Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Ноября 2012 в 23:23, курсовая работа
У методичному плані спортівнаую орієнтацію та відбір, В. М. Смолевскій і Ю. К. Гавердовский (37), засновують на ряді принципових положень. До них слід віднести розуміння здібностей як структури досить стійких, але змінюються під впливом виховання якостей особистості, що визначають успішність навчання і вдосконалення в певній діяльності. Радянські психологи розглядають здібності у взаємозв'язку з анатомо-фізіологічними особливостями організму людини, із задатками і з умовами зовнішнього середовища, які полегшують або ускладнюють їх розвиток.
Глава I Дослідження стану питання за даними літературних джерел ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
1.1. Спортивний відбір кандидатів для занять спортом, його цілі і завдання ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
1.1.1. Класифікація форм відбору і спортивної орієнтації ... ... ....
1.1.2. Рівні та методики спортивного відбору ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
1.1.3. Основні фактори обліку і контролю при спортивному відборі ...
1.2. Відбір та орієнтація дітей для занять гімнастикою ... ... ... ... ... ..
1.2.1. Спортивна орієнтація і методика початкового відбору в гімнастиці ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
1.2.2.Учебная і виховна робота в ДЮСШ ... ... ... ... ... ... ... ... ..
1.2.3. Засоби і методи попереднього етапу підготовки юних гімнастів ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
1.2.4. Мета, завдання та організація навчальних груп ... ... ... ... ... ... ... ... ..
1.2.5. Обор та комплектування груп початкової підготовки ДЮСШ
Глава II Завдання, методи і організація дослідження ... ... ... ... ... ... ...
2.1. Завдання дослідження ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
2.2. Методи дослідження ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....
2.3. Організація дослідження ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
Глава III Результати дослідження ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
Висновки ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....
Література ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
СпоÑÑивна обдаÑованÑÑÑÑ
- Ñе ÑпÑиÑÑливе Ð´Ð»Ñ Ð´Ð°Ð½Ð¾Ð³Ð¾
Ð²Ð¸Ð´Ñ ÑпоÑÑÑ Ð¿Ð¾ÑднаннÑ
вÑоджениÑ
Ñ Ð½Ð°Ð±ÑÑиÑ
ÑÑзиÑниÑ
Ñ Ð¿ÑиÑ
ÑÑниÑ
ÑкоÑÑей, а Ñакож здаÑнÑÑÑÑ
ÑпоÑÑÑмена Ñвидко Ñ
еÑекÑивно ÑозвиваÑи
ÑÑ ÑкоÑÑÑ Ð² пÑоÑеÑÑ
ÑпоÑÑивного ÑÑенÑваннÑ.
У понÑÑÑÑ Ð¡Ð¿Ð¾ÑÑивнÑй
обдаÑованоÑÑÑ, безÑмовно,
вÑ
одÑÑÑ Ñакож вÑдмÑнний
ÑÑан здоÑов'Ñ Ñ Ð¿ÐµÐ²Ð½Ñ
анаÑомо-ÑÑзÑоло
ÐеÑеÑÐ°Ñ Ð¾Ð²Ð°Ð½Ñ ÑкоÑÑÑ Ð·Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð´ÑÑÑÑÑ Ð² ÑÑÑÐ½Ð¾Ð¼Ñ Ð²Ð·Ð°ÑÐ¼Ð½Ð¾Ð¼Ñ Ð·Ð²'ÑÐ·ÐºÑ Ñ Ð¼Ð¾Ð¶ÑÑÑ ÑаÑÑково компенÑÑваÑи одна однÑ. Ðа пÑиклад, в бокÑÑ Ð´ÐµÑкий недолÑк ÑÑзиÑÐ½Ð¾Ñ Ñили може бÑÑи заповнений ÑвидкÑÑÑÑ, Ñ ÑÐµÑ ÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾Ð»Ñк ÑвидкоÑÑÑ Ð·Ð³Ð»Ð°Ð´Ð¶ÑÑÑÑÑÑ ÑоÑнÑÑÑÑ Ñ Ð¼'ÑкÑÑÑÑ ÑÑÑ Ñв Ñ Ñ.д.
