Статистичний аналіз урожайності технічних культур

Для вивчення впливу окремих  факторів на рівень урожайності сільськогосподарських  рослин широко застосовують аналітичні групування — факторні, результативні  і комбінаційні. Найважливішими групувальними  ознаками, за якими вони здійснюються, є показники якості грунту, забезпеченості основними виробничими фондами, трудовими ресурсами і рівня  їх використання, застосування органічних і мінеральних добрив, якості насіння, строків виконання робіт, форми  організації і оплати праці тощо.

При вивченні впливу різних факторів на зміни рівня урожайності застосовують дисперсійні і кореляційно-регресійний аналіз. При цьому найчастіше використовують не прості, а багатофакторні моделі дисперсійного і кореляційно-регресійного аналізу.

Динаміку натуральних  показників продукції землеробства вивчають на основі побудови і аналізу  відповідних рядів динаміки. Для  побудови і аналізу рядів динаміки посівних площ сільськогосподарських  культур потрібні щорічні дані, а  посівних площ багаторічних насаджень, урожайності і валового збору  їх, а також урожайності і валового збору всіх сільськогосподарських  культур — щорічно і середні  за рік. Ряди динаміки наведені у статистичних збірниках. На основі таких рядів  динаміки обчислюють абсолютний приріст, темпи зростання і приросту, абсолютне значення 1 % приросту, середньорічні темпи зростання і приросту.

Для оцінки змін величин  натуральних показників продукції  землеробства за тривалий період застосовують укрупнення періодів, згладжування за допомогою плинної - середньої і аналітичне вирівнювання.

При аналізах динаміки або  виконання плану посівних площ, валового збору і урожайності широко застосовують індексний метод. Пр'и цьому використовують індекси індивідуальні, загальні агрегатні і середніх величин.

Зміни посівних площ, валового збору і урожайності по окремих  культурах вивчають за допомогою  індивідуальних індексів. Так, індивідуальний індекс посівних площ обчислюють за формулою індивідуальний індекс урожайності - індивідуальним індекс валового n₀,n₁ – посівні площі окремих культур базисного і звітного періодів, га; y₀, y₁ - урожайність окремих культур у цих періодах, ц/га

При аналізі зміни валового збору по групі однорідних культур  або валового збору окремої культури по групі господарств визначають загальний агрегатний індекс валового збору, який розкладається на індекс розміру посівної площі і середньої  урожайності.

 

 а 

 

де  , - середня урожайність базисного і звітного періодів d₀, d₁ - части посівних площ окремих культур або підприємств у загальній їх площі у базисному і звітному періодах.

Індекс середньої урожайності  в процесі аналізу розкладають  на середній індекс урожайності, який характеризує зміну середньої урожайності  за рахунок зміни урожайності окремих культур або в окремих господарствах, і на індекс структури посівів, який характеризує зміну середньої урожайності за рахунок змін структури посівних площ, тобто:

 

 

де  - умовна середня урожайність.

 

Середній індекс урожайності I_y можна визначити і за формулою агрегатного індексу:

Індекс структури посівів I_d можна обчислити діленням індексу розміру і структури посівів - на індекс розміру посівів :

 

 

Зміни валового збору в  абсолютному виразі ,а внаслідок зміни загальної площі посівів , обчислюють за формулою:

 

 

середньої урожайності 

 

 

Зауважимо, що внаслідок зміни урожайності кожної культури або в кожному господарстві

 

 або 

 

Внаслідок зміни структури  посівів  як

 

Зауважимо, що

 

Для визначення абсолютних і відносних змін розмірів валового збору по групі "однорідних культур  або окремої культури по групі  господарств можна застосувати  таку систему взаємозв'язаних індексів:

 

Індекс = Індекс * Індекс * Індекс загальних

валового збору урожайності  структури посівів розмірів посівів,

 

 

де П₀, П₁ - загальні розміри посівних площ базисного і звітного періодів;

 

Зміни валового збору у  відносному вираженні за рахунок  того чи іншого фактора визначають обчисленням відповідного індексу, а абсолютні величини змін валового збору за рахунок даного фактора  — як різницю чисельника і знаменника відповідного індексу.

 

2. СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ УРОЖАЙНОСТІ ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР

 

2.1 Аналіз рівня  та факторів урожайності методом  аналітичного групування

 

Групування — невід'ємний  елемент зведення, його найважливіший  етап. Це процес утворення груп одиниць  сукупності, однорідних у певному  істотному відношенні, а також  тих, що мають однакові або близькі  значення групувальної ознаки. Групуванням  називають розподіл статистичної сукупності на групи (частини) за рядом характерних  для них ознак. Це статистичний метод  розчленування складного масового явища на істотно різні групи  з метою всебічної характеристики його стану, розвитку і взаємозв'язків.

Із наведеного визначення випливає, що суть методу статистичних групувань полягає у тому, що складне  масове явище розглядається не як єдине нероздільне ціле, а у  ньому виділяються окремі групи  одиниць із статистичними показниками, які дають кількісну характеристику якісно своєрідній частині одиниць  усієї сукупності. Тобто кожна  з одержаних груп об'єднує однорідні  одиниці сукупності. Групи встановлюють на підставі аналізу суті досліджуваного явища. У результаті внутрішньогрупових підрахунків одержують характеристику у вигляді системи статистичних показників. Необхідність такого підходу  до вивчення масових явищ зумовлюється тим, що в складних масових явищах існують якісні відмінності між  окремими одиницями, адже кожна з  них має свої індивідуальні риси. У цілому ж всі такі одиниці  мають загальні риси, які формують дане явище. Наприклад, розглянемо урожайність  зернових культур у господарствах  району. Щоб мати уявлення про урожайність, недостатньо знань лише про загальний її рівень, адже всередині даної статистичної сукупності (господарства, району) містяться одиниці спостереження зі своїми індивідуальними властивостями. Це господарства з конкретними природними умовами, специфікою технологій вирощування, різним рівнем забезпеченості матеріальними і трудовими ресурсами і т. ін.

Під час групування будемо використовувати вихідні дані (див. Додаток № 1). Далі на основі додатку  №1 складемо ранжирований ряд по результативній ознаці, тобто розташуємо групувальну  ознаку у зростаючому порядку (табл. № 1).

 

Таблиця 1. Ранжирований ряд  підприємств за урожайністю технічних  культур