Збереження і розвиток української культури в діаспорі країн світу (на прикладі діаспори українців у Канаді)

- заохочувати розвиток дружніх і взаємовигідних відносин між Канадою і Україною;

- сприяти Україні у побудові незалежної, єдиної, демократичної держави;

- поширювати українську культуру і мову як цілісні елементи багатокультурного розмаїття Канади;

- піклуватися про покращення соціальних, економічних і культурних умов для українців Канади.

Останні два положення, зокрема, передбачають діяльність КУК у збереженні української  самобутності.

Керуючись програмою багатокультурності канадського суспільства, Конґрес  приділяє багато уваги питанням її дієздатності, котра означає, що етнічні звичаї та національні культури етносів мають бути толеровані та збережені в умовах економічної і політичної інтеграції. Варто зазначити, що проблема збереження української самобутності не постала перед КУК у світлі останніх років. Даний напрям роботи Конґресу було виокремлено ще на початку його діяльності, тобто до прийняття канадським урядом політики мультикультуралізму. Зокрема, проект резолюції VII Конґресу українців Канади, проведений у 1962 р., містить ряд постанов, в яких члени КУК звернулися до уряду Канади із вимогами надати підтримку канадським українцям в діяльності освіти, культури й мистецтва на тій базі, яку уже мають англійські й французькі культури. Крім того, делегати з'їзду задекларували намір продовжити діяльність щодо впровадження вивчення української мови в тих канадських навчальних закладах, де є відповідне число студентів українського походження.

Результатом діяльності КУК є, наприклад, двомовне навчання з 1983 р. в провінції  Альберта, котре охоплює всю шкільну програму (раніше двомовність провадилася тільки в початковій школі). При Канадському інституті українських студій, що входять до складу Альбертського університету, створено центр освіти українською мовою, який допомагає шкільним радам провінції у підготовці методичних матеріалів, організовує заняття із підвищення кваліфікації вчителів. Центр сприяє також поліпшенню якості викладання української мови в різних школах та дошкільних установах.

Сьогодні українську мову, літературу і культуру вивчають у широкій  мережі громадських шкіл, відомих під назвою рідні школи. Це суботні або вечірні школи, котрі утримуються за рахунок церкви та організаціями КУК. Для учнів середньої школи ті ж самі установи у великих містах пропонують програми, які називаються курси українознавства. Такі курси здебільшого визнаються провінційними міністерствами освіти, а тому їх випускники отримують диплом з української мови, який можна використати для закінчення середньої школи і для вступу до вищих навчальних закладів. В деяких провінціях українські студії (навчальні програми з української мови, літератури, історії, географії) становлять невід'ємну частину державної шкільної програми. У школах існують спеціальні класи з україномовним навчанням, що займають майже половину учбового дня.

Українські консультанти провінційних міністерств визначають шкільні  програми. Українська мова як окремий предмет викладається в ряді початкових шкіл в багатьох провінціях. Всього на території Канади приблизно 6 тис. дітей вивчають українську мову в початкових та середніх школах. В більшості міст із значним українським населенням працюють факультативні вечірні класи для дорослих, які бажають вивчити українську мову. Існує цілий ряд асоціацій українських вчителів, які також долучені до складу КУК.

З огляду на те, яку увагу КУК  приділяє статусу української мови, можна говорити, що головним чинником збереження самобутності діаспори в іноетнічному середовищі є її рідна мова. В даному питанні українська етнічна група Канади має ряд переваг перед іншими, завдяки своїм здобуткам. Окрім того, що українська діаспора може вільно володіти та вивчати рідну мову, вона також досягла значного впливу у системі засобів масової інформації. Саме україномовні теле-радіомовлення та пресові періодичні видання дали більшої можливості нашій діаспорі не піддатися природнім законам асиміляції, під вплив яких підпали інші діаспори Канади. КУК завжди надавав належну увагу питанню доступу української діаспори до засобів масової комунікації. Зокрема, повертаючись до постанов вищезгаданого проекту резолюції VII Конґресу українців Канади від 1962 р., хотілося б наголосити на Розділі 2 даної резолюції Радіо, телевізія і фільм, в якій делегати з'їзду КУК постановили доручити своїй президії внести меморандум до урядових кіл Канади стосовно участі української та інших етнічних груп у тих керівних органах, котрі вирішують ці питання.

