Збереження і розвиток української культури в діаспорі країн світу (на прикладі діаспори українців у Канаді)

Завдяки представникам української  діаспори імена українських письменників стали відомими в Канаді. На честь їх були названі музеї. У 1951 р. в Палермо (рядом з Торонто) відкритий пам'ятник і музей Т.Г. Шевченка, а в 1956 р. у Вінніпегу - пам'ятник і музей І. Франка. У музеях збережені риси побуту, які передавались з покоління в покоління, наприклад, там можна ознайомитися з інтер'єром житла. У 1971 р. заснована галерея-музей. У ній представлені роботи українських художників Т. Яблонської, М. Глущенко, графічні роботи В. Касяна, М. Дерегуса, М. Гроха, О. Губарева.

В даний час діє канадський национальный український фестиваль, різні хори (чоловічі - «Бурлаки», «Прометей»; жіночі - «Діброва», «Левада»), танцювальні колективи («Аркан», «Барвінок», «Русалка», «Веселка» і так далі). На телебаченні йде цикл українських телепередач («Контакт», «Тітка-квітка (для дітей), «Світогляд»). Крім того, виходить цикл релігійних програм за підтримки церкви. На радіо транслюються передачі: «Зустрічі», «Молода Україна», «Прометей», «Український час». Також випускаються газети: «Українські новини», «Спадщина», «Український голос», «Жіночий світ».

Особливу роль в збереженні етнічної самосвідомості зіграли загальноканадські українські організації, найбільш помітними серед яких стали Україінська Національна Федерація і створений в роки Другої світової війни, в 1940 р., Український Канадський Комітет (потім перейменований в Український Канадський Конгрес). В даний час Український Канадський Конгрес підтримує вивчення української діаспори на державному і провінціальному рівнях. У 1965 р. була створена впливова Професійна і Ділова Федерація українських канадців. У 1980 р. з'явилася Канадська етнокультурна рада, метою якої було збереження і розширення культурних можливостей. Активно развивается об'єднання українських педагогів, клуб інженерів, товариство українських бібліотекарів, українське медичне товариство Америки. Крім того, існують молодіжні організації, які об'єдналися в Союз Українських Канадських Студентів (ВПВК). У Канаді створена Кооперативна Рада, яка об'єднує 13 кредитних організацій в п'яти провінціях Канади. Рада розробила програму розвитку кредитної системи в 1993 р., вона проходила в два етапи і закінчилася в 2001 р. Метою данної програми з'явилося створення кредитних организацій по всій Україні. Кредитні товариства надають спонсорську допомогу церкві, танцювальним групам, хорам, молодіжним організаціям, Конгресу українців Канади, Світовому Конгресу українців.

Діяльність численних українських организацій була вельми різноманітною, зводилася до наступних основних напрямів: представлення інтересів українських іммігрантів перед народом і урядом Канади, надання допомоги українським переселенцям в адаптації на новому місці, прагнення до відродження державної незалежності України, збереження і розповсюдження української мови і літератури.

Таким чином, збереження етнічності українців пов'язане з високим ступенем розвитку національної самосвідомості, відособленістю від решти населення (це стосується, перш за все, першої хвилі іміграції), характером розселення (крупні гомогенні групи в сільській місцевості). Діяльність культурно-просвітницьких товариств, ансамблів стала немаловажним чинником, підтримуючим життєздатність найважливіших носіїв етнічних властивостей: мови, традицій, культури. Найбільш сприятливі умови для її підтримки і розвитку зберігаються в місцях значної концентрації осіб українського походження. Історичними місцями заселення українців є провінції Онтаріо, Альберта, Саськачеван, Манітоба і деякі канадські міста - традиційні місця поселення вихідців з України і їх нащадків.

 

Розділ 3. Менеджмент культурної діяльності в українській діаспорі Канади

3.1. Організаційна структура українських громадських організацій в Канаді в 1991-2001 рр. 

 

Як і в усьому світі основними  інституціями розвитку культури та збереження національної самобутності української діаспори в Канаді є: церква, школа, видавнича діяльність, твочість представників української діаспори в Канаді та наукові та громадсько-політичні об’єднання.