ÐеÑÐ²Ð¸Ð½Ð½Ñ Ð¾Ð·Ð½Ð°ÐºÐ¸ кожного з компоненÑÑв, Ñо ÑÑановлÑÑÑ ÑпоÑÑÐ¸Ð²Ð½Ñ Ð¾Ð±Ð´Ð°ÑованÑÑÑÑ, можÑÑÑ Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ð½Ñ Ð±ÑÑи виÑÐ²Ð»ÐµÐ½Ñ Ð²Ð¶Ðµ Ñ Ð½Ð¾Ð²Ð°Ñка, в ÑомÑ, влаÑне, Ñ Ð¿Ð¾Ð»ÑÐ³Ð°Ñ Ð¼Ð¸ÑÑеÑÑво вÑдбоÑÑ.
РаÑÑоналÑна ÑиÑÑема вÑдбоÑÑ Ð´Ð¾Ð·Ð²Ð¾Ð»ÑÑ, з одного бокÑ, пÑавилÑно ÑкомплекÑÑваÑи ÑпоÑÑÐ¸Ð²Ð½Ñ Ð³ÑÑпи найбÑлÑÑ Ð·Ð´Ñбними, а оÑже, Ñ Ð½Ð°Ð¹Ð±ÑлÑÑ Ð¿ÐµÑÑпекÑивними ÑÑнÑми, а з ÑнÑого - Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð°Ð³Ð°Ñ Ð½Ð¾Ð²Ð°ÑÐºÑ Ð·Ð½Ð°Ð¹Ñи Ñой вид ÑпоÑÑÑ, до ÑÐºÐ¾Ñ Ñ Ð½ÐµÑ Ñ Ð±ÑлÑÑе задаÑкÑв, Ñ Ñим Ñамим найбÑлÑÑ Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ð¾ ÑозкÑиÑи ÑÐ²Ð¾Ñ Ð¿Ð¾ÑенÑÑÐ¹Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ð»Ð¸Ð²Ð¾ÑÑÑ.
Ðевдалий вибÑÑ ÑпоÑÑÐ¸Ð²Ð½Ð¾Ñ ÑпеÑÑалÑзаÑÑÑ Ð²ÐµÐ´Ðµ до непоÑÑÑÐ±Ð½Ð¸Ñ Ð²ÑÑÐ°Ñ ÑаÑÑ ÑÑÐ½Ñ Ñ ÑÑенеÑа, Ð²Ð¸ÐºÐ»Ð¸ÐºÐ°Ñ Â«Ð½ÐµÐ¿ÑодÑкÑивнÑ» виÑÑаÑи пÑаÑÑ Ñ Ð·Ð°ÑобÑв Ñ Ð¿ÑиводиÑÑ Ð² оÑÑаÑоÑÐ½Ð¾Ð¼Ñ Ð¿ÑдÑÑÐ¼ÐºÑ Ð´Ð¾ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¾Ñ Ð¿Ð»Ð¸Ð½Ð½Ð¾ÑÑÑ ÑÐºÐ»Ð°Ð´Ñ Ñо займаÑÑÑÑÑ (33, 45).
1.1.1. ÐлаÑиÑÑкаÑÑÑ ÑоÑм вÑдбоÑÑ Ñ ÑпоÑÑÐ¸Ð²Ð½Ð¾Ñ Ð¾ÑÑÑнÑаÑÑÑ
У зв'ÑÐ·ÐºÑ Ð· Ñим, Ñо вÑдбÑÑ Ñ Ð¾ÑÑÑнÑаÑÑÑ Ð² ÑкоÑÑÑ Ð¾Ð´Ð½ÑÑÑ Ð· оÑÐ½Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ñ Ð¿ÑоÑедÑÑ Ð²ÐºÐ»ÑÑÐ°Ñ Ð² Ñебе пÑогнозÑваннÑ, до Ð½Ð¸Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ð½Ð° заÑÑоÑÑваÑи клаÑиÑÑкаÑÑÑ Ð¿ÑогнозÑв. Це дозволиÑÑ Ð²Ð¸ÐºÐ¾ÑиÑÑовÑваÑи кÑлÑка деÑÑÑкÑв ÑÑÐ·Ð½Ð¸Ñ ÐºÐ»Ð°ÑиÑÑкаÑÑÐ¹Ð½Ð¸Ñ Ð¿ÑдÑÑав.
