Перспективи покращення оподаткування підприємницького сектору в Україні

     Розглянемо  податкові порушення стосовно ПДВ, пов’язані з використанням деякими підприємствами схем, визначених ДПА України як найбільш «проблемні» з точку зору проведення податкового контролю:

     1. Механізм відшкодування ПДВ з  бюджету, під час проведення операцій з реалізації товарів за цінами, нижчими вартості придбання.

     Суб’єкт підприємницької діяльності, купує товари не безпосередньо від постачальника (виробника, імпортера, посередника), а від ланцюжка «фіктивних» і «транзитних» підприємств, які корегують його ціну в бік значного збільшення. Отриманий товар надалі реалізується на адресу споживача за його реальною вартістю. Таким чином, різниця в ціні на товарно-матеріальні цінності (ТМЦ) при їх придбанні і реалізації, дає можливість суб’єкту підприємницької діяльності сформувати від’ємне значення по ПДВ. В результаті платник ПДВ претендує на відшкодування ПДВ в сумі, що дорівнює різниці податкового кредиту і зобов’язань, які утворилися під час проведення зазначеної операції. Отримані збитки від проведеної операції підприємство, як правило, компенсує за рахунок прибутку від торгівлі цінними паперами, що не підлягають оподаткуванню.

     В сучасний умовах податкові органи називають  таких «фіктивних» та «транзитних» підприємств «податковими ямами» та приділяють велику увагу їх відкриттю. «Податкова яма» – це суб’єкт господарської діяльності, який використовується іншими платниками для одержання «податкової вигоди» у вигляді ухилення від сплати податків, незаконного відшкодування ПДВ з бюджету.

     Зазвичай  «податкові ями» мають статус діючих підприємств, з відсутністю основних засобів, мізерним статутним фондом. Засновником, директором та головним бухгалтером  у таких підприємств є, як правило, одна і та ж малозабезпечена особа. Реєструються такі підприємства в різних регіонах України. За юридичною адресою реєстрації знаходиться так званий «представник» підприємства, який виконує лише функцію секретаря та подає до органів державної податкової служби заповнені і підписані звітні документи, а посадові особи вказаного підприємства уникають явки до податкових органів, переховуються від слідчих та оперативних працівників. Наслідки схеми: зі створеної на «податковій ямі» доданої вартості податки не сплачуються. Пропозиція щодо вирішення проблеми: на законодавчому рівні запровадити «касовий» метод визначення витрат та податкового кредиту з ПДВ, тобто не по першій події, а тільки після надходження коштів [102].

     Про наявність таких «податкових  ям» податківці дізнаються під час  планових та позапланових документальних перевірок легальних платників податку, перевірок оперативної інформації. Проте раніше, до вжиття відповідних заходів реагування підприємство з ознаками фіктивності встигало збанкрутувати або ліквідуватись за рішенням власників, уникаючи при цьому відповідальності. Але запроваджена у 2010 році система автоматизованого розшифрування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ платників податку у розрізі контрагентів дозволяє виявляти зазначену категорію підприємств майже в режимі он-лайн.

     Удосконалення податкової звітності з податку  на додану вартість розширило доступ податківців до інформації про джерела  формування податкового кредиту  кожним окремо взятим платником податків. Аналіз цієї інформації та вжиття передбачених чинним законодавством заходів до платників, у яких при автоматизованому співставленні даних податкової звітності з ПДВ в розрізі контрагентів всієї України встановлено розбіжності, дозволяють ефективніше ліквідовувати вже існуючі «податкові ями» та упереджувати появу нових. А це, у свою чергу, призводить до зменшення втрат бюджету.

