Дослідження мотиваційної готовності старшокласників до військової служби

      Методика  психодрами базується на спонтанному  рольовому розігруванні, в процесі  якого учасники групи досліджують свої особистіші проблеми (Т.С. Яценко, 199, К. Рудестам, 1993). Можливість таких інсайтів обумовлена тим, що під час психодраматичної дії можуть виникати стани особливої емоційної напруги, особистісної інтегрованості, які актуалізують творчі потенціали людини (77). Особливості психодраматичного інсайту - раптовість рішення, впевненість в його правильності, точно так як наступає після інкубації. Це дозволяє стверджувати, що інсайт, як продукт творчого інтуїтивного мислення, може бути підготовлений двома шляхами: як результат інкубації і спонтанної поведінки.

      Реалізація  цього принципу інколи зустрічає  досить сильний опір з боку учасників. Люди, які приходять в групу  тренінгу, мають певний досвід навчання в школі, в інших навчальних закладах, де, як правило, їм пропонувались ті чи інші правила, моделі, які потрібно було вивчити і наслідувати, Зустрівшись з іншим, незвичним для них способом навчання, люди виявляють невдоволення, інколи в досить сильній, навіть в агресивній формі. Подолати таку перешкоду допомагають ситуації, які дають можливість учасникам тренінгу усвідомити важливість і необхідність формування в них готовності і надалі, після закінчення тренінгу, експериментувати зі своєю поведінкою, творчо ставитись до життя і самого себе.

      Групова динаміка - розвиток, рух групи в часі, обумовленого взаємодією членів групи між собою і тренером. Елементами групової динаміки є цілі, норми, структура групи, її згуртованість і фази розвитку.

      Перших 4 дні можна проводити соціометрію  в такій формі.

      Дата.             Ім'я.

1. Сьогоднішній тренінг справив

      на  мене велике значення 5, 4, 3, 2, 1 - не справив.

2. Я почував себе розкуто, вільно 5, 4, 3, 2, 1,

      замкнуто  не розкуто.

3. Хто з учасників тренінгу мав найбільший

      вплив на хід тренінгу 1, 2, 3.

4. Поведінка кого із учасників найближча

      до  мети тренінгу 1, 2, 3.

5. Поведінка кого із учасників найбільше

      Вам заважала 1.,2.,3.

6. З ким із учасників Ви хотіли б провести

      рольову гру 1, 2, 3.

7. З ким із учасників групи Ви однозначно

      не  хотіли б проводити рольову гру 1, 2, 3.

      Результати  такої соціометрії не обговорюються  в групі, вони є інформацією для  тренера.

      Можуть  бути використані інші форми: "Малюємо  картину", "Побажання", "Зв'язок".

      Хороший розвиваючий і навчальний ефект  дає обговорення і програвання  особистих проблем учасників групи. Тренер має знати, що суб'єктивно проблеми існують у всіх учасників і наскільки відверто вони будуть обговорюватись залежить від групових процесів і стилю роботи тренера. Тут не може бути ніякого тиску і особливо необхідний психологічний такт. При цьому можна використовувати такі методичні прийоми. Тренер, звертаючись до соціометричних даних, створює робочі групи і ставить завдання учасникам обмінятися між собою і обговорити проблеми, які виникли при спілкуванні. Цей прийом доцільно проводити на початковому етапі занять.

      Коли  в групі створена атмосфера довір'я, тренер може запропонувати учасникам  групи згадати ситуації спілкування  з особистого життя, які закінчилися  конфліктом. Кожен учасник пише про  що була бесіда, з ким і як проходила. Тренер, зі згоди учасника пропонує зіграти. Автор вибирає партнера, тренер інструктує. Ситуація програється.

      Прийом  програвання особистих ситуацій, що сприяють розвитку рефлексивних навичок, може бути побудованим таким чином. Активний учасник підбирає собі співбесідника, який схожий на того, з ким він в минулому спілкувався у вибраній ситуації. Потім говорить фразу, звертаючись до пасивного. Після цього вони міняються ролями.