ÐÑдбÑÑ, оÑÑÑнÑаÑÑÑ, пеÑеоÑÑÑнÑаÑÑÑ, ÑозподÑл. ÐÑдбÑÑ Ñ Ð¾ÑÑÑнÑаÑÑÑ Ð¼Ð¸ бÑдемо ÑозÑмÑÑи ÑÑадиÑÑйно. ÐÑи вÑдбоÑÑ Ð²Ð¸Ð·Ð½Ð°ÑаÑÑÑÑÑ Â«Ð¿ÑидаÑний лÑдина до Ð¿ÐµÐ²Ð½Ð¾Ñ Ð´ÑÑлÑноÑÑÑ» (вÑдбÑÑ Ð±ÐµÐ· конкÑÑÑÑ) або Â«Ñ Ñо з пÑеÑенденÑÑв, кандидаÑÑв найбÑлÑÑ Ð¿ÑидаÑний до Ð´Ð°Ð½Ð¾Ñ Ð´ÑÑлÑноÑÑÑ» (вÑдбÑÑ Ð· конкÑÑÑом). ÐÑÑгий ваÑÑÐ°Ð½Ñ Ð·Ð´ÑйÑнÑÑÑÑÑÑ, коли конкÑÑÑ Ñ Ð´ÑÑлÑноÑÑÑ Ð±ÑлÑÑе одиниÑÑ. ÐеÑÑий ваÑÑÐ°Ð½Ñ ÑеалÑзÑÑÑÑÑÑ, коли, по-пеÑÑе, Ð½ÐµÐ¼Ð°Ñ ÐºÐ¾Ð½ÐºÑÑÑÑ, а по-дÑÑге, коли вид дÑÑлÑноÑÑÑ, Ð´Ð»Ñ Ñкого здÑйÑнÑÑÑÑÑÑ Ð²ÑдбÑÑ, вÑдноÑиÑÑÑÑ Ð´Ð¾ гÑÑпи Ñак Ð·Ð²Ð°Ð½Ð¸Ñ Â«Ð°Ð±ÑолÑÑÐ½Ð¸Ñ Â» пÑоÑеÑÑÑ. ÐÑÑÑнÑаÑÑÑ Ð²Ð¸Ð·Ð½Ð°ÑаÑ, Ñка дÑÑлÑнÑÑÑÑ Ð½Ð°Ð¹Ð±ÑлÑÑ Ð¿ÑидаÑна Ð´Ð»Ñ Ð»Ñдини (9).
У лÑÑеÑаÑÑÑÑ Ð·Ð°Ð·Ð½Ð°ÑаÑÑÑÑÑ, Ñо в ÑÑÐ´Ñ Ð²Ð¸Ð´Ñв ÑпоÑÑÑ Ð±Ð°Ð³Ð°Ñо вÑÐ´Ð¾Ð¼Ð¸Ñ ÑпоÑÑÑменÑв до «Ñвого» Ð²Ð¸Ð´Ñ ÑеÑйозно займалиÑÑ Ð¾Ð´Ð½Ð¸Ð¼ або кÑлÑкома ÑнÑими видами. Ðожна ÑÑвеÑджÑваÑи, Ñо ÑÑÐ¾Ð³Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð² ÑпоÑÑÑ Ñ Ð¼Ð°Ñова змÑна ÑпеÑÑалÑзаÑÑй. Ðазвемо Ñе ÑвиÑе пеÑеоÑÑÑнÑаÑÑÑÑ ÑпоÑÑÑменÑв, Ñ Ð¾Ñа в окÑÐµÐ¼Ð¸Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÐ°Ñ ÑÑÑÑ ÑпÑави бÑлÑÑе вÑдповÑдали б ÑеÑмÑни «пеÑеоÑбоÑ» або «вÑоÑинний вÑдбÑÑ».
ÐÑнÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑеоÑÑÑнÑаÑÑÑ
можна оÑÑниÑи двоÑко.
Родного бокÑ, Ñе негаÑивне
ÑвиÑе, Ñке пÑдÑвеÑджÑÑ
Ñой ÑакÑ, Ñо оÑÑÑнÑаÑÑÑ
пÑаÑÑÑ Ð²ÐºÑай погано.
