Аналіз використання основних засобів

Тема 7. Аналіз використання основних засобів

1. Аналіз забезпеченості  підприємства основними засобами  виробництва 

2. Аналіз інтенсивності  й ефективності використання  основних засобів

3. Аналіз використання  виробничої потужності підприємства

4. Аналіз використання технологічного обладнання

5. Резерви збільшення  випуску продукції, фондовіддачі і рентабельності основних засобів 
 

    1. Аналіз забезпеченості підприємства основними засобами виробництва

    Одним із найважливіших факторій збільшення обсягу виробництва продукції на промислових підприємствах є забезпеченість їх основними засобами в необхідній кількості та асортименті і повніше й ефективніше використання їх.

    Завдання  аналізу:

    •  визначити забезпеченість підприємства та його структурних підрозділів основними засобами і рівень використаним їх за узагальнюючими й окремими показниками;

    • встановити причини зміни їхнього  рівня;

    • розрахувати вплив використання основних засобів на обсяг виробництва продукції та інші показники;

    • вивчити ступінь використання виробничої потужності підприємства й обладнання;

    • виявити резерви підвищення інтенсивності  й ефективності використання основних засобів.

    Джерела даних для аналізу: бізнес-план підприємства, план економічного розвитку, форма № 1 "Баланс", форма № 2 "Звіт про фінансові результати", форма № 5 "Примітки до річної фінансової звітності", розділ 2 "Основні засоби", форма № 11-ОЗ "Звіт про наявність і рух основних засобів, амортизацію (знос)", форма ,М^;' 2-кб (потужності) "Звіт про введення в дію основних фондів, будівель, споруд та потужностей", дані про переоцінку основних засобів, інвентарні картки обліку основних засобів, проектно-кошторисна, технічна документація тощо.

    Аналіз  зазвичай починається з вивчення наявності основних засобів, їхньої динаміки та структури. Основні засоби підприємства поділяються на промислово-виробничі і непромислові, а також на засоби невиробничого призначення. Виробничу потужність підприємства визначають промислово-виробничі засоби. Крім того, прийнято виділяти активну частину (робочі машини й обладнання) і пасивну частину основних засобів, а також теремі підгрупи відповідно до їхнього функціонального призначення (споруди виробничого призначення, склади, робочі й силові машини, обладнання, вимірювальні прилади й пристрої, транспортні засоби і т. ін.). Така деталізація необхідна для виявлення резервів підвищення ефективності використання основних засобів на основі оптимізації їхньої структури. Великий інтерес при цьому становить співвідношення активної і пасивної частин, силових і робочих машин, оскільки від їхнього оптимального поєднання багато в чому залежать фондовіддача, рентабельність фондів і фінансовий стан підприємства.

    Велике  значення має аналіз руху і технічного стану основних засобів, який проводиться за даними бухгалтерської звітності (форма № 5).

    Перевіряють виконання плану впровадження нової  техніки, мислення в дію нових  об'єктів, ремонту основних засобів. Визначають частку прогресивного обладнання в його загальній кількості та в кожній групі обладнання, а також частку автоматизованого обладнання.

    Для характеристики вікового складу і морального зносу фонди групують за тривалістю експлуатації (до 5; 5—10; 10—20 і (більше 20 років), розраховують середній вік обладнання.

    Забезпеченість  підприємства окремими видами машин, механізмів, обладнання, приміщеннями встановлюють порівнянням фактичної наявності їх з плановою потребою, необхідною для виконання плану випуску продукції.

    Узагальнюючими  показниками, що характеризують рівень забезпеченості підприємства основними  засобами виробництв (ОЗВ), є фондоозброєність і технічна озброєність праці.

    Показник  загальної фондоозброєності праці розраховують відношенням середньорічної вартості промислово-виробничих основних засобів до середньоблікової чисельності робітників у на й більшу зміну (мається на увазі, що робітники, зайняті в інших змінах, використовують ті само засоби праці).

    Рівень  технічної озброєності  праці визначають за відношенням вартості виробничого обладнання до середньооблікового числа робітників у найбільшу зміну. Темпи його зростання зіставляються з темпами зростання продуктивності праці. Бажано, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання технічної озброєності праці. У протилежному разі відбувається зниження фондовіддачі. 
 

    2. Аналіз інтенсивності й ефективності використання основних засобів

    В умовах ринкової економіки і конкуренції  успішно функціонують ті виробники, які ефективно використовують свої ресурси, зокрема основні засоби виробництва. Від інтенсивності й ефективності використання основних засобів залежить дохідність капіталу і багато інших показників діяльності підприємства.

    Для узагальнюючої характеристики ефективності й інтенсивності використання основних засобів застосовують такі показники:

    • рентабельність капіталу, вкладеного в основні засоби (відношення прибутку від основної діяльності до середньорічної вартості основних засобів);

    •  фондовіддача основних засобів (відношення вартості виробничої продукції до середньорічної вартості основних засобів);

    • фондовіддача активної частини основних засобів (відношення вартості виробленої продукції до середньорічної вартості м Істинної частини основних засобів);

    •  фондомісткість (відношення середньорічної вартості основних засобів виробничого призначення до вартості виробленої продукції за звітний період);

    Індивідуальні показники застосовують для характеристики використання окремих видів машин, обладнання, виробничої площі, наприклад середній випуск продукції в натуральному вираженні на одиницю обладнання за зміну, випуск продукції на 1 м²   виробничої площі та ін.

    У процесі аналізу вивчають динаміку перелічених показників, виконання  плану їхнього рівня, проводять  міжгосподарські порівняння. Після цього вивчають фактори зміни їхньої величини.

