Курс лекцій по "Філософіі"

Філософи-просвітники XVIII ст. вважали філософський розум базисною інстанцією при вирішенні самих складних завдань. Це строго відповідали центральному положенню філософії — принципу розуміючого суб'єкта. Через призму критичного світла розуму розглядали вони і проблему людини. Зокрема Ф.Вольтер (1694-1778 рр.) та Ж.Ж.Руссо (1712-1778 рр.) вважали, що пригноблення свободної по природі людини відбулось по причині невігластва частини населення внаслідок його обману та насилля над ним. А культивує неуцтво, неосвіченість, оману серед людей релігійна догматика, християнство. Цьому також сприяє приватна власність та державний устрій. Виходячи з цього, Вольтер пропонує ввести в суспільство «природну релігію, принципи, спільні для всього людства. Головний принцип моралі сформульований ще мудрецями древності: «Чини з іншими так, як ти хочеш, щоб чинили з тобою». Тут треба відмітити, що Вольтер не атеїст, а деїст, тобто він визнає Бога творцем світу, але заперечує його подальшу участь в його функціонуванні та розвитку.

В деяких суттєвих моментах позиція Вольтера та Руссо  в поглядах на людину та суспільство повторюється в соціальній філософії інших французьких матеріалістів-просвітників — Ж.Ааметрі (1769-1751 рр.), П,Гольбаха (1723-1789 рр.), К.Гельвеція (1715-1771 рр.), Д.Дідро (1713-1784 рр.), хоча додаються і деякі нові моменти. Людина у них є також частиною природи, і на неї повністю поширюються природні закони — як правило, закони механіки. Наприклад, проявом закону інерції в людському житті є прагнення кожної людини до самозбереження, яке вона намагається продовжити в безкінечності та вічності. А головним «двигуном», мотивом діяльності кожної людини є власний, особистий інтерес.

Отже, єдиний шлях до суспільства доброго, справедливого — це узгодження шляхом розумного законодавства, просвітництва та виховання особистих та суспільних інтересів. Необхідно, щоб суспільні інтереси стали для громадян особистими, щоб слулсіння суспільству стало вищим особистим інтересом і пануючою пристрастю. Така людина завжди буде доброчесною. Відносно суспільного устрою думки розходились, тому що, як вони вважали, не існує абсолютно розумної влади — надмірна влада веде до деспотизму; надмірна свобода — до своєвілля, де деспотом може бути кожен; концентрована влада небезпечна, розділена — слабка. Але все-таки найкращими з можливих соціальних устроїв французькі матеріалісти вважали просвічену монархію та демократичну республіку.

В поглядах на суспільство панував ідеалізм: думки  правлять світом, і людина є продуктом зовнішнього середовища, державного виховання. В цьому розумінні навіть вбивця є не злочинцем, а жертвою неправильного суспільного виховання,

Таким чином, епоха Просвітництва породила культ розуму та соціоцентризму як світоглядну настанову.

Питання до теми.

1, Які спільні риси філософії Бекона таДекарта?

2. Які причини утвердження механістичного світогляду в філо 
софії Нового часу?

З.В чому полягає проблема методу в філософії Бєкона (Декарта ) ?

4. Які принципові зміни в філософській картині світу відбулися 
   в Новий час}
5. В чому суть світогляду філософів ХУП-ХУІП ст., які стоя 
   ли на позиціях пантеїзму, деїзму, атеїзму, матеріалізму?

6. В чому суть гносеологічних концепцій емпіризму та раціо 
налізму?

7'.Окресяіть  характерні риси та сутність  пантеїзму Б. Спінози.

Література

1. Бекон Ф. Сочинения в 2-х т. — М., 1972.

Вольтер. Философіские сочинения. — М., 1988. Ъ.ГусебВЛ. Західноєвропейська філософія ХУ-ХУШст., — К., 1995.

2. Лейбниц Г. Сочинения в 4-х т. — М., 1982.
3. Спиноза Б. Избранные произведения в 2-х томах — М., 1957.
4. ТатаркеСтч В.1. Історія філософії. Т. 2.— Львів, 1999.