Основи системи контролю

Велику популярність набули й "особисті опитувальники", найпоширенішими серед яких були опитувальники Кеттела, Айзенка і "Міннесотський багатопрофільний особистий опитувальник".

Опитувач Кеттела являє собою факторний аналіз особистості. міннесотський багато профільний опитувальник спрямований на виявлення ряду клінічних симптомів, соціальних настанов, самооцінки та інших аспектів особистості.

Подальший розвиток психологічної діагностики за кордоном характеризується широким використанням математико-статистичного апарату застосованих методів, обґрунтуванням їх надійності й валідності.

З розвитком теорії тестування став очевидним зв’язок теорії тестів з іншими спільними й спеціальними теоріями, з різними науками, які вивчають в тому чи іншому аспекті життєдіяльність людини.

Теорія тестів пов’язана з теорією соціологічних і психологічних вимірів, із соціологією, фізіологією, математичною статистикою та іншими науками.

Отже, тест має міждисциплінарний характер, сформований на стику ряду наук і наукових теорій. Це ще раз підтвердило можливість широкого застосування тестів у різноманітних сферах життєдіяльності людини.

Поступово тестування почало широко застосовуватися у багатьох закордонних країнах і, передусім, в США для дослідження широкого кола питань. Так, в 1946 р., коли в США вийшов закон, який надавав ветеранам другої світової війни право повернутися на колишнє місце роботи, здобути нову спеціальність або дістати вищу освіту за рахунок держави, американські психологи втілили в практику спеціальні інтелектуальні тести, які перевіряли не знання окремих фактів, а загальний рівень підготовки, необхідної для вступу у вищий навчальний заклад.

У цій країні більшості населення (90%) принаймні один раз у житті доводилося тестуватися. Щорічно знання і здібності тих, хто навчається, перевіряються там за допомогою 47 млн. тестових бланків, які випускаються приблизно 400 тестовими компаніями.

Характерним є те, що в США при вступі до вищих навчальних закладів беруть до уваги шкільні оцінки, характеристики, а також результати тестування, яке проводиться в загальнонаціональному масштабі.

1 – тест американських коледжів (American College Test, в подальшому названий АСТ);

2 – тест академічних здібностей (Scholastic Aptitude Test, в подальшому названий SAT). Перший тест популярний на Середньому Заході, другий – на заході і півдні США.

АСТ складається з питань за чотирма циклами – "англійська мова", "математика", "суспільні науки", "природничі науки" – і проводиться відповідно в чотири етапи. Наприклад, етап перевірки володіння англійською мовою включає 75 завдань, які виконуються протягом 40 хвилин. Приблизно 17% всіх завдань відводиться на пунктуацію, 17% - на морфологію, 26% - на синтаксис, 23% - на стиль, 17% - на логіку та організацію висловлювання.

SAT складається з розділів англійської мови та математики. Мовний розділ може включати завдання, які перевіряють знання антонімів, логічних аналогій і т.д., уміння формулювати думку, одержувати адекватну інформацію при читанні.

Багато коледжів і агенцій по призначенню стипендій рекомендують учням спробувати написати тест АСТ або SAT протягом передостаннього року перебування в школі. Переваги такого тесту полягають в тому, що учень, знаючи свої результати, зможе відповідно спланувати роботу впродовж останнього року навчання в школі. Крім того, представники коледжів виділяють тих, хто одержав високі оцінки і хотів би вступити до вищих навчальних закладів. Необхідно відмітити, що за кожну спробу написати тест слід вносити визначену плату.

Тести АСТ і SAT є основними для визначення академічного рівня окремого учня і якості викладання в школі. Максимальна кількість балів при виконанні кожного циклу завдань тесту АСТ – 36, а тесту SAT – 800 (бали обчислюють за таблицями, окремим для кожного виду тестів).

На початку навчального року комітет з освіти штату розсилає у навчальні округи відомості про результати тестування за тестами АСТ і SAT за попередній навчальний рік, порівнюючи результат, отриманій в даній школі, із середніми показниками навчального округу і штату.

Крім цих двох загальнонаціональних тестів у США застосовуються й інші тести, які виконуються в процесі навчання у середній школі, наприклад тести, що готують учнів до тестів АСТ і SAT.

