Розробки вправ для розвитку фізичних якостей дошкільників

Результат контрольних тестів до початку педагогічного експерименту в контрольній та після педагогічного експерименту у експериментальній групі наведені нижче.

Таблиця 2.4. - Контрольна група.

№ п \ п	Вистрибування вгору	Сила	Коефіцієнт витривалості
1	45	10,2	280
2	44	10,1	270
3	47	10,1	283
4	44	10,4	286
5	44	10,2	295
6	45	10,3	280
7	48	10,1	275
8	46	10,2	262
9	50	10,0	264
10	46	10,2	270

 

Таблиця 2.5. - Експериментальна група.

№ п \ п	Вистрибування вгору	Сила	Коефіцієнт витривалості
1	46	10,0	290
2	46	10,2	264
3	48	10,3	262
4	42	10,4	275
5	45	10,2	280
6	44	10,4	295
7	44	10,4	286
8	47	10,3	284
9	44	10,3	302
10	45	10,3	276

 

Наочно результати дослідження  в експериментальній і контрольній групах можна представити у вигляді діаграм.

Рисунок 2.1. Значення вистрибування в гору в контрольній та експериментальній групах.

Рисунок 2.2. Виміряні значення сили в контрольній та експериментальній групах.

Рисунок 2.3. Виміряні значення коефіцієнту витривалості в контрольній та експериментальній групах.

 

Висновки до розділу

  У процесі використання запропонованої нами експериментальної методики розвитку рухових якостей ігровим матеріалом визначене прогресивне збільшення по трьох напрямках оцінювання: стрибки в гору, вимірювання сили, визначення коефіцієнту витривалості. З результатів нашого експериментального дослідження можна зробити висновок, що в  дітей експериментальної групи спостерігається певне підвищення показників рухових якостей. Це свідчить про ефективність застосовуваного напрямку роботи, і значить, що наше експериментальне дослідження із залученням додаткових методів розвитку рухових якостей дітей старшого дошкільного віку пройшло вдало.

 

РОЗДІЛ 3  Розробки вправ для розвитку фізичних якостей дошкільників

По результатах експериментального дослідження серед дошкільників старшої групи нами було зроблено висновки, що в експериментальній групі показники розвитку рухових якостей піднялись, хоча і не значною мірою, ми очікували більший результат, а в деяких випадках, навіть понизились. Окрім того в контрольній групі ці ж показники були не зовсім високі, причиною цього може бути ряд факторів. Можливо у старших групах дитячого садка розвиток рухових якостей виконується не повноцінно, похибки у визначенні, і т.д. Як результат дослідницько-експериментальної роботи, нами було розроблено на основі існуючих вправ ряд завдань рухового характеру для застосування на подвір’ї чи в групі дитячого садка. Вправи направлені на розвиток конкретних рухових якостей дітей і мають командний ігровий характер або індивідуальні вправи. Це вправи на розвиток гнучкості, оскільки діти контрольної групи лінились виконувати вправи на гнучкість або їм було просто важко згинатись, вправи розвиток швидкості, спритності, сили та витривалості, оскільки нами було помічено, що значна частина дітей контрольної групи має мало розвинений м’язовий апарат і в деякій мірі загальмовані рухові якості.

 

3.1. Методика розвитку гнучкості у дітей дошкільного віку

Гнучкість характеризує ступінь  рухливості в різних ланках опорно-рухового апарату людини. Вона залежить від  форми і будови суглобів, від еластичності м'язів і зв'язок, від функціонального  стану центральної нервової системи  і рухового апарату.

Рухливість в суглобах має певний вплив на функціональну  діяльність дитини. З нею також  пов'язані амплітуда, точність, швидкість  його рухів. Тому розвитку гнучкості  у дітей починаючи з дошкільним віком слід надавати певну увагу  в процесі їх фізичного виховання.

Для, оптимізації гнучкості  у дітей 3-6 років використовують вправи, які сприяють розтягненню  м'язів і зв'язок опорно-рухового апарату. Вони виконуються з великою амплітудою і дають максимальний ефект за умови систематичного виконання  в комплексах ранкової гімнастики, фізкультурних хвилинках, на заняттях фізичної культури. Найраціональнішими є пружинисті (нахили і випрямляння  тулуба, напівприсідання) і махові рухи (верхніми і нижніми кінцівками) з різноманітними початковими положеннями [18].

