Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Мая 2012 в 12:19, курсовая работа
Бухгалтерський баланс – це спосіб узагальненого відображення в грошовій оцінці стану господарських засобів та джерел їх утворення на певну дату у формі звітної таблиці, складеної бухгалтером для внутрішніх та зовнішніх користувачів з метою прийняття ними управлінських та інвестиційних рішень.
Вступ ....................................................................................……….. 3
Розділ І. Бухгалтерський баланс і його структура…….……...
1.1. Роль балансу в управлінні підприємством …………………...
1.2. Зміст та порядок складання “Балансу”……………………………
1.3. Типи господарських операцій та їх вплив на баланс…………….
1.4. Оцінка активів і пасивів балансу…………………………………..
Розділ ІІ. Економічний аналіз діяльності підприємства……..
2.1 Техніко-економічна характеристика підприємства………………
2.2. Економічний аналіз показників діяльності підприємства……….
2.3. Аналіз фінансового стану підприємства…………………………..
Розділ ІІІ. Аудит бухгалтерського балансу...…………………..
3.1. Планування аудиту господарської діяльності підприємства…….
3.2. Програма аудиту……………………………………………………
3.3. Аудит бухгалтерського балансу підприємства…………………...
3.4. Аудиторський звіт і аудиторський висновок……………………..
Висновки та пропозиції.........................................................………
Список використаної літератури..........................................………
Рис. 3.4. Критерії вибору експерта
Інформація, що відображається в договорі |
| ||
|
|
| |
|
| Мета, обсяг та коло питань щодо яких аудитору необхідно отримати думку спеціаліста | |
|
| ||
|
|
| |
|
| Стан дотримання спеціалістом конфіденційності інформації господарюючого суб’єкта | |
|
| ||
|
|
| |
|
| Відомості про експертні методи, що плануються використовувати | |
|
|
| |
|
| Форма та строки звітності спеціаліста |
Рис. 3.5. Питання, що визначається в договорі на проведення експертної перевірки
Результати роботи залученого спеціаліста аудитор оцінює в контексті проведених ним самим робіт та з урахуванням того, що відомо про господарюючий суб’єкт. В цілому якщо при такому порівнянні не виявляється суттєвих відмінностей, то результати роботи експерта можуть виступати як дані аудиту при підготовці аудиторського висновку щодо достовірності бухгалтерської звітності.
Аудиторам слід враховувати, що використання роботи експерта при проведенні аудиту, в тому числі посилання на роботу в аудиторському висновку, не знімає відповідальності з аудиторської фірми за висловлені думки про достовірність бухгалтерської звітності господарюючого суб’єкта.
Загальний план аудиту.
Одержавши в процесі попереднього планування дані про підприємство, аудитор приступає до розробки загального плану аудиту.
План аудиту є документом організаційно-методологічного характеру, який містить основні стадії процесу аудиту, розміщені в логічній послідовності, із зазначенням видів запланованих робіт, періоду їх проведення, відповідальних виконавців та інших питань. План складається з врахуванням особливостей бізнесу клієнта, організації обліку і системи внутрішнього контролю, визначених ризиків і меж суттєвості, координації і керівництва, супроводження і нагляду за діяльністю асистентів аудитора, експертів та інших фахівців, які не є аудиторами тощо.
У випадку, якщо системою внутрішнього контролю своєчасно попереджується виконання неефективних операцій, виникнення недостовірної інформації, виявляються можливості відхилення, порушення тощо, то аудитор за достатнього ступеню впевненості може суттєво зменшити обсяг запланованих процедур.
Займаючись розробкою плану, аудитору необхідно визначити аудиторський ризик і рівень суттєвості, які дозволяють вважати фінансову звітність підприємства достовірною. Рівень даних показників значно впливає на особливості підбору прийомів і способів аудиту.
Під час планування також враховується ступінь автоматизації облікових робіт, обробки звітної інформації, наявність структурних підрозділів і філій, показники діяльності яких відображаються в консолідованій звітності підприємства.
З метою підвищення ефективності перевірки окремі пункти плану можуть обговорюватись з керівництвом підприємства, що дозволить скоординувати роботу аудиторів і спеціалістів господарюючого суб’єкта.
Важливим моментом при розробці плану є формування бригади аудиторів, розподіл їх у відповідності з професійними здібностями по конкретних ділянках аудиту, інструктаж, ознайомлення з планом і програмою аудиту і порядком контролю якості виконаних робіт.
3.2. Програма аудиту.
Після складання плану розробляється програма аудиту, яка є переліком етапів аудиту, необхідних для його реалізації. В програмі визначається завдання, які необхідно вирішити для досягнення мети перевірки.
Програма складається до початку аудиту, але в ході аудиту до неї аудитором можуть вноситися як незначні, так і суттєві корективи.
Висновки, зроблені аудитором при виконанні кожного розділу плану і програми відображаються в його робочих документах, є основою для підготовки висновку і формування думки про достовірність фінансової звітності в її суттєвих аспектах.
При застосуванні підприємством системи комп’ютерної обробки даних аудитор повинен узгодити з керівником господарюючого суб’єкта наступні питання:
- можливість залучення незалежного експерта з метою вивчення комп’ютерної системи підприємства;
- характер виконання прийомів і способів перевірки з використанням системи комп’ютерної обробки даних (виведення на дисплей або роз друк документів, підготовлених в середовищі комп’ютерної обробки даних клієнта).