     2. Механізм відшкодування ПДВ з  бюджету під час проведення  експортних операцій, за штучно  завищеними цінами з використанням  у ланцюгу офіційного виробника. Комерційне підприємство купуючи у підприємств-виробників продукцію за ціною виробника, здійснює її експорт за ціною, що у 20–500 разів перевищує первісну вартість. Цим досягається необґрунтоване збільшення розміру ПДВ, який заявляється до відшкодування при експорті товару. Штучне завищення ціни проводиться «транзитним» підприємством, яке задіяне у схемі. Експорт здійснюється на адресу «пов’язаного» офшорного підприємства-нерезидента. При цьому характерною рисою такої операції є те, що фактично товар відвантажується в іншу країну, де відповідно з оформленою вантажною митною декларацією знаходиться його справжній споживач. Сформовані у «транзитного» підприємства-нерезидента податкові зобов’язання компенсуються за рахунок проведення ним інших операцій, до яких залучаються «фіктивні» підприємства [102].

     Тому  деякі економісти вважають виходом  із цієї ситуації запровадження спеціальних  методів корегування трансфертного  ціноутворення, введення особливого валютно-фінансового  контролю за операціями із нерезидентами, зареєстрованими в країнах із офшорним статусом, удосконалення організації взаємодії з відповідними контролюючими органами інших держав.

     Таким чином, на даний час найбільш поширеними схемами незаконного відшкодування  ПДВ є такі: реалізація товарно-матеріальних цінностей на території України за цінами нижчими вартості придбання; проведення безтоварних операцій з подальшою передачею права власності та оформленням відповідної документації, в т. ч. з використанням вексельних розрахунків; поставка товарно-матеріальних цінностей за штучно завищеними цінами, з використанням в ланцюгу постачання так званих «фіктивних» або «транзитних» підприємств.

     Ефективно організована система податкового  планування дозволяє оптимізувати податкові платежі. Узгодженість діяльності та оптимізація цієї системи у напрямку мінімізації податків законним шляхом знижує фінансові витрати і зміцнює фінансовий стан підприємства загалом. Оптимізація податків відкриває нові можливості для підприємств.

     Таким чином, оптимізація податкового навантаження підприємствами України на сучасному етапі передбачає, головним чином, схеми, які ґрунтуються на використанні пропусків у законодавстві або, що ще гірше, на відвертому незаконному ухиленні від оподаткування. На жаль, недооцінювання ролі планування на початку ринкових реформ в Україні пояснює незнання багатьма менеджерами нових термінів та новітніх підходів до управління фінансовими ресурсами підприємств. На сьогодні вітчизняні підприємства використовують наступні схеми оптимізації свого податкового навантаження стосовно основних податків: а) стосовно податку на прибуток: зниження доходів, збільшення витрат, збільшення суми нарахованої амортизації, грамотне застосування спрощеної системи оподаткування; б) стосовно ПДВ: використання засобів цінової політики стосовно співвідношення цін на продукцію та зворотну тару, використання дати валютування, використання схеми комісійного експорту, використання договорів зберігання, продаж товарів іноземному покупцю (експорт), в операціях з яким застосовується пільгова або нульова процентна ставка ПДВ; імпортування товарів через осіб, які мають пільги або не сплачують ПДВ при імпорті (наприклад, через організації інвалідів). Найбільш поширеними схемами порушень законодавства стосовно оптимізації ПДВ є відшкодування ПДВ з бюджету під час проведення операцій з реалізації товарів за цінами, нижчими вартості придбання; відшкодування ПДВ з бюджету під час проведення експортних операцій, за штучно завищеними цінами з використанням у ланцюгу офіційного виробника. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки  до розділу 2 

     Сучасні умови господарювання є не найкращими для здійснення малими підприємствами своєї діяльності. Фінансова криза  внесла свої корективи, і, як результат, майже 40 % малих підприємств за підсумками 2009 року одержали збитки, кількість найманих працівників скоротилася. Також після збільшення кількості підприємств малого бізнесу у 2009 році, дана кількість різко скоротилася у 2010 році, що може свідчити про ліквідацію даних підприємств унаслідок банкрутства. Протягом 2008 – 2010 років основні показники діяльності малих підприємств України в основному погіршилися. Основними причинами погіршення результатів господарської діяльності малих підприємств України є: вплив фінансово-економічної кризи; значна диференціація розвитку малих підприємств в регіональному розрізі; наявність проблем, пов’язаних з процедурою державної реєстрації суб’єктів малого бізнесу; рівень психологічної готовості займатися підприємницькою діяльністю; недоліки в сучасній законодавчій та нормативній базі; недосконала система ціноутворення та оподаткування; нестача обігових коштів.

