Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Февраля 2012 в 18:59, курсовая работа
Мета – дослідження прояву здібностей у дошкільному віці та у студентському віці. Завдання дослідження: визначити інтелектуальний рівень за різними показниками; зробити аналіз інтелектуального розвитку залежно від основних принципів складу завдань.
Методи дослідження. Проводимо дослідження за допомогою невербального тесту інтелекту.
ВСТУП………………………………………………………………………………5 Розділ І. ПСИХОЛОГІЧНЕ ВИВЧЕННЯ ЗДІБНОСТЕЙ
1.1. Поняття про здібності……………………………………………………...7
1.2. Види здібностей та їх характеристика…………………………………..10
1.3. Інтелект та здібності……………………………………………………...13
Висновок…………………………………………………………………………...19
Розділ ІІ. ДОСЛІДЖЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ ТА СТУДЕНТІВ РІЗНОЇ ВІКОВОЇ КАТЕГОРІЇ
2.1. Методика «Прогресивні матриці Равена»……………………………….22
2.2. Якісний аналіз даних емпіричного дослідження......................................29
2.3 Математична обробка даних за методикою……………………………...35
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..38СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………40
ДОДАТКИ………………………………………………………………………….41
Стимульний матеріал
Бланки з відповідями
2.1. Методика «Прогресивні матриці Равена»
Прогресивні матриці Равена призначені для визначення рівня розумового (інтелектуального) розвитку випробовуваних у віці від 4,5 до 65 років і старше. Матриці Равена можуть застосовуватися на вибірках випробовуваних з будь-яким мовним складом і соціокультурним фоном, з будь-яким рівнем мовного розвитку. Оскільки відомі три варіанти матриць Равена, то слід зауважити, що кожен з варіантів призначений для проведення діагностичної роботи з певним контингентом випробовуваних. [9]
Тест запропонований Л. Пенроузом і Дж. Равеном в 1936 р. Прогресивні матриці Равена розроблялися відповідно до традицій англійської школи вивчення інтелекту, згідно з якими найкращий спосіб виміру чинника «g» - завдання по виявленню стосунків між абстрактними фігурами. Найбільш відомі два основні варіанти прогресивних матриць: чорно-білі і кольорові матриці. Розробляючи тести, які були б корисним інструментом для ідентифікації генетичних і середовищних причин інтелектуальних відхилень, Дж. Рівний свідомо ставив перед собою завдання створення таких тестів, які були б теоретично обгрунтовані, однозначно інтерпритовані, прості для проведення і обробки, придатні як для лабораторних, так і для польових експериментів, а також зручні для масових обстежень, що проводяться вдома, в школах, на виробництві і зв’язаних з тимчасовими обмеженнями.
Тест «Прогресивні матриці Равена» належить до невербальних тестів інтелекту і грунтується на двох теоріях, розроблених гештальт-психологією: теорією перцепції форм і так званою «теорією неогенезу» Ч. Спірмена. [4]
Чорно-білі прогресивні матриці Равена (у оригінальному варіанті) складаються з 60 матриць, в кожній з яких відсутній один із складових її елементів. Обстежуваний повинен вибрати бракуючий елемент матриці серед 6-8 запропонованих варіантів. Завдання згруповані в 5 серій – А, В, С, D, Е, кожна серія складається з 12 матриць.
Принцип «прогресивності» в стандартних матрицях реалізується двояким чином:
а) усередині кожної серії завдання розташовані з урахуванням їх зростаючої складності;
б) усі серії відрізняються різною складністю, яка зростає від серії А до серії Е.
Зростаюча складність завдань визначається:
- збільшенням числа елементів в матриці;
- збільшенням пропонованих варіантів рішення;
- ускладненням логічного принципу, що лежить в основі кожної композиції, який випробовуваному необхідно зрозуміти, щоб закономірно вибрати бракуючий елемент.
Розташування матриць в певній послідовності відповідно до принципу зростаючої складності розумових операцій, необхідних для вирішення, не виключає варіанту парціальної несформованості розумових операцій у обстежуваного. В цьому випадку профіль сумарних оцінок за 5 серій не відбиватиме наростаючу складність. [6]
Можливі два варіанти у використанні Стандартних матриць Равена. Перший варіант – в якості тесту швидкості, з обмеженням часу виконання завдань. У вітчизняних дослідженнях традиційний час виконання тесту обмежується 20 хвилинами. Подібний варіант використання тесту найбільш виправданий в умовах групового обстеження. Отримані таким чином результати (кількість вірно вирішених завдань) дозволяють оцінити динамічні характеристики розумової діяльності окремого випробовуваного відносно релевантної групи. Цей варіант проведення тесту не рекомендується для діагностичної роботи з дітьми допідросткового і літнього віку.
