Шляхи підвищення ефективності використання основних засобів підприємства (на прикладі ВАТ «Чернігівський молокозавод»)

Сума витрат, пов’язаних із ремонтом та поліпшенням (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція) в розмірі, що перевищує 10%  сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року відноситься на об’єкт основних засобів, щодо якого здійснюється ремонт та поліпшення. Сума витрат, що не перевищує 10% -  відноситься до витрат того звітного податкового періоду, в якому такі ремонт та поліпшення були здійснені.

Головним джерелом відтворення  основних засобів є амортизаційні  відрахування і прибуток. Саме завдяки  їм підприємство може здійснювати не лише просте, а й розширене відтворення  цього ресурсу.[23] 

Джерелами простого і розширеного  відтворення основних засобів можуть бути власні, позичкові і залучені кошти та цільові надходження  і благодійні внески. До власних джерел відносять прибуток від основної операційної та іншої операційної діяльності; від фінансово-інвестиційної діяльності та від позареалізаційних операцій; амортизаційні відрахування; надходження від реалізації вибулих основних засобів. До позичкових коштів відносять кредити банків та інших фінансово-кредитних установ, а до залучених — випущені підприємством акції й облігації.[29, c.328]

 

1.4. Напрямки підвищення  ефективності використання основних  засобів підприємства

Основні засоби – це ресурс підприємства і завдання менеджерів досягти найбільшої ефективності його використання. Для того щоб з’ясувати наскільки ефективно використовують основні засоби, застосовують систему показників. [6, c.189]

Узагальненими називають  показники, які використовують на всіх рівнях економіки, галузі, підприємства. Основні з них:

- фондовіддача ,що показує, який обсяг виробленої продукції припадає на

1 грн вартості основних  засобів і обчислюється за формулою

Ф_від=ОВП/ОЗ_сер,                             (1.14)                                                

де ОВП – річний обсяг виробленої продукції у вартісних одиницях;

ОЗ_сер – середньорічна вартість основних засобів, яка визначається за формулою

ОЗ_сер=ОЗ_п.р+(ОЗ_вв*t₁)/12-( ОЗ_виб*t₂)/12,               (1.15)

де t₁ – кількість повних місяців з моменту введення основних засобів до кінця року;

 t₂ – кількість повних місяців з моменту вибуття основних засобів до кінця року;

- рентабельність основних  засобів:

R_оз=(П/ОЗ_сер)*100,                             (1.16)

де П – річний прибуток підприємства;

Індивідуальні показники  характеризують ефективність використання основних засобів окремих виробничих підрозділів підприємства або окремих  видів устаткування:

- коефіцієнт змінності  роботи устаткування (К_зм), який обчислюється як відношення суми машино-змін, відпрацьованих за добу всім устаткуванням до загальної кількості устаткування;

- коефіцієнт екстенсивного використання устаткування (К_екст), що характеризує ефективність використання робочого часу устаткування :

К_екст=Т_ф/Т_план,                                  (1.17)

де Т_ф – фактичний час використання устаткування за добу;

Т_план – плановий добовий фонд роботи устаткування.

- коефіцієнт інтенсивного  використання устаткування (К_інт), що вказує на ефективність використання добової годинної потужності устаткування:

К_інт= ,                                                      (1.18)

де q — кількість продукції, виготовленої за годину;

 p – годинна потужність устаткування;

- інтегральний коефіцієнт використання устаткування (К_інтегр), який характеризує ефективність використання устаткування за добу:

К_інтерг=К_інт*К_екст.                                          (1.19)

Допоміжні показники, які  можуть застосовуватись при аналізі  ефективності використання основних засобів  підприємства:

- фондомісткість продукції (Ф_м), що характеризує вартість основних засобів, необхідну для випуску продукції на суму в 1 грн:

Ф_м=ОЗ_сер/ОВП.                                               (1.20)

- фондоозброєність (Ф_озбр), що вказує на вартість основних засобів, що припадає на одну особу промислово-виробничого персоналу на підприємстві:

Ф_озбр=ОЗ_сер/Ч_пвп,                                             (1.21)

де Ч_пвп – середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу підприємства.[6, c.190-192]

Одним із найважливіших факторів збільшення обсягів виробництва  продукції на промисловому підприємстві, здобуття ним конкурентоспроможної позиції на ринку є забезпеченість його основними засобами в необхідній кількості та асортименті, а також  повніше й ефективніше їх використання. Забезпеченість підприємства основними  засобами, їх технологічний стан та рівень ефективності використання безпосередньо  впливає на загальний фінансовий стан, конкурентоспроможність продукції, обсяги виробництва продукції, а також на показники її якості, сортності, асортиментності. [32]

На сьогоднішній день дана проблема є достатньо актуальною та потребує не тільки обговорення, але  й реального вирішення.

