Основи системи контролю

gn:justify">Класифікація за ознакою "Що досліджується?" виділяє:

▪    тести інтелекту;

▪    тести інтересів;

▪    тести знань і умінь;

▪    тести спеціальних здібностей;

▪    тести характерологічні (особистісні);

▪    тести для дослідження окремих психічних функцій – пам’яті, уваги, мислення тощо.

Необхідно чітко розмежовувати психологічні та педагогічні (дидактичні) тести, також тести стандартизовані (які пройшли експериментальну перевірку для значення певних норм) і не стандартизовані (які не пройшли експериментальної перевірки).

У вітчизняній і зарубіжній літературі, як правило, педагогічні тести розглядають окремо. Ці тести є контролюючими і спрямовані на виявлення знань і умінь учнів або студентів на різних етапах їх підготовки.

Педагогічні тести поділяються на такі підгрупи:

за метою застосування

▪    констатуючі;

▪    діагностуючі;

▪    прогнозуючі;

за видом здійсненого контролю

▪    поточного;

▪    рубіжного (в кінці семестру);

▪    підсумкового (на кожному курсі);

▪    заключного (в кінці навчання);

за статусом контролюючої програми

▪    стандартизовані;

▪    не стандартизовані;

за спрямованістю тестових завдань

▪    дискретні;

▪    глобальні;

за співвідношенням із нормами або критеріями

▪    орієнтовані на норми;

▪    орієнтовані на критерії,

в тому числі

а) за характером вибіркових відповідей (альтернативні тести);

б) численного вибору;

в) перехресного вибору;

г) відповідності;

за гомогенністю завдань

▪    тести на швидкість, які складаються із рівноважних завдань;

▪    тести на складність, які включають поступово ускладнені завдання;

за способом надання мовного стимулу

▪    з використанням технічних засобів навчання;

▪    без використання технічних засобів навчання;

▪    за використанням засобів оперативної обробки результатів;

▪    машинні;

▪    без машинні.

Як метод контролю в навчанні сьогодні переважають тести, складені за вибірковою методикою. Від випробуваного вимагається вибір однієї відповіді з кількох запропонованих. До них належать і альтернативні відповіді: правильно – неправильно; так – ні; плюс – мінус. Може бути і більше відповідей: 3 – 5, з яких випробовуваний повинен вибрати правильну чи кращу. Це, насамперед, тести-альтернативи, численного вибору. Застосовуються для контролю знань і тести-відповідності. Але найчастіше використовують тести, які поєднують різноманітні прийоми опитування та відповідей.

Розглянемо перелічені види тестів і можливості їх застосування під час контролю знань студентів.

Будь-який тест складається з двох частин: в першій пропонуються завдання, у другій вказуються відповіді у певній формі. Отже, тест ставить перед студентом певну умову, яка обмежує можливість вибору відповіді запропонованими варіантами.

Тест-альтернатива припускає вибір однієї із двох запропонованих відповідей на запитання. Тести такого виду використовуються при виявленні вміння визначати призначення законів, фактів, при встановленні причини, яка зумовила якесь конкретне явище і т.і.

Тест-відповідність, як правило, складається з двох частин, між пунктами яких необхідно встановити відповідність. Такі тести доцільно використовувати для встановлення зв’язку між закономірністю і явищем, для визначення призначення апаратів, процесів тощо. Наведена в тесті конкретна відповідність може використовуватися лише для відповіді на одне завдання. Перевагою тестів відповідностей є можливість контролю великого обсягу навчального матеріалу у відносно короткі строки.

Тести численного вибору складаються із завдань і списків відповідей на них. Тест-численний вибір покладено в основу прийому комбінаторики, який дозволяє контролювати засвоєння логічно взаємопов'язаних завдань, в яких вибір правильної відповіді на кожне завдання забезпечується правильним вибором відповіді до попереднього. Однак цей вид тестів не завжди придатний до виявлення творчих здібностей. Необхідні нові форми тестування, де вільні самостійні відповіді випробовуваних мають першорядне значення.

 

2.1.3. Загальні методичні питання розробки тестів

 

Ефективність педагогічного контролю визначається його організацією, забезпеченістю технічними засобами, використанням ЕОМ, застосованими методами.

Найповніше вимогам контролю знань студентів відповідає метод тестування.

Принциповою відмінністю тестів від звичайних завдань, які використовуються для контролю знань студентів, є то, що тест являє собою науково обґрунтований метод і одночасно інструмент дослідження ряду наукових напрямків вивчення особистості, здібностей, а також інших питань, необхідних для організації наукового процесу в цілому.

Тестування, як і будь-який інший метод контролю знань студентів, має переваги та недоліки.

Переваги методу:

▪    об’єктивність і справедливість оцінки знань;

▪    відсутність емоційних стресів і перевантажень, психологічного впливу на студента;

▪    порівняння оцінок з однієї і тієї ж самої дисципліни щодо викладачів, факультетів, інститутів, що дозволяє одержати об’єктивний матеріал про рівень підготовки студентів і якості викладання;

▪    можливість широкого використання технічних засобів та ЕОМ, які підвищують ефективність і якість праці викладачів;

▪    можливість заощадження часу як викладачів, так і студентів;

▪    являє собою суцільний метод контролю порівняно з вибірковим методом, який застосовується на іспитах, заліках.

