Особливості формування у дітей старшого дошкільного віку позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля в процесі екологічного в

     Запропонований  зміст роботи для вихователів  з дітьми старшого дошкільного віку передбачає чітку мету — формування елементарних екологічних уявлень  — першооснови екологічної культури особистості. Доцільно застосовувати його творчо, натхненно, з глибоким усвідомленням важливості різних аспектів сучасної екопроблематики [31, 44].

     Під час цільових прогулянок та екскурсій  доцільно ознайомити дітей з місцем поширення рослин різних типів згідно з рекомендаціями програм дошкільного закладу.

7.Методичні аспекти щодо формування емоційно-ціннісного ставлення до природи в процесі екологічного виховання

     Екологічне  виховання - процес педагогічно спрямований. Завдання вихователя - допомогти маленькому досліднику розібратись у розмаїтті об'єктів і явищ природного середовища, викликати інтерес до нього, навчитись бачити духовне благородство, милосердя і на основі цього виховувати прекрасне в собі, почуття любові до всього живого, бажання охороняти й примножувати все, чим багата рідна земля.

     В наш час охорона природи є  найважливішою справою держави, народу. Настав час керуватися правилами  екологічного гуманізму, головна ідея якого - людина - частка планетарної  родини з новою екологічною етикою, яка грунтується на шануванні  всіх живих істот Землі. І завдання педагогів - максимально наблизити вивчення предмету до безцінного джерела знань - рідної природи .

     Основні вимоги до педагогів з формування екологічної культури дітей:

• мати достатній обсяг знань про світ природи;
• демонструвати позитивний приклад поведінки в екологічному довкіллі;
• у процесі діяльності врахувати вікові можливості малят;
• під    час    роботи    головну    увагу    приділяти    моральній    та інтелектуальній спрямованості дітей;
• використовувати новітні дослідження науковців;
• врахувати наявний досвід дошкільників;
• будувати роботу на основі системного підходу, використовуючи календарно - перспективне планування;
• чітко формулювати і визначати програмові завдання (який вибирається   об'єкт, з чим знайомиться, чого навчається, що закріплюється, розвивається, виховується тощо);
• особливу увагу звертати на першорядну  значимість оточуючого світу та роль людини в його збереження;
• навчальний   процес   будувати   на   основі   живого   сприймання природного довкілля;
• добираючи інформацію, враховувати психологічні стимули, які сприяють кращому засвоєнню дітьми природничих знань (розпочинати ознайомлення з чогось цікавого, вагомого, що привертає увагу дитини - поведінка, спосіб пересування, зовнішня ознака);
• інформацію  про  живі  істоти  прагнути  подавати,  проводячи паралелі з людиною: влаштування гнізда, догляд за дитинчатами тощо;
• урізноманітнювати   роботу   активними   формами   та   методами ознайомлення з природою;
• в практику роботи впроваджувати такі ефективні форми організації праці з дитиною, як: тематичні дні, екологічні проекти, екологічні стежини;
• творчо    використовувати    передовий    екологічний    досвід    з екологічного виховання;
• налагодити систематичне екологічне просвітництво батьків вихованців;
• своєю діяльністю сприяти популяризації екологічного виховання серед широкого кола громадськості [8, 23].

     Одним з напрямків спільної роботи дитячого садка і сім'ї є організація  праці дітей в природі і  через неї вирішення завдань  екологічного виховання.

     Необхідність  підключення сім'ї до екологічного виховання обумовлена тим, що в сім'ї здійснюється універсальне сімейне спілкування, де на першому місці стоїть безкорислива любов батьків до своїх дітей; сімейне виховання більш емоційне, а це важливо для екологічного виховання. Другою причиною необхідності підключення сім'ї до екологічного виховання є те, що в сім'ї ще недостатньо ведеться робота з екологічного виховання дітей, а тому в дитячому садку необхідно коректувати все те негативне, що впливає на дитину в сім'ї і використовувати позитивне. Але для цього потрібна єдність в роботі дитячого садка і сім'ї, що передбачає повне розуміння завдань екологічного виховання вихователями і батьками, єдність мети, вимог, скоординованість дій [16, 55].

