Фінансове забезпчення основних засобів

64

ЗМІСТ

                                               ВСТУП

Необхідність оновлення основних виробничих засобів в ринкових відносинах визначається перш за все конкуренцією товаровиробників. Саме конкуренція спонукає підприємства здійснювати прискорене списання основних виробничих засобів з метою акумуляції фінансових ресурсів для подальшого вкладення засобів в прогресивніше устаткування, впровадження нових технологій і іншого поліпшення основних виробничих засобів.

Джерела фінансування відтворення основних засобів підрозділяються на власних і позикових. Відтворення має дві форми:

- просте відтворення, коли витрати на відшкодування зносу основних засобів відповідають по величині нарахованої амортизації;

-  розширене відтворення, коли витрати на відшкодування зносу основних засобів перевищують суму нарахованої амортизації.

Витрати капіталу на відтворення основних засобів мають довгостроковий характер і здійснюються у вигляді довгострокових інвестицій (капітальних вкладень) на нове будівництво, на розширення і реконструкцію виробництва, на технічне переозброєння і на підтримку потужностей підприємств, що діють [13].

До джерел власних засобів підприємства для фінансування відтворення основних засобів відносяться:

-  амортизація;

-  знос нематеріальних активів;

-  прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства.

У Плані рахунків на забалансовому рахунку 09 «Амортизація» передбачено створення спеціального амортизаційного фонду. Засоби амортизаційних відрахувань поступають у складі виручки від реалізації на розрахунковий рахунок підприємства, і безпосередньо з розрахункового рахунку проводиться оплата всіх витрат по різних напрямах капітальних вкладень.

Через механізм прискореної амортизації підприємства всіх форм власності мають можливість регулювати величину і терміни фінансування відтворення основних фондів за рахунок даного джерела. Фактичні суми амортизаційних відрахувань, потрапляючи разом з виручкою від реалізації на розрахунковий рахунок підприємства, включаються до складу його оборотних коштів і починають самостійний рух, поза зв'язком з майном, що амортизується. Вони можуть залишатися вільними, прямувати на капітальні вкладення або вкладатися в інші види оборотного капіталу. Проте той факт, що в кругообігу засобів підприємства джерела засобів практично не розрізняються, не означає, що природа формування цих засобів не впливає на швидкість і ефективності їх використання.

Достатність джерел засобів для відтворення основного капіталу (так само як і оборотного) має вирішальне значення для фінансового стану підприємства.

Третім джерелом власних засобів підприємства для фінансування відтворення основних засобів є прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства (чистий прибуток). Напрями використання чистому прибутку підприємства визначають в своїх фінансових планах самостійно [38].

Об'єктом дослідження є процес управління основними засобами на ВАТ "Запоріжжяобленерго".

Предметом дослідження в курсовій роботі є теоретичні та практичні питання управління основними засобами на підприємстві та оцінки їх впливу на фінансовий стан.

Метою роботи є розробка рекомендацій щодо удосконалення управління основними засобами на підприємтсві ВАТ «Запоріжжяобленерго». В ході дослідження реалізуються такі цілі і завдання:

- виявити проблеми  пов'язані з фінансовим забезпеченням відтворення основних засобів на підприємстві;

- визначити основні форми відтворення основних засобів;

- дати поняття капітальних вкладень, джерел і їх складу;

- охарактеризувати підприємство і його конкурентні позиції;

- дати оцінку показникам руху і використання основних засобів;

- зробити фінансовий аналіз для даного підприємства;

- проаналізувати основні показники фінансового стану підприємства;

- виявити цілі та зміст управління капіталом, вкладеним в основні

засоби підприємства;

- розглянути управління оновленням основних засобів, та управління

фінансуванням основних засобів та амортизаційну політику;

- провести удосконалення принципів та факторів впливу на ефектив-

ність використання основних засобів підприємства.

У даній курсовій роботі використані методи економічного аналізу, порівняльного аналізу, системного, структурного.

                                         РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСНОВНИХ

                                                   ЗАСОБІВ

1.1 Економічна суть основних засобів

Підвищення ефективності використання основних за­собів підприєм- ств є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від розв'язання цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конку- рентоспроможність його продукції на ринку.

