Організаційно-методичні особливості відбору та набору дітей для занять спортивною гімнастикою

Шкільна успішність визначається за підсумковим оцінкам і за висновками вчителів, головним чином класного керівника, про те, якими зусиллями з боку учня вона досягається, яка його здатність до навчання і вихованості.

Рівень знань, рухових умінь і навичок в області гімнастики оцінює вчитель фізичної культури.

Стан здоров'я на підставі результатів на підставі результатів медичних обстежень шкільним лікарем або висновку лікарсько-спортивного диспансеру. Для педагога-тренера представляє інтерес відповідність будови тіла учня і функціональних можливостей його організму вимогам гімнастики, а також протипоказання для занять цим видом спорту.

Про здібності учня до занять спортивною гімнастикою можна судити за рівнем загальної спеціальної фізичної підготовленості, з розвитку рухових і психічних здібностей, особистісних властивостей, які більш за все необхідні в цьому виді спорту. Важливо знати податливість цих здібностей до розвитку. У враховується активність учня на уроках з фізичної культури і його інтерес до спортивних занять. Ці відомості можна отримати у вчителя фізичної культури. Його прогноз спортивної успішності має важливе значення у визначенні спортивної придатності учня (29, 30).

Умовний поділ відбору дітей для занять гімнастикою на три етапи, запропоновано рядом авторів (Л. П. Матвєєв, Є. Ю. Розін, М. Л. Укроан з співавторами).

Умовний поділ відбору дітей для занять гімнастикою на три етапи, запропоновано рядом авторів Л.П. Матвєєв, Є.Ю. Розін, М.Л. Вкрали з співавторами (25, 35, 39).

Перший етап включає в себе початковий і основний види відбору. Початковий відбір має на меті встановлення загальної придатності дитини до занять гімнастикою. Вона визначається за результатами оцінок по всіх п'яти видів відбору. При початковому відборі оцінюють схильності, здібності, інтереси, здоров'я, особливості будови тіла, шкільну успішність, ставлення батьків до захоплення дитини гімнастикою, підсумки бесіди з самим учнем. На підставі отриманих даних роблять попередній висновок про придатність учня до занять спортивною гімнастикою. Результати вивчення в цей період використовуються головним чином для здійснення індивідуального та особистісного підходу в навчально-тренувальному процесі, для порушення в учня більш активного й усвідомленого ставлення до спортивних занять і розвиток волі.

Другий етап відбору передбачає більш детальне вивчення юного гімнаста та прогнозування його можливості впорається з програмою поглибленої спортивної підготовки, досягти найвищих спортивних результатів. Поряд з цим виявляються особи, які не перспективні в даному виді спорту.

Третій етап відбору спрямований на виявлення спортсменів, гідних включення в збірну команду для участі у відповідальних змаганнях. Це робиться на основі узагальнення результатів поглибленого вивчення особистості гімнаста, його здібностей, фізичної (загальної і спеціальної) підготовленості, технічної, тактичної, теоретичної, психологічної готовності. Велике значення надається психічним і особистісним властивостям спортсменів. Узагальнення всіх наявних даних дозволяє з великою часткою об'єктивності передбачити великий спортивний результат кожного члена команди.

При відборі осіб для занять спортивною гімнастикою в розрахунок приймаються тільки об'єктивні дані про найбільш значущих для гімнастики властивості (здібностях) особистості і вивчаються вони об'єктивними методами як у статиці, так і в динаміці.

Визначення придатності до занять спортивною гімнастикою майже завжди починається з оцінки зовнішніх даних, фізичного розвитку та особливостей статури. Перевага, як правило, віддається дитині, чиї зовнішні дані в якійсь мірі укладаються в наші уявлення про будову тіла кращих гімнастів світу (25, 35, 39).

М. А. Годик проводить наступну оцінку: гімнасти - майстри спорту представляють собою людей із середніми або трохи нижче середнього показниками довжини тіла та ваги. У них добре розвинений плечовий пояс (плечі злегка похилі), вузький таз і при відносно невеликому тулуб довгі м'язисті руки і прямі сухі ноги. Живіт частіше запалий, а спина від того, що природні вигини хребта не мають яскраво виражених кутів, здається майже прямий.

