Маркетингова стратегія діяльності підприємства

• Інтелектуальна складова - це ідеї, кваліфікаційний рівень персоналу, ступінь впровадження інформаційних технологій і комп'ютеризація управлінської діяльності.  З її допомогою підприємства мають можливість формувати конкурентні переваги [22].

Економічна оцінка інтелектуального потенціалу підприємства повинна визначати резерви майбутніх можливостей інтелектуального капіталу і економічного зростання виробництва.

Інтелектуальним капіталом  є сукупність знань, здібностей, умінь  людини, його мобільності (здібності  до сприйняття нової інформації, навчання, перепідготовки, адаптації до нових умов) і креативности (здатності неординарно мислити і формувати ідеї) із забезпеченням можливості створення нового продукту в процесі руху інтелектуального капіталу, а також деяких структурних матеріальних об'єктів (баз даних, програмного забезпечення, систем управління і так далі) [28].

• Виробнича (технологічна) складова - відбиває здатність оперативно перебудуватися, переорієнтувати виробничі потужності й налагодити економічно ефективне виробництво нових продуктів, що відповідають запитам споживачів. До основних негативних впливів відносять: дії, спрямовані на підрив технологічного потенціалу підприємства; порушення технологічної дисципліни; моральне старіння встаткування, технологічного оснащення й використовуваних технологій.
• Фінансова складова - характеризує можливість забезпечити фінансовими ресурсами проекти інноваційного розвитку, а також фінансову стійкість підприємства в процесі їх реалізації.

Фінансова складова створює стимули і умови для  розробки інновацій, впливає на вибір тематики інноваційних проектів відповідно до потреб функціонування і розвитку самої інноваційної сфери, сприяє ефективному формуванню витрат на інновації, реалізує необхідну еластичність надходжень фінансових ресурсів відповідно до протікання етапів інноваційного процесу.

Про ослаблення фінансової складової інноваційного потенціалу підприємства свідчать: зниження ліквідності; підвищення кредиторської і дебіторської заборгованості; зниження фінансової стійкості та ін.

• Інформаційна складова - відбиває інформаційну оснащеність (забезпеченість) господарюючого суб'єкта, ступінь повноти, точності й суперечливості інформації, необхідної для прийняття ефективних інноваційних рішень [32].
• Науково - дослідницька складова - характеризує наявність заділу результатів науково-дослідних робіт, достатнього для генерації нових знань і можливості використання інновацій у виробництві нової продукції [13].
• Інтерфейсна складова - характеризує можливість приведення у відповідність і узгодження різноспрямованих інтересів суб'єктів інноваційного процесу: розробників інновацій; виробників нових товарів; інвесторів, постачальників вихідної сировини, матеріалів і комплектуючих; торгових і збутових посередників; споживачів; суспільства в цілому тощо. Особливо важливим є формування належної системи мотивації суб'єктів інноваційного процесу - бажано всіх задіяних, або принаймні головних з них. Вирішальну роль відіграє наявність або можливість формування спонукальних мотивів споживання і виробництва нової продукції, оскільки відсутність зацікавленості споживачів і виробників унеможливлює успіх будь-якої, навіть найдосконалішої інновації [36].
• Організаційно-управлінська складова - характеризує наявність сприятливих організаційно-управлінських умов забезпечення інноваційної діяльності.

Організаційно-управлінський потенціал  визначається рівнем прогресивності організаційної структури управління підприємством, організацією виробництва та праці,  методів та способів управління персоналом [56].

Управлінський потенціал  складається з двох складових: потенціал управління (потенціал керівного складу) і потенціал організаційного персоналу (потенціал працівників підприємства) [58].

Результатом реалізації інноваційного потенціалу підприємства є:

• освоєння нової й модернізація продукції, що випускається;
• розробка й впровадження у виробництво нових машин, устаткування, інструмента, нових конструкційних матеріалів;
• розробка й впровадження у виробництво нових технологій і способів виробництва продукції;
• удосконалення й розробка нових методів, засобів і правил організації й керування виробництвом [55].

Передумовою й важливої складової будь-якої інновації є інноваційний потенціал, тому кожному суб'єктові господарювання необхідно знати й розуміти теоретичні основи, закономірності процесу формування, структуру, джерела росту, методи оцінки й напрямку ефективного використання такого потенціалу. Вільне володіння цими питаннями дасть можливість їм об'єктивно оцінити свої можливості, розробляти нові напрямки інноваційної діяльності й сформувати ефективну стратегію інноваційного розвитку [64].

Отже, впровадження нових  технологій на підприємстві без попередньої  оцінки його потенціалу може спричинити негативні наслідки. Підприємству може не вистачити коштів для завершення початого проекту, що негативно відіб’ється на забезпеченні поточної виробничо-господарської діяльності або й узагалі призведе до зупинки інноваційного проекту. Зупинка реалізації інноваційного проекту може зумовити розвиток ризику запізнілої комерції, коли новинка готова до виходу на ринок, але може бути уже застарілою. Аби уникнути таких проблем, підприємству треба на етапі розроблення перспективних планів вилучити проекти, які не можна виконати з точки зору фінансового забезпечення.