     Отже  перед дитячим дошкільним закладом стоять такі завдання:

-   засвоєння необхідних знань про  взаємозв'язки і залежності у  природі;

-   розуміння багатосторонньої цінності  і необхідності природи для  людини;

- оволодіння  нормами правильної поведінки  в природному середовищі: розвиток  потреби спілкування з природою і уміння оцінювати стан оточуючого середовища;

-   активізація діяльності на покращення  природного середовища.

     Вирішення цих завдань спрямоване на формування нової культури ставлення до природи, на подолання екологічної неграмотності.

     Розглянемо, як можна реалізувати перше завдання екологічного виховання, а саме: засвоєння  необхідних знань про взаємозв'язки і залежності з природі. Для того, щоб вирішити це завдання діти повинні  чітко уявити, що таке жива і нежива природа; для живої природи потрібна їжа, повітря; все живе росте і розвивається. Все це дуже легко показати дітям під час спостережень чи праці в куточку природи, чи на городі. Так, наприклад, на городі можна посадити в землю насінину і камінець і поспостерігати за розвитком насінини і відсутністю життя у камінця. Подальшу роботу з дітьми доцільно провести у вигляді спостережень, під час яких дітей легко переконати в тому, що рослини без води, повітря і світла можуть загинути. Підвести дітей до формування узагальнюючих уявлень про наявність таких потреб у всього живого допоможуть розповіді вихователя про життя різних тварин і рослин. Всі ці знання повинні нести також інформацію про необхідність догляду за живими об'єктами природи і бережливе до них ставлення.

     Засвоєння дітьми знань про залежності між життям об'єктів природи і задоволенням їхніх життєво важливих потреб дозволяє перейти вихователеві до ознайомлення із залежностями, які існують в середовищі мешкання тварин і рослин. Сюди відноситься залежність життя об'єктів природи від температури повітря, води, землі. Ці компоненти, впливаючи на рослинний світ, ведуть за собою зміни в тваринному світі, які мають свої яскраві особливості в кожній порі року і доступні для розуміння дітьми. Ознайомлювати дітей з такими залежностями можна під час спостережень та праці в природі в різні пори року. Восени, підгодовуючи птахів, увагу дітей слід спрямувати не лише на зміни зовнішнього вигляду рослин, на зміну поведінки птахів, але і на розуміння причин таких змін.

     Екологічні  свята

       Проведення виховних заходів екологічного змісту допомагає вихователю розширити естетичне, пізнавальне, оздоровче, практичне значення природи в житті людини. Тому, проводячи екологічні свята, використовую багатющий фольклорний матеріал, поезію про природу у співпраці з нашим музичним керівником. До проведення свят залучаються всі діти, і кожна окрема людина може проявити себе як індивідуальність.

       Організовую екологічні виставки  дитячих малюнків, ілюстрацій до  кожної пори року, поробок з  природного матеріалу; виставки до дня птахів, місяця тиші, тижня чистої води, міжнародного дня охорони природи. Допомагають у цьому мої вихованці, які проявляють свою активність, творчість, показують свої знання. 
 

       Екологічна стежина

       Важливим елементом екологорозвиваючого  середовища є «Екологічна стежина», яка допомагає вихователю виховувати у дошкільнят основи екологічної культури, екологічної вихованості, які передбачають набуття уявлень про самоцінність та неповторність компонентів природи, прояв гуманних почуттів до живих істот, оволодіння початковими вміннями відчувати красу та милуватися нею, виважено поводитися в довкіллі, знати правила безпечної поведінки в природі.

       Головна мета «екологічної стежини»  – виховання екологічно грамотної  поведінки дитини в навколишньому  природному середовищі, поширення знань про природу і людину як невід’ємну частину довкілля.

       Екологічні стежинки виконують  пізнавальну, розвивальну, естетичну  і оздоровчу функції. Я використовую  їх для проведення навчальних  екскурсій, прогулянок масових  заходів екологічно-натуралістичного спрямування, пропагандистської роботи з охорони природи.

       Основними вимогами до екологічної  стежини є:

      - привабливість для відвідувачів. Стежка повинна розкривати красу  природи, її індивідуальність  та різноманітність;

      - інформативність, тобто спроможність задовольнити пізнавальну потребу дітей, виходячи з їх вікових особливостей.

