Організаційно-методичні особливості відбору та набору дітей для занять спортивною гімнастикою

У літературі можна знайти кілька висловлювань, в яких стверджується необхідність і корисність вибору з числа вже займаються іншими видами спорту (переорієнтація). Але поки що, окрім загального положення про те, що це повинні бути родинні, близькі види спорту (в основному циклічні) нічого іншого не пропонується. Крім чисто «технічних» проблем, вибір, серед уже займаються іншими видами спорту, дуже складний з етичної сторони. Ця трудність не може бути певне вирішена як «технічна», тобто за рахунок опису засобів, методів, стандартів і т.д., а тільки за рахунок виховання відбірників і оріентаторщіков.

Різні форми відбору та орієнтації в залежності від застосовуваних засобів і методів. Тут в першу чергу треба назвати змагальний, тренувальний, за допомогою випробувань, тестовий, формальний і комплексний відбір та орієнтацію. Та чи інша форма проявляється в залежності від того, що використовується в якості основного засобу оцінки здібностей спортсмена. Уточнимо три з названих форм (9).

С. М. Вайцеховський (10) пропонує проводити відбір та орієнтацію за допомогою випробувань, тестів, тобто оцінювати здібності спортсмена за допомогою вправ, що входять в тренування (різні суміжні види, дистанції, вправи з ЗФП). Відбір та орієнтація на основі обстежень - це оцінка здібностей за допомогою вправ, що не входять в тренування, за допомогою різного роду фізіологічних, психологічних і т.п. коштів. І нарешті, формальний - це відбір і орієнтація на підставі тих обмежень, які є в положеннях про змагання (громадянство, вік, місце проживання та роботи, приналежність до спортивної організації і т.д.).

Відбір і орієнтацію можна класифікувати і залежно від інших особливостей застосовуваних оцінних засобів. Наприклад, в залежності від застосовуваних методів прогнозу здібностей або приналежності засобів до того чи іншого наукового предмету (медичний, психологічний, анатомічний і т.д.) (10,14).

1.1.2. Рівні та методики спортивного відбору

Залучення людей в систематичні заняття спортом, їх інтерес і особисті досягнення залежать від відповідності індивідуальних особливостей специфіки того чи іншого виду спорту.

Вибір кожною людиною виду спорту, в найбільшій мірі відповідає його індивідуальним особливостям, складає сутність спортивної орієнтації. Спортивна орієнтація пов'язана, перш за все, з дитячо-юнацьким і масовим спортом. Добре поставлена ​​спортивна орієнтація підвищує ефективність спортивного відбору. Технологія орієнтації та відбору єдина, різниця тільки в підході: при орієнтації вибирають вид спорту для конкретної людини, а при відборі - людини для конкретного виду спорту (5).

В. І. Баландін (5) з співавторами виділяють кілька рівнів відбору:

Перший рівень - початковий відбір для виявлення дітей (у більшості видів спорту це вік 9-14 років), що володіють потенційними здібностями до успішного оволодіння конкретним видом спорту. Організаційно відбір проводиться у три етапи. На першому - агітаційні заходи з метою викликати інтерес до занять, на другому - тестування і спостереження для визначення здібностей дітей до даного виду спорту; на третьому, самому тривалому - спостереження у процесі навчання та розвитку фізичних здібностей з метою встановлення темпів освоєння навчального матеріалу.

Другий рівень - поглиблений відбір для виявлення перспективних юнаків і дівчат (вік 16-17 років), що володіють високим рівнем здібностей до даного виду спорту і схильностями до певної спеціалізації (виду легкої атлетики, ігровий функції і т. п.).

Третій уровен ь - відбір для виявлення спортсменів (вік 18-20 років) для зарахування в колективи спортсменів високої кваліфікації. Відбір здійснюється на основі вивчення тренувальної та змагальної діяльності в дитячо-юнацькому спортивному колективі, тестування та обстеження під час спеціально проводяться для цього навчально-тренувальних зборів.

