Особливості формування у дітей старшого дошкільного віку позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля в процесі екологічного в

• вода — продукт харчування, завдяки чому є основою внутрішнього середовища всіх живих організмів;

• надходження  води в організм тварини і людини регулюється механізмами спраги, а в організм рослини — водним режимом;

• за умови  суттєвого порушення постачання води виникає водний дефіцит, нестача вологи в клітинах організму. Водяний дефіцит може бути спровокований нестачею вологи у повітрі та в ґрунті;

• деякі  організми в стані спокою, сплячки, заціпеніння добре переносять зневоднення; наприклад насіння;

• тварини  і рослини виробили деякі адаптаційні механізми до життя у водному середовищі і до характерних властивостей води: солоність, тиск, температура тощо;

• між  рослинами, тваринами і людьми відбувається постійний водообмін, завдяки якому  об'єкти і живої природи забезпечуються водою в кількості, необхідній для їхньої нормальної життєдіяльності; ]

• у  районах з недостатньою кількістю  опадів застосовуються заходи щодо постачання води і штучного зрошення, а в  занадто зволожених місцях — осушення;

     Синтез: чому необхідно зберігати чистоту джерел та інших носіїв води?

     Неминучість і об'єктивність збереження основних джерел життєвої води, яка має вирішальне значення в житті всіх представників  живої природи, дітям варто довести  у процесі розв'язання завдань  проблемного характеру і нескладних дослідів.

     За  аналогічною схемою можна пропонувати  дітям охарактеризувати наступний екологічний фактор — світло. Зазначимо, що до його аналізу доцільно підійти з позицій важливості світла як одного з факторів, що зумовлює явище світлового режиму, особливості розподілу та зміни інтенсивності сонячної радіації, яка доходить до екосистеми і залежить від чистоти і прозорості атмосфери та гідросфери, пори року і частини доби та щільності структури біоценозу [31, 40].

     Виходячи  з даного визначення, варто виділити такі ознаки світла:

• постійне джерело світла і тепла на Землі  — Сонце;

• інші джерела світла на Землі;

• адаптації  рослин до світлового режиму;

• адаптації  тварин до світлового режиму;

• світло як умова життя і діяльності людини;

• зв'язок світла і тепла;

• температурні адаптації рослин і тварин;

     Синтез: чому людині слід бути особливо обережною  у спекотні сонячні дні?

     Для аналізу понять «світла» і «сонця»  — основного його джерела доцільно підійти, попередньо використовуючи вже описані методи і прийоми. Зупинимось дещо детальніше на характеристиці тих адаптацій, які виробились в організмів під їх впливом, і тих відхилень, які можна спостерігати за умови їх дефіциту. Для детального огляду і візуальної представленості адаптацій можна використати серію дослідів. Світло, будучи одним з визначальних екологічних факторів, спричинило цілу низку адаптацій у живих організмів і уможливило на цій основі поділ рослин на дві екологічні групи:

• світлолюбиві рослини (геліофіти) — рослини з  особливою потребою і витривалістю до впливу сонця (пшениця, сосна, модрина, мати-й-мачуха);

• тіньовитривалі рослини (сціофіти) — рослини, які  витримують часткове затемнення без відчутних на це реакцій, але можуть розвиватися за добре освітлених умов (трав'янисті і парникові рослини).

     У процесі формування уявлень про  світло і адаптації рослин варто  спершу аналізувати таке явище, як «сон»  рослин. Воно існує в поясненні  їх рухових реакцій у зв'язку зі змінами частин доби. Звернення до спеціального пояснення зумовлене поясненням терміну і визначенням «рослини-барометри» як синонімів. При всій схожості реакції, які діти можуть сприймати візуально — закриття і розкриття квіток та суцвіть, складання і опускання листків, притискування плодів до гілок тощо. В основі цих явищ лежать дещо відмінні механізми. Пояснювати цю властивість живих організмів слід, спираючись на орієнтування у часі — зміни дня і ночі, та їх залежність від добових змін температури і світла, в основі його лежить біологічний механізм ніктинастії (рух органів вищих рослин, зумовлений зміною дня і ночі, наприклад, розкривання квіток зранку і закривання їх на ніч).