На підставі тривалих спостережень за юними гімнастами встановлено, що особливості статури, аномалії в будові тіла і основні показники фізичного розвитку - довжина тіла і вага - прогностично.

Сукупність зовнішніх ознак (фенотип) вже в 7 років дає можливість для прогнозу статури спортсмена.

При відборі за показниками фізичного розвитку та статури необхідно враховувати наступне:

1. Гімнасти (хлопчики і дівчатка) у всіх вікових групах поступаються одноліткам, які не займаються спортом, за показниками довжини тіла та ваги;

2. Пропорції тіла, відношення довжини шиї, рук і ніг до тулуба з плином часу у юних гімнастів змінюються незначно;

3. Майже не коригується форма рук і ніг, різні недоразгібанія або переразгибания в колінних і ліктьових суглобах. Переразогнутие руки і ноги більш схильні до травм;

4. Наявні у дітей при відборі помітні дефекти в поставі (сколіози та кіфози) в процесі занять, як правило, закріплюються;

5. На якості навчання, особливо із зростанням майстерності, негативно позначається надмірний поперековий лордоз;

6. Фізичний розвиток юних гімнастів, хоча і має свої особливості, підпорядковується загальним закономірностям вікового розвитку, які передбачають періоди сповільненого та інтенсивного приросту основних антропометричних показників. Це дає можливість їх передбачати (будувати прогноз) і відповідно до них планувати багаторічну підготовку;

7. Для гімнастів, на відміну від представників однолітків інших видів спорту і не займаються спортом, характерна ретардація (уповільнення) статевого дозрівання як мінімум на два-три роки. (30)

При відборі дітей в гімнастику за основними показниками фізичного розвитку слід орієнтуватися на спеціально розроблені стандарти.

1.2.1. Спортивна орієнтація і методика початкового відбору в гімнастиці

Спортивна орієнтація і відбір - частина загальної теорії фізичного виховання і спорту.

В основі спортивної орієнтації і відбору лежить вчення про успадкованість основних показників фізичного розвитку та особливостей статури, координаційних здібностей, м'язової сили, гнучкості, швидкості і стрибучості, основних властивостей нервової системи. І все ж спортивна орієнтація і відбір не однозначні поняття.

Предметом спортивної орієнтації є вивчення задатків і здібностей людини, відповідно до яких йому рекомендують заняття тим чи іншим видом спорту або спеціалізацію у виді спорту. У той же час спортивний відбір - це пошук людей, які можуть займатися конкретним видом спорту взагалі, а потім виділення з них найбільш обдарованих, талановитих, здатних досягти найвищої майстерності. При спортивному відборі більше виходять з інтересів виду спорту, а при орієнтації - з інтересів особистості.

Слід розрізняти два поняття: «спортивна придатність» і «спортивна перспективність».

Спортивна придатність - це рівень здібностей людини, що дозволяє йому з користю для здоров'я та загального розвитку в процесі занять і змагань виконувати розрядні нормативи в обраному виді спорту.

Спортивна перспективність - висока ступінь відповідності здібностей людини і вимог, що пред'являються обраним видом спорту, що проявляється під час занять і змагань.

Спортивний відбір - це в основному комплекс педагогічних та організаційних заходів, форми і зміст яких випливають з цілей і завдань, у зв'язку з якими він проводиться. (40)

Н. В. Аверковіч, М. І. Цейтин (1) запропонували три основних види спортивного відбору.

Перший вид - початковий відбір, пов'язаний з визначенням спортивної придатності до занять гімнастикою і, отже, з прийомом до ДЮСШ. Він поділяється на два етапи: попередній та основний. На попередньому етапі визначається наявність необхідних для гімнастики задатків і якостей. На основному, вже в процесі занять, остаточно вирішується питання про спортивну придатності. У зв'язку з цим уточнюється питання про відповідність задатків і здібностей особистості шляхом поглибленого медико-біологічного обстеження і педагогічних спостережень за ростом спортивно-технічної майстерності. Прогнозується обдарованість гімнаста і доцільність переходу до спеціалізованої підготовки. Початковий відбір може тривати до двох років.