Під час виконання цих  вправ дітям потрібно давати цільову  установку: доторкнуться м'ячиком або  прапорцями підлоги, не згинаючи ніг  в колінах, зробити мах ногою  так, щоб доторкнутися носком витягнутої руки. Це підвищує активність дошкільнят всіх вікових груп, стимулює їх проявляти  свої рухові здібності.

Основною методичною умовою, якої потрібно дотримуватися в роботі над розвитком рухливості в суглобах, є обов'язкова розминка перед виконанням вправ на розтягування. Вправи на розтягнення  необхідно виконувати серіями в  певній послідовності: вправи для суглобів верхніх кінцівок, тулуба і нижніх кінцівок; між серіями - вправи на розслаблення. Комплекс може складатися з 8-10 вправ  пасивного або активного характеру. Перерви у вправах на гнучкість навіть в межах 2-3 тижнів негативно позначаються на рівні розвитку гнучкості.

Вправи і ігри для дітей 3-4 років.

1. В.п.: ноги на ширині плечей, руки внизу. 1-руки в сторони; 2-нахил до правої (лівої) нозі, торкнутися пальцями носка ніг; 3-випрямитися, руки в сторони; 4-повернутися у вихідне положення.

2.В.п.: ноги на ширині  плечей, м'яч в правій руці. 1-2-нахил  вперед-вниз, перекласти м'яч в  ліву руку за лівою ногою; 3-4-випрямитися,  потім з лівої в праву руку.

Не зачепи іграшку. Між двома стійками, що знаходяться на відстані 3-4 м одна від одної, закріплюють шнур на висоті біля 50 см. Уздовж нього на землі розставляють іграшки на відстані 50 см одна від одної. За сигналом дитина пролазитиме під шнуром з одного кінця, потім - у зворотному напрямі і обходить наступну іграшку з другого боку і так до кінця, намагаючись не збити жодну з них [18].

Правила: не можна обходити 2 іграшки підряд з одного боку шнура. Вказівка до проведення: проводити розвагу в повільному темпі пристосовуючись до індивідуальних навиків кожної дитини.

Устаткування: високі іграшки - кеглі, башточки і інші, шнур 3-4 м довжиною.

Вправи і ігри для дітей 5-6 років.

1.В.п.: сидячи ноги нарізно,  палиця на колінах. 1-палицю вгору; 2-нахилитися до правої ноги, торкнутися  шкарпетки; 3-випрямитися, палицю  вгору; 4-повернутися у вихідне  положення. Те ж до лівої  ноги.

2. Пролізання в обруч боком (не зачіпаючи за верхній край) в групуванні (5-6 разів).

Пролізь за іграшкою. Діти стають в круги. Напроти кожного прив'язаний обруч у вертикальному положенні. За обручами встановлені іграшки в однаковій кількості. Завдання кожного - пролізти через обруч, узяти іграшку і переносити їх по одній в свій круг - будиночок. По сигналу гравці йдуть до обручів, сідають, пролазять крізь обруч, беруть іграшку і так само повертаються в свій будиночок. Так продовжують до тих пір, поки не перенесуть всі іграшки. Переможцем вважається той, хто жодного разу не зачепив обруч.

Правила: переносити іграшки можна лише по одній.

Вказівки до проведення: подавати сигнали лише до початку першої дії. Радити дітям, щоб вони не поспішали, пролізаючи через обручі.

Устаткування: обручі діаметром 60 см прив'язані у вертикальному положенні, іграшки розміром приблизно 10-15 см. Для кожного учасника креслиться круг діаметром 60-80 см.

Хто зніме  більше стрічок. На різних стійках натягують 2 шнури, на які накидають кольорові стрічки. Дітей ділять на дві групи: в одній - ті, хто вище зростом, в іншій - нижче. Тому один шнур натягують вище, інший - нижче. Стрічок повинно бути втричі більше, ніж дітей. По безперервному сигналу діти кожної групи підстрибують, прагнучи зняти якомога більше стрічок. Виграють ті, у кого буде більше стрічок [18].

Правила: не можна знімати стрічку після закінчення сигналу.

Вказівки до проведення: сигнал - дзвінок - слід припиняти тоді, коли знято більше стрічок, але не все.

Устаткування: 2 шнури, стрічки, дзвінок, стійкі. Шнури не слід підвішувати на легкі стійки, тому що вони можуть впасти при знятті стрічок. Стрічки підвішувати так, щоб один кінець висів нижче. 