     Водночас  пояснювати барометричні властивості  рослин або циклічні коливання інтенсивності  і характеру їх біологічних процесів і явищ, що відбуваються в усіх тварин і рослин, в основі яких лежать біологічні ритими. Вони відповідають циклічним змінам напруженості факторів навколишнього середовища. Фаза біологічного ритму порушується зі зміною геомагнітного поля, температурних коливань, освітленості і є важливою пристосувальною ознакою організмів. І «сон» рослин, і «рослини-барометри» мають велике біологічне значення. Схема пояснення його дітям може бути такою:

• орієнтація на періоди доби і зміни пори року;

• охорона  внутрішньої частини квітки від  несприятливих факторів: охолодження, перегрівання, зайва волога (роса, дощ);

• запилення  квітки приманкою для комах;

• застереження листків від надмірного теплового  випромінювання [31, 42].

     У житті тварин сонце не має такого суттєвого впливу, а реакції організму дещо приховані від безпосереднього візуального сприйняття їхньої переважної більшості. Світло для тварин виступає визначальною умовою їх орієнтації у просторі. Однак, як ми вже зазначили, тривалість світлого дня виступає також вирішальним регулятором біоритму і у тварин (зимовий сон, сплячка, заціпеніння).

     В ознайомленні дітей зі світлом доцільно планувати для розв'язання такі завдання, які пов'язані з ним як з  джерелом тепла: сконцентроване світло випромінює тепло, його промінь можна  побачити тощо. Серія дослідів на видимість сонячного (світлового) променя, на тепло сонячного зайчика тощо дозволяє вихователеві спільно з дітьми підійти до узагальнення того, який колір швидше нагрівається: темний чи світлий? Чому? Якими дослідами можна перевірити ці висновки? А потім пояснити температуру як один з важливих абіотичних факторів навколишнього середовища, який прямо чи опосередковано впливає на живі організми. В залежності від характеру теплообміну з довкіллям рослини поділяються на такі екологічні групи: теплолюбиві (потреба кожного організму в температурі середовища у різних видів різна); холодолюбиві (холодовитривалі, зміни температурних коливань навколишнього середовища, які регулюються фізико-хімічними механізмами організмів). Ці дві групи однаково підходять для характеристики рослинних і тваринних організмів. А от морозостійкість, як здатність організмів переносити температуру лише 0˚ С, без ушкоджень, тобто утворення льоду в їхніх клітинах і тканинах, — характеризує лише рослини.

     Вихователю  слід звернути увагу дітей на те, що для багатьох організмів температура є вирішальним фактором прояву їхньої життєдіяльності, поширення того чи іншого виду рослин або тварин, розмноження чи його загибелі. Температура, як і світло, зумовлює певну поведінку тварин і рослин, наприклад, зимову сплячку, заціпеніння, «сон» рослин, тощо.

     Існування живої природи зумовлюється дією не одного якогось фактору, навіть якщо він є лімітуючим. Вирішальним  для життєдіяльності організмів є комплексний вплив факторів за умови їхньої одночасної дії. Цю аксіологічну думку слід доводити дітям за допомогою організації систем цілеспрямованих спостережень і дослідів у природі. Пояснюючи необхідність їх одночасної дії, сприяти оволодінню дітьми навичками практичного обстеження того чи іншого об'єкта з метою встановлення рівня задоволення його потреб у екологічних факторах. Особливо цінний є спостереження за вказівкою, які сприяють узагальненню розуміння дітьми явищ і процесів у природі.

     У процесі ознайомлення зі світлом  діти оволодівають низкою практичних вмінь і навичок оберігання рослин від нестачі світлових променів, профілактичних засобів, навчаються різноманітних процедур, які спрямовані на задоволення потреб рослин в цьому екологічному факторі. До часткового аналізу впливу сонця на рослини ми вдалися вище в характеристиці їх геліотропізму.

     Проведення  серії дослідів, практичних дій, розкриття  за допомогою конкретних прикладів  впливу сонця (світла і тепла) на рослини, тварин і на людину спричинюють суттєву  логіку в їхніх судженнях, здійснюють розкриття основної ідеї, яка закладена у зміст спостережуваного: Сонце — джерело життя на Землі.

Порівняння

     Суттєво сприяє розв'язанню практичних завдань  використання порівняння. Так, скажімо, діти повинні назвати риси схожості і відмінності у реакціях рослин і тварин на зміну погоди (рослини-барометри  і тварини-барометри), зробити їх аналіз на основі порівняння результатів спостережень за очевидними ознаками тощо.