Основні засоби — це матеріальні активи, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) котрих становить понад один рік і які під- приємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи постачання товарів, надання послуг, зда­вання в оренду іншим особам, для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій (або викорис- тання в процесі опе­раційного циклу, якщо він триваліший за один рік) [26].

          За П(С)БО основні виробничі фонди поділяються на такі групи:

І. Основні засоби

1. Будинки, споруди та передавальні пристрої.
2. Машини та обладнання.
3. Транспортні засоби.
4. Інструменти, прилади, інвентар (меблі).
5. Інші основні засоби.
6. Бібліотечні фонди.
7. Малоцінні необоротні матеріальні активи.
8. Тимчасові (нетитульні) споруди.
9. Інвентарна тара.
10. Інші необоротні матеріальні активи.

                 Рис. 1.1  Склад основних засобів підприємств

Співвідношення окремих груп основних засобів становить їх­ню структуру. Поліпшення структури основних засобів, передов­сім підвищення питомої ваги активної їх частини, сприяє зро­станню виробництва, зниженню собівартості продукції, збіль­шенню грошових нагромаджень підприємства.

На рисунку 1.1 наведено склад основних засобів підприємства відповідно до П(С)БО № 7 [32].

Для обчислення амортизаційних відрахувань з метою визначення оподатковуваного прибутку основні засоби поділяють на такі групи:

Група 1 — будівлі, споруди, їхні структурні компоненти, пе­редавальні пристрої.

Група 2 — автомобільний транспорт та вузли (запасні части­ни) до ньо-

го; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханіч­ні прилади та інструменти.

Група 3 — робочі машини й устаткування, вимірювальні й ре­гулювальні прилади.

Група 4 — електронно-обчисліовальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформа­ційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Відтворення основних засобів — це процес безперервного їх поновлен- ня. Розрізняють просте та розширене відтворення.

За простого відтворення основних засобів здійснюється заміна окремих зношених частин основних засобів або заміна старого устаткування на ана- логічне, тобто в процесі простого відтворення постійно відновлюється по- передня виробнича потужність.

Розширене відтворення передбачає кількісне та якісне збільшен­ня діючих основних засобів або придбання нових основних засобів, які забез- печують вищий рівень продуктивності устаткування.

Процес відтворення основних засобів має низку характерних ознак, зокрема:

1)     основні засоби поступово переносять свою вартість на ви­роблену продукцію;

2)     у процесі відтворення основних засобів одночасно відбува­ється рух їхньої споживчої вартості та вартості;

3)     за допомогою амортизаційних відрахувань здійснюється нагромадження в грошовій формі частково перенесеної вартості основних засобів на готову продукцію;

4)     основні засоби поновлюються в натуральній формі протя­гом тривалого часу.

У процесі господарської діяльності кругообіг основних засо­бів про-

ходить три стадії.

На першій стадії відбувається продуктивне використання основних засобів та нарахування амортизаційних відрахувань. На цій стадії основні засоби в процесі експлуатації зношуються й нараховується сума зносу. Вона є підставою для списання су­ми амортизаційних відрахувань на витрати після завершення процесу виробництва. На першій стадії кругообігу основних за­собів втрачається споживна вартість засобів праці, їхня вартість переносить- ся на вартість готової продукції.

На другій стадії відбувається перетворення частини основних засобів, які перебували в продуктивній формі, на грошові кошти через нарахування амортизаційних відрахувань.

На третій стадії в процесі виробництва відбувається понов­лення спо- живної вартості частини основних засобів. Це понов­лення здійснюється заміною зношених основних засобів на нові за рахунок нарахованої суми зносу основних засобів [26].

Просте відтворення основних засобів здійснюється у двох фо­рмах:

1) заміна зношених або застарілих основних засобів;

2) капітальний ремонт діючих основних засобів.

За простого відтворення, як уже було сказано, в кожному наступ­ному циклі відбувається створення основних засобів у попередніх обсягах та з однаковою якістю.

Оборот основних засобів показано на рисунку 1.2.

     Рис. 1.2 Оборот основних виробничих засобів на підприємстві