При проведенні перевірки в умовах комп’ютерної обробки даних аудитор повинен мати уявлення про технічне, програмне і математичне забезпечення комп’ютерів, в також системи обробки інформації. Якщо у аудитора немає спеціальних знань, то їм доведеться або відмовитися від проведення перевірки на даному підприємстві, або використовувати роботу експерта з галузі інформаційних технологій.
Аудитор повинен визначити, як впливають на організацію та проведення аудиту використання системи комп’ютерної обробки даних у господарюючого суб’єкта, в тому числі на вивчення системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю, на оцінку ризику, пов’язаного з проведення аудиту. У випадку використання роботи експерта для оцінки системи комп’ютерної обробки даних, що застосовується клієнтом, аудитор повинен планувати, регулювати та контролювати роботу експерта, зберігаючи при цьому провідне становище.
При оцінці системи комп’ютерної обробки даних аудитор повинен встановити:
- відповідність форми обліку системі обробки даних, що застосовується;
- адекватність алгоритмів обробки даних чинному законодавству та можливість їх використання;
- спосіб організації, зберігання та актуалізації даних;
- можливість використання зовнішньої звітності;
- можливість контролю введення даних;
- можливість отримання паперових копій даних про господарські операції.
Контролеру також необхідно бути впевненим в тому, що алгоритми розрахунків, запрограмовані в системі комп’ютерної обробки даних, відповідають національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку та іншим діючим вимогам законодавства.
Значну увагу слід приділити оцінці адекватності внутрішнього контролю клієнта в умовах функціонування системи комп’ютерної обробки даних за основними його напрямками:
- контроль підготовки даних як на рівні користувача, так і на рівні комп’ютерної служби;
- контроль попередження помилок та фальсифікацій під час роботи;
- контроль роботи з даними (доступ, правильність, вичерпність), особливо з даними постійного нормативно-довідкового характеру;
- можливість зміни програмного забезпечення, особливо щодо методів реєстрації та оцінки;
- ступінь координації та взаємодії між службою інформатики та користувачами системи комп’ютерної обробки даних.
На прохання клієнта аудитор може надати рекомендації щодо використання тієї чи іншої системи.
Центральним в роботі аудитора є використання комп’ютера для проведення перевірок, особливо за умови застосування господарюючим суб’єктом системи комп’ютерної обробки даних. В цьому випадку, використовуючи базу даних господарюючого суб’єкта, аудитор може перевірити за допомогою комп’ютера та спеціальних програм розрахунки по основних розділах та рахунках бухгалтерського обліку (облік касових операцій, облік розрахунків по валютних операціях, основних засобів, запасів тощо).
Таким чином, а результаті аудиторської перевірки звітності, проведеної за допомогою ПК, здійснюється повноцінний фінансовий аналіз підприємства-замовника з оцінкою структури його балансу, визначенням фінансової стійкості, ділової активності, визначенням рентабельності та інших показників.
Комплексна програма аудиту бухгалтерського балансу.
1. Визначити ціль аудиту:
- обов’язкова аудиторська перевірка фінансової звітності;
- аудиторські послуги – ведення бухгалтерського обліку, ведення податкового обліку, консультації;
- складання бізнес – плану, комп’ютерних програм, вихід із банкруцтва і т.д.
2. Вивчення бізнесу клієнта:
- вивчення видів діяльності;
- вивчення структури підприємства;
- знайомство з керівним апаратом підприємства;
- вивчення розподілу обов’язків між співробітниками підприємства;
- ознайомлення з результатами попередніх аудиторських перевірок;
- вивчення протоколів зборів акціонерів;
- знайомство з системою оплати праці;
- вивчення матеріалів податкових перевірок;
- вивчення покупців та постачальників (вивчення договорів);
- оцінка рівня кваліфікації кадрів;
- оцінка фінансового стану підприємства;
В результаті аудитор визначає можливість проведення аудиту та заключає договір на проведення аудиту.
3. Визначається склад аудиторської групи:
- всім аудиторам видаються завдання на аудиторську перевірку;
- визначається час на проведення аудиту;
- встановлюється чи потрібні експерти для аудиту;
4. Оцінка рівня організації бухгалтерського обліку:
- вивчення форм бухгалтерського обліку (журнальна, комп’ютерна, спрощена форма для малих підприємств;
- чи є в наявності графік документообороту;
- чи є робочий план рахунків;
- чи затверджені матеріально – відповідальні особи і чи складено з ними договори про матеріальну відповідальність;
- чи затверджено коло осіб, які мають право підпису первинних документів;
- перевірка умов збереження грошових коштів, майна, матеріальних цінностей, облікової документації.
5. Оцінка облікової політики підприємства:
- повинен бути приказ керівника підприємства про облікову політику на обліковий рік;
- методи нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів;
- чи визначена вартість предметів, які відносяться до малоцінних необоротних активів;
- методи нарахування зносу малоцінних необоротних активів;
- порядок ведення рахунків по обліку доходів та витрат (рахунки класів 7 та 9);
Информация о работе Бухгалтерський баланс, його аналіз і аудит