Щорічній перевірці інтелектуальних здібностей і знань підлягають практично всі студенти вищих і середніх навчальних закладів. Від результатів цих перевірок залежить як престиж вищого навчального закладу, так і кількість грошей, які відпускаються зацікавленими фірмами на підготовку фахівців в тому чи іншому вузі. Кожний вуз намагається залучити також абітурієнтів, в яких тестові показники виявились порівняно вищими.

В Україні тестування практично не застосовується з 30-х років.

Розглядаючи концепцію освіти на найближчу перспективу Б. Коссов і Є. Князєв пишуть: "Ось уже півстоліття, як психологічне і педагогічне тестування було повністю витіснене із освіти. Тоді наукові оцінки властивостей особистості розглядались як "буржуазні", які суперечили класовому підходу радянської педагогіки, класифікувались як педагогічні викривлення. Гіпертрофія принципу соціальної однорідності, за яким проголошувалась удавана рівність, по суті девальвувала і нівелювала особистість, закріплювала підхід до тих, хто навчається, як до "контингенту", фактично приводила до відмови індивідуального в освіті".

З кінця 70-х знову почали з’являтись публікації з проблеми тестування. Все частіше його використовують як науковий метод дослідження у психології, соціології, педагогіці. Застосовують тестування і в питаннях контролю знань учнів та студентів.

Однак і на сьогодні для багатьох тести поки що залишаються незрозумілими по суті, призначенню, можливостях. Найчастіше і нині їх використовують психологи.

Низька якість підготовки абітурієнтів, а також недостатньо виявлені їх здібності до різних видів діяльності призводять, як правило, до незацікавленості студентів в успішності, в решті-решт, - до підготовки недостатньо компетентних кадрів фахівців і керівників. Для вирішення цього завдання дуже важливим є підвищення якості шкільної освіти і цілеспрямований добір абітурієнтів згідно з їхніми нахилами і здібностями. Однак досі це питання ще не знайшло свого вирішення.

Створення системи науково обґрунтованих тестів яка супроводжує учнів на "виході" зі школи і зустрічає студентів на "вході" до вузу, професійно орієнтує абітурієнта на вибір, майбутньої професійної діяльності, сприяє самопізнанню і самоаналізу, могло б суттєво впливати на вирішення складних і важливих питань з підготовки висококваліфікованих кадрів, фахівців.

Ринок підвищив "попит" на тестування в багатьох країнах. У цих умовах вища школа повинна не тільки задовольняти потреби суспільства у висококваліфікованих фахівцях, а й сприяти розвитку особистих якостей, творчої індивідуальності кожної людини. В умовах ринку потрібні інтелектуали, особистості, носії знань. Життя ставить все нові і вищі вимоги до фахівців. Не слід забувати, що в умовах ринкової економіки гарантії на працевлаштування вищі навчальні заклади давати не будуть, тільки знання молодого фахівця можуть стати його "соціальним захистом".

Зміни, які відбуваються в суспільстві вимагають створення такої вищої школи, яка б готувала конкурентноздатних фахівців. Це означає застосування у вищих навчальних закладах методів і засобів навчання, в тому числі і контролю знань, які дозволять вирішити це складне і важливе завдання. Правильно розроблені тести і добре налагоджене тестування дозволяє не тільки здійснювати чіткий контроль за роботою студентів і об’єктивно оцінювати їх знання, а й допоможе самим студентам при вивченні дисципліни концентрувати увагу на вузлових питаннях необхідних для її опанування.

Не менш складними уявляються питання використання тестів при навчанні звільненої робочої сили іншим професіям в умовах безробіття, яке насувається. Застосування тестів у цьому випадку дозволяє виявити рівень підготовки робочої сили як в цілому, так і в кожного безробітного: здібності, тобто його нахили до виконання різних видів діяльності, бажання і ряд факторів, які визначають доцільність зайнятістю різними видами трудової діяльності.

Яку нову професію вибрати людині в зрілому віці, коли часу на помилковий вибір просто немає? Як визначити рівень її знань з певних дисциплін? Це питання дозволяє вирішити налагоджена практика професійного тестування. Професійне тестування – високоефективна справа. Це виявляється:

-   у виборі та засвоєнні нової професії, яка відповідає нахилу, здібності, інтересу тих, хто перенавчається;

-   у можливості одержати роботу, необхідну суспільству;

-   у скороченні витрат засобів на перенавчання працівників з урахуванням їхньої підготовки та професійної спрямованості.

