Розробка системи менеджменту в організації

З точки зору логіки виконання дій при встановленні цілей, можна вважати, що процес цілеутворення в організації складається з трьох послідуючих одна за одною стадій. На першій стадії відбувається осмислення результатів аналізу середовища, на другій - розробка відповідної місії й, на кінець, на третій стадії безпосередньо розробляються цілі організації.

Цільовий початок в діяльності організації виникає як відображення цілей і інтересів різних груп людей, так або інакше пов’язаних з діяльністю організації і зайнятих в процес її функціонування. Основними групами людей, інтереси яких впливають на діяльність організації, а відповідно й враховані при визначенні її призначення, являються:

   акціонери, які створюють і розвивають організацію для того, щоб за рахунок привласнення результатів діяльності організації вирішувати свої життєві проблеми;

   працівники організації, які своєю працею безпосередньо забезпечують діяльність організації, створення і реалізацію продукту і отримання ресурсів ззовні, які отримують від організації за свою працю компенсацію і вирішують з допомогою цієї компенсації свої життєві проблеми;

   покупці продукту організації, які віддають їй свої ресурси в обмін на продукт, і які задовольняють за допомогою цього продукту свої потреби;

   ділові партнери організації, які перебувають з нею у формальних і неформальних ділових відносинах, і які здійснюють для організації комерційні і некомерційні послуги та отримують аналогічні послуги зі сторони організації;

   місцеве суспільство, яке має багатогранний зміст, взаємодіє з організацією, і це пов’язано в першу чергу з формуванням соціального і екологічного середовища діяльності організації;

   суспільство в цілому, в першу чергу в ролі державних інститутів, і яке взаємодіє з організацією в політичній, правовій, економічній та інших сферах макрооточення, і яке отримує від організації частину створюваного нею багатства для забезпечення суспільного добробуту і розвитку, плодами якого поряд з іншими членами суспільства також користується й організація.

Місія створює можливість для більш ефективного управління організацією в силу того, що вона:

    являється базою для встановлення цілей організації, забезпечує несуперечність набору цілей, а також допомагає розробці стратегії організації, встановлюючи направленість і допустимі границі її функціонування;

    забезпечує стандарти для розподілу ресурсів організації і створює базу для оцінки використання ресурсів в процесі функціонування організації;

    розширює для робітника суть і зміст його діяльності і тим самим дозволяє застосовувати більш широкий набір прийомів мотивування.

На КП Клевань „Комунсервіс” місія сформульована ясно, що дозволяє легкість розуміння всім суб’єктам, взаємодіючим з організацією, особливо всім членам організації. При цьому місія сформульована таким чином, що вона виключає можливість для різних розумінь, але в той же час залишає простір для творчого гнучкого розвитку організації.

Існує два типи цілей з тієї точки зору, який період часу потрібен для їх досягнення. Розділ на довгострокові і короткострокові цілі має принципове значення, так як ці цілі суттєво відрізняються за змістом. Для короткострокових цілей характерна значно більша, ніж для довгострокових, конкретизація і деталізація в таких питаннях, як хто, що і коли повинен виконувати. Якщо виникає необхідність, між довгостроковими і короткостроковими цілями встановлюються ще й проміжкові цілі, які називаються середньостроковими. Короткострокові  цілі виводяться з довгострокових, являються конкретизацією та деталізацією довгострокових цілей. Вони “підпорядковані” їм та визначають діяльність організації в короткостроковій перспективі. Короткострокові цілі як би встановлюють віхи на шляху досягнення довгострокових цілей. Саме через досягнення короткострокових цілей організація крок за кроком рухається у напрямку досягнення своїх довгострокових цілей.

Загальний опис цілей, які поставлені перед організацією визначимо у формі таблиці.

Опис цілей організації

Найважливішими цілями для стратегічного управління являються цілі росту організації. Дані цілі відображують співвідношення темпу зміни об’єму продаж та прибутку організації, темпу зміни об’єму продаж та прибутку по галузі в цілому. В залежності від того, яке це співвідношення, темп росту організації може бути швидким, стабільним або може спостерігатися скорочення. Відповідно цим темпам росту можуть встановлюватись цілі швидкого росту, ціль стабільного росту і ціль скорочення.

Ціль швидкого росту являється дуже привабливою, однак й дуже складною для досягнення. Для того, щоб справитися з швидким ростом, керівництво організації повинне володіти такими якостями, як глибоке розуміння ринку, вміння обрати найбільш підходящу частину ринку й сконцентрувати свої зусилля на цій частині ринку, вміння добре використовувати наявні в організації ресурси, вміння чуйно відчувати хід часу й добре контролювати у часі протікаючи в організації процеси. В разі швидкого росту організації, необхідно мати досвідчених менеджерів, які вміють ризикувати. Стратегія організації повинна бути сформульована дуже ясно.

Визначення цілей вимагається для кожного ключового результату, який є важливим для досягнення успіху. Існують два типа ключових результатів: ті, які відносяться до фінансової діяльності, і ті, які відносяться до показників стратегічної діяльності компанії. Досягнення  фінансових показників являється основою підтримання і покращення положення компанії на ринку в довгостроковій перспективі. Фінансові і стратегічні цілі підприємства наведені нижче:

3.2      Організація взаємодії як функція менеджменту

         Організація взаємодії – це процес створення структури підприємства, яка в свою чергу, створює можливість колективу ефективно працювати над досягненнями спільної мети.

3.2.1       Визначення виробничої програми організації

Спискову чисельність промислово-виробничого персоналу (ПВП) визначають як функцію трудомісткості продукції (Тп), корисного фонду робочого часу працівника (Фр.ч.) і середньозваженого коефіцієнта використання основного обладнання, машин та механізмів (Кі ) за формулою:

                                                                    люд.        (3.1)               

Трудомісткість п-го виду продукції визначаємо наступним чином:

                    Тп=tn*Op.p                                   люд.-год                        (3.2)

де tn – трудомісткість одиниці продукції п-го виду,

З вихідних даних:

t  = 18 люд.-год./шт. (для основного виду продукції)

t  = 14 люд.-год./шт. (для супутнього виду продукції)

Op.p - річний обсяг реалізації продукції певного виду, одиниць.

З вихідних даних:

     Op.p(осн)  = 2500 шт. (для основного виду продукції)

     Op.p (доп.) = 1750 шт. (для супутнього виду продукції)

Отже,

Тосн = 18*2500 = 45000 люд.-год.

Тсп  = 14*1750=24500 люд.-год.

45000 люд.-год. – трудомісткість основного виду продукції

24500 люд.-год. – трудомісткість супутнього виду продукції

Визначимо середньозважений коефіцієнт використання обладнання, машин і механізмів:

Косн = 0,98 для основного виду продукції

Ксп  = 0,9 для супутнього виду продукції

Чисельність допоміжного персоналу – 7%

Фонд використання робочого часу працівниками зайнятими обслуговуванням обладнання (ПВП) визначається у формі таблиці:

Таблиця 3.1

Плановий бюджет робочого часу працівника