Шляхи підвищення ефективності виробництва зерна

 

Зміст

Вступ_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _3

Розділ 1. Наукові основи підвищення економічної ефективності виробництва зерна_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _5

1.1 Суть економічної ефективності  сільськогосподарського виробництва_ _5

1.2. Показники економічної  ефективності виробництва зерна  та методика їх визначення  _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _9

Розділ 2. Рівень виробництва зерна та його економічна ефективність_ _ _ _14

2.1. Виробничі ресурси  господарства та їх використання_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _14

2.2. Динаміка розвитку  виробництва зерна_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _24

2.3. Економічна ефективність  виробництва зерна_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _26

Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності виробництва зерна_ _ _ _ _ _ _ _30

3.1. Інтенсифікація зернового  виробництва_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _30

3.2. Точка беззбитковості_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _33

3.3. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна _ _ _36

Висновки та пропозиції_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _40

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                              Вступ

В успішному розвитку багатьох галузей економіки України, насамперед сільського господарства, вирішальну роль відіграє збільшення обсягів виробництва  зерна. Зернові належать до числа  найважливіших культурних рослин. Вони мають найвищу питому вагу в структурі  посівних площ і валових зборів сільськогосподарських  культур. Це пояснюється їх винятковим значенням та різнобічним використанням.

Зерно та продукти його переробки  є основою харчування людей. Зерно  використовується людиною у вигляді  хліба, крупи, макаронів, кондитерських  виробів. Так, у 2000 р. з розрахунку на особу в Україні було спожито 124,9 кг., а в 2006 р.— 119,5 кг хліба та хлібопродуктів. Ці продукти відзначаються високими поживними і смаковими якостями, містять достатню кількість білків, вуглеводів, вітамінів, амінокислот й мінеральних солей.

Зерно є головним і незамінним кормом при виробництві тваринницької  продукції. Воно має значно вищу поживну  цінність порівняно з іншими видами кормів, характеризується високим вмістом  кормових одиниць, перетравного протеїну, макро- та мікроелементів. Як корм використовується також побічна продукція вирощування зернових — солома і полова. Кожна тваринницька галузь потребує величезної кількості комбікормів, а такі галузі, як свинарство і птахівництво, практично не можуть існувати без комбінованих кормів, основою яких є зерно.

Продукція вирощування зернових культур є сировиною для переробної промисловості. Наприклад, у результаті переробки зерна одержують спирт, крохмаль та іншу продукцію, з соломи — целюлозу, папір тощо.

Зерно — важливий експортний продукт, що забезпечує значні надходження  валютних коштів,а в сільськогосподарських  підприємствах є основою грошових надходжень і прибутків. При зберіганні зерно практично не втрачає своїх  якостей і тому придатне для створення  державних резервів продуктів харчування та кормів.

Загальна потреба країни в зерні визначається його кількістю, що витрачається на харчування, переробку, корми, насіння, експорт та створення  державних резервів. У цьому обсязі найбільшу питому вагу має зерно, що споживається тваринництвом та використовується населенням як продукт харчування. В Україні від загальної кількості  виробленого зерна на корм худобі і птиці використовують 40-50%, на харчування-20-21, насіння -8-10, переробку на харчові  цілі -2-3, втрати при зберіганні і  доробці становлять -2-3%.

Виробництво зерна та зерновий ринок в Україні є основною складовою сільськогосподарського виробництва. Від реалізації зернових культур сільськогосподарські товаровиробники  отримують майже третину грошових надходжень (32,7 % в середньому за 2002-2005 роки).

Великі коливання обсягів  виробництва зерна по роках є  основною причиною відчутного коливання  обсягів його експорту та імпорту. Зокрема, якщо частка експорту зерна у його виробництві в 2005р. становила 32,9 %, то в 2006р. лише на рівні 20 %.

