Соціальної реклами, які ідентифікують її як політичну технологію

     Єдиним  замовником соціальної реклами, який заявив про себе була Державна служба зайнятості.

     Одиноко з’явилися на місцевому телебаченні  ролики „Жду тебя, мама” та „Алкоголь  шкодить вашому здоров’ю”.

     Загалом вся соціальна реклама, що була проаналізована подає інформацію у 17 випадків (65%) у художньому, у 13 випадків (50%) – фактографічному, у 2 випадках (8%) – аналітичному, у 2 випадках (8%) – коментаторському типах. Те, що домінує художній тип інформації цілком природно, бо соціальна реклама – це перш за все витвір мистецтва та у деякій мірі повинна сприйматися саме так.

     Тип сприйняття інформації у дослідженні  соціальної реклами поділяється  наступним чином: позитивний – 5 (19%), нейтральний – 2 (8%), сбалансований – 10 (38 %) та негативний – 8 (31%).

     За  інтенціональним напрямком соціальна  реклама найбільше подається  у 2 особі (69%), потім у 1 особі (19%) та 3 особі (4%). Це вказує на спонукальний характер соціальної реклами, бо вона повинна заставляти людей змінювати свою поведінку, робити щось позитивне та вірне.

     Завершивши 1 етап дослідження, логічно перейти  до інтерпретації результатів соціологічного опитування. Для отримання повнішої картини доречно одночасно робити порівняльний аналіз результатів моніторингу та опитування.

     Соціологічне  опитування мешканців м Запоріжжя  проводилося на тему „Ефективність  використання соціальної реклами”.

     На  питання „Чи знайомі ви з таким  явищем як соціальна реклама” 72.8% респондентів відповіли, що знають чим є соціальна реклама, а 26,5% – можливо бачили, але не знали, що це є соціальна реклама. Такий високий відсоток був отриманий через те, що у вступному слові в анкеті було подано визначення соціальної реклами.

     На  відкрите питання, де потрібно було згадати  приклади соціальної реклами, респонденти  згадали приклади, які потім було згруповано за тематикою. Так, 25% відповіли, що просто бачили якісь відеоролики та білборди, 26% – приклади реклами про загрозу СНІДу, 12% – „Що для тебе важливіше”, 16% – „Ні наркотикам”, 6,3% – „Моя Україно!”, 13,5% – „Мама, чому я урод?”, 10% – реклама присвячена проблемам дітей-сиріт, 6% – „Мостам и стадиону быть”, 8,9% – реклама про алкоголізм, 12% – реклама про податки та тіньову заробітну плату, 7% – „Кохаймося – нас повинно бути 52 000 000”.

     Для порівняння із результатами моніторингу  необхідно зауважити те, що наведені приклади у своїй більшості –  це колишні проекти, які давно вже не використовуються та через свою яскравість, шок, неординарність залишаються у свідомості городян. Респонденти не змогли з сьогоденної реклами, яку вони бачили, згадати таких слоганів як „Не дури себе”, „Ти не можеш його покинути”, „Діти – наше майбутнє”. Вони запам’ятали лише тематику реклами.

     42,3% респондентів вважають, що соціальна  реклама впливає, але не в  достатній мірі. Можливо це пов’язано  з недостатньою кількістю реклами  в українському просторі. Про  що скажуть подальші результати. 24% – стверджують, що соціальна реклама взагалі не оказує великого впливу.

     На  думку 26,8% опитаних соціальна реклама лише частково потрібна для вирішення соціальних проблем, а на думку 33% – соціальна реклама скоріше висвітлює проблеми, ніж їх вирішує. Це є наслідком недостатньої дії соціальної реклами, яку запускають у маси несистемно. Наприклад, як може вплинути реклама „Дитині потрібна сім’я”, коли вона виражена у одинокому лайтборді серед купи комерційної реклами? Ця реклама не „переслідує” людину, яка у такому разі швидко забуде про неї, навіть якщо зупиниться, щоб роздивитися плакат.

     На  питання „Чи вважаєте ви соціальну  рекламу допоміжним засобом для  досягнення політичних цілей?” 23% респондентів відповіли, що сучасна соціальна  реклама спрямована на досягнення політичних цілей, 34,8% – „скоріше так, тому-що соціальна реклама частково охоплює політичний інтерес замовника”, 20% було складно дати відповідь.

     20,3% вважають, що соціальна реклама  використовувалася на парламентських  виборах, 19,5% – на виборах голови, 26,3% впевнені, що соціальну рекламу у політиці не використовують, бо соціальні проблеми самі по собі тісно переплетені із політичними, у 23% із відповіддю виникли складнощі.