Як наслідок, наступним етапом у  вирішенні даної проблеми стало рекомендаційне звернення Конґресу до державної Комісії з радіо телебачення й телекомунікацій по здійсненню відповідних заходів для збільшення багатомовних та багатокультурних програм на загальноканадській мережі. Для цього, під час зустрічей представників КУК з офіційними представниками влади обговорювали питання, котрі б вирішували такі проблеми як: утворення всеканадської багатомовної мережі для забезпечення передач етнічних програм у країні; встановлення вимоги до державних та приватних засобів масової інформації виділяти щонайменше 10 годин часу на тиждень для етнічних програм; а також дотримання засобами масової інформації у підготовці своїх передач принципів, визначених у законі про канадську багатокультурність та в канадській Хартії прав і свобод громадян.

Сьогодні, у багатьох українських  громадах Канади можна почути радіопередачі  українською мовою. Як правило, це випуски новин і оголошень, які чергуються з музикою. В деяких районах українські церкви оплачують україномовні релігійні радіотрансляції. В 70-х роках минулого століття у деяких містах Канади було розпочато показ телепрограм для українських громад. Наприклад, в Торонто існує також україномовна передача для дітей. Непересічною подією стало відзначення у Національній Галереї в Оттаві 26 вересня 2002 року 50-річчя передач українською мовою на терені Канади, де під час відзначення голова Державного Комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, посол України в Канаді, директор Канадського міжнародного радіо і президент КУК у своїх вітальних промовах підкреслили об'єктивність висвітлення життя українців Канади протягом півстоліття за підтримки активної співпраці з діаспорою безпосередньо та її авторитетним представником – Конґресом українців Канади.

Не варто забувати і про друковане слово, адже організації, які входять до складу КУК завжди опікалися даною проблемою. Спочатку, потреби читачів серед іммігрантів задовольняли книги, привезені з України, місцеві передруки і переклади української класики. Незабаром їх замінили літературні твори, написані вже самими українцями в Канаді. Такі складові утворення КУК як Український Братський Союз, Союз Українців Католиків й Українська Народна Поміч стали тими організаціями, які активно долучилися до видавничої справи. Вони спеціалізуються на друці як україномовних матеріалів – Книгоспілка, Смолоскип, Пролог; так і канадських видань – Гомін України, Добра Книжка, Євшан Зілля, Нові дні та ін.

Важливим чинником виокремлення української  діаспори в поліетнічній Канаді є  її періодична преса, яка не лише підтримує дух самобутності, а й виступає важливим зв'язком із Батьківською землею. На жаль, довгий час життя більшості українських видань у Канаді було коротким, адже великих тиражів вони не збирали, як і прибутків від реклами. Тому майже всі українські періодичні видання залежали від пожертвувань читачів або організованого меценатства. Найважливіші українські газети і журнали такі: Український голос, Новий шлях, Гомін України, Життя і слово, Батьківщина та ін.

Не залишилося поза увагою питання друкованого слова і на ХХІ з'їзді Конґресу українців Канади у 2004 р. Зважаючи на політичні зміни в Україні та адекватні вимоги часу, в підсумковій резолюції даної зустрічі було визначено постанову про те, що діаспорні книжкові видання і часописи повинні припинити вживання радянського типу зрусифікованого правопису і дотримуватись українського соборницького правопису, який був схвалений у Харкові 1928-го року, і згодом доповнений Науковим Товариством ім. Т.Шевченка та Українською Вільною Академією Наук у діаспорі, які утворені за рішеннями управи КУК. Своєю резолюцією з'їзд запропонував звернутися до наукових установ в Україні, аби спільно відновити процес співпраці з метою погодження єдиного усучасненого правопису української мови, який зобов'язуватиме як стандарт усе українство у світі.

Відомо, що не менш важливу роль у  збереженні українського духу, завжди відігравала церква, яка за будь-яких умов залишалися одним із основних стрижнів, навколо якого гуртувалося закордонне українство.

Вона, в першу чергу, сприяла консолідації громади, виникненню шкіл, культурних осередків, громадських центрів. Українські церви, зважаючи на їх організаційну стабільність та розгалужену позарелігійну суспільну функцію, відігравали важливу роль у процесі етнічного збереження чи асиміляції.

Церкви канадського українства відіграють провідну та централізуючу  роль духовного наставника української діаспори. Із початками імміграції до Канади, церквам належала перша прерогатива у збереженні мови та етнокультурних традицій, в об'єднанні та духовному функціонуванні громад. Вже з першими хвилями української імміграції, по всій території їх компактного розселення виникають релігійні угруповання, які беруть на себе роль консолідуючого осередку.