3.2. Методика розвитку швидкості рухів у дітей дошкільного віку

Здібність до швидкості необхідна  для формування і вдосконалення  бігу, різних видів стрибків і метань, в рухомих іграх, а також для  успішного оволодіння багатьма видами спортивних вправ.

Швидкість виявляється в  різних формах, основні з яких:

• • швидка реакція на сигнал до дій або їх зміни;
• • швидкість одиночного руху;
• • здатність збільшувати в короткий час темп рухів по сигналу або в ігровій обстановці;
• • частота циклічних рухів (біг, плавання, ходьба на лижах, їзда на велосипеді).

Відповідно до особливостей прояву швидкості виділяються дві  основні задачі, спрямовані на розвиток швидко виконувати рух. Одна із задач - це вправа на швидкість на початку  руху, умінні миттєво реагувати на сигнал (словесний, звуковий). Ця якість необхідна в багатьох рухомих  і спортивних іграх (настільному  тенісі, баскетболі і ін.), на старті в бігу, плаванні, будь-яких естафетах. Інша задача - учить підтримувати високий  темп руху, наприклад, в бігу наввипередки за партнером, при катанні м'яча, обруча. Підбір ігор і вправ для  розвитку швидкості визначається загальними дидактичними принципами (відповідність  зросту, підготовленості дитини, поступове  ускладнення завдань, їх повторність). Необхідно при цьому враховувати  і деякі специфічні для даної  якості вимоги, до яких відносяться  наступні:

• рух повинен бути в основних рисах освоєно дитиною в повільному темпі. Так, малюк, що невпевнено ловить м'яч і допускаючий ряд помилок (притискує м'яч до грудей, широко розставляє руки), не зможе швидко його зловити і тут же перекинути назад. Виправити недоліки в техніці руху при швидкому його виконанні неможливо;
• тривалість вправ на швидкість повинна бути невеликою, щоб до кінця виконання цієї вправи швидкість не знижувалася і не наступало стомлення. Довжина дистанції для бігу в швидкому темпі повинна бути не більше 10-30 м число повторень стрибків 10-12 разів, тривалість безперервного інтенсивного бігу в іграх у дітей 2-3 років-10 сек, -6-7 лет-до 15-20 сек. Крім того, повинні бути інтервали відпочинку;
• вправи для розвитку швидкості не повинні носити одноманітний характер. Повторювати їх треба в різних умовах, з різною інтенсивністю, з ускладненнями або навпаки, зниженням вимог, полегшенням завдань;
• важливою умовою для успішного виконання швидких рухів є оптимальний стан центральної нервової системи, який досягається лише тоді, коли діти не стомлені попередньою діяльністю.

 

Для розвитку швидкості доцільно використовувати різні вправи в  розмахуванні, кружлянні, помаху, ударах, киданні і штовханні легких предметів, поворотах, виконуваних з максимально  можливою частотою [18, 30].

Ігри і вправи для дітей 3-5 років

1. В. п.: стати прямо, ноги на ширині ступні, руки за спиною, в одній руці брязкальце (або в кожній руці по кубику). Витягнути руки вперед і швидко заховати за спину.

2. В. п.: стати прямо, ноги на ширині ступні, руки за спиною, предмет в одній руці. Витягнути обидві руки вперед, швидко перекласти його в іншу руку і заховати за спину.

3. В. п.: стати прямо, ноги злегка розставити, руки на поясі. По сигналу вихователя топати ногою, дотримуючи запропонований темп (медленно- помірно - швидко). Те ж іншою ногою. Потім можна топати ногами по черзі, міняючи темп.

Прокоти м'яч. Діти, сидячи на підлозі або стоячи парами (відстань між ними 1,5-2 м) відштовхують м'яч, роблячи швидкий енергійний рух кистю. Відстань поступово збільшують до 3- 4 м. В пари прагнути підбирати дітей, з яких один краще володіє рухом. З дитиною, яка не вміє катати м'яч, грає вихователь.

Дзвінок. Діти стоять півколом, вихователь перед ними, за спиною у нього дзвінок (бубен, барабан, брязкальце). Він показує його дітям і швидко ховає. Питає, що вони бачили, потім перебігає на іншу сторону, кажучи: «я біжу, біжу, біжу і в дзвінок я дзвоню». Кладе дзвінок ззаду, широко розводить руки в сторони і говорить: «всі сюди швидше біжать і дзвінок мій знайдуть». Діти біжать. Хто перший знайшов, дзвонить і віддає вихователю».