Основними напрямками підвищення ефективності використання основних виробничих засобів підприємства є такі:

-   екстенсивний;

-   інтенсивний.

Виділені групи складають  головні напрямки більш ефективного  використання основних фондів і виробничих потужностей підприємства, кожний з  яких охоплює певну кількість  конкретизованих заходів, або шляхів (рис.1.3).

При цьому треба відзначити дві важливі обставини. По-перше, якщо екстенсивне завантаження машин і устаткування можна підвищувати до певного рівня, обмеженого календарним фондом часу, то можливості підвищення інтенсивного навантаження устаткування, його продуктивності практично не є такими вичерпними. По-друге, здійснення заходів екстенсивного напрямку, як правило, не потребує капітальних витрат, а підвищення рівня інтенсивного використання виробничого апарату зв'язане зі значними інвестиціями; проте останні порівняно швидко скуплюються за рахунок одержуваного внаслідок цього додаткового економічного ефекту.

 

Рис.1.3

Шляхи кращого використання основних засобів і виробничих потужностей

 

Звичайно найкращим методом  є впровадження досягнень сучасного  науково-технічного прогресу і,  в  першу чергу, безвідходних, маловідходних, ресурсозберігаючих технологій і техніки для їх здійснення. Це збільшує вихід продукції з того ж об’єму переробленої сировини та фондовіддачу. Це може бути впровадження нових систем автоматизованого управління основними виробничими засобами.[33]

Висновок до розділу 1

Організація будь-якої підприємницької  діяльності потребує наявності засобів  праці. Отже, у виробничо-господарській  діяльності підприємства використовуються засоби праці, які багаторазово (тривало) використовуються в процесі виробництва (експлуатації), зберігають початковий зовнішній вигляд, протягом тривалого періоду, зазнають поступового зносу і переносять свою вартість на собівартість продукції (витрати обігу) поступово протягом їх нормативного строку служби за встановленими нормами.

Основні засоби – це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у  своїй незмінній споживчій формі, а їх вартість переноситься конкретною працею на вартість виготовлюваної продукції робіт, послуг частинами в міру спрацювання. Основні засоби підприємства включають основні виробничі засоби й невиробничі основні засоби.

До основних засобів відносяться  земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби, капітальні затрати  на поліпшення земель, інструменти, прилади, інвентар, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, та інші основні  засоби.

Розглянуті сутність та класифікація основних засобі дають змогу оптимізувати їхню структуру – забезпечити ефективне їх використання,

сприяти покращенню стану  сучасного виробництва.

Відтворення основних засобів - це процес їх виробничого використання, зносу, амортизації, підтримки у робочому стані через здійснення ремонтів і відновлення в натурі.

Процес відтворення має  свою мету, яка полягає у оновленні  та заміщенні основних засобів. Викликано це тим, що у процесі експлуатації засоби праці стають непридатними виконувати необхідний обсяг робіт (фізичний знос), або тим, що на ринку з’являються найбільш дешеві та продуктивні за наявні на підприємстві засоби праці (моральний знос).

Основним джерелом відтворення  основних засобів вважається амортизація. Власне її призначення полягає в тому, щоб покрити знос основних засобів і відшкодувати їх вартість. Такий підхід до сутності амортизації і зносу, як явищ, відповідно економічного і фізичного характеру, відмічається багатьма авторами.

Оцінювання ефективності використання основних засобів здійснюється з використанням такої системи показників: показників оцінювання технічного стану (відтворення),узагальнюючих, допоміжних та додаткових показників використання основних засобів. Основними напрямами підвищення ефективності використання основних фондів є інтенсивні та екстенсивні.

 

РОЗДІЛ 2. Техніко-економічна характеристика та аналіз господарської  діяльності ВАТ “Чернігівський молокозавод”

 

2.1. Історія створення  та розвитку підприємства

  Вiдкрите акцiонерне товариство "Чернiгiвський молокозавод" є одним з найстарiших пiдприємств мiста Чернiгова. Iсторiя розвитку його починається ще в довоєнний перiод. В 1952 роцi почате, а в 1956 закiнчене будiвництво нового заводу по вулицi Любецька. В 1967 роцi було проведено реконструкцiю заводу, яка була закiнчена в 1970 роцi. Потужнiсть заводу 100 т в змiну. Виробнича площа заводу - 7054 кв.м., загальна територія - 3,6 га. До 1991 року пiдприємство входило до складу Чернiгiвського виробничого об'єднання молочної промисловостi на правах структурного пiдроздiлу. В 1991 роцi Чернiгiвський молокозавод вийшов зi складу об'єднання та перетворився у орендне пiдприємство "Чернiгiвський молокозавод". 24 травня 1994 року вiдкрите акцiонерне товариство "Чернiгiвський молокозавод" перетворене в процесi приватизацiї з орендного пiдприємства в акцiонерне товариство.  Засновниками товариства є: Держава - в особi Регiонального вiддiлення Фонду державного майна України в Чернiгiвськiй областi; i органiзацiя орендарiв Чернiгiвського орендного пiдприємства "Чернiгiвський мiськмолокозавод". Прихiд на пiдприємство шляхом акцiонування нової команди власникiв вiдбувся у 1998 роцi, i, як наслідок вiдбувся приток капiталу i вiдповiдно з 1999 року вiдбувається нарощування темпiв виробництва з полiпшенням економiчного стану пiдприємства.

