Збереження і розвиток української культури в діаспорі країн світу (на прикладі діаспори українців у Канаді)

Дбаючи про високий рівень розвитку української громади, КУК за роки своєї діяльності, робив все можливе для того, щоб українці Канади, не відрікалися свого походження, а навпаки, пишалися цим, та мали змогу постати гідною культурною спільнотою, яка, сьогодні, займає значний процент на провідних позиціях поліетнічного канадського суспільства.

Висновки

Сучасна Україна не охоплює усіх теренів, на яких живуть автохтонні українці. Значна частина наших співвітчизників  внаслідок політичних обставин та через  економічні негаразди в різні  періоди історії розселялася по світу. Відтак, мільйони українців нині мешкають за державними кордонами України на освоєних ними землях.

Проблема розвитку культур народів  в іноетнічному середовищі має важливе  теоретичне і практичне значення. Не є винятком щодо цього українці, яких тільки в інших республіках колишнього СРСР налічується понад 6,8 млн. чоловік. Крім того, принаймні 5 млн. українців живуть, у країнах зарубіжної Європи, Американського континенту і навіть в Австралії. Статистика засвідчує: на трьох українців, які проживають на території своєї держави, припадає щонайменше один, що живе за її межами.

Етнічні процеси серед українського населення за межами України визначаються низкою факторів. Вони залежать від  соціально-політичного ладу країни, давності перебування в іноетнічному середовищі, чисельності та характеру розселення (компактне чи дисперсне), ступеня урбанізації. Не останню роль відіграє близькість (етногенетична чи соціальна) культури контактуючих народів.

Сьогодні українська діаспора –  одна з найбільших серед інших планетарних етнічних розселень. Умовно її поділяють на західну і східну. Східна діаспора перебуває в межах поселення українців поза Україною, котрі проживають на теренах колишнього СРСР, а західна – поза його межами.

Зростання національної самосвідомості, відновлення історичної нам’яті, національне відродження в Україні спричинили збільшення інтересу громадськості країни до історії, сучасного життя українців, які мешкають у західній півкулі, їх суспільної діяльності, надбань у галузі економіки, науки, культури, мистецтва, літератури, освіти.

В історії українського народу еміграція  відіграла досить велику роль. За рубежем  утворилися українські етнічні групи, розвиток зв'язків з якими в  невід'ємною умовою розвитку різноманітних  сфер буття української нації  — науки, культури, економіки.

Із самоусвідомленням світовим українством себе як певної духовної цілісності, що засвідчили, зокрема, два  Всесвітні форуми українців, завершується ціла епоха в його розвитку. Понад 16 мли. осіб українського походження (або  майже третина українського етносу), що, за далеко не повною статистикою, проживають поза межами України, нині вже не є діаспорою бездержавного народу. Новий етап у розвитку світового українства потребує віднайдення нових підходів до розв'язання його проблем, визначення нових завдань, вироблення нової тактики.

Безумовно, перспективи світового  українства сьогодні пов'язані насамперед із розвитком Української держави. Українська діаспора, яка не тільки прагне зберегти свою ідентичність, а  й робить помітний внесок у становлення української державності, розуміє це і спрямовує свої зусилля в річище розбудови України як демократичної, правової і процвітаючої держави, яка стала б справжнім духовним центром і серцем українства.

Водночас аксіомою є те, що десятки  мільйонів зарубіжних українців потребують уваги, а також моральної, культурно-інформаційної, політичної та матеріальної підтримки з боку Української держави. Активно допомагають своїм діаспорам інші народи, зокрема наші сусіди — росіяни, угорці, румуни.

Багато роблять для наших зарубіжних братів і сестер товариство "Україна", органи влади, неурядові організації. Проте з огляду на чисельність зарубіжного українства та гостроту проблем, що стоять перед ним, ця допомога є вкрай недостатньою. 1 справа навіть не в нинішніх, можливо, надто скромних фінансових можливостях України.

Найбільша проблема полягає в тому, що наше суспільство, очевидно, ще не до кінця визначилося, навіщо йому ці мільйони розкиданих по всьому світові українців, що вони можуть дати пересічному громадянинові України. Тим часом без дійової політики України щодо своєї діаспори остання через 10-15 років, з відходом із життя старшого покоління, значна частина якого залишила Україну вже в зрілому віці й тією чи іншою мірою зберігає мову, культуру і традиції свого етносу, може просто зникнути.

