Авиационные пассажирские перевозки

Відносно аеровокзалу аеропорту, вхідним потоком є потік пасажирів, що прибули в аеровокзал для проходження формальностей, чи потік пасажирів, які прилетіли в певний аеропорт для одержання багажу.

Поряд з вхідним потоком пасажирів варто розглядати також вхідний потік багажу, як правило, відокремлений в аеровокзалах від потоку пасажирів і минаючий багатофазове обслуговування.

Апаратами обслуговування для вхідного потоку пасажирів, що відлітають з аеропорту, в аеровокзалах внутрішніх повітряних ліній є стійки реєстрації, на яких здійснюється реєстрація квитків і прийому багажу. Як апарати обслуговування для пасажирів, що прибули в аеропорт, служать пункти видачі багажу, обладнані в аеровокзалах різними засобами механізації.

Для пасажирів міжнародних повітряних ліній, що вилітають з аеропорту, чи прибули в нього, процес обслуговування є багатофазовим, і пасажири послідовно обслуговуються на стійках реєстрації чи місцях видачі багажу, митних стійках і в пунктах паспортно-прикордонного і санітарного контролю.

Для потоку багажу, крім стійок реєстрації, апаратами обслуговування є також сортувальні пристрої і різні транспортні і вантажно-розвантажувальні засоби.

Основними параметрами системи наземного обслуговування пасажирів в аеровокзалі, які підраховуються під час аналізу їхнього функціонування, є: інтенсивність вхідних потоків пасажирів і багажу, інтенсивність обслуговування пасажирів в операційних залах аеровокзалу, оптимальна чисельність робочих місць для реєстрації пасажирів і прийому багажу; кількість місць видачі багажу і пунктів для проходження митних і прикордонних формальностей у міжнародних аеропортах.

Завданням дослідження аеровокзалу як системи масового обслуговування пасажирів є визначення оптимальних зв'язків між характеристиками вхідного потоку пасажирів, інтенсивністю їхнього обслуговування і кількістю обслуговуючих апаратів.

Вхідний потік пасажирів, які прибули в операційний зал аеровокзалу для реєстрації квитків і здачі багажу, є випадковим потоком, інтенсивність якого залежить від класу аеропорту, інтенсивності повітряного руху, сезонності і часу доби.

Для характеристики принципу розподілу випадкової функції, що описує інтенсивність вхідного потоку пасажирів, варто проаналізувати основні властивості цього вхідного потоку.

Як відомо з теорії ймовірностей, потік є стаціонарним, якщо ймовірність потрапляння тої чи тої кількості вимог на визначений інтервал часу, залежить тільки від величини цього інтервалу, але не залежить від того, де саме на осі часу розміщений цей інтервал. Інтенсивність повітряного руху в аеропорті є змінною величиною, що залежить від пори року і часу доби. Як правило, протягом літнього сезону інтенсивність повітряного руху є найбільшою. Протягом доби інтенсивність повітряного руху також різко змінюється, досягаючи найменших значень у нічний час і найбільшої величини в «час пік», що припадає зазвичай на ранковий чи денний час.

Таким чином, потік літаків, що вилітають з аеропорту, а отже, і потік пасажирів, що прибули в аеропорт для посадки на літаки, є нестаціонарними як у різні пори року, так і протягом доби. Однак усі розрахунки необхідної кількості технологічного обладнання виконуються в аеропортах для періоду пікового навантаження як за порою року, так і за часом доби. Тому наявність стаціонарності потоку повинна визначатися не для всього періоду доби, а тільки для часу пікового навантаження.

Період пікового навантаження, що триває весь денний час, чи декілька годин, зазвичай характеризується короткими інтервалами між окремими літако-вильотами. Потік літаків, що вилітають з аеропорту, у цей період є стаціонарним, а отже, стаціонарним є і потік пасажирів, що прибувають в аеропорт для посадки на літаки.

