Організаційно-методичні особливості відбору та набору дітей для занять спортивною гімнастикою

Психологічні обстеження дозволяють оцінити прояв таких якостей, як активність і наполегливість у спортивній боротьбі, самостійність, цілеспрямованість, спортивне працьовитість, здатність мобілізуватися під час змагань і т.п.

Соціологічні обстеження виявляють інтереси дітей та підлітків до занять тим чи іншим видом спорту, ефективні засоби і методи формування цих інтересів, форми відповідної роз'яснювальної та агітаційної роботи серед дітей шкільного віку.

Остаточне рішення про залучення дітей до занять тим чи іншим видом спорту має грунтуватися на комплексній оцінці всіх перерахованих даних, а не на обліку якого-небудь одного або двох показників. Особлива важливість комплексного підходу на перших етапах відбору обумовлена ​​тим, що спортивний результат тут практично не має інформації про перспективність юного спортсмена. Процес відбору тісно пов'язаний з етапами спортивної підготовки та особливостями виду спорту (вік початку занять, вік поглибленої спеціалізації в обраному виді спорту, класифікаційні нормативи і т.д.) (13).

1.1.3. Основні фактори обліку і контролю при спортивному відборі

В.П. Філін і Н. А. Фомін (44) виділяють кілька факторів на основі яких ведеться контроль відбору і безперервне накопичення даних, від яких залежить успішність вдосконалення у спортивній гімнастиці.

Стан здоров'я (визначається лікарем за функціями серцево-судинної і дихальної систем, опорно-рухового апарату, зору, слуху, вестибулярного апарату, нервової системи тощо). Хороший стан здоров'я є передумовою регулярних занять, високої працездатності, переносимості захворювань і травм. Оптимальним в юніорських групах, спортивного вдосконалення є переважання повністю здорових (50%) і практично здорових гімнастів (40%) над тимчасово нездоровими - 10% (травми, різні захворювання).

Фізичний розвиток і особливості статури (визначаються тренером разом з лікарем). Ці чинники найбільшою мірою генетично зумовлені і мало схильні до змін у процесі тренування. Три компоненти статури визначають соматотип спортсмена: ендоморф (ступінь огрядності, повноти, жирових відкладень), мезоморфія (розвиненість м'язів і скелета), ектоморф (витягнутість тіла). Спортсмена відносять до певного соматотипу за домінуючим компонентів. Кращі гімнасти світу чоловіка і жінки ставляться до ектомезоморфному типу.

Маса і довжина тіла, окружність грудної клітки, форма частин тіла і пропорції, паспортний і біологічний вік - ось основні показники, що дають уявлення про морфологічному статусі. Слід мати на увазі, що форма рук, ніг, хребетного стовпа мають важливе значення в майбутніх успіхах новачків. Небажано неповне розгинання чи переразгибание в ліктьових і колінних суглобах, великий поперековий лордоз. Приблизно до 7 років хлопчики і дівчатка по основним морфологічним характеристиками не відрізняються один від одного (таблиця 2), а потім відмінності стають більш значними.

Таблиця 2

Морфологічні характеристики юних гімнастів

Фізична підготовленість - загальна і спеціальна (розвиток м'язової сили, витривалості, гнучкості) - тестується тренером з використанням традиційних специфічних контрольних нормативів.

Психофізіологічні особливості (особливості вищої нервової системи, функціональний стан аналізаторних систем, нервово-м'язового апарату)-тестується тренером спільно з лікарем.

Особистісні, поведінкові особливості (темперамент, вольові якості, психічна стійкість, працездатність, творчі здібності, мотивація тощо) - визначаються тренером і психологом.

Технічна підготовленість (здатність до освоєння нових елементів, швидкість і міцність навчання; на наступних етапах - обсяг умінь і навичок, володіння повноцінною програмою змагань, елементами високої труднощі, програмою акробатичній, батутной, хореографічної підготовки) - контролюється тренером (44).