Організаційна структура української  громади формувалася навколо  кількох головних політико–ідеологічних напрямів. Кожен з таких напрямів створив свої організації.

Діяльність українських громадських  організацій в Канаді координує  Конгрес Українців Канади (КУК), який у свою чергу є членом Світового  конгресу українців (СКУ), який координує  діяльність українських організацій у всіх країнах поселення. Штаб–квартира СКУ перебуває в Торонто.

Членами–організаторами КУКу є 28 організацій, а саме – 

Братерство Ветеранів І–ї Української  Дивізії УНА,

Канадсько–українська Фундація,

Товариство Канадських Друзів України,

Канадська Асоціація Лемків,

Товариство “Канадсько–українська  імміграційна Служба”,

Рада Українських кредитних  Спілок Канади,

Союз Української Молоді Канади,

Ліга Українських Канадців,

Національна Рада Українських Організацій  Патріархату Українських Католицьких Церков,

Українська Молодіжна Асоціація  Канади “Пласт”,

Дослідний Інститут Волині, Наукове  Товариство ім. Т.Шевченка,

Товариство Ветеранів Української  Повстанської Армії (УПА),

Спілка Української Молоді Канади,

Українська Академія Мистецтва і Науки в Канаді,

Українсько–канадська Фундація ім. Т.Шевченка,

Українсько–Канадська Федерації  Професіоналів та Підприємців (УКФПП),

Суспільна Служба Українців Канади,

Українсько–канадське Студентське  Об’єднання,

Українсько–канадський Жіночий Комітет,

Українське Католицьке Братерство Канади,

Українська Католицька Жіноча Ліга Канади,

Українське Братерське Товариство Канади,

Українське Спільне Допомогове Товариство Святого Миколи,

Українське Національне Об’єднання,

Українська Національна Федерація Канади,

Союз Українців Самостійників  Канади,

Українська Жіноча Асоціація Канади.

Існує 6 Провінційних Консульств (Рад) та 25 Відділів, які репрезентують  КУК на провінційному та регіональному  рівнях. Вони надсилають раз в 3 роки своїх делегатів на Конгрес Українців Канади.

Метою і основними цілями КУКу є:

• Діяти як авторитетний представник від українсько–канадської спільноти перед людьми й Урядом Канади;
• Посилити і координувати участь українських канадців в канадському соціальному і культурному житті, базованому на християнських і демократичних принципах справедливості, свободи і незалежності.
• Сприяти розвитку дружніх відносин між Україною і Канадою.
• Допомагати Україні в будівництві незалежної, демократичної держави.
• Проектування і розвиток між українцями Канади інформаційного простору у всіх його аспектах.

Згідно Статуту, Штаб–квартира  КУКу повинна бути в місті, визначеному на останньому Конгресі.

Члени КУК поділяються на 2 категорії.

До категорії “А” відносяться:

Українське Католицьке Братерство Канади,

Союз Українців Самостійників  Канади,

Українське Національне Об’єднання,

Ліга Українських Канадців,

Українсько–Канадська Федерація Професіоналів та Підприємців,

Рада Українських Кредитних  Спілок Канади.

До категорії “В” відносяться  всі інші українські організації, об’єднання і клуби, чия діяльність носить в Канаді широкий масовий характер, хто подавав заяви і був прийнятий в члени.

Щоб бути прийнятим в члени категорії  “В” потрібно заяву про вступ  в КУК, Статут і поточну інформацію про діяльність цієї організації.

Відділ КУКу може виключити з  членства організацію 2/3 голосів організацій, членів Відділу. Такі рішення повинні  бути апельовані на Конгресі. Будь–яка організація може вийти з членства в КУК на підставі поданого заздалегідь (за 6 місяців) офіційного оголошення їхніх намірів виходу.

Як бачимо, з цього пункту Статуту, що досить ліберальними є його умови  щодо виходу з членства КУКу.

Щорічні членські внески в КУК стосуються усіх категорій членів. У випадку  несплати членських внесків на протязі двох років, члени перестають ними бути, після 180 днів з часу їх письмового повідомлення Адміністрацією щодо порушення.

