Вивчення психологічних особливостей корекції акцентуації характеру школярів-підлітків

А зараз уявіть собі, що вас  повісили за руку. Ваше тіло знаходиться  в одній позиції, а вся решта  бовтається. Походіть по кімнаті з  підвішеною рукою,'. Тепер вас підвисили  за шию, плече, палець.

Вправу можна виконувати із закритими очима.

"Небо»

Сядьте в крісло прямо, спираючись на спинку, але не напружуйтесь. Ноги повинні торкатися підлоги. Закрийте очі. _>

Уявіть собі прекрасне  голубе небо. По ньому пливуть хмари. Ви спостерігаєте за ними. Якщо ви про  щось думаєте, нехай ваши думки летять разом з хмарками. Ви зосереджені на небі. Людина, яка дивиться на хмари, - ваш внутрішній спостерігач, він завжди спостерігає за вашими думками. Внутрішній спостерігач дуже спокійний, врівноважений та щасливий. Ви відчуваєте спокій, тишу радість . відкриваєте очі. Деякий час посидьте спокійно. А тепер повільно встаньте.,

"Повітряна кулька"

Уявіть Собі, що у ваших грудях знаходиться повітряна кулька. Вдихніть через ніс й повністю заповніть легені повітрям. Видихніть його ротом й відчуйте як воно виходить з легенів. Повторюйте, не поспішаючи. Дихайте та уявляйте, як кулька наповнюється повітрям й стає все більшою та більшою. Повільно видихніть ротом, ніби повітря тихенько виходить з кульки. Зробіть паузу і порухайте до десяти. Знову видихніть і наповніть легені повітрям. Затримайте його, порахуйте до 3-х, уявляйте при цьому,, що кожна легеня - це надута кулька. Видихніть. Відчуйте, як тепле повітря проходить через легені, горло, рот.

Повторіть 3 рази, вдихаючи та видихаючи повітря. Зупиніться та відчуйте, що ви сповнені енергії, а все напруження зникло.

4. Вправи, що сприяють надбанню навичок безконфліктної поведінки. 
"Випадок, коли мене несправедливо образили "

Учасники розбиваються на пари і отримують завдання згадати  випадок, коли їх несправедливо образили. Один з них розповідає свою ситуацію, а інший повинен довести, що міг він вчинити інакше та уникнути образи. Крім того, він 
допомагає усвідомити, який позитивний досвід отримав той, хто розповідав. Через 3 хвилини учасники міняються ролями.

"Що краще"

Ведучий пропонує пригадати, коли кожен з учасників зробив поганий вчинок, а його вибачили. А потім пригадати, коли він сам вибачив поганий вчинок. Свої думки і враження з цього приводу члени групи можуть висловити у парах або колі.

 

3.5. Аналіз  результатів корекційної роботи.

Після проведення корекційної  програми ми провели формуючий експеримент з метою простеження особистісних змін, які відбулися, у підлітків . У контрольному експерименті брали участь 25 підлітків з різними типами і формами вираженості акцентуації характеру. З ними була проведена діагностика по наступним методикам - методика виявлення агресії і ворожості (Опитувальник Басса - Даркі), методика експрес - діагностики характерологічних особливостей особистості (Тест Айзенка), методика діагностики схильності особистості до конфліктної поведінки К.Томаса, тест Кондаша (шкала соціально-ситуативної тривожності. Патохарактерологічний діагностичний опитувальник

 А.ЛІчко підліткам  в контрольному експерименті  не запропоновувався, тому що  наша корекційна робота була  направлена на зняття агресії,  тривожності, та сприяння надбанню  навичок безконфліктної поведінки  з опорою на позитивний потенціал  особистості, тому що кожний  тип акцентуації має як негативні,  так і позитивні сторони, на  які ми спиралися при проведенні  корекційної роботи. Результати всіх методик зведено у таблиці.

Таблиця 4 Розподіл основних форм прояву агресії по групах 
(методика Басса-Дарки)

Основні групи	1-е місце	2-е місце	3-е місце
група-з низьким індексом агресивності (4 чол.-34%)	аутоагресія	негативізм	фізична агресія
група-учні з високим індексом ворожості (3 чол.- 25%)	аутоагресія	підозрілість	фізична агресія
група-учні з низьким індексом ворожості (5 чол.-42%)	аутоагресія	фізична агресія	негативізм

Із 25 підлітків наявність  агресії і ворожості була виявлена у 12 чол.-48%, з них 4 підлітка-34% з низьким  індексом агресивності, 3 підлітка-25% з  високим індексом ворожості, 5 чол.- 42% з низьким індексом ворожості. Слід помітити, що підлітків з високим  індексом агресивності не виявлено в  порівнянні з даними констатуючого  експерименту - 8 чол., що дає змогу  говорити про доцільність проведеної корекційної роботи. Проаналізуємо  отримані дані за методикою ЕРІ Айзенка.