Другий варіант використання матриць Равена в якості тесту інтелекту виключає введення тимчасових обмежень. В цьому випадку діагностичне значення придбаває не сумарний показник результативності (відбиваючий об’єм вирішених завдань), а результуючі показники (сума «сирих» балів) по кожній серії завдань. Розподіл оцінок («профіль») може бути використаний для винесення діагностичного судження про рівень сформованості окремих розумових операцій. Незалежно від вибраного діагностом варіанту використання матриць Равена необхідно фіксувати відповіді випробовуваного в стандартному бланку реєстрації результатів. При індивідуальному тестуванні фіксація результатів робиться психологом, при груповому – самими випробовуваними. [4]
Описані варіанти використання Прогресивних матриць Равена співвідносяться з двома традиційними підходами до дослідження інтелекту і особи у вітчизняній психодіагностиці – вимірювальним (кількісним) і експертним (якісним або «клінічним»).
Випробування за шкалою Равена здійснюється таким чином. При груповому тестуванні кожному випробовуваному дається екземпляр тестового зошита з одним випробувальним протоколом для запису рішень. Тестовий зошит залишається закритим до початку тестування. Випробовуваний, передусім, заповнює відповідні рубрики бланка реєстрації результатів: прізвище, ім’я, по батькові, вік і так далі. Для того, щоб дотриматися часу тестування, необхідно строго стежити за тим, щоб до загальної команди: «Приступити до виконання тесту» - ніхто не відкривав таблиці і не підглядав. Після закінчення 20 хвилин подається команда, наприклад: «Усім закрити таблиці». Про призначення цього теста випробовуваним можна сказати наступне: «Усі наші дослідження проводяться виключно в наукових цілях, тому від вас потрібно сумлінність, глибоку обдуманість, щирість і точність у відповідях. Цей тест призначений для уточнення логічності вашого мислення». Після цього узяти таблицю, відкрити для показу всім 1-у сторінку і дати інструкцію. [9]
Інструкція: «Перед Вами в тестовому зошиті міститься 60 завдань. Усі завдання розділені на 5 груп, які називаються серіями і позначені буквами А, В, С, D, Е. В кожній серії 12 завдань. Завдання складені так, щоб на початку кожної серії розташовувалися легші завдання, а у кінці важчі. У кожному завданні у великій рамці міститься зразок, складений з певних фігур. Ці фігури або малюнки складені не хаотично, а згідно певної закономірності. Цю закономірність Ви повинні в кожному завданні з’ясувати. У кожному великому зразку відсутня частина або остання фігура. Ви повинні знайти фігуру, якою треба правильно доповнити великий зразок (матрицю) згідно закономірності, яку Ви при рішенні завдання виявили. Фігури або зразки, серед яких є і потрібна для доповнення верхнього зображення фігура, позначені числами 1-6 або 1-8. Номер тієї фігури, якою слід доповнити велике зображення у верхній рамці, треба записати у відповідну клітинку бланка. Будьте уважні. Переходьте послідовно від завдання до завдання, строго дотримуйтеся черговості завдань і не пропускайте (не перескакуйте) жодне завдання. Якщо якесь завдання не знаєте, як вирішити, вгадайте, яка з фігур (зображень) під великою рамкою могла б потрапити на порожнє місце зразка».
Під час виконання завдань тесту необхідно контролювати, щоб респонденти не списували один у одного. Після закінчення 20 хвилин подається команда: «Закрити усім таблиці»! При зборі бланків і таблиць до них доцільно перевірити, щоб усі поля бланка були заповнені.
Тест до певної міри схильний до впливу навчення, тому в діагностичних цілях не рекомендується багаторазово використати його на одній і тій же вибірці випробовуваних. [6]
Після закінчення роботи випробовуваного, за допомогою ключа підраховується кількість правильних відповідей, причому правильне рішення кожного окремого завдання оцінюється в 1 бал. Підраховується загальна сума отриманих балів (випробовуваний може отримати вищу оцінку – 60 балів), а також число правильних рішень в кожній з п’яти серій. Загальна сума балів є показником інтелектуальної здатності випробовуваного, виявляє його уміння мислити згідно з певним методом і системою мислення. [4]
Характеристика основних принципів побудови завдань
Серія А. «Принцип взаємозв’язку в структурі матриць»
Від обстежуваного потрібно доповнення бракуючої частини зображення. Вважається, що при роботі з матрицями цієї серії реалізуються наступні основні розумові процеси: а) диференціація основних елементів структури і розкриття зв’язків між ними; б) ідентифікація бракуючої частини структури і звірення її з представленими зразками. У серії А використаний принцип встановлення взаємозв’язку в структурі матриць. Тут завдання полягає в доповненні бракуючої частини основного зображення одним з приведених в кожній таблиці фрагментів. Виконання завдання вимагає від обстежуваного ретельного аналізу структури основного зображення і виявлення цих же особливостей в одному з декількох фрагментів. Потім відбувається злиття фрагмента, його порівняння з оточенням основної частини таблиці. При виконанні завдань цієї серії актуалізується уміння диференціювати елементи і виявляти зв’язки між елементами гештальту, доповнювати бракуючу частину структури, звіряючи її із зразками.