Ðбо Ñе, Ñо ÑпоÑÑивне
ÑÑенÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñе вкÑай
погано ÑндивÑдÑалÑзова
ÐÑиÑодний Ñ ÑÑÑÑний вÑдбÑÑ Ñ Ð¾ÑÑÑнÑаÑÑÑ. ÐÑдбÑÑ Ñ Ð¾ÑÑÑнÑаÑÑÑ Ð»Ñдей важко ÑоздÑлиÑи на пÑиÑÐ¾Ð´Ð½Ñ Ñ ÑÑÑÑнÑ, Ñ Ð¾Ñа Ñаке подÑÐ»Ñ Ð·ÑÑÑно Ð´Ð»Ñ ÑобоÑи. Щодо Ð¶Ð¸Ð²Ð¾Ñ Ð¿ÑиÑоди, подÑл вÑдбоÑÑ Ð½Ð° ÑÑÑÑний Ñ Ð¿ÑиÑодний ÑобиÑÑÑÑ Ð½Ð° оÑÐ½Ð¾Ð²Ñ Ñого, Ñ Ñо пÑоводиÑÑ Ð²ÑдбÑÑ: лÑдина або Ñама пÑиÑода. ÐдаÑнÑÑÑÑ Ñ Ð¿ÑидаÑнÑÑÑÑ Ð»Ñдей завжди визнаÑаÑÑÑÑÑ ÑÑлÑки лÑдÑми. Ð¢Ð¾Ð¼Ñ Ð´Ð»Ñ Ñакого подÑÐ»Ñ Ð·Ð°Ð»Ð¸ÑаÑÑÑÑÑ ÑÑлÑки один кÑиÑеÑÑй - ÑÑвÑдомленÑÑÑÑ Ð²ÑдбоÑÑ Ñим, Ñ Ñо його ÑобиÑÑ. ЯкÑо вÑдбÑÑ Ñ Ð¾ÑÑÑнÑаÑÑÑ Ð²Ð¸ÑоблÑÑÑÑÑÑ ÑвÑдомо Ñ ÑпеÑÑалÑно оÑганÑзованÑ, Ñо ÑÑ Ð¼Ð¾Ð¶Ð½Ð° назваÑи ÑÑÑÑними. ЯкÑо вони не ÑÑвÑÐ´Ð¾Ð¼Ð»ÐµÐ½Ñ Ñ ÑпеÑÑалÑно не оÑганÑзованÑ, Ñо ÑÑ Ð¼Ð¾Ð¶Ð½Ð° вважаÑи пÑиÑодними.
Ð Ñд авÑоÑÑв коÑиÑÑÑÑÑÑÑÑ
подÑлом вÑдбоÑÑ Ð½Ð° довгоÑÑÑоковий,
ÑеÑеднÑоÑÑÑоков
С. Ð. ÐÑÑнкÑн (9) пÑопонÑÑ Ð½Ð°ÑÑÑпний пÑÐ´Ñ Ñд. ТеÑмÑн довгоÑÑÑокового вÑдбоÑÑ Ñа оÑÑÑнÑаÑÑÑ Ð¿Ð¾ можна обмежиÑи Ñим найбÑлÑÑим ÑеÑмÑном жиÑÑÑ Ð»Ñдини, Ñкий може ÑÑкавиÑи доÑлÑдника. ÐÐ»Ñ Ð¿ÑоÑеÑÑйного вÑдбоÑÑ Ð½Ð°Ð¹Ð±ÑлÑÑ Ð¿ÑÐ´Ñ Ð¾Ð´ÑÑим Ð´Ð»Ñ ÑÑого Ñ ÑеÑмÑн, ÑÑвний ÑеÑеднÑÐ¾Ñ ÑÑивалоÑÑÑ ÑÑÑдового жиÑÑÑ. ÐÐ»Ñ ÑпоÑÑивного вÑдбоÑÑ ÑÑивалÑÑÑÑ ÑÑÑÑ ÑоÑми можна обмежиÑи ÑеÑеднÑм ÑаÑом, за Ñке ÑпоÑÑÑмени доÑÑгаÑÑÑ ÑвоÑÑ Ð¼Ð°ÐºÑималÑÐ½Ð¸Ñ ÑезÑлÑÑаÑÑв Ñ Ð¼Ð¾Ð¶ÑÑÑ ÑÑ Ð¿ÑдÑÑимÑваÑи (10-15 ÑокÑв), ÑобÑо ÑеÑмÑном «ÑпоÑÑивного жиÑÑÑ». ÐÑÑÑнÑаÑÑÑ Ð¼Ð°Ð±ÑÑÑ Ð¿Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ð½Ð° ÑÑкавиÑи вÑе жиÑÑÑ Ð»Ñдини.