Недоліки тестування:

▪    висока трудомісткість розробки науково обґрунтованих тестів, які мають високі та стійки показники надійності та валідності;

▪    можливість угадування студентами правильних відповідей;

▪    можливість помилкової оцінки.

Однак використання сучасних статистичних методів та ЕОМ пр розробці, обґрунтуванні та апробації тестів дає можливість ліквідувати зазначені недоліки, що дозволяє вважати тестування одним із найбільш прийнятних і перспективних методів оцінки знань студентів.

Розробці тестів повинно передувати визначення поняття "знань предмета", яке включає:

▪    знання назв основних розділів дисципліни;

▪    знання розділів, що являють собою індикатори першого ступеня, які розкриваються через назву тем, що входять до розділів;

▪    понятійні індикатори другого, третього ступенів, які відображають назву загальних і окремих питань, що входять до теми, кожному з яких ставиться одне або кілька завдань тесту, які називаються емпіричними індикаторами.

Правильні відповіді на емпіричні індикатори за всіма темами і розділами дисципліни свідчать про знання предмета в цілому.

Отже, тест є набором відносно простих показників (завдань), які називаються індикаторами, що відображають різні елементи, аспекти питання яке вивчається, які дозволяють оцінити рівень знань студента.

За видами тестування поділяють на тренувально-навчаюче та контрольне.

При тренувально-навчаючому тренуванні ставиться мета систематизації знань за певними проблемами курсу в ході поетапного оволодіння предметом. Таке тестування може бути проведено в аудиторії під керівництвом викладача і тривати не більше 10-15 хвилин навчального часу. В цьому випадку обов’язковий наступний розбір результатів тестування та аналіз допущених помилок.

Навчально-тренувальне тестування – навчальний вид самоконтролю студентів, при наявності "ключа" з правильними відповідями воно може бути рекомендоване для самостійної роботи студентів у позаурочний час. При систематичному використанні тренувально-навчаючого тестування результати контрольного тестування або тесту-іспиту значно вищі, оскільки студенти мають можливість постійного самоконтролю засвоєння навчального матеріалу та психологічної адаптації до тестування в умовах суворої часової регламентації.

Для складання тесту, передусім, розробляють його план в якому відображається запланована кількість завдань різного рівня складності за кожним розділом дисципліни виходячи із загального найбільшого їх числа, яке не перевищує 30-60. Число завдань, визначених на кожний розділ, залежить від його складності та важливості у вивченні дисципліни.

Приклад планування кількості завдань за розділами дисципліни виходячи з їх найбільшої кількості наводиться в таб. 2.1.

Після розрахунку кількості завдань із дисципліни за кожним її розділом розробляється перелік задач, які необхідно розв’язати за допомогою тестування. вибір завдань залежить від специфіки навчальної дисципліни та спрямованості контролю.

                                                                                                                                                          Таблиця 2.1

                                          Розрахунок кількості завдань з навчальної дисципліни

Розділ навчальної дисципліни	Кількість завдань	Відсоток до загальної кількості завдань
1	5	8
2	7	12
3	12	20
4	20	33
5	9	15
6	7	12
Разом	60	100

Найбільш загальними завданнями тестування є виявлення отриманих знань і умінь:

А – уміння дати визначення;

Б – знання формул, законів і принципів;

В – уміння застосовувати формули, закони та принципи для розв’язання задач, прикладів;

Г – уміння знаходити схожість і відмінності процесів і явищ;

Д – уміння подавати матеріал на графіках і схемах.

Якщо, наприклад, на перевірку уміння А віднести 15% всіх завдань, Б – 25%, В – 25%, Г – 20%, Д – 15%, розкладка завдань за розділами навчальної дисципліни (з урахуванням округлення) буде характеризуватися показниками таб. 3.

При розробці тесту необхідно керуватися правилами, які забезпечують:

1)     розвиток аналітичного і логічного мислення у студентів в процесі роботи над тестами на основі активізації їх творчої діяльності;

2)     одержання максимуму інформації про об’єкт контролю (тобто тест повинен бути інформаційно містким);

3)     збільшення числа завдань тесту, а отже, і результатів при зменшенні часу контролю, що може бути досягнуто на основі підвищення рівня знань студентів;

                                                                                                                                                          Таблиця 2.2.

              Розрахунок кількості завдань тесту з навчальної дисципліни

Уміння та процент завданнь з їх перевірки	Номера розділів дисциплін, їх питома вага та кількість
	1-8%	2-12%	3-20%	4-33%	5-15%	6-12%	Разом завдань
1	2	3	4	5	6	7	8
А-15	1	1	2	3	1	1	9
Б-25	1	2	3	5	2	2	15
В-25	1	2	3	5	2	2	15
Г-20	1	1	2	4	3	1	12
Д-15	1	1	2	3	1	1	9
Разом завдань	5	7	12	20	9	7	60