Розробки вправ для розвитку фізичних якостей дошкільників

Зміст

 

Вступ 4

РОЗДІЛ 1  Теоретичні основи методики розвитку рухових якостей дітей дошкільного віку 8

1.1. Аналіз останніх досліджень по темі роботи 8

1.2. Методика розвитку рухових якостей дошкільників 16

1.3. Вплив вікових та індивідуальних особливостей на розвиток рухових якостей дошкільників 23

1.4. Сучасні вимоги до рухового розвитку дітей дошкільного віку у відповідності до базової програми розвитку дитини "Я у світі" 28

Висновки до розділу 33

РОЗДІЛ 2  Експериментальне дослідження у групі старших дошкільників 34

2.1. Організація та методи експериментального дослідження 34

2.2. Реалізація методики розвитку фізичних якостей старших дошкільнят 42

2.3. Результати експериментального дослідження 46

Висновки до розділу 51

РОЗДІЛ 3  Розробки вправ для розвитку фізичних якостей дошкільників 52

3.1. Методика розвитку гнучкості у дітей дошкільного віку 53

3.2. Методика розвитку швидкості рухів у дітей дошкільного віку 56

3.3. Методика розвитку спритності у дітей дошкільного віку 59

3.4. Методика розвитку сили дітей дошкільного віку 61

3.5. Методика розвитку витривалості у дітей дошкільного віку 64

Висновки до розділу 67

Висновки 68

Список використаних джерел 69

Додатки 74

 

 

Вступ

Генеральним завданням українського суспільства є виховання підростаючого  покоління в дусі відповідального  й усвідомленого ставлення до власного здоров'я, здоров’я інших людей як до найвищої індивідуальної і суспільної цінності. Вирішення цього завдання необхідно починати з дошкільного віку. У дошкільних навчальних закладах шляхом використання засобів фізичного виховання та оздоровчої роботи, використання різноманітних форм рухової активності закладаються основи здоров'я дітей.

Фізичне виховання дітей  дошкільного віку є складовою  фізичної культури особистості як її діяльнісна сторона. Фізична культура особистості вченими визначається як сукупність властивостей дитини, що набуваються в процесі фізичного виховання і відображаються в її активній діяльності, спрямованій на всебічне вдосконалення особистої фізичної природи та ведення здорового способу життя. Вартісною основою змісту фізичної культури є раціональна рухова активність дитини як фактор її підготовки до життєдіяльності через оптимізацію фізичного стану.

Згідно з Базовим компонентом, дитина має володіти певним набором  відповідних віку старших дошкільників умінь і навичок з основних рухів, пов’язаних з ходьбою, бігом, відштовхуванням та приземленням, стрибками у висоту та довжину, киданням предметів у ціль, пересуванням на смужках, їздою на двоколісному велосипеді, плаванням, рухливими іграми. Рівень їх розвитку значною мірою обумовлює результативність формування навичок рухових дій та успішне їх використання у різноманітних життєвих ситуаціях. Якісна сторона рухових дій має місце в елементарній формі у немовлят у безумовних рефлексах, тобто вона значною мірою схована у людині з моменту її народження.

Численні наукові дослідження  Е. Вільчковського, Л. Глазиріної, Н. Денисенко, Б. Шияна визначають всебічний вплив рухів на фізичний, інтелектуальний, моральний, естетичний розвиток дітей старшого дошкільного віку. Це відбувається завдяки м’язовим зусиллям, які впливають на фізіологічну основу психіки – вищу нервову діяльність

Загальні фізіологічні закономірності розвитку рухових якостей людини під впливом занять фізичними  вправами розглянуто у працях О.Н. Крестовнікова, М.В. Зімкіна, О.В. Коробкова та ін. авторів. Їх дослідження стверджують, що фізіологічною основою розвитку рухових якостей є морфологічні та функціональні зміни м’язової системи, а також нервової регуляції рухових та вегетативних функцій організму. Розвиток рухових якостей у дитини відбувається під впливом двох факторів: природно-вікових змін організму (морфологічна та функціональна перебудова) та режиму рухової активності, до якого входить весь комплекс організаційних форм фізичного виховання та його самостійна рухова діяльність.