ТÑивалÑÑÑÑ ÑеÑеднÑоÑÑÑоков
ÐонкÑеÑний Ñ Ð¿Ð¾ÑÑÑйний
вÑдбÑÑ Ñ Ð¾ÑÑÑнÑаÑÑÑ.
СÑÑÑ Ð¿ÐµÑÑÐ¾Ñ ÑоÑми полÑгаÑ
в ÑомÑ, Ñо вÑдомий ÑаÑ
пÑÐ¾Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÐ²Ð½Ð¾Ð³Ð¾
змаганнÑ, до Ñкого необÑ
Ñдно
здÑйÑниÑи вÑдбÑÑ Ð°Ð±Ð¾
оÑÑÑнÑаÑÑÑ. У дÑÑгомÑ
Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÑ ÑакиÑ
обмеженÑ
Ð½ÐµÐ¼Ð°Ñ Ñ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ
Ñдно поÑÑÑйно
домагаÑиÑÑ ÑÑпÑÑ
Ñ, зокÑема
поÑÑÑйно вÑдбиÑаÑи
здаÑниÑ
ÑпоÑÑÑменÑв.
Ð ÑÑнÑÑÑÑй ÑпоÑÑивноÑ
пÑакÑиÑÑ Ñ Ð¿Ð¾ÑÑеба Ñк
Ñ ÐºÐ¾Ð½ÐºÑеÑномÑ, Ñак Ñ
в поÑÑÑÐ¹Ð½Ð¾Ð¼Ñ Ð²ÑдбоÑÑ.
ÐÑлÑка ÑÑ
емаÑизÑÑÑи,
можна ÑказаÑи, Ñо длÑ
здÑйÑÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑÑÐ¾Ñ ÑоÑми
Ñодо бÑлÑÑÑ Ð²Ð°Ð³Ñ Ð¼Ð°Ñ
ÑозÑобка конкÑеÑниÑ
ÑнÑÑÑÑменÑалÑни
ÐÑдбÑÑ Ð² ÑндивÑдÑалÑÐ½Ñ Ð²Ð¸Ð´Ð¸ Ñ Ð² ÐºÐ¾Ð¼Ð°Ð½Ð´Ð½Ñ (комплекÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð°Ð½Ð´). Цей подÑл наводиÑÑÑÑ ÑÑÑ Ð´Ð»Ñ Ñого, Ñоб пÑдкÑеÑлиÑи ÑкладнÑÑÑÑ ÐºÐ¾Ð¼Ð¿Ð»ÐµÐºÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð°Ð½Ð´, ÑÐºÑ Ð²Ð¸ÑÑÑпаÑÑÑ Ð½Ð° змаганнÑÑ Ñк Ñдине ÑÑле (веÑлÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° ÑÐ¾Ð²Ð½Ð°Ñ Ð±Ð°Ð³Ð°ÑомÑÑÐ½Ð¸Ñ , ÐºÐ¾Ð¼Ð°Ð½Ð´Ð½Ñ Ð¿ÐµÑегони Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¾ÑпоÑÑÑ, ÑÑÑбол, баÑкеÑбол, Ñ Ð¾ÐºÐµÐ¹ Ñа Ñн ). ÐÑнÑÑÑа пÑакÑика показÑÑ, Ñо найгÑÑÑе поÑÑавлена ââÑаме ÑÑ ÑоÑма добоÑÑ, оÑобливо Ñе, вÑдноÑиÑÑÑÑ Ð´Ð¾ ÐºÐ¾Ð¼Ð°Ð½Ð´Ð½Ð¸Ñ ÑгоÑ. У ÐºÐ¾Ð¼Ð°Ð½Ð´Ð½Ð¸Ñ ÑиклÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð²Ð¸Ð´Ð°Ñ ÑпоÑÑÑ Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ð»Ð¸Ð²ÑÑÑÑ Ð¿ÐµÑевÑÑиÑи ÑпоÑÑÑменÑв в ÑндивÑдÑалÑÐ½Ð¸Ñ Ð½Ð¾Ð¼ÐµÑÐ°Ñ Ð¿ÑогÑами Ñ Ð¿Ð¾ÑÑвнÑно легко визнаÑиÑи внеÑок кожного ÑпоÑÑÑмена (напÑиклад, за ÑвидкÑÑÑÑ Ñ Ð²ÑдÑÑанÑ, пÑойденого в ÑкоÑÑÑ Ð»ÑдеÑа Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¾ÑпоÑÑÑ, за зÑÑиллÑми, Ð´Ð¾Ð²Ð¶Ð¸Ð½Ñ Ñ ÑвидкоÑÑÑ Ð³Ñебка Ñ Ð²ÐµÑлÑваннÑ). ХоÑа Ñ ÑÑого бÑÐ²Ð°Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑÑаÑнÑо. У ÐºÐ¾Ð¼Ð°Ð½Ð´Ð½Ð¸Ñ ÑгÑÐ°Ñ Ð²ÑдбиÑаÑÑÑ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾ гÑавÑÑ Ð¾ÐºÑемо, а ÑезÑлÑÑÐ°Ñ Ð³Ñи належиÑÑ ÐºÐ¾Ð¼Ð°Ð½Ð´Ñ Ñ Ð²Ð½ÐµÑок кожного гÑавÑÑ Ð²Ð¸Ð·Ð½Ð°ÑиÑи неможливо. ÐнакÑе кажÑÑи, оÑновна пÑиÑина ÑÑÑдноÑÑ Ð²ÑдбоÑÑ Ð² ÐºÐ¾Ð¼Ð°Ð½Ð´Ð½Ð¸Ñ ÑгÑÐ°Ñ - вÑдÑÑÑнÑÑÑÑ ÑезÑлÑÑаÑÐ¸Ð²Ð½Ð¸Ñ ÑндивÑдÑалÑÐ½Ð¸Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ°Ð·Ð½Ð¸ÐºÑв.
ÐÑдÑÑв Ñ Ð²Ð¸Ð±ÑÑ. ÐÑдÑÑв - Ñе вÑдбÑÑ Ñ Ð¾ÑÑÑнÑаÑÑÑ Ð±Ð°Ð¶Ð°ÑÑÐ¸Ñ Ð·Ð°Ð¹Ð¼Ð°ÑиÑÑ Ð¿ÐµÐ²Ð½Ð¾Ñ Ð´ÑÑлÑнÑÑÑÑ. ÐибÑÑ - Ñе вÑдбÑÑ Ñ Ð¾ÑÑÑнÑаÑÑÑ Ð»Ñдей, ÑÐºÑ Ð½Ðµ маÑÑÑ Ð¿ÐµÐ²Ð½Ð¾Ð³Ð¾ Ð±Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð°Ð¹Ð¼Ð°ÑиÑÑ ÑÑÑÑ Ð´ÑÑлÑнÑÑÑÑ. ÐÑÑÐ»Ñ Ð²Ð¸Ð±Ð¾ÑÑ Ð·Ð²Ð¸Ñайно Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ Ñдно пÑовеÑÑи Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¸ (агÑÑаÑÑÑ, ÑÑимÑлÑваннÑ), Ñоб ÑÑвоÑиÑи Ñ Ð»Ñдини Ð±Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð°Ð¹Ð¼Ð°ÑиÑÑ ÑÑÑÑ Ð´ÑÑлÑнÑÑÑÑ, Ñ Ð¾Ñа, звиÑайно, ÑÐ½Ð¾Ð´Ñ Ð²ÐºÐ»ÑÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð»Ñдини в ÑкÑÑÑ Ð´ÑÑлÑнÑÑÑÑ Ð¼Ð¾Ð¶Ðµ вÑдбÑваÑиÑÑ Ð½ÐµÐ·Ð°Ð»ÐµÐ¶Ð½Ð¾ вÑд його бажаннÑ.