А це означатиме втрату потужного  інтелектуального й ділового потенціалу мільйонів людей, здатних активно  впливати на політику своїх держав стосовно України (згадаймо у зв'язку з цим особливі партнерські відносини, які склалися в нашої держави з країнами чисельної української діаспори — Канадою, США, Аргентиною, Польщею).

Українська держава існуватиме доти, доки житиме український етнос, складовою частиною якого є українська діаспора. Тому, дбаючи про зарубіжних українців, захищаючи їхні інтереси, наша держава дбає про своє майбутнє.

Список літератури

1. Ажнюк Б. Національна ідентичність і мова в українській діаспорі // Сучасність, 1999 р. – №3. – С. 12 – 16.
2. Білас І. Етапи депортації українського населення (1944 – 1947 рр.) // Українська діаспора. – К., 1992. – С. 68-90.
3. Боровик М. Українсько-канадська преса та її значення для збереження української меншини в Канадi. - Мюнхен, 1977.- 341с.
4. Боровик Михайло. Століття українського поселення в Канаді (1891 – 1991). –Українська Могилянсько-Мазепинська Академія Наук (УММАН). – Монреаль-Оттава-Канада, 1991. – 485с.
5. Бушин М.М., Чубіна Т.Д. Українці в світі. – Черкаси, 2003.
6. Винниченко І. Українці в державах колишнього СРСР: історико-географічний нарис. – Житомир, 1992.
7. Галько О. Церква як консолідуючий чинник громад української діаспори / Тези доповідей міжнародної наукової конференції: Діаспора як чинник утвердження держави України у міжнародній спільноті. – Львів, 2006. – С. 102 – 104.
8. Західньоканадський Збірник / За ред. Славутича Я. – Випуск 3. – Едмонтон, 1998.– 386 с.
9. Заячук Юлія. Освітня діяльність вищих українознавчих інституцій Канади: історичний контекст і тенденції сьогодення // Український вимір. Міжнародний збірник інформаційних, освітніх, наукових, методичних статей і матеріалів з України та діаспори. – Ч.4. – Кн.2.- Ніжин: Видавництво НДУ ім.М.Гоголя, 2005. – С.111-126.
10. Євтух В.Б., Ковальчук Е.А. Етнокультурна дiяльнiсть українських канадцiв: здобудки и проблеми // Український історичний журнал. - 1991.- № 9.
11. Євтух В.Б. Українська діаспора: шляхи формування та сучасні процеси // Український географічний журнал. – 1993. №1. – С.53-57.
12. Євтух В.Б, Ковальчук Е.А. Украинские канадцы. Сквозь годы и судьбы // Коммунист Украины. - Киев. - 1991. - № 6.
13. Заставний Ф.Д. Українська діаспора: розселення українців у зарубіжних країнах. – Львів: Світ, 1991.
14. Зігалов В., Довер О. Українці вдома і в світі. Основні етапи демографічної історії українського народу // Дзвін. – 1993. – №4-6.
15. Ігнатов В.О., Школьняк В.М. Українська діаспора: проблеми і перспективи // Філос. і соціол. думка. – 1991. – №10. – С.8-17.
16. Історія української еміграції. Навч. посібник / Б.Д. Лановик, Р.Т.Гром’як, М.В.Троф’як та ін. – К.: “Вища школа”, 1997.
17. Куницький Михайло. Громадсько-політична та освітня діяльність українських емігрантів третьої хвилі у США та Канаді // Український вимір. Міжнародний збірник інформаційних, освітніх, наукових, методичних статей і матеріалів з України та діаспори. – Випуск п’ятий. – Ніжин-Київ: НДУ ім.М.Гоголя, 2006. – С. 63-66.
18. Макар В.Ю. Соціально-політична інтеграція українців у поліетнічне суспільство Канади. - Чернівці: Прут, 2006 - 284 с.
19. Макух А. Українські канадці в переписі населення 2001 року // Політика і час. – 2003. – №6. – С. 90 – 91.
20. Марунчак М. Історія українців Канади. - Т.1 - Вінніпег, 1991.
21. Медвидський Б. Збирання i вивчення украiнського фольклору в Канади // Народна творчiсть та етнографiя. - 1991.- № 2. - С. 42.
22. Науменко Г. Украинцi Канадi: з истории формування громадського побуту // Народна творчiсть та етнографiя. - 1991.- № 4.