     Використання  завдань порівняльного характеру  сприяє формуванню у дітей навичок  наукового аналізу явищ і закріпленню  конкретно позначених понять. Для цього їм слід запропонувати і завдання такого типу: «Визначіть за кольором листків, пагонів тощо, яким рослинам бракувало світла? Чим відрізняється «поведінка» різних рослин в сонячний день? Якою є поведінка тварин за непогоди?»

     Синтез: відповіді дітей за наступною схемою:

• визначають потребу рослин у світлі і до якої екологічної групи вони належать у зв'язку з цим;

• дають  характеристику зовнішнього вигляду  рослини за нормальних умов їхнього  розвитку;

• встановлюють очевидні ознаки нестачі світла;

• розкривають  механізми адаптації рослин до світлого режиму;

• розуміють  і визначають заходи повного задоволення  потреб рослин у світлі.

     Після аналізу світла як джерела тепла  діти зможуть фактично підійти до пояснення реакції окремих тварин на температуру. У дослідах з пуголовками земноводних вони самостійно відмічають, що підвищення температури середовища (води) прискорює їхній розвиток. Таким чином діти підходять до розуміння значення тепла не лише для розвитку рослин, а й для розвитку і росту тварин. При цьому логіка і глибина аргументації виступає на досить переконливому рівні, а завдання на доказовість, які вихователь може використати на заключному етапі роботи, дозволить суттєво зміцнити сформовані уявлення і поняття про живу природу, тобто підвести дітей до синтезу. Завдання радимо формулювати за такою схемою: «Чому з'являються такі рослини і тварини, яких ми не бачили взимку? На яких прикладах можна довести значення тепла у житті рослин і тварин? Навесні починається розвиток листків у рослин, розквітають перші квіти, а які зміни відбуваються у тварин? Чому навесні особливо голосно і весело співають птахи? Коли і чому пахнуть квіти?»

     У відповідях дітей на такі запитання  повинні бути докази, аргументи, що відрізняються чіткістю і логічністю, в яких правильно виділяються причини і наслідки. Це значною мірою полегшує підведення дітей до теоретичних узагальнень на основі фактів, явищ, спостережувальних об'єктів і процесів у природі.

     У формуванні уявлень дітей про  ґрунт ми доцільно виходити з того, що кого властивості, а також властивості рельєфу суттєвим чином визначають життя рослин, тварин і людей. Його слід розглядати, як самостійну гігантську екологічну систему, яка має вирішальний вплив на всю біосферу: активно впливає на кругообіг речовин; підтримує газовий склад атмосфери. У її взаємопов'язаних компонентах рослини і тварини посідають вагоме місце. Ознайомлення дітей з ґрунтом радимо здійснювати за такими основними ознаками:

• субстрат для рослин — середовище існування  для тварин;

• об'єкт  для народногосподарської діяльності людей, носій корисних копалин, екологія ґрунтів.

     Ґрунт як субстрат варто розглядати з дітьми на основі його аналізу: біологічного — це основа, до якої прикріплені  «сидячі» тварини або рослинні організми, в т. ч. мікроорганізми.

     З метою формування у дітей уявлень  про значення грунту для народногосподарської діяльності людини, про грунт як основу корисних копалин, їх видобуток  та екологію доцільно подавати матеріал в єдиному комплексі на основі системного аналізу наступних положень:

• Поверхня землі має велике значення для народного господарства, грунт – поживний шар землі.
• Від грунту залежить різноманітність рослинного і тваринного світу, грунт відрізняється від піску і глини.
• Стан грунту залежить від опадів, сонячного проміння, життя у ньому тварин – розпушувачів.
• Грунт можна здобрювати для вирощування рослин.
• Захист грунтів від надмірного висушування, вивітрювання, освітлення, захворювання.
• Під грунтом знаходяться різноманітні утворення: глина, крейда, пісок, камінь – це корисні копалини.

• В  Україні різні ґрунти, вони залежать від рельєфу.

• Під  ґрунтами можуть залягати води — тоді утворюються болота, торфовища, люди по-різному їх використовують.

• Підземні багатства, їх використання, способи  добування, охорона і примноження (корисні копалини, цілющі води, соляні шахти).