Розробки вправ для розвитку фізичних якостей дошкільників

Засадові принципи Базової програми.

• Психологічний вік як інтегрована характеристика специфічних для кожного етапу стосунків дитини з дорослими, ієрархії видів діяльності, новоутворень свідомості та особистості.
• Формування цілісної картини світу через відкриття дитині оточуючого в єдності та розмаїтті чотирьох окремих світів – ПРИРОДИ, КУЛЬТУРИ, ЛЮДЕЙ, ВЛАСНОГО "Я".
• Дитина – центр відліку в навчально-виховному процесі (Дитиноцентризм).
• Дошкільник – активний суб'єкт життєдіяльності.
• Природовідповідність в організації дитячої життєдіяльності.
• Ампліфікація – оптимальне використання можливостей певного віку дитини для її повноцінного розвитку.
• Визнання самоцінності дошкільного дитинства для становлення особистості людини.
• Індивідуальний підхід, що передбачає врахування індивідуальної історії життя кожної дитини, її індивідуальні особливості .

В програмі вміщено портрет  компетентної особистості на період завершення дошкільного дитинства, в якому висвітлені основні здобутки дитини перед початком шкільного  навчання. Компетентний дошкільник-випускник  – це не лише поінформована, обізнана, вміла особистість, я й особистість, здатна адекватно діяти, самостійно приймати рішення, пристосовуватися до різних умов життя, визнавати свої помилки, відстоювати власну гідність, реалізувати  природні можливості.

Індивідуальність – особистість  у своїй неповторності, своєрідності, унікальності, тож виникає необхідність орієнтуватися на кожну дитину, враховувати  її темперамент, характер, здібності  тощо. Отже, реалізувати індивідуальний підхід означає ставитися до кожної дитини як до своєрідної, неповторної особистості, усвідомлюючи: кожна дитина не краща і не гірша за іншу. Діти просто різні.

 У Програмі закладено  компетентнісний підхід. Термін  «життєва компетентність» сьогодні стає дедалі вживанішим. Оскільки це поняття є суттю особистісно-орієнтованої моделі освіти, воно проходить червоною лінією у Програмі.

Компетентність – це обізнаність, уміння, вправність у певному колі питань, тобто йдеться про обізнаність  дитини в усіх сферах життя, ціннісні ставлення дошкільника до себе, людей, довкілля, речей тощо. Програма саме й відкриває дитині світ в єдності  чотирьох сфер – природи, культури, людей, власного Я. Показниками життєвої компетентності є насамперед активність дитини в ігровій, предметно-практичній діяльності, спілкуванні, сформованість  у неї базових якостей особистості. Життєво компетентна дитина адекватно  поводиться в різноманітних ситуаціях, є в них активним суб’єктом, проявляє власне Я. Вона знає, може, хоче й адекватно  діє відповідно до обставин.

Бути компетентним, означає  бути життєздатним, вміти адекватно  поводитися в різних життєвих ситуаціях, виступати активним суб’єктом життєдіяльності  та вміти проявляти своє Я у  різних сферах життя. Це значно складніше  й багатогранніше, ніж окремо формувати  систему знань.

Новою Програмою передбачено  фізичний розвиток дошкільника і  його вплив на розвиток особистості  дитини. Головна мета дошкільної освіти на сучасному етапі – розвиток дитини як особистості, що передбачає турботу про її здоров’я, духовне  й соціальне благополуччя тощо.

 Турбота про фізичне  здоров’я дитини завжди була  й лишається одним із головних  завдань педагогічної роботи. Сьогодні  переважна більшість дошкільнят потерпає через дефіцит руху, недостатню загартованість,  низьку витривалість. Тож у Програмі головну увагу приділено збереженню та розвитку здорового способу життя дошкільників, створенню умов, які запобігають дії шкідливих чинників. Оскільки фізичне здоров’я нерозривно пов’язане з психічним, соціальним та духовним, його збереження та зміцнення можливе лише за умови поєднання медичних засобів, оптимальної системи педагогічних впливів, координації дій медичного персоналу, вихователів, батьків, психологічної служби. Так, позитивним зрушенням є об’єднання зусиль батьків та педагогів щодо організації таких форм роботи, як батьківський всеобуч, школа молодої родини, свідоме батьківство тощо.

На сьогодні батьки мають  змогу обирати для дітей дошкільні  навчальні заклади (групи) творчо-розвивального  характеру. Серед них найпоширенішими  є логіко-математичні, естетичні, гуманітарні, фізкультурно-оздоровчі та інші. Нова Програма не тільки посилює ці аспекти, а й передбачає розвиток природних  задатків дитини. Вперше в ній уміщено  матеріали «Дошкільник і комп’ютер» та «Навчання дошкільника іноземних мов» [54].

