Основи системи контролю

69

РЕФЕРАТ

Курсова робота: 68 сторінок, 23 джерела, 3 таблиці.

Об’єкт дослідження: контрольна діяльність закладу освіти.

Предмет дослідження: сучасні підходи до вимірювання навчальних досягнень студентів вищої школи.

Мета роботи: розкрити сутність технології сучасних методів контролю навчання у вищій школі.

Задачі роботи:

1.      Дати характеристику контролю як складової частини системи навчання з визначенням його мети, функцій і принципів організації.

2.      Розкрити історичні аспекти виникнення та сучасні підходи до впровадження нетрадиційних методів контролю, в систему вищої освіти.

Методи дослідження: аналітичний, описовий.

Інтеграція України в європейський освітній простір потребує як покращення якості вищої освіти у цілому, так і реалізації багатьох ідей і перетворень. Серед них – підвищення рівня внутрішніх механізмів контролю за якістю освіти.

КОНТРОЛЬ НАВЧАННЯ, ЯКІСТЬ ОСВІТИ, ПРИНЦИПИ І ФУНКЦІЇ КОНТРОЛЮ, ОЦІНКА НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ, СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ, ТЕСТУВАННЯ, РЕЙТИНГ-КОНТРОЛЬ.

ЗМІСТ

РЕФЕРАТ                                                                                                                                                          2

ВСТУП                                                                                                                                                          4

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи контролю як функції управління

навчально-пізнавальною діяльністю студентів                                                                                    5

1.1.           Поняття контролю навчання та його призначення                                          5

1.2.           Принципи. Функції, види і форми контролю                                                        6

1.3.           Основні підходи до обґрунтування оцінки знань студентів                            16

РОЗДІЛ 2. Технології оцінювання навчальної діяльності студентів              32

2.1.           Педагогічне тестування як метод оцінювання знань і характе-

ристик особистості в процесі навчання                                                                                                  32

2.1.1.                  Сутність тестування, історія його розвитку та застосування              32

2.1.2.                  Види тестів                                                                                                                              39

2.1.3.                  Загальні методичні питання розробки тестів                                                        44

2.2.           Деякі аспекти методології та організації рейтинг-контролю                            51

2.2.1.                  Рейтинг – принципова нова система контролю якості нав-

чання                                                                                                                                                          51

2.2.2.                  Загальні принципи побудови і функціонування рейтин-

гової системи                                                                                                                                                          55

ВИСНОВКИ                                                                                                                                                          63

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                                                    67

ВСТУП

Пошук нових форм і методів організації навчального процесу, застосування прогресивних технологій навчання в умовах ринкової економіки повинен враховувати тенденції розвитку суспільства і психологію молоді. В умовах перебудови вищої школи зростає вплив принципів демократії й академічних свобод, концепції загального контролю і самоконтролю, дисципліни і відповідальності та ствердження педагогіки співробітництва в системі студент – викладач.

Сьогодні саме контроль потрібно розглядати як засіб педагогічного керівництва навчально-пізнавальною діяльністю студентів, при якому здійснюється регулярне поетапне оцінювання та корекція якості підготовки спеціаліста. При цьому багато науковців вважають, що традиційна оцінка не просто індиферентно є відсталою, але й принципово не сприяє вихованню самостійності, особистої відповідальності за якість знань, здатності бути на висоті за ринкових умов. система контролю повинна сприяти систематичній роботі студентів, а не створювати "штурмівщину" перед підсумковою оцінкою знань, що і застосовується в деяких нетрадиційних системах оцінки знань студентів.

Об’єкт дослідження: контрольна діяльність закладу освіти.

Предмет дослідження: сучасні підходи до вимірювання навчальних досягнень студентів вищої школи.

Мета роботи: розкрити сутність технології сучасних методів контролю навчання у вищій школі.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КОНТРОЛЮ ЯК ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ СТУДЕНТІВ

1.1. Поняття контролю пізнання та його призначення.

Повертаючись до того, що всі соціально-економічні зміни, які відбулись в освіті й суспільстві нашої країни наполегливо сьогодні вказують на необхідність саме такого системного підходу до керування процесом підготовки спеціалістів на всіх його рівнях, що представляє собою єдину методичну систему організації навчально-виховного процесу та забезпечує якість підготовки фахівців. Таким чином необхідно з цього приводу визначити, що планування організація й контроль, як взаємопов'язані й взаємозалежні складові такої системи припускають визначення об'єкта діяльності студентів; встановлення конкретних завдань і термінів їх виконання; вибір раціональних методів виконання робіт; визначення форм і методів контролю.

Відсутність у студентів інформації про планування навчального процесу, організації його в часі за вказівкою форм і контрольних заходів знижує відповідальність за своєчасне виконання робіт і негативно впливає на успішність, а також - на рівень їхніх знань і підготовку в цілому.

Отже критерієм якості системи навчання студентів у вищому навчальному закладі є ступінь органічної цілісності й взаємозумовленості усіх її елементів. Цього можна досягнути тільки за умови орієнтації як всієї системи навчання в цілому, так й її складових на досягнення кінцевої мети.

Таким чином, педагогічний контроль - важливий елемент комплексної системи управління підготовкою висококваліфікованих фахівців.

