Бухгалтерський баланс, його аналіз і аудит

РОЗДІЛ ІІ. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Завдання економічного аналізу фінансової звітності.

              Прибуток – один з основних господарських показників роботи підприємства. За його допомогою визначається рівень рентабельності, тобто прибутковості, ефективність функціонування підприємства. Прибуток формується як різниця між виручкою від реалізації продукції і затратами на виробництво і її продаж. Якщо власні затрати перевищують грошові надходження від реалізації, то мають місце збитки від реалізації.

              Під час аналізу треба розв’язати такі задачі:

1. Визначити динаміку фінансових результатів за ряд років.

2. Визначити та обрахувати вплив основних чинників на зміну суми прибутку від реалізації продукції

3. Оцінити рівень рентабельності продукції та підприємства.

Аналіз фінансового стану підприємства треба починати з визначення його важливості. Необхідно насамперед звернути увагу на те, що в ринкових умовах фінансова діяльність підприємства набуває нових форм і напрямків. Внаслідок цього і фінансовий стан підприємства аналізується з урахуванням цих змін. В умовах інфляції багато фінансово – економічних показників втрачають свою цінність і не можуть бути використані під час їх вивчення в динаміці.

При вивченні питання необхідно визначити предмет цього розділу – фінансовий стан підприємства, який відображений у звітності і характеризує сукупність показників стану, розміщення та ефективності використання фінансових результатів підприємства. Фінансовий стан визначається в платоспроможності підприємства внаслідок кругообігу засобів. Стійкість фінансового стану  - необхідна вимога діяльності підприємства в ринкових умовах.

В понятті “фінансовий стан” відображається взаємозв’язок виробничої і фінансової діяльності підприємства. Фінансовий стан безпосередньо впливає на виробничу діяльність. Нестача або неефективне використання фінансових ресурсів можуть стати головною причиною несвоєчасного погашення зобов’язань при розрахунках з постачальниками, а також різних порушень у процесі виробництва.

У свою чергу, фінансовий стан підприємства безпосередньо залежить від результатів його виробничої діяльності. При стабільному зростанні обсягів виробництва і реалізації продукції, зниженні її собівартості підприємство одержує додатковий прибуток , створюються додаткові джерела засобів, що врешті-решт сприяє зміцненню фінансового стану. Фінансовий стан підприємства залежить також від достатності оборотних активів, своєчасності оплати боргів дебіторами, повноти використання права на кредит, зміни обіговості оборотних засобів та інших чинників.

При аналізі фінансового стану треба розв’язати такі задачі:

1.      Перевірка забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами.

2.      Перевірка відповідності джерел фінансових ресурсів направленню їх використання.

3.      Виявлення резервів і можливостей найбільш раціонального використання фінансових ресурсів.

4.      Розробка заходів з оптимізації структури фінансових ресурсів і подальшого їх ефективного використання.

Починати аналіз фінансового стану треба з характеристики бухгалтерського балансу. Сучасний баланс значною мірою відповідає вимогам міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Вивчається загальна структура балансу за основними розділами активу і пасиву. Активи підприємства відображені у балансі як вартість майна і боргових зобов’язань, якими розпоряджається і які регулює підприємство на звітну дату.

Пасиви – зобов’язання підприємства по позиках і кредиторській заборгованості, погашення яких призведе до зменшення вартості майна.

Найважливішими коефіцієнтами звітності, використовуваними у фінансовому керуванні, є:

• коефіцієнти ліквідності (коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт термінової ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності і чистий оборотний капітал);

• коефіцієнти ділової активності чи ефективності використання ресурсів (оборотність активів, оборотність дебіторської заборгованості, оборотність матеріально-виробничих запасів і тривалість операційного циклу);

• коефіцієнти рентабельності (рентабельність всіх активів підприємства, рентабельність реалізації, рентабельність власного капіталу);

• коефіцієнти структури капіталу (коефіцієнт власності, коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт захищеності кредиторів);

• коефіцієнти ринкової активності (прибуток на одну акцію, співвідношення ринкової ціни акції і прибутку на одну акцію, балансова вартість однієї акції, співвідношення ринкової ціни однієї акції і її балансової вартості, прибутковість однієї акції і частка виплачених дивідендів).

2.2. Техніко – економічна характеристика підприємства.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Арго”, утворене шляхом об’єднання грошових або майнових вкладів, здібностей, інтелектуального потенціалу учасників.

Товариство є юридичною особою за законодавством України, діє на основі повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності, має самостійний баланс, поточні та валютні рахунки, круглу печатку зі своїм найменуванням, кутовий штамп та інші штампи, фірмові бланки та товарний знак, інші реквізити встановлені для підприємств.

Товариство не відповідає по зобов’язанням учасників. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів. Учасники, які не повністю внесли вклади, відповідають за зобов’язаннями товариства у межах не внесеної частини вкладу у випадках ліквідації товариства та накладення стягнення на майно.

Предметом діяльності товариства є реалізація та постачання одягу, взуття, шкіряних та хутряних виробів, трикотажних виробів у спеціалізованих магазинах.

Товариство має право: від свого імені укладати угоди, набувати майнових та особистих немайнових прав, вступати в зобов’язання; від свого імені виступати в суді, арбітражному суді та третейському суді; вести власну господарську діяльність; бути учасником або засновником інших господарських товариств; бути учасником спільних підприємств, асоціацій, концернів, банків, фондів та інших суб’єктів господарської діяльності; збільшувати та зменшувати розмір свого статутного фонду; встановлювати ціни на свою продукцію (послуги); здійснювати операції з цінними паперами; займатися благодійною діяльністю.

Товариство зобов’язане здійснювати бухгалтерський облік результатів своєї роботи, вести статистичну звітність і подавати їх в установленому обсязі в державні органи. 

Для забезпечення діяльності товариства, за рахунок внесків учасників товариства, створюється статутний фонд. Розмір, порядок формування та розподілу статутного фонду товариства визначається в установчому договорі.

Статутний фонд товариства може поповнюватися за рахунок прибутку, отриманого товариством від господарської діяльності, а якщо необхідно – за рахунок додаткових внесків учасників. Збільшення статутного фонду може бути здійснено тільки після внесення повністю всіма учасниками своїх внесків.

Товариство має право займатися будь – якими видами діяльності, що витікають із статутних завдань та не заперечуються діючим законодавством.

Грошові кошти товариства зберігаються на розрахунковому та інших рахунках в установах державних та комерційних банків. Касові та розрахункові операції проводяться у відповідності з встановленими правилами.

Товариство веде бухгалтерський, статистичний облік та звітність в порядку визначеному чинним законодавством. Посадові особи товариства несуть відповідальність за його достовірність.

Товариство здійснює зовнішньоекономічну діяльність на основі валютної самоокупності та самофінансування.

Товариство має право безпосереднього здійснення експортно – імпортних операцій, керуючись при цьому чинним законодавством.

Таблиця 2.1.

Техніко – економічні показники ТОВ “Арго”

2.3. Фінансово – економічний аналіз показників діяльності підприємства.

              Аналіз показників слід проводити за даними форми №1 “Баланс підприємства” та форми № 2 “Звіт про фінансові результати”.

Таблиця 2.2.

Фінансові показники ТОВ “Арго”