Дифференцированное обучение младших школьников

Слід відзначити, що сама дія зображення вислову для дитини не нова. Діти виконують її в ситуаціях безпосереднього спілкування засобами усного мовлення, але не виокремлюють як самостійну. Якщо співрозмовник не розуміє, дитина часто намагається зобразити свій вислів інакше, але, звичайно не замислюється над тим, що виконує цієї миті дію зображення. Вона просто просить лагідніше, вимагає наполегливіше, використовує міміку, жести.

Гадаємо, для того, щоб дитина виокремила дію зображення вислову, їй треба виокремити його як реальну одиницю спілкування, визначити істотні ознаки (адресність, завершеність) і межі (зміна суб’єктів спілкування).

Природний розрив між двома формами мовлення, що намічається в дошкільному віці й пов'язаний із тим, що дитина говорити вже вміє, а писати – ще ні, підсилюється зведенням засвоєння писемної форми мовлення до опанування письма, тобто до формування в дитини орфографічної дії. Вміння писати для дитини пов’язано з умінням позначати звуки (фонеми) буквами. Орфографічна (штучна дія) стає самоцінною дією на початковому етапі навчання й підміняє мовну (натуральну) дію дитини.

Слід також відзначити, що робота з розвитку мовлення школярів проводиться, як правило, на рівні становлення в дитини вміння будувати зі слів речення, з речень – текст. В результаті цього діти можуть добре узгоджувати слова в реченні, паралельно чи послідовно з’єднувати  речення в тексті, але це аж ніяк не позначається на їхньому мовному розвитку, бо в самої дитини немає ніяких підстав відповідати на запитання : „Чи речення є достатньо поширеним?”, „Текст уже закінчено чи можна ще щось додати?”[16, с.275]. Лише послуговуючись висловом як реальною мовою одиниці, дитина зможе самостійно працювати і з реченням і з текстами. Адже побудова вислову – це „не нанизування слів, а заповнення потрібними словами цілого”.

Посилює ж цю суперечність (мета і засоби) ще й поняття про функціональні стилі, що запроваджуються в програмі з мовного розвитку дітей.

Завдяки роботі з такими несловесними засобами, як міміка, жести, дії діти можуть виділяти особливість умов використання усної форми висловлювання – єдність оформлення вислову й конкретної ситуації спілкування (мета, адресат), тобто можливість оформляти вислів, ураховуючи безпосередню реакцію співрозмовника. Іншими словами,  усна форма висловлювання – це не просто „звукова” форма вислову, а його зображення словами, мімікою, жестами в мить самого спілкування (конкретну й неповторну). Життя усної форми конкретного вислову визначають межі конкретної ситуації спілкування.

У молодшому шкільному віці, особливо на найранніших етапах ознайомлення дитини з різними формами мовного висловлювання, діти тяжіють до роботи з усною формою, натуральною для дитини: вона вільно володіє засобами вираження цієї форми на рівні свого мовного досвіду. Зробити ж ці засоби для дитини предметом осмислення можна лише за умови „відчуження” усної форми мовлення від самого вислову. Таку змогу дає запровадження писемної форми.

Велику цінність для початкового етапу навчання ми вбачаємо не  стільки в породженні, вигадуванні дітьми різних текстів, скільки в трансформуванні вислову з однієї форми в іншу. На цій стадії важливішим є не складання оповідань, казок, тощо, а читання й переведення писемної форми в усну (драматизація або малювання).

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ОРГАНІЗАЦІЇ ДИФЕРЕНЦІРОВАНО-ГРУПОВИХ ФОРМ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

2.1. Обгрунтування та експериментальна перевірка ефективності експериментальної роботи і організації диференційовано-групових форм діяльності учнів на уроках української мови в початковій школі

Аналіз психолого-педагогічної літератури та шкільної практики показав, що сьогодні зростає інтерес науковців до вивчення групової форми навчання учнів: О.В.Кузьміна, К.Ф.Нор.

Диференційовано-групова форма передбачає організацію роботи груп учнів з різними навчальними можливостями.

При груповій формі навчання вчитель керує діяльністю учнів в групах за допомогою лідерів (організаторів, консультантів тощо), кожна група вибирає свій темп навчання. Початкова ланка школи відіграє значну роль у формуванні в молодшого школяра повноцінної навчальної діяльності, одним з основних компонентів якої є рівень розвитку зв'язного мовлення — необхідна умова формування соціально активної особистості.

Для розвитку мовлення школярів у період навчання грамоти доцільно виділити роботу над словом, словосполученням, реченням і зв'язним мовленням.

Зупинимось ґрунтовніше на використанні вправ, основним матеріалом у яких є робота зі словом.

