Розробка системи менеджменту в організації

Незважаючи на різноманіття їх, вони всі мають бути відпо­відним чином організовані. Менеджеру необхідно добре знати, що таке робоче місце, які його складові, яким чином його орга­нізувати як для себе самого, так і для підлеглих. Робоче місце — це така структура, в якій поєднуються в єди­не ціле формальні елементи організації та особисті, людські риси працівника, утворюючи систему "людина — робота".

Загалом роботу характеризують конкретні завдання, обов'язки працівника і відповідна сфера його відповідальності. Для здійснення всіх визначених при цьому операцій працівнику необхідні відповідні знання, навички, здібності. Розглянемо проблему знань, навичок і здібностей з погляду організації ро­бочого місця на підприємстві.

Знання — інформація, яка необхідна працівнику, щоб успі­шно виконувати завдання на даному робочому місці. Навички — рівень майстерності, необхідний працівнику. Здібності — особисті можливості працівника виконувати різноманітні види діяльності.

-         При такому підході вимальовується своєрідний каркас (мо­дель) робочого місця, на яке добирається відповідний праців­ник. Практика конструювання робочих місць свідчить, що тут необхідна інформація про характер і рівень знань, навичок та здібностей, потрібних для кожного конкретного випадку. Така інформація одержується за допомогою процедури аналізу видів робіт. По-перше, це інформація про роботу або про самого пра­цівника. По-друге, це інформація про конкретну роботу або стандартизована інформація, що використовується для оціню­вання робіт відповідного класу.

Конструювання робочого місця є процесом визначення зав­дань, котрі мають виконуватися працівником, носієм конкрет­них знань, навичок і здібностей.

Кожне робоче місце має бути відповідним чином обладнане, тобто забезпечене необхідним обладнанням, інструментами тощо. Система заходів щодо обладнання робочого місця всім необхідним називається його організацією. З погляду менедж­менту організація робочого місця — це процес створення пев­ного комплексу організаційно-технічних умов для високопро­дуктивної та безпечної роботи.

Добра організація робочого місця означає, що кожний пред­мет перебуває на своєму місці. Основу організації робочого місця становить його планування, тобто оптимальне розміщен­ня в межах робочого місця засобів і предметів праці, необхід­них для виконання роботи.

Непродумане планування збільшує витрати, тому що час виконання конкретної роботи стає тривалішим.

Робоче місце і його оснащення – важливий елемент умов праці. Умови праці — це сукупність елементів виробничого се­редовища, котрі впливають на здоров'я та працездатність лю­дини, задоволеність працею, а відтак і на її результати.

На даному підприємстві до будь-якого робочого місця висуваються відповідні вимоги, які можуть бути частково виражені кількісними показниками — нормами і нормативами, а деякі піддаються лише якісному опису.

Ряд вимог, перш за все в галузі санітарії, техніки безпеки, правил експлуатації обладнання тощо, є обов'язковими, і за порушення їх керівник може понести відповідальність включ­но з кримінальною. Існує також ряд вимог, які можна віднести до бажаних (есте­тичність, ергономічність тощо), але нехтування ними безпосе­редньо впливає на продуктивність праці, а тому для підприєм­ства вони мають важливе значення.

На КП Клевань „Комунсервіс” існують такі вимоги до організації робочого місця: інформаційні, економічні, ергономічні, гігієнічні, естетичні,
технічні, організаційні.             

Інформаційні вимоги охоплюють комплекс заходів з інформаційного забезпечення робочого місця: визначення обсягів і структури інформації, котра надходить та оброблюється на ньо­му, створюється і передається на інші робочі місця; проекту­вання інформаційних потоків, до системи яких входить дане робоче місце, та інших; інформація має бути достатньою для виконання службових зобов'язань працівників.

Економічні вимоги передбачають організацію робочого місця в апараті управління з мінімальними витратами на його утриман­ня, але достатніми для його нормального функціонування. До­цільне також оцінювання робочого місця за критерієм оптимальності, тобто ефект від діяльності працівника на робочому місці має перевищувати витрати на утримання цього робочого місця.

Ергономічні вимоги пов'язані зі створенням для людини оптимальних умов праці, що роблять її високопродуктивною та надійною і водночас забезпечують людині необхідні зручності, зберігаючи сили, здоров'я та працездатність. Таким чином, усе, що оточує людину, котра працює, створюючи їй відповідне робоче середовище, — меблі, помешкання, устаткування, машини, механізми та інші знаряддя праці — має відповідати вимогам ергономіки (наука про функціональні можливості людини в трудових процесах) і бути максимально пристосованим до людини, до її фізичної, фізіологічної, естетичної природи.