       Зміст тематичних ділянок має  відповідати таким навчальним  і виховним завданням:

      - формувати систему наукових  знань, поглядів, переконань, які  закладають

       основи відповідального та дієвого  ставлення до навколишнього природного  середовища, розуміння самоцінності  природи та її компонентів:

      - розвивати емоційно-чуттєву сферу  особистості дошкільника в процесі  взаємодії з об’єктами природного  та соціального середовища;

      - збагачувати життєвий досвід  дітей прикладами позитивної  взаємодії з навколишнім середовищем:

      - виховувати відчуття краси природного довкілля.

     Маршрут «Екологічної стежини» проходить територією дитячого садка, через сад, квітник, куточок лісу. На «Екологічній стежині» є різні ділянки: «Зелена аптека», «Квіти моєї України», «Природа — наша рідна оселя», «Весела галявина».

       Розпочинати виховну роботу на  «Екологічній стежині» з організації  цільової прогулянки. Провідним  методом є спостереження у поєднанні з екоіграми, природоохоронною діяльністю, читанням літературних творів на природничу тематику. Такі прогулянки виховують естетичне сприймання природи через споглядання, милування красою довкілля.

       Передбачається відпочинок дітей  на «Веселій галявині» з сюрпризними моментами. Спостереження за вихованцями під час відпочинку дають нам, вихователям, багатий матеріал для роздумів, глибшого розуміння дітей, що допомагає ефективно і цікаво будувати роботу з малюками; перейматися поведінкою дітей в природі, їхнім ставленням до мешканців «стежини», чистоти території. Після закінчення прогулянки запитую у дітей , як вони почувалися, чи весело, радісно їм було на «стежинці»,чи хотіли б відвідати наступного разу.

       Тематика цільових прогулянок  різноманітна: «Карнавал осіннього листя», «Учимося дослухатися до скарг природи», «Про нам співає весна?», «В гості до перших весняних квітів.»

       Робота на «екологічній стежині»  проводиться систематично. Тільки  за цієї умови вона має наукову  і практичну цінність.

       Після проведення прогулянки на будь-яку тему за маршрутами «екологічної стежини» даю дітям завдання намалювати побачене. Малюнки вивішую на спеціальному стенді на галявині відпочинку або у приміщенні дошкільного закладу. Результати спостережень фіксую в календарі природи та погоди, який має екологічну спрямованість і знаходиться у груповій кімнаті.

       Головна мета роботи з календарем  природи:

      - формувати у дітей уявлення  про закономірності сезонних  змін, характерні ознаки кожного  місяця, послідовність та причини  змін у природі – стан погоди, життя рослин, тварин, трудова діяльність дітей та дорослих;

      - закріпити знання про послідовність  днів тижня;

      - розвивати творчу уяву, логіку  мислення через уміння узагальнювати,  систематизувати. Робити висновки  та відображати їх у малюнках та графічному зображенні.

       Таким чином, «Екологічна стежина»  допомагає педагогам виховувати  у дитини гуманне ставлення  до природи, допомагає їм зрозуміти,  що людина і природа тісно  пов’язані між собою. Отож  турбота про довкілля є і  турботою про людину, її майбутнє, а те, що завдає шкоди природі, шкодить і нам самим. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВОК

     До  складу екологічного виховання включаються  завдання, спрямовані на всебічний  розвиток дитини.

     Сьогодні  наголошується на необхідності колективного підходу до виховної роботи з дітьми, тобто завдання природничого змісту необхідно вирішувати у єдності з вихованням у дітей почуття патріота і громадянина, активно розробляються системи дошкільних знань про захисні пристосування тварин; вивчаються можливості засвоєння дітьми знань про сезонні зміни в житті рослин тощо.

     Формування  творчої активності і є одним  з найсуттєвіших завдань, які  поставлені суспільством перед народною освітою. Екологічне виховання дасть  бажані наслідки на основі комплексного підходу з урахуванням цілісного впливу на весь розвиток дитини.

     Основи  екологічного виховання особливо інтенсивно формуються в процесі трудової діяльності. Тут праця дошкільника якоюсь мірою екологічно спрямована.