      Діалог  продовжується в такому алгоритмі  і дозволяє активному учаснику бачити ситуації і хід бесіди не тільки своїми, але і очима співбесідника.

      Збір  чемодана (валізи). Суть гри - в процесі  роботи учасники пізнають один одного, тому можуть дати зворотний зв'язок кожному, відмічаючи особливості його спілкування і поведінки.

      Процедура - ми роз'їжджаємось, потрібно зібрати чемодан. В чемодан покладемо ті якості, які допомагають, або заважають в спілкуванні. Тренер виходить з кола. Той, кому збирають чемодан, теж виходить; і група під керівництвом одного із учасників збирає чемодан. При цьому дотримуються таких правил:

1. Класти однакову кількість якостей  (тих, що допомагають - тих, що заважають).
2. Вказувати на ті якості, які проявились під час роботи в групі.
3. Кожна якість має бути визначена всіма учасниками.
4. Класти ті якості, які підлягають корекції (17, 16).

      Нами  розроблена і випробувана 45-годинна  програма тренінгових занять для солдат-новобранців в режимі Т-груп.  Такі групи виникли з теорії Клевіна. Він встановив, що більшість ефективних змін в намірах особистості відбувається в груповому, а не в індивідуальному контексті, Левін  стверджував,  що  для виявлення і зміни своїх неадекватних установок і вироблення нових норм поведінки, люди мають вчитися бачити себе такими, якими їх бачать інші (77).

      В рамках Т-груп успішно можна вирішувати завдання тренінгу умінь, метою якого є розвиток такої поведінки, яка розглядається як бажана або окремим членом групи, або суспільством в цілому.

      Учасники  мають можливість оволодіти спеціальними уміннями міжособистісного спілкування, що сприяє емоційному самовираженню без обмеження прав інших. До таких життєво важливих умінь належить: вміння управляти тривогою, планувати майбутнє, приймати рішення, розвивати впевненість в собі.

      Таким чином, групи тренінгу умінь дають  можливість працювати над зниженням  тривожності і підвищенням впевненості в собі. Цього можна досягти у разі, коли інтереси групи зосереджені на окремих учасниках. При цьому розв'язуємо такі завдання:

1. розвиток самопізнання за рахунок зниження бар'єрів психологічного захисту і подолання нещирості на особистісному рівні;
2. усвідомлення учасниками групи адекватності власної поведінки в звичних і стресових ситуаціях;
3. створення і підтримка клімату довіри і психологічної безпеки, що досягається через:

      а) регулювання рівня емоційної  напруги в групах,

      б) здійснення емоційної підтримки учасників, які відчувають в цьому потребу,

      в) створення умов для безоціночного  ставлення учасників групи один до одного;

4. формування згуртованості солдатського колективу
5. формування нових психологічних установок;
6. закріплення адекватних і раціональних способів реагування на життєві ситуації.

      Обґрунтовуючи завдання роботи в групах активного соціально-психологічного навчання серед новобранців ми виходимо із специфіки вибраної форми роботи, особливостей віку та одержаних експериментальних даних щодо протікання адаптивних процесів на особистісному рівні. Набуття умінь в сфері міжособового спілкування, подолання ускладнень і управління тривогою визначатимуть майбутній успіх чи невдачу, незалежність і компетентність.

      Група тренінгу умінь, або тренінг асертивності, найбільше відповідає сформульованим вимогам.