Розглянемо далі, чи задовольняє вхідний потік пасажирів умову відсутності післядії. З теорії випадкових процесів відомо, що потік вимог називається потоком без післядії, якщо для будь-яких безперервних ділянок часу, кількість вимог, що потрапляє на одну з ділянок, не залежить від кількості вимог, що потрапляють на інші ділянки. Природно, що для пасажирів одного рейсу вхідний потік є потоком, що має післядію, тому що для будь-якого моменту часу можлива кількість пасажирів, що прибувають в аеровокзал для реєстрації на літак конкретного рейсу, залежить від кількості пасажирів, що вже пройшли реєстрацію раніше.

Однак для всіх рейсів, що виконуються за період пікового навантаження, потік пасажирів, що входить, є випадковим потоком без післядії, тобто таким потоком, для якого в будь-який інтервал часу кількість пасажирів, що прибувають для реєстрації, не залежить від кількості пасажирів, що пройшли реєстрацію в попередні інтервали часу. Підставою для цього є те, що пасажири різних рейсів прибувають в аеропорт незалежно один від одного і сумарна кількість пасажирів, що прибувають в аеровокзал за деякий інтервал часу, не залежить від кількості пасажирів, що вже вилетіли з аеропорту чи, тих, що знаходяться в очікуванні посадки у літак.

Нарешті, варто встановити, чи є вхідний потік пасажирів ординарним потоком. Як відомо, умова ординарності потоку задовольняється в тому разі, якщо ймовірність потрапляння на елементарний інтервал часу двох чи більше вимог дуже мала порівняно з імовірністю потрапляння однієї вимоги. З розгляду технології процесу стає очевидним, що вхідний потік пасажирів є ординарним потоком. Хоча пасажири прибувають в аеропорт здебільшого групами, кількість яких відповідає місткості того чи іншого транспортного засобу, їхнє звертання в систему обслуговування відбувається по одному, а після прибуття декількох пасажирів одночасно вони стають у чергу на обслуговування перед стійкою реєстрації.

Таким чином, вхідний потік пасажирів повітряного транспорту має властивості стаціонарності, ординарності і відсутності післядії і, в результаті, є найпростішим потоком.

Як відомо з теорії масового обслуговування, найпростіший потік має таку властивість, що кількість вимог, потрапляючих на деякий інтервал часу, розподіляється за законом Пуассона.

Інтенсивність вхідного потоку пасажирів залежить від інтенсивності повітряного руху в аеропорті, кількості рейсів, на які одночасно відбувається реєстрація, і пасажиромісткості літаків, що виконують ці рейси.

Розрахунок оптимальної кількості стійок реєстрації. Методику розрахунків інтенсивності вхідного потоку,  оптимальної кількості обладнання для обслуговування пасажирів та необхідних площ аеровокзального комплексу наведено в праці [16].

Контрольні завдання

1. Опишіть наземне обслуговування пасажирів в аеровокзалах як систему масового обслуговування.

2. Визначте інтенсивність вхідного потоку пасажирів для аеропорту магістральних повітряних ліній, що обслуговує один великий населений пункт. Оперативний час розрахунку 12.00. У міському аеровокзалі обслуговується 10 % пасажирів. Розклад руху ПС:

Лекція 8

Авіакомпанія як функціональна система

План

1. Формування продукту авіакомпанії.

2. Лізинг ПС.

Література: [30]; [31]; [36-39].

Формування продукту авіакомпанії. Авіакомпанією називають підприємство, що здійснює надання авіатранспортних послуг за винагороду чи за наймом.

Основним продуктом авіакомпанії є перевезення пасажирів, вантажів і багажу повітрям (рис. 8.1). Авіакомпанії можна диференціювати на ринку за якістю наданих послуг і застосовуваних технологій. Під якістю розуміють сукупність властивостей і характеристик послуги, що додають їй здатності задовольнити потреби клієнтів.

