Лекции по "Правознавство"

  Правопорушення – це противоправне винне діяння дієздатної особи, що завдає шкоду особі, суспільству або державі.

   Злочини – найбільш небезпечні для суспільства правопорушення, що посягають на найбільш значимі соціальні цінності ( життя, здоров’я, власність, безпеку держави, суспільну небезпеку ).

  Проступки це – менш безпечні правопорушення ( порушення трудової дисципліни, невиконання цивільно-правового договору і т. ін.)

   Склад правопорушення – це сукупність названих в законі ознак, за наявності яких небезпечне і шкідливе діяння визнається конкретним правопорушенням.

   Юридична  відповідальність – це застосування державою або уповноваженою нею особою до винної особи примусових заходів за вчинене правопорушення. 

     Тема 2. Конституційне  право України 

   Конституція України – це закон, який має тільки йому властиві ознаки:

   Право - це загальнообов’язкові правила поведінки, які виходять від держави й забезпечуються нею.

   Політичні права – не встановлені правом можливості особи брати участь в управлінні суспільними і державними справами:

   Соціальні права – це право людини на гідний рівень життя і соціальний захист з боку суспільства і держави:

   Економічне  право – це право брати участь в економічних та майнових відносинах:

   Екологічні  права – це права на безпечні для життя і здоров’я умови існування людини:

   Культурні права – це право на залучення до багатств світової культури і на їх збільшення власною торговою діяльністю:

   Економічні  гарантії – це наявність розвинутої економіки, здатної задовольнити головні матеріальні потреби особи і суспільства в цілому.

   Політичні гарантії – народовладдя, багатопартійність, гласність, підконтрольність державних органів громадянам та їх об’єднанням.

   Ідеологічні гарантії – загальна, політична і правова культура суспільства.

   Президент України - гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України, дотримання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

   Міністерства – це галузеві органи управління.

   Правосуддя – це особливий вид державної діяльності, суть якої полягає в розгляді та вирішенні кримінальних, цивільних та інших справ у строго визначеній законом процесуальній формі.  

   Тема 3. Цивільне законодавство  України 

   Цивільно-правові  відносини -  це суспільні відносини, урегульовані нормою цивільного права, учасники яких є носіями цивільних прав і обов’язків.

   Цивільна  правоздатність – це можливість особи мати суб’єктивні цивільні права і цивільні обов’язки.

   Цивільна  дієздатність – здатність особи самостійно набувати цивільні права і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести  відповідальність у випадку їх невиконання.

   Юридична  особа – це організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа  наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути  позивачем у суді

   Правочин – це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

   Договір – це угода двох або декількох осіб про встановлення, зміну чи припинення цивільних прав і обов’язків

   Цивільно  правова відповідальність – один з видів юридичної відповідальності.

   Спадкування – це перехід майнових прав і обов’язків померлої особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців)

   Заповіт - це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.  

 

    Тема 4. Трудове законодавство України

   Трудовий  договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженою ними особою, відповідно до якої працівник зобов’язується виконувати певну роботу з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник зобов’язується виплачувати працівнику заробітну плату й забезпечувати необхідні умови праці.

   Працедавець – це юридична особа (підприємство, організація) – власник або уповноважений орган.

   Робочий час – це встановлений законодавством, колективним і трудовим договорами час, протягом якого працівник зобов’язаний виконувати трудову функцію. Нормальна тривалість робочого часу – 40 годин на тиждень.

   Час відпочинку – це частина календарного часу, протягом якого працівник має право не виконувати трудові обов’язки і який він може використовувати на свій розсуд для задоволення своїх інтересів і відновлення працездатності:

   Трудова дисципліна – це інститут трудового права України, який регулює внутрішній трудовий розпорядок, що встановлює трудові права і обов’язки працівників і адміністрації, заходи заохочення і стягнення за виконання чи неналежне виконання трудових обов’язків.

   Матеріальна відповідальність працівників – це вид юридичної відповідальності, що полягає в обов’язку працівника відшкодувати збиток, заподіяний підприємству, установі, організації в результаті винного невиконання трудових обов’язків.

