Облік операцій з руху основних засобів

1. Економічна сутність  основних засобів.

Для діяльності підприємствам необхідні основні  засоби, які багато разів беруть участь у виробничому процесі, частинами  переносять свою вартість на продукт, що створюється, не змінюючи при цьому  своєї речовинної-натуральної форми.

Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Об'єкт основних засобів - закінчений пристрій з усіма  пристосуваннями і приладдям  до нього або окремий конструктивно  відокремлений предмет, що призначений  для виконання певних самостійних  функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів  одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування  та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.

Якщо один об'єкт  основних засобів складається з  частин, які мають різний строк  корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися  в бухгалтерському обліку як окремий  об'єкт основних засобів.

Первісне формування основних фондів на знову створюваних  підприємствах відбувається за рахунок  основних засобів, що є частиною статутного фонду. Основні засоби — це кошти, інвестовані в основні фонди виробничого і невиробничого призначення.

По натурально-речовинній ознаці основні фонди підрозділяються  на : будинки, спорудження, передатні  пристрої, машини й устаткування, транспортні  засоби, інструмент, виробничий і господарський  інвентар, робоча і продуктивна худоба і т.д.

Основні виробничі  фонди підприємств здійснюють господарський  кругообіг, що складається з наступних  стадій: знос, амортизація, нагромадження  коштів для повного відновлення  основних фондів, їхня заміна шляхом капітальних  вкладень.

Всі об'єкти основних фондів (ОФ) піддані фізичному і  моральному зносу, тобто під впливом  різних факторів утрачають свої властивості, робляться непридатним і не можуть далі виконувати свої функції. Фізичний знос може бути частково відшкодований  за рахунок ремонту, реконструкції  і модернізації. Моральний знос виявляється  в тому, що основні фонди по усіх своїх характеристиках поступаються новітнім зразкам. Тому періодично виникає  необхідність заміни основних фондів, особливо їхньої активної частини. При  цьому в сучасній економіці головним фактором, що визначає необхідність заміни є моральний знос.

Методи оцінки основних фондів залежать від джерел їхнього надходження на підприємство. Так, первісна вартість основних фондів, що надійшли за рахунок капітальних  вкладень підприємства включає фактичні витрати на їхнє спорудження чи придбання, витрати на доставку й установку, а також суму ПДВ. Основні засоби, що надійшли від засновників АТ у  рахунок їхніх внесків у статутний  капітал, оцінюються по вартості, обумовленої  угодою сторін. Якщо основні засоби, що були в експлуатації, отримані безоплатно від інших підприємств чи як субсидію урядових органів, то вони оцінюються по залишковій вартості.

У момент придбання  основних фондів і прийняття їх на баланс підприємства величина основних фондів кількісно збігається з вартістю основних фондів. Надалі, у міру участі основних фондів у виробничому процесі  їхня вартість роздвоюється: одна її частина, рівна зносу, переноситься на готову продукцію, інша — виражає залишкову вартість діючих основних фондів.

Зношена частина  вартості основних фондів, перенесена на готову продукцію, у міру реалізації останньої поступово накопичується  в грошовій формі в спеціальному амортизаційному фонді. Даний фонд формується за допомогою щомісячних амортизаційних відрахувань і використовується для простого і частково — розширеного відтворення основних фондів. Напрямок амортизації на розширене відтворення основних фондів обумовлено специфікою її нарахування і витрати: нараховується вона протягом усього нормативного терміну служби основних фондів, а необхідність у її витраті настає лише після фактичного їхнього вибуття. Тому до моменту заміни вибулих з експлуатації основних фондів нарахована амортизація є тимчасово вільною і може використовуватися як додаткове джерело розширеного відтворення. Крім того, використанню амортизації на розширене відтворення сприяє науково-технічний прогрес, у результаті якого деякі види основних фондів можуть здешевлюватися, у дію вводяться більш досконалі і більш продуктивні машини й устаткування.