Показники по опитувальнику  Айзенка приведено в додатку  Е, проаналізувавши які, ми бачимо, що високий рівень нейротизму у підлітків зовсім відсутній, а в констатуючому експерименті високий рівень нейротизму мали 20 підлітків.

Проаналізуємо дані отримані за методикою К.Томаса. 
Таблиця 5. Стратегія поведінки в конфлікті у підлітків

№	Ім’я	суперництво	співпраця	компроміс	уникнення	пристосування
1	А.	8	6	9	4	3
2	В.	5	6	5	5	9
3	К.	6	6	3	10	5
4	С.	9	5	6	6	4
5	О.	8	3	9	8	2
6	А.	8	6	5	5	5
7	Д.	7	6	8	3	7
8	В.	8	5	6	7	4
9	С.	7	8	6	4	5
10	Д.	9	6	3	2	10
11	П.	6	10	5	3	5
12	В.	6	6	4	9	5
13	К.	8	6	5	1	10
14	Р.	6	8	4	6	6
15	О.	5	9	5	7	4
16	В.	5	8	4	8	5
17	С.	6	6	8	4	6
18	О.	2	10	8	4	6
19	А.	7	7	5	8	3
20	А.	8	8	4	7	9
21	О.	8	6	9	5	2
22	В.	3	6	6	6	9
23	А.	6	9	6	6	3
24	Є.	7	6	5	9	3
25	С.	7	5	8	3	7

 

Як і в констатуючому  експерименті ми звертали увагу на вираженість п'яти основних стратегій  конфліктної поведінки - суперництво, співпрацю, компроміс, уникнення і  пристосування. Із таблиці ми бачимо, що б чол.-24% у конфлікті обирають компроміс, 7 чол.-28% обирають співпрацю, 4 чол.-1б% обирають стратегію уникнення, 5 чол. -.20% стратегію уникнення, 3 чол.-12% обирають стратегію суперництва. На цей показник ми особо звернули увагу, тому що однією із задач корекційної  роботи з підлітками було навчання навичкам безконфліктної поведінки. І  ми бачимо, що якщо в констатуючому  експерименті стратегію суперництва  обирали 15 чол.-79% із 19чол. то в контрольному експерименті лише З чол.-12 %. Цей  показник змінився на 67%, що говорить про  позитивні зміни.

Проаналізуємо результати за методикою «Шкала соціально-ситуативної  тривожності Кондаша».

Таблиця 6. Показники рівня тривожності  підлітків

№	Ім’я	Рівень різних видів тривожності				Висновки по загальному балу
		загальна	шкільна	самооціночна	міжособистісна
1	А.	55	11	19	12	Нормальний
2	В.	54	19	12	18	Дещо підвищений
3	К.	52	23	6	19	Дещо підвищений
4	С.	56	6	19	12	Нормальний
5	О.	58	17	20	16	Нормальний
6	А.	56	12	19	12	Нормальний
7	Д.	17	8	11	9	Нормальний
8	В.	45	23	6	18	Дещо підвищений
9	С.	17	4	6	5	Нормальний
10	Д.	18	25	15	19	Дещо підвищений
11	П.	60	15	21	17	Нормальний
12	В.	57	9	21	11	Нормальний
13	К.	59	6	20	8	Нормальний
14	Р.	17	23	19	5	Дещо підвищений
15	О.	50	8	18	16	Дещо підвищений
16	В.	60	18	19	5	Нормальний
17	С.	28	6	12	9	Дещо підвищений
18	О.	56	9	20	19	Нормальний
19	А.	55	10	11	12	Нормальний
20	А.	73	18	18	20	Нормальний
21	О.	72	12	25	18	Нормальний
22	В.	62	17	19	16	Нормальний
23	А.	59	27	21	17	Нормальний
24	Є.	55	11	13	14	Нормальний
25	С.	22	20	5	19	Дещо підвищений

 

Із таблиці ми бачимо, що показники рівня тривожності  за шкалою «шкільна» розподілились таким чином - нормальний рівень тривожності мають 14 чол.-56%, дещо підвищений рівень -11 чол.44% високого рівня тривожності не має. За шкалою «самооціночна» - нормальний рівень тривожності мають 13 чол.-52%, дещо підвищений рівень тривожності мають- 12 чол. - 48%, високого рівня тривожності у підлітків не виявлено. |3а шкалою «міжособистісна»- 
нормальний рівень мають 17 чол.-68%, дещо підвищений рівень мають 8 чол. - 32%, високий рівень тривожності за цією шкалою у підлітків не виявлено. За шкалою «загальна» нормальний рівень тривожності мають 15 чол.60%, дещо 
підвищений рівень мають 10 чол:-40%, високий рівень тривожності за цією шкалою у підлітків не виявлено. Таким чином, порівнюючи результати констатуючого та контрольного експерименту ми можемо зробити висновок, що рівень тривожності у_vпідлітків.знизився-високий рівень не виявлено у порівнянні з даними констатуючого') експерименту - високий рівень становив 44%; нормальний рівень тривожності у контрольному експерименті становить 60% у порівнянні з 32%.