Наприклад, в США при підготовці висококваліфікованого касира для роботи в магазині витрачалось 700 доларів. Використання тільки одного тесту дозволило знизити вартість підготовки до 427 доларів.

2.1.2. Види тестів

З розвитком теорії тестування і розширення сфери застосування тестів поступово змінювалось і уявлення про них. Однак і нині різні дослідники, які працюють у галузі соціології, психології, дидактики, не завжди вкладають у термін "тест" ідентичний зміст. Дотепер ще немає чіткого визначення тесту стосовно до різних сфер вживання і цілей використання.

У спеціальній літературі наводиться ряд визначень тесту. Так, В. М. Блейхер і Л. Ф. Бурларчук відмічають: "С. Л. Рубенштейн визначив тест як випробування, яке ставить своєю метою градування, визначення рангового місця особистості в групі чи колективі, встановлення його рівня. Тест спрямований на особистість, він повинен служити засобом діагнозу та прогнозу". В інших визначеннях справедливо підкреслюється, що йдеться про стандартизоване, найчастіше обмежене у часі, дослідження. Достатньо вичерпне визначення пропонує С. Г. Геррерштейн: тест – це випробувальний експеримент, що має характер визначеного завдання, яке стимулює певну форму активності й виконання якого, піддаючись кількісній та кісній оцінці, служить симптомом окремих функцій.

На основі викладеного можна зробити висновок про те, що відмінні особливості тестів слід вважати укладеними. Це дозволило сформулювати загальне визначення тесту, яке може доповнюватися залежно від того, для дослідження яких явищ призначається конкретний тест.

Отже, тест – це сукупність питань і завдань, які пред’являють випробуваному з метою кваліметричного виявлення соціальних, психологічних та психофізіологічних характеристик його особистості. Що стосується педагогічного тесту, то найточніше відображає його специфіку таке визначення: "Педагогічний тест являє собою сукупність взаємопов’язаних завдань зростаючої складності, які дозволяють надійно і валідно оцінити знання та інші характеристики особистості", які цікавлять педагога.

Тест, сформувавшись на стику наук і наукових теорій, використав і основний їх метод дослідження – шкалювання. Шкалюванню можуть підлягати не тільки матеріальні об’єкти, а й настанови (суб’єктивні орієнтації), респонденти (обстежувані), їх смаки, погляди, думки, судження, твердження з різноманітних питань. Все, що вивчається із застосуванням шкалювання, можна віднести до тестового методу. Отже, тест – це шкала. Але твердження "шкала – це тест" неправильне. Не кожна шкала є тестом, а тільки та, в якій оцінюються висловлювання, думки, судження, твердження.

Тести характеризуються рядом суттєвих ознак:

▪    спрямованість на результат діяльності;

▪    виконання ролі засобів багаторазового використання психодіагностики, в тому числі педагогічної, пов’язаної з виміром рівня знань, умінь, навичок учнів і студентів;

▪    оформлення завдань у формі сукупності запитань, які передбачають здебільшого однозначність відповідей обстежуваних, виділення в цих відповідях частини, яка несе необхідне інформаційне навантаження, що дозволяє прискорити, полегшити та об’єктивувати їх наступний аналіз, обробку та інтерпретацію;

▪    ретельність розробки завдань тесту відповідно до певних правил і процедур;

▪    попередня експериментальна перевірка (перевірки) та використання спеціальних процедур для відбору дійсно ефективних завдань, які мають достатньо високі показники диференціючої сили та складності, для поліпшення результатів тестування;

▪    наявність особливих характеристик якості та обґрунтованості (валідності та надійності), які одержують в результаті виконання спеціальних, головним чином, математико-статистичних розрахунків;

▪    наявність еталона відповіді (виконаної дії); об’єктивність результатів тестування, тобто незалежність оцінки результатів від особистих суджень, симпатій і антипатій тих, хто перевіряє тест;

▪    можливість якісного обліку та математико-статистичної обробки результатів тестування.

Нині розроблена і застосовується велика кількість різноманітних тестів, особливо в іноземних країнах, що зумовлює необхідність їх класифікації.

Збільшена класифікація передбачає розподіл тестів на психометричні та проективні; індивідуальні та групові.

За критерієм конструкції і способами вирішення тести бувають:

▪    вербальні;

▪    невербальні;

▪    математичні;

▪    маніпуляційні;

▪    ситуаційні;

▪    проективні.