1.2. Відбір та орієнтація дітей для занять гімнастикою

Орієнтація дітей на заняття гімнастикою являє собою систему науково обгрунтованих рекомендацій, порад педагога в доцільності занять цим видом спорту. При орієнтації враховуються: стійкість інтересу дитини до занять гімнастикою, його схильності, здібності, умови життя в сім'ї, шкільна успішність, здібність до навчання, вихованості та інші індивідуальні особливості, необхідні для успішного оволодіння цим видом спорту. У формуванні свідомого та активного ставлення до занять гімнастикою велике значення має переконання дітей в користі занять для здоров'я, для збагачення досвідом - руховим, естетичним. Емоційним, вольовим, спілкування, моральним, спортивним, - необхідним для майбутньої трудової діяльності.

При спортивної орієнтації дитини батькам і педагогам доводиться враховувати й такі фактори, як віддаленість спортивної бази від місця проживання, її стан, умови для занять, склад педагогів-Тенере і д.р. (42).

При орієнтації школярів на заняття спортивною гімнастикою В. І. Филипович з співавторами пропонує включати і консультацію просвітництво в області цього виду спорту.

Освіта - це збагачення дітей різнобічними знаннями в області гімнастики, щоб вони більш усвідомлено і активно ставилися до занять.

Консультація представляє собою науково обгрунтовані і перевірені на практиці питання осіб, які звернулися за консультацією, або рада в доцільності вибору гімнастики для спортивних занять. Консультація носить індивідуальний характер. При консультуванні педагог перш за все повинен дізнатися, чим викликаний інтерес консультованого особи до гімнастики: чуттєвими, емоційними мотивами чи усвідомленим ставленням. Для цього треба обов'язково поговорити з батьками дитини, яка звернулася до педагога за порадою, дізнатися їхнє ставлення до його рішення займатися спортивною гімнастикою, поцікавитися яка їхня власна роль у формуванні такого рішення. У бесіді уточнюються зародження і стійкість інтересу, нахилів та здібностей їхньої дитини до занять гімнастикою.

Досягнення високих спортивних результатів на рівні сучасних вимог у гімнастиці є не кожній дитині, яка бажає займатися цим видом спорту. Видатні гімнасти, як правило, ще з дитинства відрізнялися від своїх однолітків руховою активністю, прагненням до суперництва в різних видах фізичних вправ, в прояві здібностей, необхідних для успішного оволодіння гімнастичними вправами, працьовитістю, дисциплінованістю, самоорганізованість (43).

Як би рано не проявлялися схильності, здібності, інтереси дітей до спортивної гімнастики, офіційно заняття дозволені з 7-річного віку. До цього віковому періоду в достатній мірі дозрівають функції органів і систем організму, формуються психічні та особистісні властивості, необхідні для усвідомленого оволодіння рухами. Обдаровані діти проходять шлях від новачка до майстра спорту за 5-7 років. Ряд авторів пропонують відомості про мотиви, інтереси, схильності до занять гімнастикою отримувати в бесіді з учнями та їх батьками.

У бесіді з учнем з'ясовуються такі питання:

1. Чому для спортивних занять ти обрав саме спортивну гімнастику?

2. Чи знаєш ти, які вимоги до тебе будуть пред'явлені умовами спортивних занять?

(Учень може не знати про вимоги, які йому будуть пред'явлені умовами спортивних занять, тоді про них треба буде розповісти в дохідливій формі).

3. Заняття спортом зажадають багато сил і часу, чи вистачить їх у тебе, щоб добре вчитися в школі і тренуватися?

У бесіді з батьками можна отримати відомості про учня, ставлячи такі питання:

1. Яке ваше ставлення до намірів сина (дочки) серйозно зайнятися гімнастикою як видом спорту?

2. Які побутові умови у вас вдома і ваші можливості допомагати дитині в шкільному навчанні і спортивних заняттях?

3. Скільки часу ваша дитина витрачає на виконання домашніх завдань, які предмети даються йому краще, а які гірше, яка його фізична і розумова працездатність? На скільки він цілеспрямований і наполегливий досягненні поставленої перед ним мети? Ваша думка про можливості вашої дитини успішно поєднувати навчання в школі та заняття спортом.