Аналіз рівня урожайності картоплі

/

ЗМІСТ

 

Вступ

Розділ 1.Огляд  літературних джерел

Розділ 2. Статистичний аналіз урожайності картоплі

2.1 Аналіз рівня  та факторів методом аналітичного  групування

2.2 Кореляційний  аналіз

2.3 Динаміка урожайності картоплі

2.4 Індексний аналіз

Розділ 3. Прогнозування урожайності картоплі

Висновки та пропозиції

Список використаної літератур

Додатки

 

 

 

ВСТУП

 

Овочеві культури куди належить і картопля відносяться до високоурожайних  культур. При оптимальних умовах технології їх вирощування вони здатні давати урожайність в межах від 150 до 500 ц/га. Проте в Україні овочі мають урожайність на рівні картоплі культур в межах від 25 до 100 ц/га. Така низька урожайність овочевих культур пов’язана з їх загальною збитковістю в більшості господарств, Вінниччини зокрема. Основну овочеву продукцію на ринки міста постачає приватний товаровиробник при тому, що деякі с.-г. підприємства для громадських столов овочі також на ринках, вважаючи їх вирощування в межах власних господарств нерентабельним.

Внаслідок цього для  підвищення прибутковості овочівництва необхідно змінити погляди на формування урожаю овочів і зокрема таких культур як капуста, томати, які безпосередньо користуються попитом і є незамінними в період літа-осені в раціоні людини.

Курсова робота саме і  виконується по картоплі на базі статистичних даних конкретного господарства. Тому в тій чи іншій мірі нам вдасться проаналізувати причини низької урожайності картоплі та загальне її виробництво.

В даній курсовій роботі предметом дослідження є урожайність  картоплі на підприємствах Вінницького району. Об’єктом дослідження виступають підприємства Вінницького району.

Для аналізу факторів, які впливають на урожайність  картоплі будуть використанні наступні методи:

1. Метод аналітичного групування
2. Метод аналітичного групування
3. Метод факторного групування
4. Метод кореляційного аналізу
5. Динамічний метод
6. Метод індексного аналізу
7. Прогнозування урожайності картоплі

Метою мого дослідження  є виявлення взаємозв’язку між  результативною та факторними ознаками, тобто між урожайністю картоплі та наступними ознаками: розміром витрат на 1 га (грн.), оплатою праці на 1 люд.-год., внесення мінеральних добрив на 1 га (кг д.р.).

Завданням курсової роботи є визначення оптимальних умов для господарської діяльності підприємств та максимізація урожайності картоплі.

 

 

РОЗДІЛ 1

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

картопля урожайність  кореляційний індексний аналіз

Урожай і урожайність - важливі результативні показники  рослинництва і с.-г. виробництва в цілому. Рівень урожайності відображає вплив економічних і природних умов, в яких здійснюється с.-г. виробництво, і якість організаційно-господарської діяльності кожного підприємства. Задачі статистики полягають в тому, щоб правильно визначати рівні урожаю і урожайності і їх зміни порівняно з минулими періодами і планом ; розкрити шляхом аналізу причини змін у динаміці і фактори, які спричинили відмінності у рівнях урожайності між зонами, районами, групами господарств; виявити невикористані резерви підвищення урожайності. Під урожаєм сільського господарства статистика розуміє загальний розмір продукції даного виду (культури), одержуваної зі всієї площі посіву культури в господарстві, районі, області, країні. Під урожайністю розуміють середній розмір тої чи іншої продукції рослинництва з одиниці посівної площі даної культури. Урожай характеризує загальний об'єм виробництва продукції даної культури, а урожайність - продуктивність цієї культури в конкретних умовах її виробництва. [2, с. 412]

У відповідності з специфікою даного явища урожай характеризується рядом показників. До таких показників відносяться: 1) видовий урожай; 2) урожай на пні перед початком своєчасного збирання ; 3) фактичний збір ;

4) чистий збір. Фактичний  збір враховують спочатку в  початковій зібраній масі, а потім  у фактичній масі після доробки,  а також в перерахунку на стандартну вологість.

Видовий урожай не є в  повному розумінні цього слова  статистичним показником урожаю. Це безпосередній  показник стану посівів. Урожаю, як реальної категорії, як завершального  результату виробництва культури ще нема, здійснені лише визначені стадії розвитку, і оцінці підлягає не урожай, а стан посівів, частковий результат пройдених фаз розвитку, інакше кажучи незавершене виробництво. Однак, якщо уявити, що наступні фази не змінять результату, кожному даному рівню стану посівів буде відповідати визначений розмір очікуваного урожаю.