Трирічний Конгрес, який складається  з делегатів, проводиться раз  в три роки і є найвищим законодавчим органом КУКу. Правління КУКу вирішує час і місце проведення Трирічного Конгресу. Від членів категорії “А” на Трирічний Конгрес виступають максимум 50 делегатів від кожної. Провінційні Консульства(Ради) і Філіали мають право на 25 делегатів кожний. Організації мають право на одного делегата [3].

Делегати повинні попередити Трирічний  Конгрес про свою участь за 2 місяці до його початку.

Як засвідчує 110–річна історія  поселення українців у Канаді, вони посильно працюють для розвитку співробітництва й зміцнення  найрізноманітніших контактів із праматеринською землею, яка завжди була для них джерелом натхнення. До того ж, припинення зв'язків з рідним народом може призвести до втрати їхньої національної ідентичності. Таким принципами керуються і більшість українських громадських організацій Канади.

Конгрес Українців Канади вважає, що одним із найважливіших чинників збереження української ідентичності в Канаді є широка мережа шкіл різного  типу та вищих навчальних закладів, в яких вивчаються українська мова, література, історія, географія, інші українознавчі дисципліни. Інтуїтивно усвідомлюючи, що головною умовою збереження себе як етнічної групи є передача наступним поколінням знання української мови, українські організації прагнуть в кожному селищі відкривати школи для навчання своїх дітей.

Українські організації Канади акцентують свою увагу на збереженні мовних традицій в сучасних умовах. Певний оптимізм породжує те, що згідно з даними опитувань, більшість молоді підтримує необхідність збереження мовних традицій.

Таким чином, з вищенаведеного можна зробити висновок про те, що завдяки продуманій організаційній структурі та чітких статутних нормах Конгресу Українців Канади – головного координуючого органу українських організацій Канади, відбувається продуктивна діяльність українських установ в різних галузях життя спільноти, яка базується на збережених традиціях та високому патріотизмі.

 

3.2. Роль і значення діяльності конгресу Українців Канади у збереженні української самобутності

 

Сьогодні, українська діаспора – одна з найбільших серед планетарних етнічних поселень. Добре відомо, що однією з найчисельніших, впливових та добре організованих досі залишається українська спільнота поліетнічної Канади.

 Українська етнічна група  Канади робить вагомий внесок  у розвиток культури, науки, мистецтва, літератури, як батьківського народу, так і народу де вона складає етнічну меншість. Про це переконливо засвідчено на всесвітніх форумах та з'їздах українців. Сміливо можна стверджувати, що українська етнічна група – одна з тих спільнот, яка задовільно інтегрувалася в іноетнічне середовище. Сприятливі умови для збереження українцями своєї етнічної самобутності створює прийнята в Канаді політика багатокультурності. Також, на позитивний розвиток української етногрупи, та й не тільки її, вплинув процес етнічного відродження. Саме тому, у цій країні нараховується значна кількість, а це майже тисяча, українських осередків політичних, культурно-освітніх, професійних об'єднань (лікарів, вчителів, інженерів, адвокатів), жіночих, молодіжних тощо. Актуальним досі залишається наукове вивчення та обґрунтування діяльності таких організацій, зокрема, у справі збереження української самобутності в іноетнічному середовищі.

Внаслідок життєвих потреб воєнного часу та різних проблем української  спільноти в Канаді, в 1940 р. за підтримки та фінансування канадського уряду був створений Комітет українців Канади (з 1989 р. Конґрес українців Канади), який об'єднав у своїх рамках 5 діючих організації: Братство Українців Католиків, Союз Українців Самостійників, Українське Національне Об'єднання, Союз Гетьманців Державників і Союз Українських Організацій. Сьогодні, до складу Конґресу українців Канади належить близько 200 українських установ та організацій, в тому числі його провінційні та місцеві відділення.

Статутом КУК від 1943 р. було визначено склад, структуру, а також мету його діяльності. З кожним новим з'їздом, зміст і положення Статуту редагувалися та доповнювалися, в залежності від вимог часу і перебігу подій, проте базові принципи та цілі КУК залишалися не змінними.

Основними цілями своєї діяльності КУК визначив:

- діяти як повноважний представник української канадської громади перед урядом та суспільством Канади;

- посилювати і координувати участь українських канадців у соціальному і культурному житті Канади, основану на християнських і демократичних принципах справедливості, свободи і незалежності;