Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Марта 2012 в 09:59, курсовая работа
Формування естетичних смаків школярів на уроках трудового навчання має специфічні особливості, які визначаються змістом та умовами їхньої навчальної діяльності. На уроках трудового навчання, на відміну від уроків мови i літератури, образотворчого мистецтва та багатьох інших навчальних предметів, де в учнів формуються уявлення про такі естетичні категорії, як прекрасне i потворне, величне i низьке, трагічне i комічне та багато інших, виникає можливість розкрити i показати їм взаємовідношення між виробництвом, технікою i мистецтвом. I це цілком закономірно, адже сприйняття i розуміння людиною прекрасного виникло, головним чином, у процесі трудової діяльності.
Вступ ……………………………………………………………………………5
1. Розробка календарно – тематичного плану по темі «Електротехнічні роботи в 5 класі» ………………………………………………………...9
2. Розробка системи занять
2.1 Місце теми в предме-ті……………………………………………..10
2.2 Методичний аналіз змісту те-ми……………………………….........12
2.3 Вибір об’єктів роботи уч-нів………………………………………...15
2.4 Методи і форми навчальної робо-ти………………………………..17
2.5 Забезпечення правил безпеки пра-ці………………………………..20
2.6 Розвиток технічної творчос-ті………………………………….........25
2.7 Ознайомлення з основами виробницт-ва…………………………...30
2.8 Трудове вихован-ня…………………………………………………..33
2.9 Профорієнтаційна робо-та…………………………………………………38
2. План конспект уроку на тему «Електричне коло та цого елемен-ти»…....................................................................................................................42
Виснов-ки…………………………………………………………………………..57
Літерату-ра………………………………………………………………………....60
На виклад матеріалу треба відводити не більше як 20 – 25% навчального часу. Розповідь на заняттях у майстерні застосовують порівняно рідко. ЇЇ можна використати, коли учням повідомляють про основні завдання навчання, тощо. Значно частіше застосовують пояснення, яке звичайно су проводиться демонструванням. Пояснювати доводиться будову інструментів, як правильно виконувати ту чи іншу роботу, тощо.
До розповіді і пояснення ставлять вимоги, які необхідно виконувати, щоб забезпечити досягнення дидактичної мети. Достовірність змісту, факти, які наводять учням, повинні якнайкраще відповідати змісту навчальної програми і бути науково обґрунтованими. Не слід захоплюватись великою кількістю фактів, бо за ними інколи зникає суть навчального матеріалу.
Виклад матеріалу в логічно виправданій послідовності. Поняття „просте” і „складне” в науці і навчанні не збігаються. Практикою роботи доведено, що в зв’язку з цим при поясненні прийомів, процесів доцільно вдаватися до аналітико – систематичного викладання матеріалу, а саме: спочатку ознайомити учнів з об’єктом в цілому, а потім розчленувати об’єкт на складові частини, вивчити їх і знову повернутися до об’єкта в цілому, розглянувши його глибше і досконаліше.
Чіткість і доказовість змісту трудового навчання, як правило, дає змогу використовувати теоретичні положення, з якими ознайомлюються учні і правила виконання трудових прийомів, якими вони володіють.
Культура мови вчителя, доступність її розумінню учнів. На заняттях у майстернях широко застосовується такий метод, як бесіда. Бесіду можна використовувати при викладанні нового матеріалу, коли вчитель спирається на знання учнів, при закріпленні і перевірці вивченого, при узагальненні вивченого матеріалу.
До бесіди вчитель готується, тобто підбирає питання, які були б зрозумілими учням, відбивали суть справи, і розміщує їх у доцільній послідовності.
Також на заняттях у майстернях застосовують лабораторні роботи для ознайомлення учнів з властивостями оброблюваних матеріалів і будовою інструментів, які при цьому використовуються. Лабораторні роботи можуть бути різної складності залежно від віку учнів і наявної матеріальної бази.
На уроках трудового навчання завжди словесні методи поєднуються з наочними. Слід зауважити, що унаочнення в трудовому навчанні є одною із головних умов правильної організації навчального процесу, бо зміст останнього пов'язаний з реальними технічними об'єктами і процесами. Вивчення цих об'єктів і процесів неможливе без ознайомлення з їх будовою або умовами, в яких вони протікають. Тому, як правило, на кожному уроці широко використовують наочність.
Крім словесних, наочних методів також застосовуються такі методи як практична робота, вправи, робота з підручником тощо. Саме вони формують в учнів вміння використовувати знання при виконанні роботи.