Гігієнічні вимоги передбачають забезпечення таких норм освітлення робочих місць; повітрообміну; температурного режиму; вологості; шуму й інших чинників робочого середовища, що впливають на здоров'я і працездатність людини.

Естетичні вимоги до зовнішнього оформлення робочого середовища: вигляд приміщення і засобів праці, їхня кольорові гама, наявність квітів у інтер'єрі тощо.

Технічні вимоги передбачають дотримання норм необхідно­го простору для виконання визначеної роботи. Це площа, на якій установлюють необхідні меблі й обладнання, місце самого працівника, а також площа проходів до столу, устаткування, іншого робочого місця тощо.

Відповідно до організаційних вимог необхідно визначити сферу компетенції кожного працівника на конкретному робо­чому місці, його права, обов'язки, підпорядкованість, верти­кальні й горизонтальні зв'язки з іншими робочими місцями, форми і методи стимулювання ефективної праці. Ці питання вирішуються розробкою положень про структурні підрозділи апарату управління і посадових інструкцій працівників.

8.2. Забезпечення умов техніки безпеки та охорони праці на робочому місці

Завдання системи управління охорони праці на підприємстві полягає в тому, щоб об’єднати зусилля різних структурних підрозділів підприємства щодо охорони праці для вирішення найважливіших питань безпеки виробничих підрозділів. Ці завдання вирішуються за рахунок прогнозування і планування, належного контролю при виконанні робіт щодо обліку і аналізу травматизму, а також активізації і стимулювання робіт з охорони праці. Дана система базується на системі показників і нормативно-правовій базі, а також на економічному стимулюванні.

Прогнозування і планування діяльності підрозділів підприємства спрямоване на підвищення рівня безпеки інструментів, машин, технологічних процесів, ліквідацію шкідливих та небезпечних виробничих чинників як джерел травматизму і професійних захворювань.

У відділах підприємства впроваджено постійний ефективний контроль за дотриманням трудової і технологічної дисципліни, за виконанням правил і норм охорони праці, за достовірним обліком виробничого травматизму, професійних захворювань. Детальний аналіз діяльності підрозділів дає можливість виявляти приховані резерви, більш ефективно координувати роботу служби охорони праці. У процесі аналізу звертається увага на ритмічність робіт, плинність кадрів, укомплектованість, кваліфікацію та інші показники.

За рахунок морального та матеріального заохочення працівників, або шляхом заходів дисциплінарного впливу до порушників на підприємстві забезпечені забезпечується стимулювання і активізація робіт в області охорони праці, а також ефективність цих робіт.

Персональну відповідальність за обґрунтованість і наслідки прийнятих рішень несе керівник підприємства.

Головним у системі управління охороною праці на робочому місці є те, що вона дає можливість в кожному відділі підприємства виділити технічні, економічні, соціальні і організаційні можливості для вдосконалення. До основних напрямків профілактичної роботи можна віднести такі питання:

1.      Розробка і впровадження організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів, комплексний план поліпшення умов праці і санітарно-оздоровчих заходів на п’ять років, комплексний план заходів запобігання виробничому травматизму, професійним та загальним захворюванням на майбутній рік, заходи щодо зниження рівня шуму і вібрації на робочому місці. Головні спеціалісти, спеціалісти служби охорони праці розробляють заходи за результатами обстеження стану охорони праці та аналізують рівень виробничого травматизму та професійних захворювань.

2.      контроль за станом безпеки, оцінка роботи посадових осіб щодо охорони праці. Виконання перевірок стану охорони праці на робочому місці контролюючими органами. За результатами перевірок щомісячно проводиться оцінка умов праці на робочих місцях.

3.      Навчання безпечним методам праці і правилам техніки безпеки. Сюди належать усі форми навчання працівників, що тільки наймаються на роботу, а також тих, що працюють по програмі ввідного інструктажу, первинного на робочому місці, періодичного повторного, позапланового і цільового. Сюди належать усі види навчання з відривом від виробництва і за професією, а також щорічна перевірка знань робітників з безпеки праці на робочому місці.

4.      Наради, збори, які включають проведення на всіх рівнях нарад за результатами роботи з техніки безпеки за квартал, півріччя, рік.

