Правове регулювання фіксованих податків та їх визначення

2

Донецький юридичний інститут Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка

На правах рукопису

УДК 347.73

КОСТЕНКО ОЛЬГА ОЛЕКСАНДРІВНА

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ СИСТЕМ ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Науковий керівник:

кандидат юридичних наук, доцент

Перепелиця Марія Олександрівна

Донецьк 2008

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………….........3

Розділ 1. Альтернативні податки у системі оподаткування України…………………………………………………………….……………..........11

1.1. Особливості виконання податкового обов’язку платниками при альтернативних системах оподаткування................................................................11

1.2. Правова природа альтернативних систем оподаткування та їх визначення………………………………………………………………………………32

Висновки до розділу 1…….……………………………………………………..52

Розділ 2. Правове регулювання спрощеної системи оподаткування та її визначення …………………………………………………………………………….55

2.1. Правовий механізм єдиного податку при оподаткуванні юридичних осіб……………………………………………………………………………………...55

2.2. Правовий механізм єдиного податку при оподаткуванні фізичних осіб………………………………………………………………………………………92

Висновки до розділу 2….……………………………………………………….114

Розділ 3. Правове регулювання фіксованих  податків та їх визначення……………………………………………………………………………117

3.1. Оподаткування доходів фізичних осіб на умовах придбання патенту………………………………………………………………………………….117

3.2. Регулювання фіксованого сільськогосподарського податку……………141

Висновки до розділу 3....................................................................................176

Висновки………..............................................................................................179

Додатки…..……………………………………………………………………….188

Список використаних джерел.......................................................................208

ВСТУП

Актуальність теми. Орієнтація України на формування ефективної ринкової економіки, однією із складових якої є мале підприємництво, визначає необхідність створення сприятливого режиму оподаткування для таких суб’єктів. Саме застосування альтернативних систем оподаткування є одним із найефективніших засобів реалізації стимулюючої функції податків та встановлення дійсного балансу інтересів платника податку й держави.

Розглядаючи місце і значення альтернативних податків у системі оподаткування України, певну увагу слід приділити визначенню загальної логіки дослідження. Головне завдання дисертаційної роботи полягає в проведенні аналізу механізму застосування єдиного податку, фіксованого сільськогосподарського податку та прибуткового податку у фіксованому розмірі з придбанням патенту (далі – фіксований прибутковий податок). Впровадження названих систем пов’язане із пошуком шляхів послаблення податкового навантаження на сектор економіки та створення за рахунок цього сприятливого середовища для окремих категорій платників податків, зниження витрат держави на адміністрування податків і витрат платників на складання й подання податкового обліку та звітності. Тому робота розпочинається з аналізу місця альтернативних податків у системі оподаткування, значення останніх.

Наукових праць, у яких розглядалися б теоретичні і практичні аспекти порушених в роботі проблем, дотепер існує небагато. В основному аналіз застосування альтернативних податків спостерігається в роботах учених-економістів: Ю.Б. Іванова, В.О. Швадченко, Ю.Г. Дьякона, З.С. Варналія у зв’язку з чим, здійснюється їх дослідження. В 2003 році видано монографію «Альтернативні системи оподаткування» (автор Ю.Б. Іванов). Проте дослідження відносин, які виникають під час справляння таких податків, побудовано автором саме на аналізу їх економічного змісту.

У податковому праві розглядувана тема розроблялася паралельно з дослідженням загальних проблем регулювання елементів правового механізму податків та зборів (обов’язкових платежів), а низку важливих питань не порушено й до сих пір. Цим і пояснюються вибір теми дисертаційного дослідження, її актуальність і значення.

Несправедливо було б говорити про нерозробленість цього виду податкових відносин. Велику спадщину з питань оподаткування складають праці                              Д.П. Боголєпова, О.О. Ісаєва, І.Х. Озерова, П.П. Гензеля, В.О. Лебедєва,                        Д.М. Львова, К.Г. Рау, П.І. Тарасова, М.І. Тургенєва, І.І. Янжула.

Теоретичну основу дисертації склали публікації провідних учених-правознавців: Я.Р. Веберса, Н.В. Вітрука, С.М. Братуся, О.В. Міцкевича,                Р.Й. Халфиної, І.А. Ямпольської. У дослідженні основних проблем дисертації використано роботу Р. Дорнберга.

Безпосередній вплив на формування висновків і положень поданої до захисту дисертаційної роботи мали також праці науковців Російської Федерації:                         Д.М. Бахраха, О.Б. Борисова, В.М. Пушкарьової, О.В. Бризгаліна, О.М. Горбунової, В.І. Гуреєва, І.І. Кучерова, О.В. Мещерякової, С.Г. Пепеляєва, М.Б. Разгільдієвої, Н.І. Хімічевої, Д.Г.Черника. 

Серед здобутків українських учених, які досліджують питання оподаткування, проблеми податкового законодавства України, варто назвати роботи Л.К. Воронової, М.П. Кучерявенка, Д.А. Бекерської, Л.А. Савченко, О.П. Рябченко,                               М.О. Перепелиці, О.В. Бакун, Н.Ю. Пришви, О.П. Орлюк, Л.В. Борець, П.Т. Геги, Л.М. Долі, Т.Є. Кушнарьової, П.С. Пацурківського, Є.В. Куріного,                                 В.О. Предборського, В.М. Федосова, О.С. Башняк, М.А. Пожидаєвої.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до Концепції реформування податкової системи України, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.02.07 р. № 56-р, наказу МВС України від 05.07.2004 р. № 755 «Про затвердження Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2004-2009 рр.», та планів науково-дослідної роботи кафедри господарського та екологічного права Донецького юридичного інституту ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка на 2006-2008 рр. (номер державної реєстрації 0108U002184).

Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ МВС України імені Е.О. Дідоренка 22 грудня 2006 р. (протокол № 2), уточнена 24 квітня 2008 р. (протокол № 6).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є вирішення конкретного наукового завдання щодо визначення правової природи альтернативних податків, механізму їх дії та застосування, а також розробка науково обґрунтованих пропозицій, спрямованих на удосконалення податкового законодавства.

Досягнення зазначеної мети зумовило постановку й вирішення таких завдань:

-                                       визначити правовий статус суб’єктів малого підприємництва як платників альтернативних податків;

-                                       встановити особливості виконання податкового обов’язку платниками альтернативних податків;

-                                       розкрити зміст системи оподаткування з оглядом на особливості функціонування в ній альтернативних податків;

-                                       дослідити правову природу альтернативних систем оподаткування; 

-                                       охарактеризувати альтернативні системи оподаткування як спеціальні податкові режими;

-                                       дослідити існуючий стан правового регулювання альтернативних податків, виявити його недоліки; 

-                                       з’ясувати сутність і особливості основних та додаткових елементів правового механізму єдиного та фіксованих податків;

-                                       розробити пропозиції для удосконалення окремих елементів правового механізму альтернативних податків.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини щодо встановлення, справляння, скасування й надходження альтернативних податків.

Предметом дослідження є правове регулювання альтернативних систем оподаткування в Україні.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складає сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Загальнонауковий діалектичний метод пізнання правової і соціальної дійсності застосовувався з дотриманням принципів цілісності, загальності, взаємного зв’язку і взаємозумовленості змін, що дозволило проаналізувати чинне законодавство та практику його застосування щодо справляння альтернативних податків. За допомогою логіко-семантичного методу визначено поняття альтернативних податків як спеціальних податкових режимів, їх сутність та особливості (підрозділи 1.1, 1.2). Порівняльно-правовий метод застосовано для аналізу нормативно-правової бази, що закріплює встановлення і справляння аналізованих у цьому дослідженні податків в Україні, Російській Федерації, Республіці Казахстан, Республіці Білорусь, Сполучених Штатах Америки, Німеччині (підрозділи 2.1, 2.2, 3.1, 3.2). Методи класифікації, групування й системно-структурний дозволили класифікувати альтернативні податки (підрозділ 1.2), дослідити елементний склад їх правового механізму (підрозділи 2.1, 2.2, 3.1, 3.2). Історико-правовий метод дозволив простежити становлення й тенденції розвитку єдиного та фіксованого сільськогосподарського податків (підрозділи  2.1, 3.2). Соціологічний і статистичний методи використано для підтвердження доцільності закріплення єдиного та фіксованих податків у системі оподаткування України (підрозділи 2.1, 3.1) та дослідження динаміки переходу платників на спрощену систему оподаткування та фіксований прибутковий податок (підрозділи 2.1, 2.2). Застосування функціонального методу дозволило встановити основні напрямки вдосконалення окремих елементів правового механізму альтернативних податків (підрозділи 2.1, 2.2, 3.1, 3.2).

Нормативну основу дослідження складають Конституція України, закони України, нормативні акти Президента й Кабінету Міністрів України та відомчі нормативно-правові акти. Використано також ряд законопроектів: Закон України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 20.07.2004 р. № 4186-1, Закон України «Про єдиний соціальний внесок та адміністрування збору та обліку єдиного соціального внеску» від    02.07.2004 р. № 5750, проект Податкового кодексу України від 14.05.2002 р. № 2018, проект Податкового кодексу України від 14.03.2008 р. № 2215 та ін.

Для розробки пропозицій щодо вдосконалення елементного складу альтернативних податків використовувалось законодавство Російської Федерації, Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Сполучених Штатів Америки та Німеччині.

Емпіричну основу дослідження склали статистичні дані ДПА України щодо обліку платників єдиного та фіксованого прибуткового податків за 1999 – 2008 рр., матеріали Господарського суду м. Києва щодо практики вирішення спорів з питань реструктуризації податкового боргу платників фіксованого сільськогосподарського податку та результати проведеного вибіркового опитування 183 працівників ДПІ у Донецькій, Харківській областях та 274 громадян – платників альтернативних податків у Донецькій та Харківській областях.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням правового регулювання альтернативних систем оподаткування. На основі проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, зокрема:

вперше:

– зроблено висновок про те, що при запровадженні альтернативних систем оподаткування законодавець допускає можливість застосування системи спеціальних заходів податкового регулювання, які не знаходять свого закріплення в правовому механізмі податків і зборів, передбачених загальною системою оподаткування, що дозволяє характеризувати останні як спеціальні податкові режими;

− обґрунтовано необхідність зміни структури законодавчого акту, що регулює сплату єдиного податку, та який має складатися із трьох розділів: розділ перший повинен містити загальні норми для юридичних і фізичних осіб; розділ другий – норми, що деталізують оподаткування юридичних осіб; розділ третій – визначати порядок оподаткування фізичних осіб;

− запропоновано при встановленні кількісного критерію визначення платників єдиного податку необхідно виходити не з визначення виручки – як об’єкта оподаткування, а закріпити як критерій доходи від реалізації продукції, що дозволило би враховувати не тільки грошові кошти, отримані на банківський рахунок чи в касу платника податку, але й доходи отримані в натуральній формі;