    Найбільш узагальнюючим показником ефективності використання основних засобів є рентабельність капіталу, вкладеного в основні засоби, її рівень залежить не лише від фондовіддачі, а і і від рентабельності продажів, а також від частки реалізованої продукції в її загальному випуску.  

    3. Аналіз використання виробничої потужності підприємства

    Для визначення перспектив подальшого збільшення і кращого використання виробничої потужності проводиться аналіз роботи підприємства і цехів у попередньому періоді. При цьому дається оцінка прогресивності застосовуваного технологічного процесу, складу обладнання, його екстенсивного (за часом) і інтенсивного (по потужності) використання з метою виявлення можливості перегляду величини виробничої потужності і визначення напрямку роботи за кращим її використання.

    Аналіз  використання виробничої потужності починається  з найбільш узагальнюючих показників, що характеризують цей бік діяльності підприємства.

    Фондовіддача та позавиробничі фактори .

    Так як основним носієм виробничої потужності і найважливішим чинником її зміни  є обладнання та інші елементи основних виробничих фондів, то аналіз використання потужності підприємства починається зазвичай з розгляду показника фондовіддачі (випуск продукції, що припадає, на 1 крб. вартості основних виробничих фондів).

    Величина  фондовіддачі залежить від реального  використання обладнання та виробничих площ, а також від зміни цін  на устаткування і на вироблену продукцію.

    Вплив цін на обладнання виключається шляхом перерахування вартості новопридбаного обладнання або нових цехів на ціни, встановлені на аналогічні об'єкти в минулому з поправкою на різницю  в продуктивності цих об'єктів.

    Щоб виключити залежність фондовіддачі від зміни цін на готову продукцію, вартість нової продукції перераховується  за цінами аналогічної, раніше випускалася  продукції з поправкою на різницю  у споживчих властивостях нової  та старої продукції.

    Аналіз складу устаткування.

    При аналізі впливу характеру технологічного процесу на ступінь використання виробничої потужності встановлюється частка що використовуються на підприємстві прогресивних методів виготовлення продукції (штампування, лиття по виплавлюваних моделях, лиття в кокіль на машинобудівному підприємстві, безверетенного прядіння і ткацтва бесчелночного в текстильному виробництві і т. п.). Крім того, враховуються терміни впровадження нових методів виробництва, запропонованих новаторами, і досягнень науки і т п. Одночасно порівнюють технологічний процес, встановлений на даному підприємстві, з передовими методами виробництва, що застосовуються у вітчизняній та зарубіжній промисловості.

    Аналіз  прогресивності складу застосовуваного  обладнання показує, яку частину автоматизовані машини, агрегати, прогресивних типи обладнання становлять загалом їх кількості, відсоток оснащення обладнання спеціальними пристроями (інструментами і пристосуваннями), що підвищують технологічні режими його роботи В ході аналізу виявляється ступінь охоплення механізацією всіх виробничих процесів.

    Аналіз  даних про склад обладнання може показати необхідність модернізації наявних машин і механізмів ічі заміни їх новими. Виявивши різницю в продуктивності найбільш передового устаткування і наявного на даному підприємстві і помноживши її на кількість годин роботи обладнання, встановлюють можливе збільшення випуску продукції за рахунок удосконалення техніки

    Аналіз використання обладнання .

    Поряд з аналізом складу обладнання проводиться  перевірка ступеня його використання. Враховуючи, що частина готівкового  обладнання може перебувати на складі або в цеху, але поза роботою, на підприємствах звичайно виявляють співвідношення між готівковим, закріпленим за виробництвом, встановленим і працюючим обладнанням.

    Різниця між кількістю готівкового і  працюючого обладнання, помножена на середню вироблення продукції, що припадає на одну машину, дає уявлення про розмір резервів з випуску продукції, які можуть бути приведені в дію шляхом включення в роботу всього наявного парку машин.

    Про можливість збільшення обсягу виробництва  продукції за рахунок повного  і ефективного використання наявного парку машин свідчать також дані про простоях обладнання

    Аналіз використання часу роботи обладнання , або, як його часто називають, аналіз екстенсивного використання обладнання , необхідно доповнити виявленням використання потужності роботи обладнання в одиницю часу (аналізом інтенсивного його використання). З цією метою для спеціалізованих машин і агрегатів визначають вироблення продукції в натуральному виразі з однієї машини або з одиниці її потужності;

    для універсального обладнання зіставляють технологічні режими роботи на різних ділянках і підприємствах. Так, на токарних верстатах порівнюють швидкість, глибину різання і подачу, що застосовуються при виконанні аналогічних операцій на передових ділянках і в середньому по підприємству, а також питома вага суто машинного часу в загальний час роботи обладнання.

    Аналіз використання виробничої площі .

    У цехах, де основна робота проводиться  вручну і де обладнання не визначає потужності цеху, аналізується використання корисної виробничої площі (за вирахуванням площі цехових проходів, коморах, контор і т . п.). Корисна площа цеху множиться на можливий час роботи при запланованій змінності. Отримане кількість квадрат-метро-годин характеризує можливе використання виробничої потужності цеху.

    Коефіцієнт  використання виробничої площі цеху в цьому випадку визначається ставленням метро-годин фактичної  завантаження до метро-годинах, які  могли б бути завантажені на підприємстві.

    Для оцінки рівня використання виробничої площі застосовуються, крім того, такі показники:

    випуск  продукції в натуральному чи умовно-натуральному виразі з 1 м2 виробничої площі;

    питома  вага виробничої площі в загальній  кількості площі, зайнятої виробничими  і допоміжними службами підприємства. 

    4. Аналіз використання технологічного обладнання