5.      Розслідування нещасних випадків, аналіз причин, розробка відповідних заходів, наказів і розпоряджень стосовно конкретних нещасних випадків та розробка додаткових заходів по їх запобіганню.

6.      Система дисциплінарного впливу: позбавлення винагороди, відсторонення від роботи, притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності, звільнення з роботи.

7.      Матеріальне і моральне заохочення: нагорода, грамота, подяка за високоефективну безаварійну роботу.

Керівники відділів, що отримали сигнал або повідомлення про відхилення від норм виробничого обладнання або технологічного процесу, швидко реагують і негайно приймають і реалізовують управлінські рішення. Всією роботою в сфері охорони праці по забезпеченню безпечних умов праці на кожному робочому місці керує служба охорони праці, керівник якої є заступником головного інженера підприємства.

Особливо важливе значення має компетентне керівництво організацією охорони праці на робочому місці. Керівник підприємства здійснює цю роботу через керівників і інженерно-технічних працівників відділів та службу охорони праці. Вони встановлюють єдиний порядок роботи з охорони праці по відділах, здійснюють оперативний контроль за станом охорони праці.

Головний інженер підприємства здійснює технічне керівництво роботою щодо  створення безпечних і здорових умов праці, зниження рівня виробничого травматизму і професійної захворюваності. Вони забезпечують створення відповідних умов для безпечного ведення технологічних процесів, організацію виробничих циклів у відповідності з діючими стандартами, правилами і нормативами з охорони праці на робочому місці. Головні інженери керують роботами з охорони праці, що проводять головні спеціалісти служби охорони праці і керівники відділів, а також здійснюють організацію паспортизації санітарно-технічного стану дільниць і всіх виробничих відділів підприємства.

Головні спеціалісти підприємства здійснюють безпосереднє керівництво роботою з охорони праці у відділах. Згідно графіка вони раз на місяць перевіряють стан техніки безпеки, санітарні умови, пожежну безпеку. Результати таких пере­вірок оформляють розпорядженнями і наказами, де вказано конк­ретні строки виконання і відповідальні за це особи.

Служба охорони праці галузевих об'єктів здійснює оперативне і методичне керівництво роботами з охорони праці, заслуховує звіти структурних підрозділів про стан охорони праці і, при необхідності, вносить пропозиції керівнику організації про притягнення до дис­циплінарної відповідальності винних у порушенні нормативних та законодавчих актів.

При виявленні грубих порушень правил та норм з охорони праці    працівники служби вживають заходів щодо їх оперативного усунення або призупинення робіт на окремих дільницях, якщо це загро­жує здоров’ю або життю працівників.

Служба охорони праці галузевих об'єктів має право не допускати до роботи тих, хто грубо порушує правила техніки безпеки та виробничі санітарні норми.

До обов'язків служби охорони праці входять: цільові і комп­лексні перевірки стану охорони праці на кожному робочому місці, організація перевірки технічного стану машин і механізмів, органі­зація щодо забезпечення технічними засобами безпеки, забезпе­чення своєчасного складання паспортів санітарного і технічного стану робочих місць; контроль за виконанням профілактичних робіт з охорони праці і заходів визначених органами державного нагляду. Працівники служби охорони праці можуть надсилати приписи, обов'язкові для виконання і через керівника організації притягати винних осіб, що порушили правила і норми з охорони праці, до відповідальності.

Безпосереднє керівництво всіма роботами з охорони праці в структурних підрозділах покладається на їх керівників. Керівники структурних підрозділів проводять аналіз безпеки виробничого обладнання, технологічних процесів і вживають заходів щодо підви­щення рівня безпеки в умовах виробництва.

Вони проводять перевірку дотримання стандартів, правил тех­ніки безпеки і норм виробничої санітарії на всіх дільницях, при необ­хідності вживають заходів дисциплінарного впливу та здійснюють організацію навчання.

Майстер галузевого об'єкту керує всією роботою з охорони праці на дільниці, забезпечує безпеку робіт відповідно до норма­тивних і законодавчих актів. Щоденно перевіряє стан охорони праці на робочих місцях, інформує працівників про показники травматиз­му. При порушенні норм охорони праці майстер оперативно вживає заходів щодо їх недопущення, а виявлені недоліки заносить у жур­нал оперативного контролю, про що повідомляє начальника дільниці галузевого об'єкту.