Отже, зернова галузь в  Україні є основою наповнення ринку і традиційно вважається стратегічною, оскільки забезпечення всіх основних потреб здійснюється за рахунок власного виробництва.

    Курсова робота  виконана на основі спеціалізованих  форм бухгалтерської звітності селянського фермерського господарства “Йосипівське”, яке розташоване в Малинському районі Житомирської області. На прикладі цього підприємства в своїй курсовій роботі я досліджуватиму економічну ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення.

 

Розділ 1. Наукові  основи підвищення економічної ефективності виробництва зерна

1.1 Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва

Основною метою економічної  стратегії розвитку агропромислового комплексу України є неухильне  піднесення матеріального рівня  життя населення. Досягнення цієї мети вимагає насамперед вирішення продовольчої проблеми на основі підвищення економічної  ефективності сільськогосподарського виробництва. Тому основне завдання сільського господарства полягає в  забезпеченні подальшого зростання  і сталості виробництва для повнішого  задоволення потреб населення в  продуктах харчування і промисловості -в сировині.

На сучасному етапі  проблема підвищення ефективності агропромислового виробництва є визначальним фактором економічного і соціального розвитку суспільства.

Ефективність виробництва  як економічна категорія відображує дію об'єктивних економічних законів, яка виявляється в результативності виробництва. Вона є тією формою, в якій реалізується мета суспільного виробництва. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень. У зв'язку з цим необхідно розрізняти такі поняття, як ефект і економічна ефективність. Ефект — це результат тих чи інших заходів, здійснюваних у сільськогосподарському виробництві. Він характеризується збільшенням урожайності сільськогосподарських культур, приростом продуктивності худоби і птиці.

Економічна ефективність виробництва визначається відношенням  результату до відповідних витрат на його досягнення або до обсягу задіяних у виробництві ресурсів. Ефективність виробництва — це узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якої відображується у високій результативності використання живої і уречевленої  у засобах виробництва праці.

Як економічна категорія  ефективність виробництва нерозривно пов'язана з необхідністю дедалі повнішого задоволення матеріальних і культурних потреб населення України. Тому підвищення ефективності суспільного  виробництва характеризується збільшенням  обсягів сукупного продукту та національного  доходу для задоволення потреб безпосередніх  виробників і суспільства в цілому при найменших сукупних витратах на одиницю продукції.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва  означає одержання максимальної кількості продукції з 1 га земельної площі, від однієї голови худоби при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Ефективність сільського господарства включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відбивається також якість продукції і здатність її задовольняти певні потреби споживача. При цьому підвищення якості сільськогосподарської продукції вимагає додаткових затрат живої і уречевленої праці.

Сільське господарство має  великий економічний потенціал, насамперед значний обсяг діючих виробничих фондів. Тому поліпшення їх використання є одним із найважливіших  завдань, вирішення якого сприяє підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва. Рівень ефективності, що виражається відношенням маси вироблених продуктів до трудових затрат, об'єктивно  спрямовується до свого максимуму, оскільки рівень здібностей працівників  невпинно зростає, а умови сільськогосподарського виробництва під впливом науково-технічного прогресу постійно вдосконалюються.

Підвищення економічної  ефективності означає зростання  обсягів  виробництва продукції, грошових надходжень, різних видів  доходів відносно наявних виробничих ресурсів і витрат виробництва. Воно є головним джерелом одержання додаткових коштів для розширення виробництва і його інтенсифікації,підвищення оплати праці та поліпшення соціально-побутових умов.

Підвищення ефективності сільського господарства має народногосподарське  значення і є вирішальною передумовою  прискореного розвитку агропромислового комплексу і дальшого зростання  результативності економіки України.