Програмою  передбачено  формування шкільної зрілості:

 а)  розумової зрілості, показником якої є диференційоване  сприймання, довільна увага, елементарні  форми аналітичного мислення; знання  про природу, культуру, людей,  самого себе; здатність висловлювати  елементарні судження, обґрунтовувати  свої думки;

б)  соціальної зрілості, пов’язаної з умінням спілкуватися з дорослими  та однолітками, ініціювати контакти, налагоджувати спільну взаємодію, домовлятися, узгоджувати свої дії  з партнерами, допомагати іншим людям, мобілізовуватися на долання труднощів, виявляти відповідальність, виробляти  само оцінні судження, поважати себе та інших;

в) емоційної зрілості, яка  виявляється в певній емоційній  стабільності дитини, її здатності  адекватно реагувати на ситуації та події, орієнтуватися в настроях та станах людей, що навколо, брати їх до уваги, контролювати та регулювати свою емоційну поведінку, утримуватися від імпульсивних проявів.

Особливо важливими завданнями є перебудова ставлення педагогів  до дітей, організація спілкування  з вихованцями на принципах партнерства, поваги до них, віри в досягнення дітей. Це допоможе вихователеві бачити кожну  дитину окремо й відповідно добирати доцільні саме для неї способи  роботи. Програма “Я у Світі” стимулює розкриття творчого потенціалу, проявів креативності у членів педагогічного колективу [54].

Висновки до розділу

Отже, дітям дошкільного  віку потрібно повідомляти доступні знання, пов'язані з фізичною вихованням. Діти повинні знати користь занять, про значення фізичних вправ та інших  засобів фізичного виховання (гігієнічні умови, природні чинники природи, фізична  праця). Важливо, щоб діти мали уявлення  про техніку фізичних вправ та методику їх проведення, про правильну  осанку, і навіть знали норми особистої  та громадської гігієни. Дітям слід знати назви частин тіла, напрям рухів (вгору, вниз, вперед, тому, вправо, вліво та інших.), назва та призначення  фізкультурного інвентарю, правила  збереження і догляду його, правила  догляду за одягом і взуттям тощо.

У процесі заняття фізичними  вправами діти закріплюють також  знання про звички тварин, птахів, комах, явищах природи, свого життя. Отримані знання дозволяють дітям більш усвідомлено  виконувати фізичні вправи і самостійно повторювати їх у дитсадку, і удома. Обсяг знань із віком дітей  розширюється.

Новою Програмою «Я у світі» передбачено фізичний розвиток дошкільника і його вплив на розвиток особистості дитини. Головна мета дошкільної освіти на сучасному етапі – розвиток дитини як особистості, що передбачає турботу про її здоров’я, духовне й соціальне благополуччя тощо.

Програма “Я у Світі” стимулює розкриття творчого потенціалу, проявів креативності у членів педагогічного  колективу.

РОЗДІЛ 2  Експериментальне дослідження у групі старших дошкільників

2.1. Організація та методи експериментального дослідження

Нами було проведено експериментальну роботу в дитячому навчальному закладі  з проблеми розвитку фізичних якостей  дошкільників у процесі фізичної підготовленості, але для цього  потрібно звернути увагу на групи  здоров'я кожної дитини. А потім, використовуючи методи дослідження, застосовувані  в експериментальній роботі, такі як: контрольні випробування, педагогічний експеримент та математико-статистичні  методи, нами  було проаналізовано і  оброблено отримані дані.

 Оскільки неможливо  здійснювати розвиток фізичних  якостей дітей тільки педагогічним  заходами, то спільно з медичними  працівниками необхідно оцінити  здоров'я дітей і виявити групи  здоров'я дітей. Нами було розділено  експериментальну групу дітей  на групи здоров’я. Кожна група  здоров'я характеризується наступним  чином. 

 До першої групи  здоров'я відносяться здорові  діти і хорошими функціональними  показниками, нормальним фізичним  розвитком. Діти цієї групи  рідко хворіють, швидко без наслідків  справляються із захворюванням  і мають мінімальне число пропусків  по хворобі. 

 До другої групи  належать теж здорові діти, що  не мають хронічних захворювань.  Однак у них низькі показники  м'язової сили, життєздатності легенів,  вмісту гемоглобіну в крові,  можуть спостерігатися невеликі  відхилення з боку зору, мови, фізичного розвитку, постави, серцево-судинної  системи, часті або тривалі  захворювання із-за зниженої опірності імунітету.

 До третьої групи  належать діти з хронічними  захворюваннями в компенсованому  стані. Ці діти перебувають  на диспансерному обліку у  педіатра або спеціаліста та  отримують регулярне лікування. 

