Товарна політика у промисловому маркетингу та напрями її вдосконалення

              Підприємство щомісяця публікує інформацію про свою продукцію та дає рекламу в такі джерела:

• Журнал “Легка промисловість”;
• Журнал “Наше покоління”;
• Журнал “Бізнес Україна”;
• Журнал “Бізнес Регіон”;
• Журнал “Товари та послуги”;
• Районні газети “Самоврядування”;
• Журнал “Спілка ТПП Росії” та інші.

                Також рекламу “Києва” можна  знайти в інформаційних листівках,  прайс-листах, поздоровчих листівках  до свят, в рекламі-банері (на ст. метро “Арсенальна”), кульках, ручках, календариках, прапорцях, повітряних кулях та іншому.

             Підприємство використовує таку  мотивацію купівель, як сезонні  знижки, знижки до Дня Легкої  промисловості, 8 березня, під Новий  рік та Різдво, знижки на виїздній  торгівлі та існують акції  для своїх співробітників.

             Підприємство “Київ” має свій власний сайт: kptop @ carrier.kiev. ua.

     КВТВП  “Київ” опинилося в складних умовах, передусім тому, що обсяги виробництва  повинні бути високими задля втримання  підприємства у дієвому стані, а попит на продукцію, що виробляється є невисоким та недостатнім для цього. Тому існує два варіанти рішень:

1. кваліфіковано та професійно провести сегментування ринку та працювати на найбільш прийнятних нішах, а залишкові площі та обладнання здавати у оренду;
2. обрати для виробництва продукцію військового та спеціального призначення, запустити його виробництво великими партіями та виходити на європейські ринки, при цьому взуття повинно буду відмінної якості.

     Як  прихильник маркетингового підходу, я  вважаю більш цікавим та доцільним  перший варіант.

     Для цього нам необхідно:

•  зняти з виробництва все, що приносить збиток;
•  продовжувати виробництво для гос. Структур, але за умов своєчасної     оплати;
•    провести реорганізації кадрового складу, як то в управлінні, так і у виробництві;
•   запросити молодих працівників у відділ дизайну;
•   після проведення маркетингових досліджень та формування групи взуття, яка користується найбільшим попитом, запустити його у виробництво;
•  переглянути перелік постачальників;
•    зорієнтувати імідж та моделі взуття на консервативних, але зі смаком,    споживачів, які цінують якість та форму;
•     продавати вироби не тільки у своїх магазинах, але і на інших площах, а магазинам дати назву;
•  використовувати недорогу рекламу біля місць продажу;
•  зняти з балансу ті об'єкти, що не приносять збитки;
•  залишки площі та обладнання здати у оренду;
•  більше контролювати роботу на підприємстві працівників.

 

     2.4. АВС-аналіз асортименту  КВТВП “Київ” 

     Для оптимізації структури асортименту  і його складу в маркетинговій  діяльності використовується АВС-аналіз. В даному випадку буде проведено АВС-аналіз для асортиментного ряду взуття КВТВП “Київ” за 2003 рік. Використовується груповий ассортимент наступного виду:

• юхтове взуття;
• хромове взуття;
• текстильне взуття;
• литьове взуття;
• чоловіче взуття;
• жіноче взуття;
• дитяче взуття;
• пінетки.

 

     Таблиця №3: “Вихідні данні”

 

Таблиця №4: “Розрахунок структури доходу”

 

                   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Таблиця №5: “Ранжування по долі в прибутку”

 
 

Таблиця №6: “Розрахунок структури відшкодування затрат”

 
 

Таблиця №7: “Ранжування по долі у відшкодуванні затрат”

 

     Отже, потрібно розглянути питання про вилучення з ассортименту таких групп товарів, як: 8,2,7,1,4. Але потрібно впевнитись, що намічені товари до вилучення з асортименту знаходяться в стадії зрілості чи спаду, і лише тоді приймати остаточні рішення. 

     Ш Напрями вдосконалення  товарної політики КВТВП “Київ” 

     3.1. Аналіз та огляд  АВС-аналізу 

     Для оптимізації структури асортименту  і його складу в другій частині  курсової роботи було проведено і  розраховано АВС-аналіз асортиментного ряду взуття КВТВП “Київ”, який дав змогу більш конкретно і впевнено визначити позицію кожного товару на ринку та доходи, які він приносить підприємству. Звичайно не всі товари для підприємства є прибутковими і вигідними, але є й такі, які є базовими і приносять найбільший прибуток підприємству. Також вони компенсують свою прибутковість значними продажами серед інших товарів. Адже високий оберт товарів є найбільш вигідним для будь-якого підприємства і приносить найбільше доходів.

     Щодо  АВС-аналізу, то ситуація спостерігається  така: до групи “А” ввійшли 2 групи товарів – 5 (чоловіче взуття) та 6 (жіноче взуття); до групи “В” потрапила 1 група товарів – 3 (текстильне взуття); до групи “С” ввійшло найбільше товарів, а це значить, що вони приносять найменше прибутку підприємству і мають або вилучатися з асортименту, або їх потрібно вдосконалювати за допомогою покращення різних виробничих і споживчих властивостей. Так, до групи “С” ввійшли такі групи товарів 8 (пінетки), 2 (хромове взуття), 7 (дитяче взуття), 1 (юхтове взуття), 4 (литьове взуття).

     Але для остаточних висновків, треба  ще провести аналіз за стадіями життєвого  циклу товару.

     В основу концепції життєвого циклу  покладається визначення того, що можливість успішного продажу конкретного  товару на ринку є функцією часу. Життєвий цикл товару характеризується коливаннями обсягів продажу і прибутків від реалізації.

     Існує чотири етапи життєвого циклу: запровадження, зростання, зрілість, спад. Запровадження – це період повільного збільшення обсягів продажу, коли товар щойно з`явився на ринку і його купують перші споживачі. Появі нового товару на ринку передують великі витрати, тому прибутку на цьому етапі, як правило, немає. Період зростання характеризується інтенсивним визнанням товару і значним зростанням прибутку. Зрілість пов`язується з періодом уповільнення темпів зростання обсягів продажу, оскільки товар уже придбала переважна більшість покупців. Прибуток стабілізується або навіть частково зменшується внаслідок додаткових витрат на маркетингові заходи протидії конкурентам і залучення нових покупців. Спад товару позначається різким скороченням обсягів продажу і зменшенням прибутку. Для типового товару найкоротшою є стадія запровадження, а найдовшою – стадія спаду обсягу продажу.

           Для визначення стадій життєвого циклу метод Поллі-Кука передбачає наступні дії:

1. визначаємо товари, збут яких менше 5% від розрахункового максимуму;
2. для усіх залишившихся товарів обирають інтервал часу, що відповідає “тривалості життя” даної асортиментної групи;
3. визначають індекси зміни збуту по кожному залишившимуся товару ;
4. визначають середній індекс по групі (Ім) та стандартне відхилення :