ВАТ "Чернiгiвський молокозавод" у 2009 роцi мав 7 основних структурних пiдроздiли:  приймально-апаратний цех; цех фасування та маслодiльниця,  цех виробництва сиру, дiльниця виробництва морозива;  тарна дiльниця;  дiльниця казеїну цех сухого молока. Bci цехи i дiльницi знаходяться на однiй територiї в м. Чернiговi. ВАТ "Чернiгiвський молокозавод" є самостiйною господарською одиницею (не пiдпорядковується мiнiстерству або iншому центральному органу виконавчої влади). Дочiрнiх пiдприємств, фiлiй та представництв у звiтному роцi Товариство не мало.

Фiнансова звiтнiсть пiдприємства була пiдготовлена згiдно нових нацiональних стандартiв бухгалтерського облiку, вiдповiдно до Закону України "Про  бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть  в Українi" № 996-Х1V вiд 10.06.99року. Ocновнi засоби вiдображенi в облiку за фактичними витратами на ix придбання, доставку та встановлення. Нарахування амортизацiї  основних засобiв проводиться податковим методом. Запаси включають сировину та матерiали, придбанi напiвфабрикати, паливо, запаснi частини, незавершене  виробництво, тару, готову продукцiю, товари для перепродажу, МШП на складi. Запаси облiковуються за собiвартiстю. Собiвартiсть  запасiв включає витрати на придбання, доставку та переробку. Метод облiку вибуття запасiв ФIФО. Грошовi кошти  включають суму грошей в кaci та на розрахункових рахунках. Суми в iноземних валютах перерахованi по курсу НБУ на момент складання звiту. Дебiторська заборгованiсть вiдображається за реальною вартiстю. Дохiд вiд реалiзацiї продукцiї визначається у вiдповiдностi з методом нарахувань при вiдвантаженнi продукцiї.

Основною продукцiєю пiприємства  у 2009 роцi було масло вершкове та продукцiя  з незбираного молока. Продукцiя  з незбираного молока та нежирна  продукцiя включає: молоко пастеризоване  та топлене питне, кефiри рiзної жирностi, ряжанку, йогурти з 6 наповнювачами, лiкувально-профiлактичнi напої - бiфiлайф, бiолактону, бiо-ацидофiлiн, сирки плавленi, сир м"який Адигейський, сирковi маси та сирки знежиренi з рiзними наповнювачами, сири рiзної жирностi. Розфасовка виробленої продукцiї дуже рiзноманiтна: - 90 г  брикетики сиркiв знежирених з  наповнювачами, 250 г сири кисломолочнi та сирковi маси; - у стаканчиках 100г  сиркi пiд шоколадною глазур'ю та сиркi плавленi, 450 г десерти з рiзними  наповнювачами, 200 г i 400г, 430г, 450г сметана, 450г - "Бiфiлайф"; - рiдкi молочнi продукти у полiетиленовiй плiвцi вагою 0,45 кг, 0,5кг i 1 кг. Виробництво продукцiї  має значну залежнiсть вiд сезонних змiн на споживчому ринку. Основнi ринки  збуту продукцiї Товариства - м. Чернiгiв, Чернiгiвська обл. та м. Київ. Пiдприємство реалiзує готову продукцiю за декiлькома каналами збуту, а саме через: торговельнi мережi, приватнi пiдприємства, бюджентнi органiзацiї, фiрмову торгiвлю, тощо. Джерелом сировини для виробництва продукцiї є молочна сировина вiд колективних та iндивiдуальних сiльськогосподарських господарств Чернiгiвської обл., насамперед Чернiгiвського та Рiпкинського районiв. Рiвень цiн встановлюється взалежностi вiд якостi молока та кiлькостi його надходженнь на пiдприємство. В заготiвлi молочної сировини значна конкуренцiя. Молочна галузь, в якiй здiйснює дiяльнiсть Товариство, потребує значних перетворень. Рiвень впровадження нових технологiй та обладнання здiйснюється в залежностi вiд потреб виробництва та фiнансового стану Товариства.