 

 

3.2 Методичні  підходи до оцінки інноваційного  потенціалу підприємства

 

Сьогодні ще не сформовано загального підходу щодо розробки методів  та критеріїв оцінки інноваційного  потенціалу підприємств, а ступінь  теоретичної та методологічної розробки питань не дає змоги задовольнити потреби підприємств.

В даний час немає можливості централізованого статистичного дослідження інноваційного потенціалу українських підприємств. У фрагментах оцінки інноваційного потенціалу використовують переважно статистичні показники, що в основному стосуються характеристики науково-технічної, виробничо-технологічної та інших складових загального потенціалу підприємства, інноваційну ж вони, як правило, відображають опосередковано або не досить повно. Власне інноваційний потенціал окремих підприємств у більшості випадків не виокремлюють, не вимірюють і тому цілеспрямовано не розвивають.

Аналіз відомих методологічних підходів до оцінки інноваційного потенціалу підприємства свідчить про наступне:

• потребують значної  первинної інформаційної бази, на підготовку та обробку даних, для  якої необхідні значні витрати часу та фінансів; збір і обробка первинної статистичної інформації вимагають проведення спеціальних додаткових досліджень;

• багато показників складно  вимірювати, переважають суб'єктивні  якісні оцінки, які можна використати  для галузі в цілому, а не для окремого підприємства;

• в переважній більшості  дані про об'єкт дослідження дещо не відповідають дійсності, нема чіткої структури аналізу;

• методологія оцінки інноваційного потенціалу не орієнтована  на управління, а є лише інструментом фрагментарної статичної фіксації розміру та рівня використання інноваційного потенціалу;

• методи оцінки інноваційного  потенціалу в більшості не враховують ступінь залучення підприємства до інноваційного процесу та специфіку  його діяльності (масштаби діяльності, галузеву належність).

Вивчення методів оцінювання інноваційного потенціалу підприємства показує, що багато недоліків пов'язано  з відсутністю багатоаспектних  базових моделей та недостатнім  методологічним опрацюванням процесу  оцінювання. Даний напрям досліджень ще потребує вдосконалення та подальшої розробки проблемно-орієнтованих методичних підходів, які базуються на багатоаспектних моделях оцінювання інноваційного потенціалу з урахуванням специфіки діяльності підприємства та ступеня його залучення до інноваційного процесу [12].

У сучасних умовах під  інноваційним потенціалом підприємства слід розуміти його максимальні можливості генерувати високу інноваційну активність, які виявляються в ефективному  забезпеченні нових майбутніх технологій. З огляду на вищевикладене оцінку інноваційного потенціалу проведемо з урахуванням на підприємстві фінансово-економічних ресурсів для ефективного забезпечення не лише стратегічної інновації, а й поточної виробничої діяльності.

Загальний алгоритм запропонованої методики оцінки інноваційного потенціалу складається з наступних етапів.

 

Етап 1. Визначення стратегій інноваційного розвитку підприємства на основі оцінки його інноваційного потенціалу (табл.3.1).

 

 

 

 

Таблиця 3.1  Характеристика стратегій інноваційного розвитку підприємства

 

Рейтинг складових інноваційного  потенціалу	Рекомендована стратегія інноваційного  розвитку	Шляхи реалізації стратегії
1	2	3
Високі інноваційні  можливості
РВ[0,5-1);РК[0,5-1);РФ[0,5-1)	Стратегія лідера впровадження інновацій	Підприємство знаходиться в стані абсолютної рівноваги за всіма складовими у відповідності з критеріями оцінки. Тобто підприємство має гарну виробничу базу і кваліфіковані кадри, а також достатньо коштів для розробки і впровадження інновацій. Тому на даному етапі розвитку підприємство може вибрати будь-яку стратегію інноваційного розвитку.
Середні інноваційні  можливості
РВ[0,5-1);РК[0,5-1);РФ(0-0,5) РВ(0-0,5);РК[0,5-1);РФ[0,5-1) РВ[0,5-1);РК(0-0,5);РФ[0,5-1)	Стратегія легких послідовників - впровадження  інновацій або технологій поліпшення.	Підприємство успішно функціонує у бізнесі, але інколи виникають  деякі труднощі і проблеми, які  можна подолати і виправити. Достатня забезпеченість виробничими, кадровими  і фінансовими ресурсами. Але  бувають деякі моменти коли для  реалізації інноваційного проекту необхідно використовувати деякий об’єм залучених коштів для поліпшення технологічної бази, або кадрової складової (залучення висококваліфікованого персоналу). Виявлення нових сфер використання товару.
Низькі інноваційні  можливості
РВ[0,5-1);РК(0-0,5);РФ(0-0,5) РВ(0-0,5);РК[0,5-1);РФ(0-0,5) РВ(0-0,5);РК(0-0,5);РФ[0,5-1)	Стратегія важких послідовників впровадження інновацій або технологій поліпшення	Задовільна фінансова підтримка  поточних виробничих запасів і витрат. Для реалізації стратегії інноваційного розвитку необхідне залучення значної кількості фінансових ресурсів (пошук інвесторів, позики, кредити банку); пошук нових ринків збуту; зниження виробничих витрат; підсилення комплексу просування продукції; перегляд кадрової політики підприємства (залучення молодих, креативних, сповнених нових ідей спеціалістів); пошук виробничих потужностей (оренда, лізинг, замовлення комплектуючих зі сторони).