      Асертивна поведінка передбачає безпосереднє шанобливе вираження своїх почуттів, думок, прагнень стосовно іншої особи  в такий спосіб, який враховує почуття, стан, права іншої людини. Асертивна поведінка відрізняється від агресивної тим, що передбачає використання особистих прав без порушення прав іншої людини. Асертивна поведінка в той же час відрізняється від підлеглої, "залежної" поведінки тим, що передбачає дію у відповідності з власними інтересами на основі захисту себе і своїх прав без безпричинного неспокою та підвищеної тривожності. Теоретики асертивності приділяють значну увагу становленню і захисту власних прав. Йдеться про те, що коли при контактах з іншими людина не наважується на самостійне визначення своїх прав, то врешті-решт інші визначають за неї її роль і при цьому вона перестає бути сама собою. 

      Асертивність  не дається людині від народження. Вона формується в процесі навчання в різних ситуаціях відповідним  способом реагування і переживань. Невпевнені в собі люди часто не володіють базовими комунікативними вміннями. Тому тренінг асертивності дозволяє практикуватися в комунікативних уміннях, а також досягти зниження тривожності, котра пов'язана з міжособистим спілкуванням.

      Іншим підходом до описання впевненої поведінки  є виділені Ланджем і Якубовскі  твердження, які виражають впевненість  в собі.

      Базовим твердженням є просте вираження  почуттів, думок, поглядів і прав.

      Емпатичне твердження вказує на усвідомлення переживань і позиції іншої людини.

      Конфронтуюче  твердження використовується, коли слова  не відповідають діям і включають  описання того, що люди бажали зробити, що насправді зробили і чого бажає  той, хто говорить.

      В монологічному твердженні той, хто  говорить, повинен об'єктивно описати поведінку іншого, вказати на результат його дій, описати свої власні почуття, і сказати, чого він хоче. Цей тип твердження, який виражає впевненість в собі, особливо корисний для того, щоб поділитися з іншими негативними емоціями.

      Переконуюче твердження повинно бути своєчасним і тактовним, щоб здійснювати вплив в груш без прояву агресивності.

      Зростаюча впевненість. Поступово - від мінімально впевнених тверджень, котрі не вимагають  значних зусиль, до більш категоричних висловлювань, коли мінімальна відповідь неефективна.

      Виконання сформульованих завдань досягається  дотриманням певних принципів групової роботи: діалогізація взаємодії, активності, принципу "тут і тепер", конфіденційності, творчості, партнерського спілкування.

      Активність  є нормою поведінки в тренінгу. Вона передбачає реальне включення в інтенсивну групову взаємодію кожного учасника групи. Основою активності є внутрішня установка на інтенсивне включення в груповий процес.

      Активність  учасників тренінгової групи  має особливий характер» відмінний від активності людини, яка слухає лекцію або читає книгу. В тренінгу люди включаються в специфічну дію. Це може бути програвання ситуацій, виконання вправ, спостереження за поведінкою інших людей за спеціальною схемою.

      Активність  зростає за умов підбору таких завдань, які передбачають участь в роботі всіх членів групи одночасно, принцип активності ґрунтується на ідеї того, що людина засвоює 10% того, що вона чує, 50% того, що вона бачить, 70% того, що промовляє і 90% того, що робить сама.

      Мета введення принципу, який обмежує групову дискусію подіями, що проходять "тут і тепер", тобто в даній групі і переважно в даний момент часу, полягає перш за все в тому, щоб захистити монографічний характер групової роботи від свавільних тенденцій з боку учасників тренінгу.

      Принцип конфіденційності зводиться до рекомендації не афішувати стороннім зміст спілкування, який розвивається в процесі роботи. Це сприяє створенню атмосфери довіри, запобігає можливим моральним збиткам, а накопичений досвід стає надбанням групи.

      Принцип творчої дослідницької позиції  учасників групи. Суть принципу полягає  в тому, що під час роботи учасники групи усвідомлюють, відкривають  ідеї, закономірності, які вже відомі в психології, а також свої особисті ракурси, можливості та особливості.

      Ось чому робота тренера передбачає конструювання  таких ситуацій, які б дозволяли  учасникам групи усвідомлювати  та апробувати нові способи поведінки.