     37,6% опитуваних стверджують, що соціальну  рекламу використовують з політичними цілями у м. Запоріжжя, 22,6% заперечують цьому твердженню, 39,8% не змогли дати відповідь.

     На  прохання згадати приклади соціальної реклами, яку використовували у  політичних цілях були отримані наступні дані: 14,5% респондентів згадали „Запорожье – наш город”, 12% – „Мостам и стадиону быть”, 13,5% – різні обіцянки полагодити будинки, дороги тощо, 14, 2% – агітаційна реклама партії „Еко+25”, 8,8% – агітаційна реклама Партії Зелених, 21,6% – самостійно відповіли, що не пам’ятають прикладів.

     Ці декілька питань про соціальну рекламу у якості політичної технології досить важко сприйняли респонденти.

     Порівняльний  аналіз результатів опитування та моніторингу  вказує на те, що думка 12% опитуваних співпала із визначенням у моніторингу  реклами „Мостам и стадиону быть” як політичної технології. Респондентам досить складно розвести поняття „політична реклама” та „соціальна реклама”, тому цілком природнім є згадування політичної реклами замість соціальної.

     На  питання „Чи можна використовувати  соціальну рекламу задля досягнення політичної мети?” відповіли в більшості, навіть ті в кого викликали складнощі із питаннями про соціальну рекламу як політичну технологію. Так, 32,4% стверджують, що соціальну рекламу скоріше можна використовувати з політичною метою, 22,1% – „скоріше ні”, 14,1% – однозначно, ні.

     З тих респондентів, які визначилися, що соціальну рекламу можна використовувати  задля політичної мети згадали приклади такого використання: 22,2% згадали партію „Наша Україна”, 19% – „Еко+25”, 13,3% – „Мостам и стадиону быть”, 20% – рекламу про екологічні проблеми.

     З тих, хто відповів „скоріше так” 45% згадали „Запорожье – наш город”, 52% – „Еко+25”, 69% – Партію Зелених, 46% – „Мостам и стадиону быть”.

     З тих, хто відповів „скоріше ні”  – 50% - „Запорожский характер есть”, 20% – „Мостам и стадиону быть”, 20% – рекламу про екологічні проблеми.

     Серед обравших „однозначно ні” – 25% – у різних формах обіцянки полагодити дороги, будинки тощо.

     Респондентами було обрано найактуальніші проблематики, на їхню думку, для створення соціальної реклами: проблеми екології (37,6%), проблеми боротьби із СНІДом (30,1%), проблеми злочинності (32,6%), проблеми народжуваності (28,6%), проблеми алкоголізму (22,6%), проблеми покинутих дітей (33,8%), проблеми наркоманії (34,8%), проблеми залежності від гральних автоматів (17%). Останню проблему опитувані висвітили самостійно, бо питання було напіввідкрите.

     У твердженні „Соціальна реклама повинна  бути епатажною” 19% чоловіків та 22,8% жінок обрали позицію „скоріше так”. У такому ж самому твердженні, але  де реклама повинна шокувати, 29,3% чоловіків та 28,8% жінок вирішили, що „скоріше так”, 22,3% чоловіків та 29,3% жінок – „скоріше ні”, 20,7% чоловіків та 15,8% жінок – „ні, однозначно”.

     Щодо  незвичайності соціальної реклами, то 35,6% чоловіків та 43,2% жінок стверджують, що соціальна реклама повинна бути однозначно незвичайною, 48,1% чоловіків та 39,5% жінок обрали відповідь „скоріше так”.

     Такі  цифри мабуть виникають через  недостатню емоційний вплив реклами. Наприклад, жодна з проаналізованих  реклам у моніторингу не викликає бурхливі емоції, в особливості це стосується зовнішньої реклами.

     Наступним чином респонденти погодилися з  твердженням, що соціальна реклама  повинна бути оптимістична: 34,1% чоловіків  та 40,9% жінок – „так, однозначно”, 34,6% чоловіків та 26,5% жінок – „скоріше так”.

     Мешканці  ленінського району згадали наступні приклади соціальної реклами: „Що для  тебе важливіше?” (14,3%), реклама про  загрозу СНІДу (23,8%), „Ні наркотикам!” (19%), „Мама, чому я урод?” (28,6%).

     Мешканці  Хортицького району назвали такі приклади: реклама про загрозу СНІДу (32,8%), „Ні наркотикам!” (16,4%), „Кохайтесь – нас повинно бути 52 000 000” (14,8%), „Мама, чому я урод?” (18%).