К.Ушинський справедливо стверджував, що «бідність словника школяра породжує одноманітність мовлення і робить його незрозумілим для слухачів, бо він, школяр, не може замінити одне слово іншим, не може переставити двох слів, його мова знаходиться в ланцюгах тих рядків, які він завчив» [58, c.12]. Отже, без достатнього запасу слів неможливе оволодіння мовою як засобом спілкування.

Необхідною умовою для успішного вирішення цієї проблеми є системний підхід до мовного розвитку. А тому вчителеві необхідно добре усвідомити, що слово має бути поставлене в центр усієї роботи.

Слово входить до активного словника школяра лише тоді, коли він добре розуміє його значення, усвідомлює правильність граматичних форм, структуру словосполучень та речень, тобто закріплюється у пам'яті учня лише через активне застосування у мовленні.

Роботу доцільно розпочинати з першого дня перебування дитини в школі, надаючи при цьому перевагу доборові навчального матеріалу, практичній мовленнєвій спрямованості змісту уроку, врахуванню особливостей словникового складу у першокласників та його обсягу. Обсяг словника має вбирати слова всіх лексико-граматичних розрядів, проте можуть переважати іменники і дієслова. Це пояснюється конкретністю мислення семиліток, які збагачують словник спочатку іменниками, на основі сприймання предметів, потім дієсловами (введення предмета в дію), і лише потім — визначенням ознак, тобто збагачення мовлення прикметниками.

Працюючи над збагаченням словника, його закріпленням, уточненням і активізацією, необхідно акцентувати увагу на роботі над лексичним значенням слова. Змістом такої роботи може бути: встановлення взаємозв'язків між словом та відповідним об'єктом, вироблення вміння на основі аналізу визначати та узагальнювати найістотніші зв'язки предмета, з'ясовувати смислові зв'язки між словами.

Ефективним засобом вирішення проблеми можуть бути словниково-логічні вправи. Вперше у вітчизняній методиці вони були запропоновані К.Д.Ушинським. Ці вправи на порівняння, узагальнення, класифікацію сприяють формуванню загальнонавчальних умінь і навичок — розмірковувати, виділяти головні ознаки предметів, явищ.

Наведемо приклади словниково-логічних вправ, які ми застосовували у роботі:

1.  Назвати предмети з наступним узагальненням:

а) дуб, сосна, береза — _. (назвіть одним словом);

б)  карась, лин, окунь — це _ .

2. Продовжити  називати  видові поняття  після узагальнення:

а) маслюк, мухомор — це гриби.

Які гриби ти ще знаєш?

б)  помідори, огірки, капуста — це ... Які ____ ти ще знаєш?

3.  Вилучити «зайвий» предмет. Що зайве? Чому?

а)  стіл, крісло, телевізор, шафа;

б)  дуб, бузок, сосна, верба.

4. Узагальнити через протиставлення:

а) дуб — дерево, а смородина — ___

б) плаття — одяг, а черевики — ___

5. Дібрати видові назви до родових:

а)  квіти — це чорнобривці, _ , _ ;

б) транспорт — це машина, _. , _ .

6.  Розподілити ряд видових назв між двома родовими: визначити серед ряду птахів перелітних і тих, що залишаються зимувати: ластівки, шпаки, горобці, синиці, снігурі, щиглі, дятли.

7.  Визначити предмет за його ознаками (колір, форма, розмір...):

а) пухнаста, руда, хитра — .. (лисиця);

б) щедра, золота, барвиста, багата — _ (осінь).

8.  Визначити предмет за його діями:

а) літає, падає, покриває, зігріває, блищить, скрипить — .. (сніг).

б) світить, гріє, усміхається, пригріває, зігріває — _ (сонце).

9. Логічне визначення предмета:

а)  береза — листяне дерево;

б) волошки —__ __ .

Використання словниково-логічних вправ під час навчання допомагає вирішувати проблему усвідомлення лексичного значення слова і є засобом розвитку логічного мислення, що забезпечить успішне засвоєння в наступних класах таких лексичних понять, як багатозначність слова, пряме й переносне значення, синонімія, антонімія тощо.