23. Резолюції VII Конґресу українців Канади. – Вінніпег, 1962. – 22 с.
24. Резолюції XXI Конґресу українців Канади. – Вінніпег, 2004. – 6 с.
25. Розвиток концепції полікультурності в Канаді: уроки для південного регіону України/Матеріали науково-практичної конференції “Сучасна етнокультурна та етнополітична ситуація на Півдні України і актуальні проблеми державного управління” - Одеса, 10-11 грудня 1996 р.
26. Руснак І. Розвиток українського шкільництва в Канаді (кінець ХІХ-ХХ ст.) - Чернівці, 2000; Ковальчук О. Освітня діяльність українців Північної Америки (кінець ХІХ ст. - 40-ві рр. ХХ ст.) // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки. - Вип.13. - К., 2004 та ін.
27. Піскун В. Освіта українського зарубіжжя: питання взаємокультурного проникнення в країнах проживання // Освіта в українському зарубіжжі: Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції. – К., 2001. – С.79- 80.
28. Поплавський М. Українська культура та реалізація державної політики в культурній сфері: Аналітичний звіт Міністерства культури і туризму України за 2005 рік. – Київ, 2006.
29. Програма XIX Конґресу українців Канади. – Вінніпег, 1998. – 66 с.
30. Стебельський І. За українську культуру: до джерел про діяльність асоціації діячів української культури – література і мистецтво // Гомін України. – 2007, 5 жовтня.
31. Тощенко Ж.Т., Чаптыкова Т.И. Диаспора как объект социалогического исследования // Социологические исследования. – 1996. – №12. – С. 36-42.
32. Трощинський В., Шевченко А. Українці в світі. – К.: Видавничий дім “Альтернативи”, 1999. – С.72–96.
33. Українські поселення: Довідник. – Нью-Йорк, 1980.
34. Українсько-канадськi відносини на сучасному етапі (1991-1994 р.р.)/Записки історичного факультету. Вип. 5.-1997.-с.312-318.
35. Українці в американському та канадському суспільствах. Соціологічний збiрник. - Джерсi-Сiтi, 1976.
36. Шлепаков А.Н. Славянские группы Канады // Национальные проблемы Канады. - М., 1972.
37. Щербяк Юрій. Освітньо-культурна діяльність Української Католицької Церкви в Канаді // Збірник доповідей Першої Міжнародної Наукової Конференції “Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті” 8-10 березня 2006 року, м.Львів: Видавництво “Сполом”, 2006. – С.283-289.
38. Gerus Oleh W. Тhe ukrainian canadians: a community profile, 1891–1999. Department of History University of Manitoba // Ukrainian Canadian community profile //Web–site of Ukrainian Canadian Congress // http://www.ucc.ca/Section_2/ community_profile/ – 19.04.2000. (12.04.2001)
39. Purposes and Objects // What is the Ukrainian Canadian Congress? // Web–site of Ukrainian Canadian Congress // http://www.ucc.ca/Section_1/PurposeObjectives.html – 25.12.1999. (13.04.2001)
40. Polowy H. Heritage: Its Meaning for Canadian Children of Ukrainian Origin // The Ukrainian Canadian. Toronto, 1978. Vol. 32, № 625.
41. Ukrainian Canadian Jubilee 1951. Toronto, 1951.
42. Ukrainian Canadian television // Режим доступа: http://www.ucc.ca/media_contacts/ television.htm
43. Ukrainian Canadian radio // Режим доступа: http://www.ucc.ca/media_contacts/ radio.htm
44. Ukraininan print media // Режим доступа: http://www.ucc.ca /media_contacts/print.htm
45. Canadian Cultural Council // Режим доступа: http://www.ethnocultural.ca
46. Kondra P. Ukrainian Canadian Congress: A Review of Half A Century of Community Leadership. – Winnipeg, 1993. – 102 p.
47. Radchuk S. I chose Canada: A Memoir. – Manitoba, 2001. – 96 p.
48. Ukrainian Canadian Congress Bulletin. Volume 49. – Winnipeg, 2003. – №3, October. – 10 p.