  невелика міра недоумства – 2 особи (7,74%). Як бачимо результати дуже різні, що свідчить про індивідуальність кожної особистості, і наявність здібностей також проявляється індивідуально.

     За методикою було визначено інтелектуальний розвиток і рівень розумових здібностей, що цілком підтверджує теорію про те, що не можливо так легко дослідити специфіку прояву розумових здібностей лише за якимись певними критеріями та визначеннями. Кожна людина незалежно від віку є особистістю, так само здібності проявляються індивідуально для кожного, що і варто було довести даним дослідженням. Метою було визначити індивідуальний інтелектуальний рівень, але більше всього можливо сказати лише тільки з спостережень за самим виконанням і проведенням тестування.

     За спостереженнями можна визначити, що кожний досліджуваний володіє особливими для них здібностями, кожен перевищує в чомусь один одного, але також кожен є особистістю, що уже виокремлює їх з понад всього населення замлі. Проводячи такі дослідження можна збагнути те, що хтось може бути розумнішим за тебе. Дане дослідження довело, що отримані результати фактично нічого не пояснюють, але дають визначення і певний статус, за те практично є можливість вирахувати показник розумових здібностей і мати уявлення про свої можливості. Особливо практичною є така методика в процесі навчання, адже складно визначити рівень учня чи студента лише за рішенням якихось певних завдання, адже неспроможність виконати одне завдання не вказує на те що не можливо вирішити інше завдання іншого рівня складності. Тому це дослідження буде яскравим прикладом на практиці.

     Була проведена математична обробка даних результатів і це ще раз довело, що все-таки студенти мають вищі показники інтелектуальних здібностей.

                         СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.      Дружинин В.Н. Психология общих способностей. – СПб.: «Питер», 1999.

2.      Зароченцев К.Д., Худяков А.И. Экспериментальная психология: Учебник. – М.: «Изд-во Проспект», 2005.

3.      Ильин Е.П. Психология индивидуальных различий. – СПб.: «Питер», 2004. – 701 с.

4.      Корнилова Т.В. Экспериментальная психология. Теория и методы. – М.: «Аспект-Пресс», 2005.

5.      Максименко С.Д. Загальна психологія. – М: «Рефл-бук», 2000. – 528 с.

6.      Максименко С.Д., Носенко С.Л. Експериментальна психологія. – К.: «Центр учбової літератури», 2008.

7.      Маклаков А.Г. Общая психология: Учебник для вузов. – СПб.: Питер, 2010 – 583 с. (с. 535-552)

8.      Пашукова Т.І., Допіра А.І., Дьяконов Г.В. Практикум із загальної психології. – К.: «Знання», 2000. – 203 с.

9.      Практикум по общей, эксперементальной и прикладной  психологии / Под ред. Крылова А.А., Маничева С.А. – 2-е изд., доп. и перераб. – СПб.: «Питер», 2003 – 560 с.