З перших днів перебування першокласника у школі перед учителем стоїть завдання навчити його висловлювати свої думки правильно, послідовно, точно і виразно. Звісно, що з цим завданням учень може впоратись лише в тому разі, якщо його увага буде прикута до лексичної сторони мови, а дії спрямовані на оволодіння хоча б найпростішими засобами пояснення прямого значення слова. Такий підхід до лексичної роботи, яка здійснюється на уроках читання і письма, полягає в тому, щоб домогтися точного, співвідношення слів, які читаються і використовуються в усному мовленні, і назв предметів та явищ навколишньої дійсності. Якщо учень усвідомить, що кожне слово має своє певне значення, то він точно зможе відтворити свої думки і вибрати найбільш влучні. Неправильне вживання слова, нерозуміння його значення часто зумовлене об'єктивними причинами: знає предмет або явище під іншою назвою (лелека — чорногуз, завірюха — хуртовина), не ознайомлений із близькими за значенням словами (синонімами), не володіє поняттям багатозначності.

Важливим кроком для вирішення цієї проблеми є пошук ефективних способів пояснення незрозумілих слів та добір дидактичного матеріалу.

До того ж, учитель має знати, що найскладнішою для першокласників є робота над засвоєнням та використанням у мові синонімів, бо вони з'ясовують відношення між словами, різними за звучанням, але близькими за значенням.

Збагачення мовлення школярів синонімами сприяє точнішому розумінню різних відтінків значення слова, привчає дітей вдумуватись у його зміст, семантично правильно будувати словосполучення, використовуючи найбільш влучні слова та уникаючи повторів. Складність цієї роботи не тільки в обмеженості словника дитини, а й у його бідності та відсутності звички користуватися багатством мови.

Для роботи над синонімами можна запропонувати такі завдання:

1. Відшукати в тексті слова-синоніми, пояснити їх значення і з'ясувати відтінки.

З гілок тополь злітає листя,

Кружляє й падає до ніг.

Уперше діти урочисто

Переступають цей поріг [поріг школи].

Наталя Забіла

Працюючи над цим віршем, першокласники за допомогою запитання: «Що робить листя?» знаходять слова, близькі за значенням, які позначають рух: злітає, падає, кружляє.

2.  Дібрати близькі за значенням слова до даного: заметіль, _ , _ (завірюха, буря, хурделиця, хуртовина).

—  При доборі можливе використання зразка або запитання:

сніг (що робить?) __ (кружляє).

3.  Замінити у реченні виділене слово синонімом: Полетів пухнастий сніг (пішов, посипав).

— Яке слово краще використати? В якому випадку?

4.  Вибрати і вставити в речення одне із близьких за значенням слів:

Заблищав на сонці (білий, пухнастий, сріблястий) сніг.

Отже, збагачення мовлення синонімами збільшує словниковий запас не тільки кількісно, а й якісно, тобто робить словник дитини точним і виразним. А це впливає на розвиток мовлення першокласника.

Ми пропонуємо навчання читання не тільки на уроках рідної мови, але й на уроках математики таким чином:

Задача

1. Сприймання тексту на слух; розвиток уяви:

а) уважно прослухати задачу (читає вчитель);

б) створити в уяві картину, «побачити» все так, як описано;

в) намалювати словами уявлену картину.

2.  Відшукати серед літер слово-відповідь до задачі (до розв'язування).

Розв'язавши задачу, переконатися, правильно чи неправильно наведена відповідь.

Задача 1. Сприймання тексту, прочитаного мовчки; розвиток точності, повноти сприймання:

а) прочитати уважно задачу мовчки, закрити підручник;

б)  прочитати цю ж задачу, записану на дошці. Знайти помилку.

Коли від пасажирською поїзда відчепили 7 вагонів, то в ньому стало 8. Скільки вагонів було в поїзді?

Задача

1. Сприймання тексту, прочитаного вголос; розвиток смислової здогадки:

а) читати задачу вголос, закрити текст,

б)  прочитати цю ж задачу, записану на дошці з недописаними словами. Доповнити текст потрібними словами.

З машини вивантажили 6 ящиків з маслом, і в ній 7. Скільки ящиків з маслом було в машині ____? Наскільки____?

Вправа для розвитку стійкої уваги:

1 6...

5 1 ...

Задача 1. Сприймання тексту, прочитаного мовчки:

а) прочитати пояснення слова:

нарти — вузькі довгі сани, якими користуються для їзди на оленях та собаках;

б) прочитати задачу мовчки, уявити описану ситуацію;

в)  «намалювати» словами уявлену картину. Відшукати відповідь до задачі: а о р с м х е л с і м н а д ц я т ь в о т р м х.

Задача

1. Сприймання тексту на слух, його відтворення:

а)  уважно прослухати, запам'ятати задачу (текст читає вчитель);

б)  прочитати мовчки записані в порушеній послідовності частини тексту задачі:

На закладку вона витратила 2 дм стрічки; у дівчинки було 15 дм стрічки; скільки дециметрів стрічки залишилося у дівчинки? а на бант 6 дм.

в) прочитати вголос складену правильно задачу.