Перш ніж співвіднести дітей до тієї чи іншої групи здоров'я, необхідно вивчити і оцінити  їх стан за чотирма основними критеріями: наявність або відсутність захворювань; рівень фізичного та психічного розвитку, гармонійність розвитку; рівень фізичних систем організму; стійкість до впливу шкідливих чинників середовища (в  тому числі й до захворювань) [41].

 Таблиця 2.1. - Склад експериментальної групи дітей.

З даних таблиці видно, що в цілому спостерігається група  фізично розвинена. Зростання дошкільнят 4-5 років коливається від 93 до 104 см , Що близько до норми. Вага дошкільнят також є нормальним і коливається  від 17 до 23 кг . У групі 54% практично  здорових дітей і 46% дітей, котрі  мають відхилення у стані розвитку. У 23% дітей є порушення постави. Найбільш поширеними захворюваннями є: інфекції дихальних шляхів і шлунково-кишкові розлади. Порушень зору у дітей експериментальної групи немає.

Успішне вирішення завдань  розвитку фізичних якостей багато в чому залежить від можливостей здійснення своєчасного і правильного контролю за підготовленістю дітей. У зв'язку з цим широке розповсюдження отримала методика контрольних випробувань, що проводяться за допомогою різних нормативів, проб, вправ і тестів. Їх застосування дозволили нам визначити стан тренованості у дітей, рівень розвитку фізичних якостей та інших показників, дозволяє, в кінцевому підсумку, судити про ефективність застосованого методу розвитку фізичних якостей. У своєму педагогічному дослідженні ми виявили ступінь фізичного стану дошкільнят. Визначення фізичного стану дітей за допомогою фізичних навантажень [31, 34].

Біг. У дітей дошкільного віку умовно можна виділити за швидкістю три види бігу: швидкий біг, біг із середньою швидкістю і повільний біг. Ці види бігу роблять різний вплив на організм і використовуються для вирішення різних завдань фізичного виховання дітей. Швидкий біг є основною частиною багатьох вправ, широко використовується в іграх, естафетах та самостійної діяльності дітей. Для швидкого бігу використовуються дистанції від 10 до 30м. Швидкість бігу у дітей з віком збільшується, і відповідно зменшується час пробігання дистанції. Швидкий біг надає значний вплив на діяльність основних систем організму. Так, частота пульсу під час бігу збільшується до 130 уд / хв і може досягати 170-180 уд / хв, але при цьому наголошується швидке її відновлення: вже на 1-ій хвилині вона знижується до 130-140 уд / хв і на 2 - третій хв повертається до вихідного рівня. З метою виховання швидкості, швидкісно-силових якостей і підвищення функціональних можливостей дітей швидкий біг поєднується з іншими рухами, повторюється в грі або естафеті 4-5 разів після невеликої перерви. Біг з середньою швидкістю є найважливішим засобом виховання загальної витривалості у дошкільнят. Швидкість такого бігу складає 50-60% від максимальної швидкості бігу у дітей кожного віку. У середній групі вона коливається від 2,0 до 2,2 м / с, у старшій - від 2,2 до 2,4 м / с, у підготовчій - від 2,4 до 2,7 м / с. Тривалий біг із середньою швидкістю вимагає значного посилення доставки кисню до працюючих м'язів і органів, що підсилює роботу легенів, підвищує кровотік. Частота пульсу за перші 30 с підвищується до 160 уд / хв і під час бігу коливається від 160 до 170 уд / хв. Тривалість такого бігу забезпечується тим, що в процесі його відбувається постійне чергування напруження та розслаблення м'язів, відновлення їх працездатності. Повільний біг також є важливим засобом виховання витривалості у дітей. Фізичне навантаження при повільному бігу менш інтенсивне. Частота пульсу під час бігу збільшується до 135-145 уд / хв. Діяльність дихальної та серцево-судинної систем повністю забезпечує потреби організму в доставці кисню безпосередньо в процесі самого бігу. Одним з важливих показників при проведенні медико-педагогічного контролю є визначення зовнішніх ознак втоми. Позитивний вплив занять на організм дитини може бути досягнуто при такому дозуванні м'язових навантажень, яке забезпечує загальний розвиток, тренування основних фізіологічних функцій. Для цього при проведенні занять передбачається чергування підвищеної м'язової діяльності, що викликає деяку ступінь втоми, і відпочинку, особливо активного, що є необхідною умовою тренування. Втому не можна розглядати як щось патологічне, шкідливе для організму: вона являє собою природний стан, що виникає під впливом м'язової діяльності. При невеликому стомленні посилюється обмін речовин, підвищується життєвий тонус, стають більш інтенсивними процеси відновлення. Негативно позначається на стані дитини тільки надмірне стомлення - перевтома. Вихователь, лікар, медична сестра, спостерігаючи під час занять за дітьми, відзначають наявність зовнішніх ознак втоми і ступінь їх вираженості (таблиця 2.2) [18].