Сьогодні, до складу КУК входить  більше десятку релігійних організацій: як католицьких, так і православних. Вони беруть активну участь у вирішенні нагальних проблем не лише релігійної громади, а й усієї діаспори загалом. КУК опікується підтримкою та частковим фінансуванням прицерковних громадських, культурних та шкільних осередків. Постійно звертає увагу канадського уряду на їх стан та проблеми. КУК завжди підкреслював важливість процвітання церков української діаспори, які є духовним наставником та охоронцем її самобутності та національно-етнічної ідентичності.

Таким чином, вже біль ніж пів  століття КУК веде активну діяльність, яка охоплює широкий спектр проблем українців Канади. Основний напрям своєї діяльності КУК скерував на співпрацю з урядом держави перебування, виступаючи як авторитетний представник української громади, піклуючись про стабільність та добробут їх перебування в іноетнічному середовищі, з розумінням того, що право на самоідентичність українців повинно бути захищено як перед урядом, так і перед поліетнічним суспільством Канади.

КУК стабільно підтримував усі ініціативи та прагнення українців, намагаючись сприяти збереженню української самобутності всіма шляхами. Окрім урядових заходів, він завжди надавав увагу тим подіям, які несли в собі нагадування про Батьківщину, намагаючись підтримувати нерозривний зв'язок діаспори з рідною землею. Рік за роком члени КУК організовують відзначення річниць присвячених видатним українським митцям Т.Шевченкові, І.Франкові, Л.Українці та ін. Конґресу належить ініціатива вшанування пам'яті загиблих голодомору 1932-33 рр., де було започатковано, на честь 70-ої річниці, проект створення Канадського музею людських прав у Вінніпезі. За сприяння КУК у багатьох провінціях зводяться нові пам'ятники, меморіальні дошки та культурні центри, які не дають етнічним українцям забути про свою історію, нагадують про важливість майбутнього єдиного українського народу. Масштабну роботу провів КУК по залученні українців

Канади до подій пов'язаних із президентськими  виборами 2004 року в Україні, закликаючи діаспору не залишатися осторонь долі своєї рідної країни.

Не дивлячись на всі ці заходи, Конґресу не завжди вдається застерегти всіх новоприбулих до гостинного краю, яким постала для них Канада, від впливу нових культур та способів життя. Адже, є й такі, що вже давно асимілювалися у вирі англомовних та франкомовних культур. Підтвердженням цього можуть стати останні переписи населення, де з кожним опитуванням все менше канадців українського походження подають під час перепису свою культурно-релігійну ідентичність, а українську мову, як мову батьків.

Зважаючи на такі дані, КУК розгорнув  активну діяльність по залученню  української діаспори до збереження своєї самобутності. Зокрема, у своїх резолюціях члени КУК звертаються із закликами до тієї частини українців, які у своїй малосвідомості або під впливом зовнішніх впливів відрікаються від рідної мови та традицій своїх батьків, – долучитися до організованого українського життя, задля збереження своєї національної ідентичності. Крім того, КУК постійно апелює до всієї української громади, звертаючи їх увагу на необхідність поширення освіти серед молоді, яка є майбутнім української спільноти, і яка кваліфікує її на провідні позиції у канадському суспільстві. КУК закликає українську громаду не допускати занепаду рідної книжки та взагалі українського друкованого слова, шляхом передплати журналів і часописів [6, с. 2]. Така робота все-таки приносить свої результати та здобутки, зокрема, до складу КУК постійно приєднуються нові організації та об'єднання різного спрямування, і надихає те, що серед них не меншає кількості молодіжних, які визнають свою окремішність серед інших народів Канади, і активно долучаються до процесів збереження української самобутності.

Насамкінець, можна зробити висновок, що робота Конґресу українців Канади не є марною та безрезультатною. Працюючи на урядовому і на громадському рівнях, КУК залучає до своєї роботи обидві сторони. Виступаючи як авторитетний представник української громади, він оберігає та дбає про права української діаспори у багатокультурній Канаді, при цьому намагаючись надати всі умови для збереження української національної ідентичності. Не менш важливу роботу КУК проводить і з діаспорою, нагадуючи їй про те, що своє походження необхідно пам'ятати і не зрікатися його, як цього, у свій час, не зробили їхні батьки. КУК робить все для того, аби забезпечити українській громаді гідні та повноцінні умови життя і розвитку. Канадські українці можуть вільно та легко вивчати рідну, читати українські книги, передплачувати українську пресу, слухати українське радіо, та дивитися україномовні телепрограми і фільми. Все це дає їм змогу мати постійний зв'язок із Україною, більше того, завдяки старанням КУК, вони завжди перебувають у курсі останніх подій на Батьківщині.