 

Продовження табл. 3.1

 

1	2	3
Нульові інноваційні можливості
РВ(0-0,5);РК(0-0,5);РФ(0-0,5)	Стратегія пошуку інноваційних можливостей	Низький рівень кожної складової: проблеми із забезпеченням підприємства основними  виробничими фондами; матеріалами; сировиною; комплектуючими; трудовими  ресурсами, не ефективне їх використання; відсутність фінансових ресурсів для розвитку інноваційної діяльності. Дану проблеми можна вирішити за допомогою пошуку інвесторів, переорієнтації виробництва, здачі в оренду виробничих потужностей.

 

 

Етап 2. Розробка узагальнюючих показників оцінки ефективності використання інноваційного потенціалу підприємства.

 

1. Виробнича складова:

- співвідношення коефіцієнта  оновлення і вибуття основних  фондів;

 

К_о/в = ,      (3.1)

 

де К_он – коефіцієнт оновлення ОФ,

        К_виб – коефіцієнт вибуття ОФ.

 

К_он =  (3.2)

 

К_виб =  (3.3)

 

 

 

- коефіцієнт зносу основних фондів;

 

  (3.4)

 

- фондовіддача.

 

  (3.5)

 

2. Кадрова  складова:

- співвідношення коефіцієнта  обороту  по прийому і коефіцієнта  обороту по вибуттю;

 

К_п/в = , (3.6)

 

де К_пр – коефіцієнт обороту по прийому робочих;

     К_виб – коефіцієнт обороту по вибуттю робочих.

 

К_пр =                                      (3.7)

 

К_виб =                        (3.8)

 

- професійний склад  кадрів;

Привласнення вказаної якісної характеристики здійснюється на основі експертної оцінки.

 

 

- зміна виробітку на одного працюючого.

 

В=                                                      (3.9)

 

3. Фінансова  складова:

- коефіцієнт фінансової  незалежності (автономії);

 

                                                                                 (3.10)

 

- коефіцієнт ліквідності  поточної (покриття);

 

                                                                                    (3.11)

 

- рентабельність реалізованої  продукції за чистим прибутком.

 

                                                          (3.12)

 

Етап 3. Розрахунок показників, прийнятих до аналізу на другому етапі.

Етап 4. Розрахунок для кожного показника рейтингу, що в подальшому поліпшить оцінку інноваційного потенціалу підприємства.

Етап 5. Вибір стратегій інноваційного розвитку підприємства на основі проведеного аналізу.

Таким чином, цей метод  оцінки інноваційного потенціалу зможе  заповнити деякі прогалини в  аналізі ефективності нових технологій і стати одним із складників методології інноваційного розвитку підприємства.

 

 

3.3 Визначення  стратегій розвитку ТОВ "Горобина" на основі оцінки інноваційного  потенціалу

 

Розглянемо особливості  проведення оцінки локальних потенціалів, які входять до системи інноваційного потенціалу підприємства, на прикладі оцінки виробничого, кадрового та фінансового потенціалів. Тому що реалізація маркетингової стратегії не можлива без гарної виробничої бази, кваліфікованих працівників, які за допомогою своєї праці об’єднують в єдину систему такі чинники виробництва як капітал, природні ресурси. інформацію, а також грошових коштів, які необхідні на всіх етапах реалізації стратегії.

 

Етап 1. Визначення стратегій інноваційного розвитку підприємства на основі оцінки його інноваційного потенціалу (стратегії наведені в табл.3.1).

 

Етап 2. Розробка узагальнюючих показників оцінки ефективності використання інноваційного потенціалу підприємства (табл. 3.2).

 

 

Таблиця 3.2  Система  оціночних показників для визначення рівня інноваційного потенціалу підприємства

 

Напрямок дослідження	Показники
Виробничий потенціал	Співвідношення коефіцієнта оновлення  і вибуття основних фондів	Коефіцієнт зносу	Фондовіддача
Кадровий потенціал	Співвідношення коефіцієнта обороту  по прийому і коефіцієнта обороту по вибуттю	Професійний склад кадрів	Зміна виробітку на одного працюючого
Фінансовий потенціал	Коефіцієнт автономії	Коефіцієнт поточної ліквідності	Рентабельність реалізованої продукції