У численних дослідах, які  проведено у напрямку вивчення даної  проблеми (В.М. Заціорський, В.П. Філін, Е.М. Вавілова, Е.С. Вільчковський та ін.), зроблені висновки про необхідність комплексного розвитку рухових якостей дітей. Автори досліджень зазначають, що найбільш ефективними для покращання загально фізичної підготовки дітей є застосування вправ, виконання яких вимагає проявлення швидкості, сили та спритності у порівнянні з засобами, які спрямовано лише на розвиток однієї з вищеназваних якостей. Рухові якості мають певну залежність одне від одного у процесі свого розвитку, тому що є функцією одного й того самого нервово-м’язового апарата і відображають вікові та статеві особливості організму дітей.

Актуальність теми роботи. Останніми роками у вітчизняній літературі з'явилося чимало наукових праць, присвячених рішенню різних проблем виховання дошкільнят. Низка несприятливих соціально-економічних змін, що сталися у нашій країні у кінці ХХ століття, передусім, торкнулися підростаюче покоління і особливо дітей дошкільного віку. На думку ряду учених, нині виникли суттєві протистояння між задекларованими цілями фізичного виховання, фізичної підготовки підростаючого покоління і реальних можливостей держави із здійсненням їх кожною людиною.

Пошук нових шляхів, розв'язання проблеми розвитку фізичних якостей  дошкільнят як фізичної підготовленості  пов'язуватиметься з необхідністю вивчення закономірностей, методологічних і методичних умов вдосконалення  процесу розвитку фізичних якостей  дошкільнят як фізичної підготовленості.

Робоча гіпотеза: припустимо, що важливим етапом методики розвитку рухових якостей дітей дошкільного віку є використання різних вправ розрахованих на дошкільнят, особливе місце належить іграм.

Об’єкт дослідження: область навчання фізичній культурі у дошкільному закладі.

Предмет дослідження: методика розвитку рухових якостей старших дошкільнят у відповідності до базового компонента «Я у світі».

Мета роботи: обґрунтування та удосконалення особливостей методики розвитку рухових якостей у дітей дошкільного віку.

Методи дослідження в роботі: аналіз наукової і науково-методичної літератури, аналіз і синтез, досвід провідних спеціалістів в даній області, систематизація, спостереження, тестування, експертна оцінка та практичний експеримент.

Завданням для виконання роботи є висвітлення таких основних питань як:

1. Обґрунтувати поняття  «рухові якості» дітей дошкільного  віку, спираючись на існуючі дослідження  вчених.

1. Охарактеризувати особливості організму дитини дошкільного віку.

2. Теоретично проаналізувати розвиток фізичних якостей дошкільнят різного віку.

3. З`ясувати які фактори  впливають на розвиток фізичних  якостей дошкільнят.

4. Охарактеризувати особливості  методик формування рухових якостей.

5. Охарактеризувати методику  визначення рівня розвитку рухових  якостей у дошкільнят.

6. Провести експериментальне  дослідження визначення розвитку  рухових якостей старших дошкільнят.

7. Розробити власні рекомендації  та вправи, відносно результатів  експериментального дослідження.

Наукова новизна: узагальнені сучасні дані про основи методики розвитку рухових якостей дають можливість вибору найбільш раціонального підходу для розвитку рухових якостей дитини дошкільного віку.

Практична значимість: для організації спрямованого процесу навчання рухових якостей дітей дошкільного віку необхідно керуватися особливостями методики формування рухових якостей, доступністю та відповідністю використання різних вправ для розвитку певних фізичних якостей.

