Електротехнічні роботи в 5 класі

3) Основним джерелом творчої діяльності учнів повинен бути досвід, громаджений у цій галузі і переданий у доступній формі в процесі навчання.

              З наведених особливостей технічної творчості діяльність учнів цілком зрозуміло, що вона можлива лише при систематичному і цілеспрямованому педагогічному керівництві. Щоб таке керівництво досягло мети, потрібні певні умови:

1. Створення належних умов для самостійних дій учнів у процесі праці. Відоме положення про те, що формування всіх якостей і властивостей особистості, яке відбувається в процесі діяльності, однаковою мірою стосується і розвитку творчих сил та здібностей лише з тим доповненням, що діяльність, організована для виконання цих завдань, повинна забезпечувати досить високий рівень інтелектуальної активності.  Ця умова передбачає можливість для самостійних дій учнів у процесі праці. В умовах трудового навчання це завдання може бути успішно розв’язане внаслідок формулювання трудових завдань, при якому виключається повна регламентація дій учнів.

2. Підведення учнів до творчої ідеї або пряма постановка перед ними творчих завдань. Учнів слід включати не тільки в діяльність, яка містить у собі можливості до прояву самостійних дій, а й підводити до усвідомлення цієї можливості, стимулювати їх до того, щоб закладена в трудовому завданні можливість ними була використана.

3. Стимулювання учнів до мобілізації і застосування загальнотеоретичних і політехнічних знань при розв’язуванні творчих завдань. Як відомо, творча діяльність можлива на основі певних знань, умінь і навичок. Проте учні не завжди вміють застосовувати свої знання на практиці, а отже, не завжди самостійно можуть долати труднощі в процесі виконання трудового завдання. Застосування різноманітних педагогічних прийомів повинно сприяти встановленню в учнів зв’язків між їх знаннями і завданнями, які вони мають розв’язувати.

4. Застосування різних педагогічних прийомів, стимулювання інтелектуальної активності учнів при виконанні ними завдань творчого характеру. Застосування спеціальних педагогічних прийомів сприяє тому, що учні з більшою охотою виконують завдання, стають уважнішими під час роботи, більше зусиль застосовують для подолання труднощів, які виникають у процесі праці. Внаслідок цього поліпшуються результати роботи.

              Необхідною умовою розвитку технічної творчості є формування в учнів таких психологічних та інтелектуальних якостей, які дають людині можливість швидко орієнтуватись в умовах сучасної техніки. У процесі творчої діяльності важливу роль відіграють пізнавальні процеси, потреби, почуття, вольові дії.

Пізнання починаються з відчуттів і сприймань. Розвиток відчуттів і сприймань дає можливість відбивати предмети і явища реальної дійсності в усій їх повноті. У процесі технічної творчої діяльності в учнів виробляється вміння виділяти відчуття окремих якостей і властивостей матеріалів, сприймати конструктивні особливості деталей вузлів і виробів у цілому.

              При виконанні окремих операцій з монтажу, налагодження, випробування виробів учні ведуть спостереження і контроль безпосередньо „на око” або за допомогою сприймання шкал контролюючих приладів. При цьому в них виробляється вміння правильно сприймати відстані, величини, фігури, форми у просторі, що важливо для їх технічної діяльності. Так, наприклад, окомір потрібний при розмічанні, розміщенні деталей і їх монтажі, знаходженні найкращої форми та інше. Усі учні в процесі виконання роботи виконують багаторазові спостереження над матеріалом, інструментом, пристроєм, монтажем, прийомами роботи та інше.

              Спостережливість – одна з основ технічної діяльності. Учні привчаються закріплювати результати спостережень у формі короткого запису, схеми, рисунка. Вимога фіксувати свої спостереження допомагає краще організувати увагу, підвищує почуття відповідальності, привчає до точності і самоконтролю.

              У процесі технічної творчості розвивається увага учнів, бо їм доводиться планувати технологічний процес, зосереджувати свою увагу на будові деталей і вузлів виробу, на їх взаємодії при складанні і налагоджуванні.

              При плануванні і виготовленні складніших виробів учням потрібна особлива концентрація уваги,  щоб жодна з дрібниць не залишилася поза нею. Концентрована увага потрібна, наприклад, при виготовлені технічних креслень, розмічанні, складанні схем, монтажі, налагоджені та інше.