Тож, як бачимо, що методів навчання, які може використовувати під час уроків вчитель дуже багато. Чим більше їх буде застосовано в навчальному процесі, тим цікавішим буде урок, і тим краще учні сприйматимуть матеріал з даної теми.
2.5 Забезпечення правил безпеки праці
Електрична енергія - сама універсальна й зручна для використання форма енергії. Без електроенергії немислиме культурне життя людини. Електрика - наш вірний помічник у праці й у побуті, але вона стає небезпечною для життя людини, якщо до нею неправильно й недбало звертатися.
У наш час збільшилося споживання електроенергії ,через зростання кількості побутових приладів та їх електоємності та універсальних функцій тому й зросла небезпека поразки електричним струмом, що робить досить актуальною профілактичну роботу з попередження электротравматизма серед населення.
У наших будинках і квартирах напруга електричної мережі дорівнює
220 В. Цю мережу часто називають "низьковольтною" і дуже часто помилково вважають її безпечною для життя та діяльності людини. Однак практика показує, що саме в таких мережах і відбувається найбільша кількість нещасних випадків з людьми. При проходженні через тіло людини електричний струм може викликати опіки, непритомність, судороги, припинення подиху й навіть біологічну смерть.
Щоб уникнути нещасних випадків від поразки електричним струмом необхідно чітко представляти собі всю небезпеку дії електричного струму й твердо знати та неухильно виконувати хоча б основні правила безпечного користування електроенергією та побутовими електроприладами.
Правильне користування електроенергією в сухих приміщеннях, у приміщеннях з дерев'яними підлогами практично виключають випадки поразки електричним струмом. Однак через порушення вказівок по правильному користуванню електроприладами й апаратами, викладених в інструкціях, не своєчасний ремонт техніки й недбале зберігання цих приладів й апаратів у побуті нерідкі трапляються випадки електротравм.
Нижче приводяться основні положення які слід виконувати при користування електроенергією в побуті, та за дотриманням яких варто постійно стежити.
1) Захист від коротких замикань (автомати, пробочні запобіжники) в електропроводці повинна бути завжди справної.
2) Основною умовою безпечного застосування електроенергії в побутових приміщеннях є справний стан ізоляції електропроводки, електроприладів й апаратів, запобіжних щитків, вимикачів, штепсельних розеток, лампових патронів і світильників, а також шнурів, за допомогою яких включаються в електромережу електроприлади. Тому варто стежити за станом ізоляції, забезпечуючи своєчасний ремонт силами фахівців - монтерів.
3) Щоб уникнути ушкодження ізоляції не допускається:
- перекручувати проводи;
- підвішувати електропровід на цвяхах, металевих і дерев'яних предметах;
- закладати провід й шнури за газові й водопровідні труби, за батареї опалення;
- витягати за шнур вилку з розетки.
4) Освітлювальну арматуру й електролампи небезпечно очищати від забруднення й пилу при включеному вимикачі (під напругою), а також мокрими або вологими ганчірками. Очищення повинно проводитись при відключеному вимикачі сухою ганчіркою, стоячи на непровідний струм підставці.
5) Ушкоджені вимикачі, лампові патрони, штепсельні розетки, електроприлади й апарати вкрай небезпечно ремонтувати або заміняти під напругою.
6) Небезпека поразки струмом може виникнути також у наступних випадках: при користуванні електроприладами з порушеною ізоляцією; при порушенні порядку включення приладу в електромережу, відповідно до якого шнур спочатку підключається до приладу, а потім до мережі; при застосуванні оголених кінців проводів замість штепсельних вилок.
На уроках трудового навчання також дітям потрібно мати справу з ріжучими інструментами, неправильне поводження з якими приводить до поранення. Травми можливі не лише при нарізуванні або проколюванні матеріалів та знятті ізолюючого шару, а і при виконанні ряду інших трудових операцій, наприклад, при випилюванні, складанні електричного коло та інше. Суворе виконання правил техніки безпеки є надійною гарантією попередження та уникнення нещасних випадків. Тому знання правил поводження з інструментами та обладнаннями в побуті та майстерні – обов’язкова умова для учнів та вчителів. З перших уроків необхідно знайомити учнів з правилами техніки безпеки та потрібно вимагати обов’язкового його виконання.
Техніку безпеки потрібно поділити на положення загальні та ті, що стосуються окремих робіт.