У сучасній дидактичній літературі контроль розглядають поки що як комплекс заходів, спрямованих на вимір й оцінку знань, вмінь і навичок, отриманих студентами в процесі навчання. Однак в умовах сучасної вищої школи контроль слід розглядати значно ширше наведеного визначення, оскільки він є складовим елементом системи підготовки кадрів і включає три напрямки:

- контроль науково-методичної роботи;

- контроль результатів навчання;

- контроль якості навчання.

Контроль результатів навчання припускає як предмет знання, вміння й навички, надбані студентами, а контроль якості навчання спрямований на визначення рівня й підвищення професійної майстерності викладачів. Ці напрямки контролю в сукупності спрямовані на рішення:

       оцінки ступеня досягнення поставлених цілей навчання;

       виявлення труднощів, які виникають у студентів в процесі навчання;

       стимулювання самостійної праці студентів;

       визначення якості викладача;

       отримання інформації, необхідної для вдосконалення навчальної і методичної роботи.

Отже, контроль необхідний для того, щоб реалізувати вимоги ефективного керування процесом підготовки кадрів. З його допомогою встановлюють вихідний рівень знань тих, хто навчається, отримують інформацію про стан їхніх знань в процесі навчання і якості викладача. Контроль забезпечує систематичний зворотний зв’язок, який дозволяє, по-перше, будувати адаптивну (пристосовану до даного рівня знань студентів) програму навчання, по-друге, своєчасно коригувати дії викладачів і студентів в процесі навчання.

1.2. Принципи, функції, види і форми контролю

Як зазначає В. Л. Богес, в дидактиці "контроль" зазначається з точки зору зовнішньої структури організації просець навчання як частина цього процесу, яка містить три його основних взаємопов’язаних аспекти: освіта, розвиток і виховання. Деякі дослідники вкладають іншу думку в термін "контроль", приписуючи йому значення функції. До того ж, частина процесу навчання, яка є носієм цієї функції визначається терміном "перевірка". Насправді ж "перевірка" і "контроль" є синонімічними термінами. Однак "контроль" відображає специфіку процесу навчання і свою основну мету – виявлення і діагностику результатів освіти, розвиток і виховання. З огляду на це надалі будемо використовувати термін "контроль".

В основу організації педагогічного контролю покладемо такі принципи:

-   зв’язок контролю з освітою, навчанням і вихованням;

-   суб’єктивність;

-   систематичність і всебічність;

-   справедливість і гласність;

-   науковість і ефективність.

Науковість педагогічного контролю повинна забезпечити, насамперед, надійність контролю, його здатність і адекватність. Науково обґрунтований контроль стимулює пізнавальну діяльність студентів, їхню активність в засвоєнні знань.

Ефективність контролю визначається його організацією, технічними засобами, безпечністю використання ЕОМ, застосованими методами.

Організація контролю повинна ґрунтуватися на виконанні визначених вимог, до яких насамперед слід віднести:

1.      Визначення цілі контролю знань. Контроль знань повинен бути підкорений поставленій цілі навчання. Формулювання мети повинно орієнтуватися на зміст навчального матеріалу, засвоєння якого буде контролюватися. Сама ж мета повинна бути спрямована на вирішення конкретних завдань орієнтації навчального процесу і його елементів, оскільки контроль відображає результат навчання, освіти і виховання, а його основні функції підкорені загальній меті навчання.

2.      Встановлення конкретних, об’єктивно необхідних результатів контролю знань. Загальна мета контролю повинна конкретизувати через принципи його організації. Показниками ж результату контролю є знання, вміння і навички.

3.      Знаходження методів об’єктивного аналізу і оцінки висновків контролю. Ця вимога реалізується одночасно через функції і принципи організації педагогічного контролю.

Слід мати на увазі, що при контролі засвоєння навчального матеріалу необхідно аналізувати не тільки отриманий результат, а й встановлювати причини припущених помилок, а також відхилень від результату, який припускається. Тому методи контролю слід розглядати в загальній системі методів навчання, тобто як обов’язкові компоненти навчального процесу.

Контроль знань виконує ряд функцій. Основні функції контролю повинні збігатися з цілями процесу навчання. Через те в дидактичній літературі групи функцій контролю знань відрізняються лише тим, яким з них віддає перевагу той чи інший дослідник. Як правило, основну увагу приділяють діагностичній функції, тобто функції визначення рівня знань.

В. С. Аванесов до основних функцій контролю відносить діагностичну, навчальну, організаційну і виховну.

Діагностична функція зумовлена самою сутністю контролю і спрямована на виявлення рівня навчання і знань студентів. Навчальна функція реалізується шляхом застосування різних видів навчання в поєднанні з відповідними видами контролю. Організаційна функція контролю виявляється у його впливі на організацію всього навчально-виховного процесу. Виховна функція зумовлена чітко налагодженим педагогічним контролем.

Контроль виконує також керівну і стимулюючу функції, остання тісно пов’язана з навчальною. Обидві вони, крім узгодження з певними дидактичними прийомами навчання, відбивають також ієрархічно взаємопов’язану сукупність зворотних зв’язків.

Функціонування зворотного зв’язку забезпечується вирішенням таких завдань: оцінка показників якості результатів діяльності, порівняння показників з відповідними нормативами, прийняття управляючих та стимулюючих дій відносно об’єкта контролю управління для поліпшення результатів діяльності.