              В інших випадках, навпаки, важливо вміти розподіляти увагу між декількома об’єктами, предметами і явищами, як, наприклад, при випробовуванні моделей або перевірці роботи складного приладу, де треба стежити одночасно за роботою і цілого виробу, і його частин.

              При виконанні деяких робіт доводиться систематично переключати увагу.

              Надзвичайно велике значення має для технічної творчості така якість уваги, як її сталість. Учень повинен уміти зберігати інтенсивність своєї уваги до кінця виконання роботи. Таким чином учні навчаються своєчасно концентрувати, розподіляти і переключати увагу, зберігаючи її сталість, тобто вчаться володіти нею.

              Позитивні емоційні реакції морального або естетичного характеру благотворно впливають на хід і результати навчального процесу. При тривалих заняттях  вони можуть перетворитися на сталі почуття, риси особистості.

              У процесі технічної творчості створюються умови для формування вольових якостей учнів, бо останнім доводиться стикатися з великими труднощами в роботі, іноді зазнавати невдач при виготовленні виробів. Роботу доводять до кінця лише ті учні, які мають достатню силу волі, уміють терпляче, наполегливо добиватися своєї мети, не пасувати перед невдачами.               Для технічного мислення характерні такі якості, як гнучкість, оперативність, активність у розв’язання спеціальних питань. Людина з розвинутим технічним мисленням володіє системою узагальнених знань, навичок, розуміє технічні взаємозв’язки конструкцій, функцій окремих деталей.

              Учні, що володіють технічним мисленням, уміють легко читати рисунки, визначаючи кількість деталей, з яких складатиметься виріб. Знаючи властивості оброблюваних матеріалів, вони вміють вибирати такі з них, які відповідають технічним умовам.

              Поняття про електричне коло та його елементи дають учням на конкретних прикладах. Це може бути, зокрема, найпростіше електричне коло, що складається з батарейки, лампочки і вимикача. Пояснюючи призначення основних елементів електричного кола, вчитель вводить поняття „провідники” та „ізолятори”, демонструючи на прикладах, які матеріали проводять електричний струм, а які ні.

              Для підвищення активності учнів і їх самостійності в роботі деякі вчителі застосовують інструкційні картки. Одержавши інструкційну картку, учень ознайомлюється з її змістом, з’ясовує незрозумілі питання з учителем і починає працювати. Кожного учня забезпечують індивідуальним робочим місцем та індивідуальним об’єктом роботи. Зміст роботи при ознайомлення з будовою електричної арматури такий, що кожен учень повинен виконувати її самостійно. Дуже важливо привчати учнів до акуратності. Буває так, що вчитель в одному класі дає завдання розібрати арматуру, а в іншому класі – скласти її. Цього робити не треба. Кожний учень повинен виконувати роботу від початку до кінця. Це потрібно із точки зору навчальної програми і для того, щоб привчити учнів до порядку на робочому місці та вихованню терплячості та відповідальності за виконання тієї чи іншої роботи.

2.7 Ознайомлення з основами виробництва

Всі благо нашої цивілізації, без яких людство не мисле своє існування, створене на основі технологій і технічних засобів, винайдених обдарованими творчими людьми.

              Природні потреби людей в продуктах харчування, одязі, місця проживання ви двигали задачі виготовлення та удосконалення об’єктів праці, підвищення ефективності методів охоти і захисту від диких звірів і небажаних проявів природи. Перед людством поставали все нові й нові задачі.

              Пошук правильних рішень відбувався простим перебором різних варіантів або так званий метод проб та помилок.

За програмою треба ознайомити учнів з правильною ор­ганізацією робочого місця. Навчаючись слюсарних, столярних, електромонтажних і верстатних операцій, учні привчаються роз­міщати інструмент і заготовки так, щоб не гаяти часу на допо­міжні прийоми роботи. Внаслідок цього учні усвідомлюють, яке значення має правильна організація робочого місця в умовах су­часного виробництва.