Загальні правила техніки безпеки:
1. Працю починати тільки з дозволу вчителя. Коли вчитель звертається до тебе, призупинити роботу. НЕ відволікатися під час роботи.
2. Не користуватися інструментами, правила з якими не вивчені та які тнемають відношення до виконання даного виду операцій.
3. Використовувати інструменти тільки по призначенню.
4. Не працюй з несправними та тупими інструментами.
5. При роботі правильно тримати інструменти, як показував вчитель.
6. Інструменти та обладнання тримай в назначеному для нього місці.
7. Тримай в чистоті та порядку робоче місце, раціонально використовувати робочу зону.
8. Розкладуй інструменти і обладнання в указаному правилами та вчителем порядку.
9. Не розмовляй та не відволікайся під час роботи.
10. Виконуй роботу уважно, не відволікайся сторонніми справами.
Правила техніки безпеки під час роботи:
1. Монтувати чи збирати електричну схему, виконувати переключання та ізолювання провідників та приладів лише при повністю відключеній напрузі.
2. Схему збирати так, щоб проводки не схрещувалися, не були натягнуті і не скручувалися петельками, що попередить замикання.
3. При пайці в якості клюза використовувати каніфоль а ніяк не інші призначенні для цього речовини. Чітко виконувати інструкцію по техніці безпеки при паянні.
4. При роботі біля електричних приладів та машин слідкувати, щоб руки, одяг, волосся не торкалися деталей які крутяться і оголених проводів.
5. Зібрану монтажну схему включати тільки після того, як її оглянув вчитель та дав дозвіл на включання в електромережу.
6. Забороняється провіряти наявність напруги в приладах та мережі пальцями та іншими частинами тіла, про це краще попросити вчителя чи майстра.
7. При знайденні пошкодження електропроводки чи інструментів, приборів потрібно негайно відключити схему від мережі та поставити до відома вчителя.
Правила техніки безпеки після закінчення роботи
1. Відключити схему від джерела електроенергії.
2. Інструмент, електроарматуру та інші матеріали положити в зазначеному порядку. Перевірити їх стан.
3. Прибрати робоче місце від пилу та непотрібних деталей. При прибиранні користуватися щіткою та іншим призначеним для цього інструментом.
4. Привести себе і спецодяг до порядку.
5. Із майстерні виходити з дозволу вчителя та після здачі йому свого робочого місця.
Правила техніки безпеки поводження з ножицями
1. Користуйся ножицями з заокругленими кінцями. Зберігай у спеціально відведеному місці.
2. При праці уважно слідкувати за направленням леза щоб запобігти власному травматизму.
3. Не працюй з тупими ножицями і з ослабленим шарнірним кріпленням.
4. Не тримай ножиці лезом вверх.
5. Не залишайте ножиці з відкритими лезами.
6. Не ріж ножицями під час ходи.
7. Не підходь та не заважай товаришу під час виконання роботи.
8. Передавай ножиці закриті, кільцями вперед.
Правила поводження з ножем
1. Зберігай ніж в зазначеному місці з закритим лезом.
2. Забороняється працювати з тупим та неробочим ножем.
3. Не тримати ніж лезом вверх. Подавай ніж товаришу лише ручкою ручкою вперед.
4. Користуйся ножем лише з заокругленим лезом.
2.6 Розвиток технічної творчості учнів
Для творчої діяльності учнів характерні всі основні закономірності, які спостерігаються в творчій діяльності дорослих людей:
a) усе, що створюють учні, незалежно від його значення для суспільства, створюється ними в наслідок клопіткої, часто напруженої праці;
b) творчість учнів наближається до творчого процесу дорослих людей щодо участі та значення в цьому основних психічних компонентів;
c) у загальному вигляді процес творчої діяльності учнів можна поділити на ті самі стадії, що й процес творчої діяльності дорослих: виникнення ідеї або творчого завдання; розв’язання завдання ; реалізація його на практиці.
Поряд з цим процес творчої діяльності учнів має і свої особливості:
1) для всякої творчості характерною є новизна, яка може бути об’єктивною і суб’єктивною . З точки зору психології праця учнів не позбавлена творчого характеру, бо в процесі її вини роблять для себе відкриття. Для розвитку здібностей учнів, для навчання їх технічній творчості характер новизни (об’єктивний чи суб’єктивний ) не має значення;
2) технічна творчість учнів має навчальний характер, коли на першому плані стоять не результати творчої діяльності, а підготовка до такої в майбутньому у виробничих умовах.