Економічну ефективність виробництва можна вивчати на різних рівнях. Тому виділяють: народногосподарську  економічну ефективність сільського господарства; економічну ефективність сільськогосподарського виробництва; економічну ефективність окремих галузей сільського господарства; економічну ефективність виробництва  колективних і державних сільськогосподарських  підприємств, селянських (фермерських) господарств, міжгосподарських підприємств  і об'єднань, а також їх внутрішньогосподарських  підрозділів; економічну ефективність виробництва окремих культур, продуктів, операцій тощо; економічну ефективність агротехнічних заходів, впровадження досягнень науки і передової  практики.

Для оцінки економічної ефективності виробництва та її виміру застосовують критерій, який зумовлюється дією економічних  законів і характеризує ефективність з якісного боку. В науковому розумінні  критерій — це властивість і якість ефективності, що відображує найістотнішу його суть і є основним принципом  оцінки.

  Критерієм народногосподарської  ефективності сільського господарства  є рівень і темпи зростання  виробництва продуктів харчування  і сировини необхідного асортименту  та якості, національного доходу з розрахунку на душу населення. Рівень народногосподарської ефективності сільського господарства вимірюється відношення тут створеної валової продукції і валового доходу до затрат на їх одержання.

   Критерієм економічної  ефективності галузей сільського  господарства є рівень і темпи  зростання валової продукції, грошових надходжень, валового і  чистого доходу,прибутку з  1 га землі, зниження собівартості одиниці продукції,підвищення продуктивності праці і рентабельності.

   Критерієм економічної  ефективності виробництва конкретних  продуктів та впровадження агрозоотехнічних  і організаційно-економічних заходів  є рівень окупності продукцією  трудових, матеріальних і грошових затрат понесених.

    Основними факторами   зростання економічної ефективності   сільськогосподарського виробництва  в сучасних умовах є:

-перебудова виробничих  відносин на селі на основі  різноманітних форм     власності  та видів господарювання;

-послідовний перехід  підприємств на господарський  розрахунок, широке застосування оренди;

-інтенсифікація землеробства  і тваринництва, прискорення науково-технічного прогресу, вихід на якісно новий технологічний рівень виробництва сільськогосподарської продукції та поліпшення її якості;

-розвиток спеціалізації  та концентрації виробництва  на базі міжгосподарської кооперації  і агропромислової інтеграції;

-встановлення економічно  обгрунтованих пропорцій і поліпшення  використання виробничих ресурсів- землі, праці, основних і оборотних фондів, капітальних вкладень;

-освоєння нового механізму  господарювання на всіх рівнях  виробництва, управління і планування, надання господарством права самостійно, з урахуванням пропозицій підрядних і орендних колективів,   визначити структуру виробництва, обсяги продажу продукції, інші виробничі та  економічні показники.

  Економічну ефективність  необхідно вивчати у відповідності  з вимогами економічних законів, що регулюють сільськогосподарське виробництво, і виробничими відносинами, в межах яких розвиваються різні форми власності і види господарювання.

 

1.2 Показники економічної ефективності виробництва зерна і методика їх визначення

Для обґрунтування напрямів та виявлення резервів підвищення ефективності виробництва зерна необхідно  здійснити оцінку різних явищ, що відбуваються в цій галузі. Але на основі одного критерію цього зробити не можна. Тому потрібні конкретні показники, що відображують вплив різних факторів на процес виробництва. Лише система  показників дає змогу провести комплексний  аналіз і зробити правильні висновки щодо напрямів та резервів підвищення економічної ефективності виробництва.

Оцінюючи ефективність галузі, слід враховувати її особливості, які значно впливають на кінцеві результати. Адже виробнича діяльність сільськогосподарських  підприємств безпосередньо пов`язана з живими організмами, землею і залежить від її родючості та рівня використання.

В ефективності виробництва  відображається вплив комплексу  взаємопов’язаних факторів, що формують її рівень і визначають тенденції  розвитку. Для оцінки економічної  ефективності сільськогосподарського виробництва використовують відповідний  критерій і систему взаємопов’язаних показників, які відбивають вимоги економічних законів і характеризують вплив різних факторів.