На заняттях у майстернях в учнів формується розуміння та­ких важливих елементів організації виробництва, як продуктив­ність праці, поділ праці, режим робочого дня, норма часу та ін. Норма часу є основою планування. Учням розповідають, що нор-

і ма часу не є чимось незмінним, а залежить від конкретних вироб­ничих умов. Ту саму роботу можна виконати за різний час залеж­но від устаткування, інструменту, кваліфікації робітника та ін­ших  факторів.  У  цьому учні  пересвідчуються,  коли  порівнюють під час екскурсій  роботу в майстернях з роботою  на  підприєм­ствах.

Велику увагу приділяє програма формуванню в учнів уявлен­ня про продуктивність праці і шляхи її підвищення. Насамперед учні мають можливість порівнювати ручну працю з роботою на універсальних верстатах, а потім роботу на верстатах — з робо­тою на напівавтоматах і автоматах. Вони також знайомляться з новаторами виробництва і з їхньою роботою, спрямованою на вдосконалення технології виробництва, створення нових пристроїв та інструментів. Нарешті, перед учнями розкривається залежність між продуктивністю праці і організацією виробництва. Особливо показовим є в цьому розумінні поділ праці, бо учні на своєму осо­бистому досвіді пересвідчуються, що при ланковій формі органі­зації праці удається швидше освоїтися з новою роботою, викона­ти її якісно і за коротший час, ніж при індивідуальній.

Режим робочого дня в майстернях збігається в основному з ре­жимом робочого дня на промислових підприємствах. Тут діють ті самі правила поведінки, додержуються тих самих правил техні­ки безпеки. Усе це дає учням правильне й чітке уявлення про режим робочого дня як один з елементів організації праці на со­ціалістичному підприємстві.

Працюючи в майстернях, учні вступають один з одним і з учи­телем у виробничі стосунки. Учитель виконує практично роль май­стра. Тому учні дізнаються на власному досвіді, як діє перша лан­ка організаційної структури промислового підприємства. Слід за­значити, що екскурсії, які передбачаються навчальною програмою з технічної праці, мають надзвичайно велике значення для озна­йомлення учнів з основами організації праці і елементами орга­нізації виробництва. Ефективність екскурсій залежить насамперед від учителя праці, його вміння правильно організувати екскурсію, починаючи з вибору об'єктів і кінчаючи обговоренням підсумків з учнями.

У навчальній програмі з технічної праці багато уваги приділено екскурсіям на виробництво.

Значення екскурсій полягає передусім у тому, що вони озна­йомлюють учнів із сучасним виробництвом. В умовах шкільних майстерень учні засвоюють в основному такі способи обробки ма­теріалів, які не відображають останніх досягнень техніки. Це ціл­ком закономірно з усіх точок зору. Зокрема, з точки зору педаго­гічної, бо учні нездатні оволодіти складною технікою, і з точки зору економічної, бо майстерні не можна оснащувати дорогим об­ладнанням, яке простоюватиме. Таким чином, залишається єдино можливий шлях практичного ознайомлення учнів із сучасною тех­нікою, технологією і організацією виробництва — безпосередньо на виробництві.

Екскурсії на виробництво мають велике значення і для форму­вання багатьох важливих понять, зокрема «продуктивності праці». Це поняття можна сформувати, звичайно, і поясненнями, і за до­помогою наочних посібників. Та воно не буде так міцно засвоєне, як на практиці.

2.8 Трудове виховання

„Праця створила саму людину” – ці відомі слова показують значення праці в житті людини. Усе, що має людина, усе що ставить її над твариною, -  усе це наслідки праці людини. У зв’язку з цим праця повинна зустрічати збоку людини лише повагу. Ставлення людини до праці залежить насамперед від виховання, від того, які приклади дають дитині її батьки, вихователі, учитель, з якими людьми зустрічається вона на своєму життєвому шляху.

              Згідно зі „стандартами загальної середньої освіти”, трудова підготовка має вирішувати рід завдань навчально-виховного процесу, а саме:

      формування в учнів політехнічного світогляду;

      здійснення трудового виховання;

      поєднання навчання з продуктивною працею;

      формування творчого ставлення до праці;

      ознайомлення учнів з виробництвом, їх професійне самовизначення.

              Провідні педагоги та психологи вважають, що необхідно якомога раніше починати формувати в учнів здібності до створення змістовних абстракцій та оперування ними, до точних обчислень і тривалого мислення. Адже саме завдяки оперуванню абстракціями формується абстрактне мислення, що є невід’ємним компонентом наукового.