Урожай на пні перед  початком своєчасного збору - реально  існуючий факт. Урожай вирощений - вирощування  культури завершене, внаслідок того, що біологічний процес розвитку тут  уже завершений, чи тому, що продовження цього процесу не представляє подальшого господарського інтересу. Однак економічно виробництво ще не завершене, і щоб його завершити, тобто перетворити урожай на пні в елемент вагової продукції, потрібно урожай зібрати. Але в процесі збирання ( включаючи операції по доробці продукції, тобто доведення її до нормальної кондиції) можливі втрати.

Урожай на пні інколи називають біологічним, механічно  переносячи цей термін з практики. Однак цей термін не вдалий. По-перше, тому що на цій стадії виробництва рівень урожаю досягнутий не в порядку самостійного розвитку культури, а шляхом з'єднання можливостей культури з господарськими заходами. По-друге, тому що біологічні можливості культури в господарських умовах порівняно з лабораторними не розкриваються повністю. Оскільки урожай на пні визначають шляхом окомірної чи видової оцінки, його також називають видовим урожаєм. Таке визначення не правильне, бо це не види на урожай, а реально вирощений , але ще не зібраний урожай; відповідно повинні бути прийняті міри для того, щоб цей урожай зібрати повністю. Фактичний збір урожаю - це економічно завершений результат виробництва. По своєму розміру він менший за урожай на пні на величину втрат.

Фактичний збір урожаю під  час збирання враховується в фактичній  вазі без скидок на наступні відходи ( по зерну при комбайновому зборі у так званій бункерній вазі

Основними джерелами урожаю і урожайності, а також про  об’єми виробництва окремих видів  рослинної продукції є:

1) спеціальна звітність  про збирання урожаю сільськогосподарських культур. На її основі визначають попередні розміри збору урожаю сільськогосподарських культур і кінцеві підсумки посівних площ;

2) річні звіти сільськогосподарських  підприємств;

3) матеріали бюджетних  обстежень, які відображають фактичний  збір урожаю на присадибних ділянках колгоспників. Усі дані про розміри посівної і зібраної площі, а також зібраному урожаї культур на основі документів первинного обліку господарств. До додаткових документів відносяться накладні на вивіз продукції з поля, щоденники збирання комбайном, облікові листи комбайнерів, щоденники надходження не зернової продукції, акти на прийомку кормів.

Кінцеві розміри фактичного збору урожаю в колгоспах і  підсобних господарствах встановлюються на основі даних річних звітів цих  підприємств.

Кінцеві розміри фактичного збору урожаю сільськогосподарських  культур визначають диференційовано  і в цілому по всім категоріям господарств.

Якщо при аналізі  виходу всієї продукції рослинництва першочергове значення мають загальні показники умов вирощування, то при порівнянні урожайності кожної культури дуже важливі показники конкретних умов вирощування: якість ґрунту на ділянках, де розміщена культура; рівень інтенсивності її вирощування; метеорологічні умови, які сприяють чи пагубна впливають на вирощування цих культур. Аналіз урожайності окремої культури. Природні фактори характеризуються якістю ґрунтів і метеорологічними умовами. Економічні фактори - наслідок рівня розвитку продуктивних сил і виробничих відносин; ці фактори проявляють себе у інтенсифікації землеробства. В свою чергу рівень інтенсифікації землеробства характеризується об'ємом вкладень на 1 га, структурою вкладень, якістю елементів вкладень, отупінню використання і конкретними агротехнічними формами вкладень. Прийоми аналізу: укрупнення періодів для визначення сумарного ефекту інтенсифікації; співставлення динаміки урожайності і важливих факторів інтенсифікації; групування років, які відрізняються метеорологічними умовами; використання кореляційного аналізу для визначення ступеня впливу метеорологічних умов і агротехніки на урожайність; порівняння урожайності по економічним районам, зонам і під зонам; метод картограм. [1, с. 210-213]

Для характеристики зміни  урожайності, середнього виходу продукції, валових зборів і загального об'єму  продукції рослинництва використовують індекси.