Рис. 8.1. Структура формування продукту авіакомпанії

Для економічного обґрунтування початку діяльності авіакомпанії, визначення перспективи її розвитку на першому етапі доцільно скласти бізнес-план, який буде включати такі елементи:

-              план-маркетинг (опис підприємницької ідеї, аналіз ринку повітряних перевезень, прогноз попиту на авіаперевезення, визначення середньої ціни на послуги, аналіз конкурентів);

-              виробничий потенціал авіакомпанії (обладнання, кількість і типи ПС, необхідні для здійснення діяльності, вартість обладнання і ПС, штат співробітників, приміщення);

-              аналіз витрат на здійснення діяльності.

У бізнес-плані варто висвітити відповіді на питання:

1. Чому Ваша ідея буде конкурентоспроможна?

2. Скільки коштує реалізація Вашої ідеї?

3. Які з цих засобів власні, які позикові?

4. Коли Ви віддасте позикові засоби згідно з Вашими розрахунками?

Обов'язковими елементами створення авіакомпанії є:

-   державна реєстрація підприємства;

-   отримання ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів (вантажу) повітряним транспортом.

Для реєстрації авіакомпанії необхідно подати в місцеві органи влади: заяву від засновників; статут підприємства; установчий договір.

Структура статуту: загальне положення; мета і предмет діяльності; органи управління і контролю; порядок утворення майна підприємства і статутного фонду; порядок розподілу доходів від діяльності; соціальні гарантії працівникам; форми організації праці; умови припинення діяльності.

Установчий договір обумовлює взаємини між засновниками підприємства в процесі діяльності.

Протягом 30 днів місцеві органи влади повинні зареєструвати підприємство і видати свідоцтво про державну реєстрацію.

Після цього авіакомпанія реєструється у відділі статистики району, у податковій інспекції, у міліції (де за наданим ескізом видають печатку і кутовий штамп), у Пенсійному фонді, у Фонді соціального страхування.

Відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" будь-яке підприємство, що має намір здійснювати господарську діяльність, повинне мати відповідну ліцензію [37].

Органом ліцензування господарської діяльності  з надання послуг  з перевезення пасажирів, вантажів є Державна авіаційна адміністрація.

Для отримання ліцензії необхідно подати в Державну авіаційну адміністрацію заявку встановленого зразка і комплект документів до неї.

У заявці вказуються такі відомості: найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код підприємства; вид господарської діяльності; місце здійснення діяльності (маршрути, аеропорти).

До заявки додаються: свідоцтво про державну реєстрацію підприємства; довідка про внесення до Державного реєстру (нотаріально завірена); сертифікат експлуатанта (копія); частини В, В-1, F сертифіката експлуатанта (копія); свідоцтво про придатність до польотів літаків, якими будуть виконуватися польоти (копія); штурманські розрахунки (для кожного типу повітряного судна); бізнес-план (для регулярних польотів), у якому вказуються відповідні розрахунки, економічне обґрунтування, можливості авіакомпанії для експлуатації повітряної лінії, необхідність і доцільність виконання таких польотів.

Після розгляду заявки і документів підрозділами Державної авіаційної адміністрації підприємству видається ліцензія.

У ліцензії вказується господарська діяльність з надання таких видів послуг: надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом; надання послуг з перевезення пасажирів повітряним транспортом; надання послуг з перевезення вантажів повітряним транспортом; виконання авіаційно-хімічних робіт.

У ліцензії також указується наявність відповідних додатків до ліцензії з зазначенням кількості їхніх сторінок.

Маршрути здійснення господарської діяльності вказуються в додатку (додатках) до ліцензії.

У додатку (додатках) до ліцензії вказуються:

–  перелік міжнародних повітряних (маршрутів), на які надається право виконувати регулярні польоти;

–  перелік міжнародних повітряних (маршрутів) на виконання серії чартерних польотів в/із України;