Перспективи покращення оподаткування підприємницького сектору в Україні

     - страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

     - суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;

     - представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

     - фізичні та юридичні особи  - нерезиденти; 

     - суб’єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

     Згідно  Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» [2], видані свідоцтва про сплату єдиного податку і патенти про сплату фіксованого податку на 2011 рік є дійсними до отримання свідоцтва платника єдиного податку, передбаченого даним законом, але не пізніше ніж до 1 червня 2012 року. Суб’єкти господарювання, які були платниками єдиного податку або фіксованого податку, а також юридичні і фізичні особи - підприємці, які були платниками інших податків і зборів та прийняли рішення з 1 січня 2012 року перейти на спрощену систему оподаткування, повинні подати відповідну заяву не пізніше 25 січня 2012 року. Слід зазначити, що відтепер свідоцтво платника єдиного податку є безстроковим: «Свідоцтво платника єдиного податку видається безстроково виключно суб’єкту господарювання або уповноваженій ним особі та не може передаватися для провадження господарської діяльності іншим особам» [2].

     Особливості спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності для фізичних осіб - підприємців з 01.01.2012 року наведено в таблиці 3.1.

     Таблиця 3.1.

Норми спрощеної  системи оподаткування, обліку та звітності  з 01.01.2012 року для фізичних осіб – підприємців, [22, c.35]

     Примітки:

     ¹ - При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку. При розрахунку середньооблікової кількості працівників застосовується визначення, встановлене Податковим Кодексом.

     ² - Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць.

     У разі здійснення платниками єдиного  податку першої і другої груп кількох  видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності. У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку.

     ³ - Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. При цьому сума сплаченого єдиного податку, підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.  

     Для юридичних осіб, які перебувають  на спрощеній системі оподаткування, відбулися зміни у визначені  ставок єдиного податку. Так, ставки податку - 6% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (у разі сплати ПДВ у загальному порядку) та 10 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (без сплати ПДВ) змінено на ставки податку - 3 % доходу (у разі сплати ПДВ у загальному порядку) та 5 % доходу (без сплати ПДВ).

     Податковий  період для сплати податку для юридичних осіб визначено календарний квартал, для подання звітності – календарний квартал.

     Також у разі здійснення діяльності, на яку  не поширюється спрощена система  оподаткування, для юридичних осіб, – дохід, отриманий від такої діяльності оподатковується за подвійною ставкою податку. У разі перевищення граничного обсягу доходу сума такого перевищення оподатковується за подвійною ставкою податку. Особливості спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з 01.01.2012 року для юридичних осіб наведено в табл. 3.2. 
 
 
 

     Таблиця 3.2.

Норми спрощеної  системи оподаткування, обліку та звітності  з 01.01.2012 року для юридичних осіб, [22, c.37]

     Строки  сплати єдиного податку для усіх платників податків, які перебувають на спрощеній системі оподаткування:

     - перша та друга групи сплачують податок авансом не пізніше 20 числа поточного місяця;

     - третя та четверта групи сплачують  податок протягом 10 календарних  днів після граничного строку  подання декларації (подання декларації  відбувається протягом 40 календарних  днів наступних за звітним кварталом);

     - єдиний податок, нарахований на  суми перевищення граничного  обсягу доходу сплачується протягом 10 календарних днів після граничного  строку подання декларації –  для всіх груп платників, що  перебувають на спрощеній системі  оподаткування.

     Таким чином, у прийнятому Податковому  кодексі України відбулися значні зміни щодо спрощеної системи  оподаткування підприємницької  діяльності, менші зміни – щодо загальної системи оподаткування  підприємництва. Основними нововведеннями щодо загальної системи оподаткування є зміна складу доходів та витрат СПД – фізичних осіб, щодо спрощеної системи оподаткування – запровадження трьох груп платників єдиного податку, відповідно до яких різними є ставки єдиного податку, терміни подання звітності, терміни сплати податку, механізм ведення обліку тощо. Для юридичних осіб змінилися ставки податку та граничний обсяг доходу. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     3.2. Світовий досвід  оптимізації оподаткування  підприємницької  діяльності

     Оптимально  побудована податкова система, забезпечуючи фінансовими ресурсами потреби держави, не повинна знижувати стимули платника податків до підприємницької діяльності, одночасно зобов’язавши його до постійного пошуку шляхів підвищення ефективності господарювання. Тому показник податкового тягаря, або податкового навантаження, на платника податків є досить серйозним вимірником якості податкової системи. Іншими словами, ефективна податкова система повинна забезпечувати розумні потреби держави, вилучаючи у платника податків, як правило, не більш за третину його прибутків. Тому доцільно розглянути зарубіжний досвід стосовно даного питання, а також охарактеризувати основні схеми оптимізації податків у зарубіжних країнах.

     У 2009 році податковий тягар у Великобританії перевищив аналогічний показник Німеччини - країни, яка традиційно розглядається як зразок європейської економічної моделі з високими податками і великими державними витратами.

     За  оцінкою Організації економічного співробітництва і розвитку, в 2010 році податковий тягар у Великобританії досяг 42,4 відсотка ВВП порівняно з 42,1 відсотка в Німеччині. Великобританія випередила Німеччину по рівню державних витрат: вони збільшилися до 45,7 відсотка ВВП проти 45 відсотків в Німеччині. У 2009 р. податковий тягар у Великобританії складав 40,7 відсотка ВВП, в Німеччині - 46,7 відсотка [102].

     Аналітики вважають, що Великобританії загрожує уповільнення темпів економічного зростання, підвищення рівня безробіття і падіння  рівня іноземних інвестицій. Міністерство фінансів Великобританії відкидає негативні  прогнози, стверджуючи, що податковий тягар буде нижчим за рівень, що прогнозується експертами.

     Розподіл  загального тягаря податків за видами їх підстав (сферами діяльності) і  категоріях платників реалізується через конкретні види податків, організацію  механізмів їх побудови і функціонування, наданню кожному податку тієї чи іншої частки в загальній сумі податкових зборів. У деяких країнах різко знижений податковий тягар на сферу господарської діяльності. По податку на прибутки корпорацій, наприклад, у 2010 році він зменшився у порівнянні з 2009 р.: в Угорщині – з 6,1 до 1,2%; у Польщі – з 12,1 до 3,2%. При цьому введено новий податок на прибутки фізичних осіб, на який перенесена значна частина загальної податкової квоти: в Угорщині - 6,1% ВВП; Польщі - 7,4%.

     До теперішнього часу по податку на прибутки корпорацій і податку на прибутки фізичних осіб тягар в даних країнах оцінюється як більш-менш стабільний. Особливих претензій до навантаження по них не пред’являється ні з боку платників, ні з боку податкових теоретиків-економістів.

     Різні схеми податкової оптимізації поширені не лише в Україні, але і за кордоном. Причому іноземні платники податків часто використовують недобросовісні схеми мінімізації податкових платежів.

     Деякі країни, такі як Великобританія, Австралія, Канада, Німеччина, прийняли поправки в національне податкове законодавство і ввели загальні правила протидії мінімізації податкового тягаря. В найближчому майбутньому їх приклад наслідуватимуть й інші держави [90, c.225].

     У країнах, де способи оптимізації і ухилення від сплати податків законодавчо розмежовані, можливість використання елементарних схем мінімізації податків відсутня. Як наслідок - схеми оптимізації настільки ускладнилися, що скористатися ними можуть тільки заможні люди і великі корпорації.