Підводячи підсумки корекційної  роботи зроблено висновки, що у підлітків відбулись зміни їх особистісних рис в позитивному плані в середньому на 30%. 

Висновки.

Наша робота була направлена на діагностику ступеня вираженості акцентуації характеру школярів-підлітків. В першому розділі роботи нами було 
розглянуто теоретичні основи характеру, його індивідуально-своєрідні психічні властивості; поняття акцентуації характеру, причини їх виникнення та типи акцентуації, про що зробили наступні  висновки: 

1. Характер можна визначити як впорядковану сукупність стійких індивідуально-психологічних особливостей особистості, які формуються в процесі життєдіяльності і виявляються в способах типового реагування особи в діяльності, поведінці і спілкуванні. В процесі життя ті або інші риси характеру можуть зазнавати певні, іноді істотні зміни. Проте риси характеру не можуть змінюватися швидко і легко, так, наприклад,як настрій людини. Зміна характеру — це частіше всього складний і тривалий процес. Характер тісно пов'язаний з системою відносин особистості до світу, до навколишньої дійсності. Іноді говорять навіть,-що характер — це і є певна система відносин людини, тільки відносини ці стали достатньо стійкими. Разом з поняттям «риси вдачі», «особливості характеру», існує і поняття «акцентуації характеру».

2. Поняття „акцентуації" та „психопатії" не синонімонічні. Психопатії виникають внаслідок органічного ураження головного мозку, природженої неповноцінності нервової системи. Акцентуація в більшості пов'язана з функціональними розладами діяльності мозку і нервової системи, але вони можуть формуватися і під впливом шкідливих чинників навколишнього середовища.
3. Навіть діти, які живуть в гармонійній родині, в підлітковому віці можуть стати соціально дезадаптованими за рахунок проявів психопатичного розвитку або декомпенсації деяких акцентуацій характеру.При невірному підході негативні прояви посилюються. Якщо ж до акцентуйованого підлітка застосовується правильний педагогічний підхід, його загострені риси характеру згладжуються, компенсуються.

Наше дослідження було направлено на діагностику акцентуацій  характеру у підлітків, яке було доцільним та своєчасним. В ході проведення дослідження нами було підібрано  комплекс методик, щодо виявлення акцентуацій  характеру підлітків та особистісних рис. Комплекс методик оптимальний  та дає надійні результати. Провівши дослідження, ми підтвердили свою гіпотезу о значимості виявлення типу акцентуацій  підлітків і на основі отриманих  даних ми можемо зробити наступні висновки:

Акцентуації характеру спостерігають  у підлітковому віці дуже часто, так  із 50 чол. підлітків, акцентуація спостерігається  у 58%-29 чол.; акцентуації характеру  частіше спостерігаються у підлітків, які входять до групи ризику (мають  відхилення у поведінці, педагогічно  занедбані, які стоять на обліку у  відділі зі справ неповнолітніх, негативні риси акцентуації зумовлюють прояви девіантної поведінки. - У підлітків з акцентуаціями характеру спостерігається високий рівень нейротизму із 29 підлітків з акцентуаціями характеру -20 чол.69% мають високий рівень нейротизму (тенденція до істерії, тривожності, депресії);

Підліткам з вираженими акцентуаціями  характеру часто характерні: високий рівень агресивності,підвищений або високий рівень тривожності 44% в порівнянні з 32%  ■";

Агресивність стає однією з причин акцентуації характеру, і часто це проявляється після того,як людина пережила важку ситуацію. її розвиток ррчинає визначати всю суть особистості, яка може стати конфліктною, нездатною іти на компроміс. Це підтверджують дані методики К. Томаса- діти з вираженими акцентуаціями та агресивністю обирають стратегію поведінки - суперництво в конфліктній ситуації-66% в порівнянні з 33%.

Проводячи корекційну роботу ми опиралися на позитивні риси підлітків, в психокорекційну программу було включено вправи, які входили в структуру тренїнгових занять на подолання та зменшення рівнів агресивності, тривожності, навчання правилам безконфліктної поведінки. Результати корекційної роботи свідчать про те,, що рівень тривожності у підлітків знизився - високий рівень за всіма шкалами методики Кондаша у підлітків не виявлено, нормальний рівень тривожності становить 60 % у порівнянні 32%.

Вправи на виробленя навичок  безконфліктної поведінки у корекційній  роботі також дали позитивні результати - якщо в констатуючому експерименті, стратегію суперництва обирали 15 чол.-79% із 19чол. _ то в контрольному) 
експерименті лише 3 чол.-12%. Цей показник змінився на 67%, що говорить про позитивні зміни.     '    ''■■'".

Після проведення корекційної  роботи високий рівень нейротизму (методика ЕРІ Аизенка) у піДлітків зовсім відсутній, а в констатуючому експерименті високий рівень нейротизму мали 20 підлітків.