   Індивідуальний  трудовий спір – це спір між працівником і працедавцем з питань застосування норм трудового законодавства, про які заявлено в орган, компетентний розглядати трудові спори

   Страйк – це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов’язків) підприємства, установи, організації з метою вирішення колективного трудового спору.  

   Тема 5.  Житлове законодавство  України 

   Приватизація  державного житлового  фонду – це відчуження квартир (будинків) та інших житлових будинків, а також належних до них господарських споруд державного житлового фонду на користь громадян України.

   Тема 6. Сімейне законодавство  України 

   Сім’я є первинним та основним осередком суспільства.

   Шлюб – це сімейний союз чоловіка і жінки, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

   Взаємне утримання подружжя – це обов’язок матеріально підтримувати один одного.

   Шлюбний договір – це угода осіб, що вступають до шлюбу або перебувають у шлюбі, спрямована на врятування їхніх майнових відносин.

   Патронат – це виховання дитини, позбавленої батьківського піклування, в сім’ї іншої особи (патронажного виховання) за плату.

   Тема 7. Адміністративне  право України  

   Адміністративне право – галузь права України, яка регулює відносини у сфері державного управління.

   Адміністративна відповідальність – це вид юридичної відповідальності, яка застосовується за здійснення адміністративного проступку.

   Адміністративне правопорушення – це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що посягає на державний чи громадський порядок, суспільну власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, за які законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

   Склад адміністративного  правопорушення – це сукупність встановлених об’єктивних та суб’єктивних ознак, які характеризують діяння, як адміністративне правопорушення.

   Адміністративне стягнення – це захід відповідальності, що застосовується з метою виховання особи, яка скоїла адміністративний проступок, а також попередження скоєння нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами 

   Тема 8. Кримінальне законодавство України

   Кримінальне право - це галузь права України, що визначає які суспільно-небезпечні діяння є злочинними та які покарання необхідно застосовувати до осіб, що їх вчинили.

   Злочин – це передбачене Кримінальним Кодексом суспільнонебезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.

   Кримінальна відповідальність – це правові наслідки злочину, які полягають у перетерпінні винною особою певних позбавлень особистого та/ або майнового характеру.

   Склад злочину – це сукупність встановлених законом об’єктивних та суб’єктивних ознак, які характеризують суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин.

   Об’єкт  злочину – це суспільні відносини, блага та цінності, що охороняються кримінальним законом, на які було скоєно посягання

   Суб’єкт злочину – це особа, яка вчинила злочин і підлягає кримінальній відповідальності.

   Осудність – це здатність особи під час вчинення злочину усвідомлювати свої дії (або бездіяльність) і керувати ними.

   Неосудність – це обумовлена розладом психіки нездатність особи усвідомлювати свої дії або керувати ними в момент скоєння суспільно-небезпечного діяння.

   Суб’єктивна сторона злочину – це внутрішня сторона злочину, тобто психічна діяльність особи, що відображує її ставлення до суспільно небезпечного діяння, яке нею вчиняється, та до його наслідків.

    Покарання – примусовий захід, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у скоєнні злочину і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.  

   Тема 9. Судові та правоохоронні органи України

   Правосуддя – це особливий вид державної діяльності, суть якої полягає в розгляді та вирішенні кримінальних, цивільних, адміністративних та інших справ у строго визначеній законом процесуальній формі.

   Принципи  правосуддя – це основні, керівні засади здійснення правосуддя, що закріплені Конституцією України:

Прокуратура України – це єдина система державних органів, що здійснюють прокурорський нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів.

   Служба  безпеки України – державний правоохоронний орган спеціального призначення, що забезпечує державну безпеку України.

   Міліція України – це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, права, свободи і власність громадян, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

   Адвокатура  України – це добровільне професійне громадське об’єднання. Адвокатура покликана сприяти захисту прав і свобод людини і громадянина, представляти законні інтереси фізичних і юридичних осіб, надавати їм правову допомогу.

   Нотаріат – це система органів і посадових осіб на які покладено обов’язок засвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, і виконувати інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної чинності.