Ð¦Ñ ÑоÑми ÑÑÑно пов'ÑÐ·Ð°Ð½Ñ Ð· конкÑÑÑом Ñ Ð´ÑÑлÑноÑÑÑ. У ÑпоÑÑÑ Ð²ÑдбÑÑ Ñ ÑекÑÑÑ ÑÑÑболÑ, ÑÑгÑÑного каÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð°Ð·Ð²Ð¸Ñай пÑоводиÑÑÑÑ Ñ ÑоÑÐ¼Ñ Ð²ÑдÑÑвÑ, ÑÐ¾Ð¼Ñ Ñо конкÑÑÑ ÑÑÑ Ð±ÑлÑÑе одиниÑÑ. У ÑÑгÑÑÐ½Ð¾Ð¼Ñ ÐºÐ°ÑÐ°Ð½Ð½Ñ ÑÑнÑÑÑÑ Ð½Ð°Ð²ÑÑÑ Ð¿Ð»Ð°ÑÐ½Ñ Ð³ÑÑпи, де дÑÑи гоÑÑÑÑÑÑÑ Ð´Ð¾ пÑиймалÑÐ½Ð¸Ñ ÑÑпиÑÑв (вÑдбоÑÑ) в ÑпоÑÑÐ¸Ð²Ð½Ñ Ð³ÑÑпи. Рв ÑиклÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð²Ð¸Ð´Ð°Ñ ÑпоÑÑÑ, пов'ÑÐ·Ð°Ð½Ñ Ð· пÑоÑвом виÑÑивалоÑÑÑ (лижÑ, веÑлÑваннÑ, бÑг), оÑобливо Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¸Ñ Ð¼ÑÑÑÐ°Ñ , де ÑаÑÑо конкÑÑÑ Ð¼ÐµÐ½Ñий одиниÑÑ, доводиÑÑÑÑ Ð²Ð¸ÐºÐ¾ÑиÑÑовÑваÑи вÑдбÑÑ Ñ ÑоÑÐ¼Ñ Ð²Ð¸Ð±Ð¾ÑÑ: ÑÑенеÑи йдÑÑÑ Ñ Ñколи, пеÑеглÑдаÑÑÑ Ñ Ð»Ð¾Ð¿ÑÑв, а поÑÑм - запÑоÑÑÑÑÑ ÑÑ Ñ ÑекÑÑÑ. ÐналогÑÑна ÑиÑÑаÑÑÑ ÑÑнÑÑ Ñ Ð² пÑоÑеÑÑйнÑй ÑÑеÑÑ. ÐÑдбÑÑ Ñ ÑоÑÐ¼Ñ Ð²ÑдÑÑÐ²Ñ Ð´Ð¾ вÑзÑв ÑÑзко вÑдÑÑзнÑÑÑÑÑÑ Ð²Ñд вÑдбоÑÑ Ñ ÑоÑÐ¼Ñ Ð²Ð¸Ð±Ð¾ÑÑ Ð² багаÑо пÑоÑеÑÑÑ ÑÑеÑи маÑеÑÑалÑного виÑобниÑÑва.
Ðле вÑдÑÑв не можна оÑоÑожнÑваÑи з наÑвнÑÑÑÑ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¾Ð³Ð¾ конкÑÑÑÑ, а вибÑÑ - з вÑдÑÑÑнÑÑÑÑ Ñакого. ÐавÑÑÑ Ð¿Ñи наÑвноÑÑÑ ÐºÐ¾Ð½ÐºÑÑÑÑ Ð±ÑлÑÑе одиниÑÑ, ÑаÑÑо доводиÑÑÑÑ ÑобиÑи вибÑÑ ÑеÑед «не подали заÑви».
ÐибÑÑ Ð¼Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð½ÐµÐ·Ð°Ð¿ÐµÑеÑнÑ
пеÑÐµÐ²Ð°Ð³Ñ Ð¿ÐµÑед вÑдÑÑвом.
ÐÑн Ñ ÐµÑиÑно бÑлÑÑ Ð±Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð¾Ñ
ÑоÑÐ¼Ð¾Ñ Ð²ÑдбоÑÑ. СÑÑÑ
ÑÑого добÑе Ñ
аÑакÑеÑизÑÑÑÑ
Ñлова одного ÑÑенеÑа-пÑакÑи