     Мешканці  Заводського району назвали такі приклади: „Тіньова зарплата – глухий кут майбутньої пенсії” (29,6%), „Що  для тебе важливіше?” (14,8%), реклама про загрозу СНІДу (22,2%).

     Мешканці  Жовтневого району згадали наступне: реклама про загрозу СНІДу (31%), реклама проти алкоголізму та паління (17,2%), „Що для тебе важливіше?” (13,8%), „Ні наркотикам!” (13,8%).

     Мешканці  Комунарського району помітили наступну рекламу: „Тіньова зарплата – глухий кут майбутньої пенсії” (17,9%), „Що для тебе важливіше?” (21,4%), „Ні наркотикам!” (21,4%), реклама про загрозу СНІДу (25%).

     Мешканці  Орджонікідзевського району назвали  таку рекламу: „Тіньова зарплата – глухий кут майбутньої пенсії” (11,4%), реклама про загрозу СНІДу (20,5%), „Ні наркотикам!” (15,9%), реклама проти алкоголізму та паління (15,9%), „Мама, чому я урод?” (22,7%).

     Мешканці  Шевченківського району згадали: реклама  про загрозу СНІДу (27,9%), „Ні наркотикам!” (13,2%), реклама проти алкоголізму та паління (13,2%), „Мостам и стадиону быть” (11%).

     Для кожного району існують свої актуальні  проблеми, на які б можна було зробити соціальну рекламу. Під  час опитування їх було виявлено через  великій відсоток та зведено у ієрархію. Отже, для Ленінського району актуальними постали такі проблеми:

1. Проблеми екології (38,7%);
2. Проблеми злочинності (36%);
3. Проблеми наркоманії (32%);
4. Проблеми боротьби із СНІДом (30,7%).

      Для Хортицького актуальними теми для створення соціальної реклами є такі:

      1) Проблеми злочинності (47,6%);

      2) Проблеми покинутих дітей (41,3%);

      3) Проблеми екології (34,9%);

      4) Проблеми наркоманії (31,7%).

      Заводський  район турбують такі соціальні проблеми:

1. Проблеми екології (59,4%);
2. Проблеми залежності від гральних автоматів (46,9%);
3. Проблеми покинутих дітей (31,3%).

Жовтневий район цікавлять такі теми:

1. Проблеми злочинності (44,4%);
2. Проблеми екології (38,9%);
3. Проблеми наркоманії (30,6%) та народжуваності (30,6).

      Для Комунарського району цікавим є створення соціальної реклами на теми:

1. Проблеми народжуваності (41,8%);
2. Проблеми екології (37,3%);
3. Проблеми злочинності (31,3%) та алкоголізму (31,3%).

     Для Орджонікідзевського актуальними  теми для створення соціальної реклами  є такі:

1. Проблеми наркоманії (38,5%);
2. Проблеми народжуваності (30,8%) та екології (30,8%).

      Шевченківський  район турбують такі соціальні проблеми:

1. Проблеми наркоманії (61,6%);
2. Проблеми екології (42,5%);
3. Проблеми злочинності (41,1%).
4. Проблеми боротьби зі СНІДом (37%).

      Щодо  розміщення соціальної реклами в кожного району також свої різні позиції. Так 24,3% мешканців Ленінського вважають доречним розміщувати соціальну рекламу вздовж пр. Леніна та у центрах районів,  27% - на місцевих телерадіоканалах, 17,6% – влаштування акцій під час масових розваг молоді, 16% - на зупинках та у суспільному транспорті.

      23,8% мешканців Хортицького району  бачать соціальну рекламу вздовж  пр. Леніна та у центрах районів, 30,2% – на місцевих телерадіоканалах, 24,4% – на зупинках та у суспільному транспорті.

      У Заводському районі 16,1% вважає доречним розміщення реклами вздовж пр. Леніна та у центрах районів,  22,6% – на місцевих телерадіоканалах, 22,6% – влаштовування акцій під час масових розваг молоді, 16,1% – у торгових центрах, супермаркетах та магазинах, 29% - на заводах та спальних районах, 16,1% – в дворах, 19,4% – на зупинках та у суспільному транспорті, 12,9% – у кінотеатрах

      30,6% респондентів з Жовтневого району  вважають вдалим розміщення соціальної  реклами вздовж пр. Леніна та  у центрах районів, 19,4% – на місцевих телерадіоканалах, 13,9% – на зупинках та у суспільному транспорті, 11,1% – у кінотеатрах.