     Таким чином, на сучасному етапі діяльність малих підприємств в Україні  все ще є незадовільною. Фінансова  криза 2008 року спричинила зменшення  кількості зайнятих в малому бізнесі, зростання кількості підприємств-банкрутів та зменшення обсягу виробленої продукції малими підприємствами.

     Натомість, кількість фізичних осіб – підприємців  протягом досліджуваного періоду хоча й нерівномірно, проте зростає. Це свідчить про активізацію підприємницької діяльності серед населення України.

     Більшість суб’єктів малого бізнесу – юридичних та фізичних осіб знаходяться на спрощеній системі оподаткування. Слід зазначити, що протягом досліджуваного періоду планомірно зростала кількість платників єдиного податку – фізичних осіб – підприємців, деяке збільшення кількості платників єдиного податку – малих підприємств було зафіксоване у 2010 році, а от динаміка зміни платників фіксованого податку – фізичних осіб – підприємців була стабільно спадною. При цьому найбільшу частку податкових надходжень у загальному обсязі надходжень від сектору малого підприємництва, який перебуває на спрощеній системі оподаткування, мають фізичні особи – підприємці – 72 %; зі значним відривом за ними слідують малі підприємства – спрощенці – 20 %; частка податкових надходжень від фізичних осіб, які сплачували фіксований податок, становила усього 8 %. Таким чином, в Україні, як і в більшості розвинутих країн світу, присутня тенденція до зростання кількості фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, а також постійно зростають податкові надходження від даного сектору малого підприємництва, який знаходиться на спрощеній системі оподаткування.

     Для ефективного збалансування своєї  діяльності та отримання якомога більшого розміру прибутку суб’єкти підприємницької діяльності вдаються до різного роду оптимізування своїх податкових зобов’язань перед державою. Проте українське підприємництво не завжди використовує легальні схеми оптимізації податкових платежів у зв’язку із низьким рівнем обізнаності про законні способи зменшення податкового тягаря, недооцінюванням ролі податкового планування, а головне – законодавчою невизначеністю самих понять «оптимізація податків», «ухилення від оподаткування», «податкове планування». На сьогодні українські підприємства здебільшого, використовують наступні напрями зменшення податкового навантаження на свою господарську діяльність: використання «пропусків» законодавства; застосування податкових пільг; формування адекватної облікової політики; використання офшорів; застосування пільг для підприємств; професійне укладання договорів; застосування «потрібної» норми чинного законодавства; «правильна поведінка» щодо контрольних державних органів. Податкове планування на більшості вітчизняних підприємств відсутнє, оскільки підприємства вважають, що краще штучно занизити свої податкові зобов’язання (нехай навіть і не зовсім законним шляхом), ніж найняти податкового консультанта, який спланує та відкоригує механізм сплати податків. В основному, підприємництво застосовує схеми зменшення податкових зобов’язань із найбільш значущих податків, які займають значну питому вагу у податковому навантаженні на платника, а саме - ПДВ та податок на прибуток. На сьогодні підприємницький сектор використовує наступні схеми зменшення податкових виплат з податку на прибуток та ПДВ: зниження доходів, збільшення витрат, збільшення суми нарахованої амортизації, грамотне застосування спрощеної системи оподаткування, використання засобів цінової політики стосовно співвідношення цін на продукцію та зворотну тару, використання дати валютування, використання схеми комісійного експорту, використання договорів зберігання, продаж товарів іноземному покупцю (експорт), в операціях з яким застосовується пільгова або нульова процентна ставка ПДВ; імпортування товарів через осіб, які мають пільги або не сплачують ПДВ при імпорті. Слід зазначити, що кожна із даних схем оптимізації оподаткування може стати незаконною за певних умов. Це і є основною помилкою суб’єктів підприємницької діяльності, оскільки використання будь-яких схем оптимізації оподаткування на сучасному етапі привертає до себе пильну увагу податкових органів та може призвести до накладення штрафних санкцій та кримінального переслідування.