Психологічне значення: рішення залежить від рівня уважності, рівня статистичного представлення, уяви і рівня візуальної відмінності (дискримінація).
Серія В. «Принцип аналогії між парами фігур»
Зводиться до знаходження аналогії між парами фігур. Обстежуваний розкриває цей принцип шляхом поступової диференціації елементів. При рішенні використовується також здатність осягати симетрію. Серія В побудована за принципом аналогії між парами фігур. Обстежуваний повинен знайти принцип, відповідно до якого побудована у кожному окремому випадку фігура і, виходячи з цього, підібрати бракуючий фрагмент. При цьому важливо визначити вісь симетрії, відповідно до якої розташовані фігури в основному зразку. На підставі результативності виконання завдань серії В оцінюється здатність знаходити аналогії між парами фігур, диференціюючи їх елементи. Завдання серії В полягає в знаходженні аналогії між двома парами фігур (доповнення стосунків).
Психологічне значення: здатність лінійної диференціації і судження (висновок) на основі лінійних взаємозв’язків.
Серія С. «Принцип прогресивних змін у фігурах матриць»
Завдання цієї серії містять складні зміни фігур відповідно до принципу їх безперервного розвитку, «збагачення» по вертикалі і горизонталі. При виконанні цієї серії обстежуваний повинен простежити закономірності зміни фігур по горизонталі і вертикалі і підсумовувати результат в шуканій фігурі. Серія С побудована за принципом прогресивних змін у фігурах матриць. Ці фігури в межах однієї матриці все більше ускладнюються, відбувається як би безперервний їх розвиток. Збагачення фігур новими елементами підкоряється чіткому принципу, виявивши який, можна підібрати бракуючу фігуру.
Психологічне значення: проявляється здатність до динамічної (швидкої) спостережливості і дослідження безперервних змін, динамічна уважність і уява, здатність представляти.
Серія D. «Принцип перегрупування фігур»
Серія складена за принципом перестановки фігур в матриці по горизонтальному і вертикальному напрямам. Успішність вирішення залежить від здатності обстежуваного виявляти кількісні і якісні закономірності побудови, як матриці в цілому, так і її окремих стовпців і рядків. Серія D побудована за принципом перегрупування фігур в матриці. Обстежуваний повинен знайти це перегрупування, що відбувається в горизонтальному і вертикальному положеннях.
Психологічне значення: рішення залежить від здібностей схоплювати кількісні і якісні зміни у впорядкуванні (складанні) фігур згідно закономірності використовуваних змін.
Серія Е. «Принцип розкладання фігур на елементи»
Апріорі ця серія вважається найбільш складною. Процес рішення завдань цієї серії полягає в аналізі фігур основного зображення, виявлення значимих ознак, які можуть варіюватися, і подальшого «складання» бракуючої фігури по частинах. Виконання цієї серії орієнтоване на виявлення здатності до аналітико-синтетичної діяльності. Серія Е грунтована на принципі розкладання фігур основного зображення на елементи. Бракуючі фігури можна знайти, зрозумівши принцип аналізу і синтезу фігур. Серія Е є найскладнішою з усіх і дозволяє судити про розвиненість у випробовуваних здібності до аналітико-синтетичної діяльності. Тут вимагається складати і віднімати елементи фігур, змішувати частини згідно з принципом алгебри. Бракуючий член структури знаходять за допомогою операцій алгебри з іншими членами структури.
Психологічне значення: здатність спостерігати складну кількісну і якісну відмінність кінетичних, динамічних рядів. Вища форма абстракції і динамічного синтезу. [15]
У сучасній психологічній практиці використовується декілька алгоритмів психологічної інтерпретації отриманих результатів :
- визначення інтелекту згідно з процентною шкалою;
- переклад отриманих результатів в IQ-показник;
- якісний аналіз результативності виконання завдань по серіях.
2.2. Якісний аналіз даних емпіричного дослідження
Було проведено дослідження за методикою «Стандартні прогресивні матриці Равена», що є невербальним тестом інтелекту. Тестування пройшли 26 осіб – учні та студенти різної вікової категорії. В тестуванні приймали участь 14 учнів віком з 15 до 17 років та студенти віком з 18 до 21 року, що дало можливість довести практичність і актуальність даного дослідження. Дослілження проводилося невелики групами, тому можливі розбіжності в результаті і показниках, але все проводилося за чіткими інструкціями і були зібрані дані кожної особи і проведена детальна інтерпретація та обробка результатів.
Слід зазначити, що в залежності від віку спостерігалися різні результати, особливо в окремих серіях завдань, також були ті хто справлялися з завдянням раніше за вказаний час, що можливо вплинуло на рівень інтелектуального розвитку. Загально можливо стверджувати, що все-таки студенти показали вищі показники чим учні, але це не може показувати те, що учні мають достатньо слабкі інтелектуальні здібності, тому, дивлячись на результати, можна зробити багато висновків.
Информация о работе Дослідження специфіки прояву здібностей особистості