 

РОЗДІЛ 1 Теоретичні основи методики розвитку рухових якостей дітей дошкільного віку

1.1. Аналіз останніх  досліджень по темі роботи

На думку Е. Вільчковського, процес розвитку рухових якостей у старших дошкільників здійснюється у відповідності до морфологічних особливостей та функціональних можливостей їхнього організму. Учений підкреслює, що при цьому необхідний диференційований підхід, який враховує вік, стан здоров'я, рухову підготовленість, а також особливості психіки дітей 3-6 років [12].

Аналіз наукових досліджень показує, що система засобів фізичного  виховання передбачає реалізацію принципу всебічного розвитку особистості дитини, яка зумовлює різнобічний вплив  на різні сторони її рухової функції, включаючи комплексний розвиток усіх фізичних якостей. Виконання фізичних вправ (основних рухів, загальнорозвивальних вправ, участь у рухливих іграх) вимагає від дітей одночасного прояву різних рухових якостей. Так, стрибки в довжину і висоту з розбігу розвивають швидкість, силу, спритність, а біг під час різноманітних рухливих ігор – ті ж самі якості та швидкісну витривалість; метання предметів у ціль – силу та спритність; лазіння по гімнастичній драбині розвиває спритність, гнучкість, витривалість. Слід зазначити, що оптимальні показники можуть бути досягнуті лише при певному рівні розвитку інших якостей. Е.Вільчковський доводить, що рівень розвитку фізичних якостей значною мірою зумовлює результативність формування навичок рухових дій та успішне їх вирішення в різноманітних життєвих ситуаціях.

Учені Е. Вільчковський, Л. Волков, Н. Денисенко, О. Курок, Т. Осокіна, Є. Тімофєєва, Є. Прахін, Ж. Рапопорт та інші свідчать про те, що розвиток рухових якостей у дошкільників відбуваються під впливом таких чинників, як природно-вікові зміни організму (морфофізіологічна та функціональна перебудова) та режиму рухової активності, до якого входить весь комплекс організаційних форм фізичного виховання і самостійна рухова діяльність дитини [12, 16, 30].

Загальні фізіологічні закономірності розвитку фізичних якостей людини під  впливом занять фізичними вправами розглянуто у працях Л. Волкова, О. Вікулова, Е. Вільчковського, М. Бутій, Л. Глазиріної, О. Козленко та ін. Їх дослідження стверджують, що фізіологічною основою розвитку рухових якостей є морфологічні та функціональні зміни м’язової системи, а також нервової регуляції рухових і вегетативних функцій організму [12, 7].

У численних дослідженнях (Е. Вільчковський, Л. Волков, Є. Вавілова та ін.) зроблено висновки про необхідність комплексного розвитку рухових якостей дітей. Автори наукових робіт вказують, що найбільш ефективними для покращення загальнофізичної підготовки дітей є застосування вправ, виконання яких сприяє проявленню спритності, гнучкості, витривалості у порівнянні з засобами, які спрямовані лише на розвиток однієї з вищезазначених якостей [7, 12, 31].

Фізичні якості мають певну  залежність одна від одної в процесі  свого розвитку, тому що вони є функцією одного й того ж нервово-м’язового  апарату і відображають вікові та статеві особливості організму  дітей.

Ученими (Б. Ашмаріним, М. Віленським, Е. Вільчковським, Л. Волковим, Є. Ворсіним, Л. Глазирною, К. Грантинем, О. Гужиловським, Б. Шияном та ін.) встановлено, що засвоєння рухової дії дитиною пов’язане не тільки з формуванням навичок, але й з розвитком тих якісних особливостей, які дозволяють виконувати фізичні вправи з необхідною силою, швидкістю, витривалістю, спритністю та гнучкістю [31].