Четвертий рівень - відбір для виявлення спортсменів у різні збірні команди (країни, регіонів, відомств та інших), для визначення учасників відповідальних змагань. З цією метою аналізується інформація про тренувальної та змагальної діяльності спортсмена в своєму клубі, у збірній команді, вивчається змагальна діяльність на національних чемпіонатах, на навчально-тренувальних зборах.

У відборі беруть участь тренери, що працюють з даним контингентом, і групи експертів з числа провідних фахівців даного регіону (5).

На думку В. К. Гавердовский і В. М. Смолевского (11), конкретний зміст методики відбору обумовлено специфікою виду спорту. Вона грунтується на системі педагогічних, медико-біологічних і психічних показників, що мають високу прогностичну значимість (рівень фізичних якостей, специфічних для даного виду спорту, рівень здібностей, що лежать в основі техніко-тактичних дій, морфологічні дані, функціональні особливості організму, властивості вищої нервової діяльності та ін.) Враховуються вихідний рівень, зміна показників обстеження з віком і під впливом тренування, зв'язок цих показників із спортивними досягненнями. Якість відбору є важливою умовою успішності багаторічної підготовки спортивних резервів.

Спортивний відбір проходять всі учасники спортивної діяльності: спортсмени, тренери, судді, спортивні лікарі, фахівці з комплексної наукової групи і т. д. Часто призначення певної тренера збірної команди робить значно більший вплив на спортивні досягнення, ніж включення в неї найсильнішого спортсмена (11 ).

Основним методом спортивного відбору є тестування задатків, здібностей і різних сторін рухової підготовленості.

У випадку, коли досліджувані ознаки чи властивості особистості не піддаються формалізації, використовуються методи педагогічних, психологічних та лікарсько-педагогічних спостережень.

Тестами (анг. Test - проба) вважаються відносно короткі, строго регламентовані випробування, результати яких можуть бути виражені в кількісній формі, і піддаватися статистичній обробці. Використовувані в практиці відбору педагогічні, медико-біологічні та психологічні тести повинні відповідати трьом основним положенням наукового тестування: валідності (інформативності), надійності та об'єктивності.

Валідність - відповідність тесту своєму призначенню. Валідність тестових методик, особливо педагогічних, оцінюється за ступенем їх відповідності спортивного результату.

Надійність - стійкість результатів, одержуваних при повторних випробуваннях.

Об'єктивність - незалежність результату тестування від того, хто його проводить.

На відміну від відбору за зовнішніми даними який нерідко вимагає альтернативного висновку ("придатний», «не придатний»), при перших випробуваннях фізичного стану дитини переслідується лише мета отримання інформації про рівень розвитку швидкісно-силових якостей, гнучкості, м'язової сили, координації рухів і вестибулярної стійкості; важливо виміряти і оцінити якість, а не можливий руховий досвід та вміння. Це основний принцип, якого необхідно дотримуватися на перших випробуваннях.

У практиці використання контрольних вправ поряд з урахуванням їх валідності, надійності та об'єктивності рекомендується дотримуватися певних методичних правил:

1. Вправи-тести повинні бути гранично прості і в той же час подібні з основними рухами, складовими програму навчання на етапі відбору і початкової підготовки.

2. Вправ має бути небагато, причому важливо, щоб вони не дублювали один одного.

3. Тест повинен вимірювати лише одна ознака, якість або певний його компонент.

4. Контрольна вправа має піддаватися суворої регламентації та оцінки.

Для оцінки фізичного стану в початковому відборі використовується комплекс тестів, які складають програму випробувань за спеціальної фізичної підготовки. Основна мета цих випробувань - не тільки визначити кращих, але й оцінити результати тестування. З цією метою на основі великого статистичного матеріалу розробляються спеціальні оцінні таблиці.

Таблиця 1

Оцінка

результатів контрольних випробувань за спеціальної фізичної

підготовці гімнастів 7-9 років на етапі відбору і початкової підготовки