Облік урожайності має  такі ж загальні риси що в інших  культур, а тому аналіз статистичних показників урожайності овочевих культур  та картоплі проводиться за загальною  схемою: облік урожайності з розрахунку на 1 га, загальний валовий збір культури, різні види облікової, фактичної, видової та урожайності на пні. Характеристика основних цих статистичних категорій приводиться нижче.

 

 

РОЗДІЛ 2

СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ УРОЖАЙНОСТІ КАРТОПЛІ

2.1 Аналіз рівня та  факторів методом аналітичного групування

 

Розподіл сукупності суспільних явищ на групи за будь-якою істотною ознакою називається групуванням. Групування дає змогу виділити в  складі сукупності однорідні частини, визначити структуру однотипних сукупностей, виявити взаємозв’язки й закономірності між окремими ознаками суспільних явищ.

При вивченні залежностей  методом аналітичних групувань  застосовуються результативні і  факторні групування.

Результативним  називається групування, в якому  групувальною ознакою є який-небудь результативний показник.

Факторним називається  групування, в якому групувальною ознакою є факторний показник, що впливає на зміну результативної ознаки. Якщо факторна ознака істотна, а кількість одиниць у групі  достатньо велика, то інші умови  в середньому по групі вирівнюватимуться і зміна результативного показника визначатиметься зміною факторної ознаки.

В курсовій роботі я застосую два види групувань – факторне і результативне, тобто відповідно до ознаки, що аналізується.

Як результативну ознаку для групувань виберемо урожайність урожайність картоплі, як факторні - слідуючі ознаки: розмір витрат на 1 га (грн), оплату праці на 1 люд.-год., внесення мінеральних добрив..

Визначимо кількість груп та величину інтервалу для проведення результативного групування.

Результативна ознака:

Урожайність (ц/га) = валовий  збір (ц) / посівна площа (га)

Факторні ознаки:

1. Затрати на 1 га (грн.) = затрати всього (грн.) / посівна площа (га)
2. Прямі затрати праці на 1 га (люд.-год.) = прямі затрати праці (люд.-год.) / посівна площа (га)
3. Оплата праці 1 люд.-год. (грн.) = оплата праці (грн.)/прямі затрати праці (люд.-год.)
4. Внесено мінеральних добрив на 1 га (кг д.р.) = сума внесених добрив / площа під культуру [5, с. 63]

Визначимо кількість груп та величину інтервалу для проведення результативного групування.

Для визначення кількості  груп використаємо таку формулу:

 

n =3,322lg N;

 

Кількість підприємств , що використовуються в роботі – 30.

Отже, кількість груп: n = 5

Довжину інтервалу визначаємо за формулою:

 

 

 

Ранжирований ряд для  показника врожайність картоплі має вигляд представлений в таблиці 2.1.2 та графічно у вигляді огіви Гальтона (рис. 2.1)

 

Таблиця 2.1

Ранжирований ряд підприємств  за врожайністю картоплі

№ пор.	шифр підприємства	Урожайність, ц/га	№ пор.	шифр підприємства	Урожайність, ц/га
1	18.	119,77	16	23.	135,92
2	25.	122,84	17	13.	136,00
3	9.	123,37	18	26.	136,04
4	12.	134,57	19	29.	136,08
5	20.	134,80	20	5.	136,32
6	19.	135,02	21	21.	136,61
7	24.	135,31	22	11.	136,67
8	3.	135,33	23	22.	136,88
9	30.	135,45	24	14.	137,07
10	6.	135,51	25	15.	137,21
11	28.	135,58	26	8.	137,60
12	10.	135,62	27	2.	137,90
13	1.	135,64	28	4.	138,39
14	7.	135,72	29	27.	139,17
15	16.	135,78	30	17.	143,06

 

Рис. 2.1.1 – Розподіл підприємств  за урожайністю картоплі.

 

Відповідно до встановленої величини інтервалу складемо інтервальний ряд розподілу підприємств району за врожайністю картоплі (табл.2.1.3, рис. 2.1.2).

 

Таблиця 2.1.3

Інтервальний ряд розподілу  підприємств за врожайністю кормових культур

№ групи	Межі груп за врожайністю картоплі, ц/га	Кількість підприємств
I	119,77 – 124,428	3
II	124,428 – 129,086	0
III	129,086 – 133,744	0
IV	133,744 – 138,402	24
V	138,402 – 143,06	3