Дослідник В.А. Романенко  фізичні якості називає ознаками організму, підкреслюючи, що життєдіяльність  організму людини визначається його природними та надбаними в процесі  індивідуального розвитку і професійної  діяльності якостями, властивостями  та признаками. До них він відносить  такі фізичні якості, як швидкість, спритність, силу, гнучкість, витривалість. Учений відносить фізичні якості до рухових здібностей індивіда, він  визначає їх як енергетичні можливості, що забезпечують певний рівень його адаптації  до різних видів фізіологічної активності. У такому розумінні рухові здібності  слід розглядати як проявлення моторики (швидкість, сила, маса) [42].

Г.М. Шамардіна вважає, що основу рухових здібностей людини складають фізичні якості, а форму прояву – рухові вміння та навички. До рухових здібностей науковець відносить силові, швидкісні, швидкісно-силові, рухово-координаційні здібності, загальну та специфічну витривалість. Фізичні здібності Г.М. Шамардіною розглядаються як комплекс морфофізіологічних і психофізіологічних властивостей людини, які відповідають вимогам якого-небудь виду м’язової діяльності та забезпечують ефективність її виконання [51].

Науковець Ю.Ф.Курамшин під фізичними здібностями розуміє комплекс морфологічних і психофізіологічних властивостей людини, які відповідають вимогам якого-небудь виду м’язової діяльності та забезпечують ефективність її виконання [30].

Російські вчені (Б. Ашмарін, Ю. Виноградов, З. Вяткін, Ю. Железняк, Л. Зав‟ялов, А. Матвєєв, Н. Меншиков, Н. Моісєєв, Ю. Мороз, та ін.) фізичні якості тлумачать як певні соціально зумовлені сукупності біологічних і психічних властивостей людини, що виражають її фізичну готовність здійснювати активну рухову діяльність. До основних фізичних якостей, що забезпечують всю різноманітність вирішення рухових завдань, науковці відносять фізичну силу, фізичну витривалість, фізичну швидкість і фізичну спритність [31].

Науковці Ж. Холодов, В. Кузнєцов свідчать про те, що в сучасній літературі поруч з терміном «фізичні якості», використовують термін «фізичні (рухові) здібності». Однак, на думку вчених, вони не тотожні. У самому загальному вигляді рухові здібності можна розуміти як індивідуальні особливості, які визначають рівень рухових можливостей людини. Основу рухових здібностей людини складають фізичні якості, а форму виявлення – рухові вміння та навички. До рухових здібностей відносять силові, швидкісні, швидкісно-силові, рухово-координаційні здібності, загальну та специфічну витривалість. Учені підкреслюють, що коли йдеться про розвиток сили м’язів або швидкості, то під цим слід розуміти процес розвитку певних силових або швидкісних здібностей [31].

О.Безкопильний та В.Іващенко під фізичними якостями розуміють якісно відмінні прояви моторики, що визначають її енергетичну складову. Це такі якості, як сила, прудкість (швидкість), витривалість, гнучкість. Російські науковці М.Борисова, Н.Кожухова, Л.Рижкова до поняття «фізичні якості» відносять складний комплекс морфо-функціональних, біологічних і психологічних властивостей організму, які визначають силові, швидкісні – силові та часові характеристики рухів дитини. У наукових джерелах з проблем фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку розглядаються різні терміни тлумачення фізичних якостей: «фізичні якості», «рухові якості», «фізичні можливості» [21].

Дослідники Б. Ашмарін, М. Віленський, К. Грантін під фізичними якостями (руховими) розуміють якісні особливості рухової дії: силу, швидкість, витривалість, спритність, гнучкість. Вони підкреслюють, що обидва терміни «рухові» і «фізичні» якості – правомірні в науці про фізичне виховання, отже, акцентують увагу на різних чинниках, які визначають ці якісні особливості. З точки зору зв’язку з центрально-нервовими регуляторними процесами управління рухами вживають термін «рухові якості». Якщо ж необхідно виділити біохімічну характеристику рухів, використовують термін «фізичні якості». При розгляданні якісних особливостей рухової дії з позиції фізіологічного та психологічного регулювання (проявлення волі дитиною) вживається третій термін – «психомоторні якості» [7].